Ухвала суду № 63779240, 26.12.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №1-кс/760/17191/16

в справі № 760/22054/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Коробенко С.В., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві старшого лейтенанта поліції Басанця Максима Володимировича, погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_2, про тимчасовий доступ до речей та документів на підставі матеріалів досудового розслідування за №12015100090010493 від 28 жовтня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання з якого вбачається, що у провадженні слідчого Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100090010493 від 28 жовтня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України.

Слідчий вказує, що під час досудового розслідування було встановлено, що після смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, невстановлена особа шахрайським шляхом намагається заволодіти квартирою №84, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Так, в ході допиту потерпілого ОСОБА_4 встановлено, що 14.09.1993 року його матір ОСОБА_3 склала заповіт, про те, що на випадок своєї смерті передає у власність свою квартиру за адресою: АДРЕСА_1 своєму сину ОСОБА_4 Проте, останньому стало відомо, що існує ще один заповіт від 04.02.2015, відповідно до якого його мати ОСОБА_3 все належне їй майно на день її смерті переходить у власність ОСОБА_5 Крім того, відповідно до показів ОСОБА_4, ознайомившись із даним заповітом в останнього виникли сумніви у його дійсності, так як підпис зазначений у ньому містить явні розбіжності з підписом його матері ОСОБА_3, а тому їй не належить.

В ході допиту в якості свідка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, встановлено, що остання перебувала в дружніх відносинах з ОСОБА_3, оскільки мешкала поряд з нею. Також ОСОБА_7 пояснила, що в кінці 2014 року ОСОБА_3 заселила до квартири, в якій проживала та яка їй належала на праві приватної власності, квартирантів. Через деякий час ОСОБА_3 розповіла їй про те, що приблизно в лютому 2015 року квартиранти приводили до неї додому приватного нотаріуса, однак ОСОБА_3 ніяких паперів не підписувала.

В ході проведення досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено, що існує заповіт від 14.09.1993 року, згідно з яким ОСОБА_3 на випадок своєї смерті передає у власність свою квартиру за адресою: АДРЕСА_1, своєму сину ОСОБА_4

Згідно зі свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 08 травня 2015 року ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 померла у віці 85 років.

Відповідно до Форми-3 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Крім того, встановлено, що існує ще один заповіт від 04.02.2015, згідно з яким ОСОБА_3 на випадок своєї смерті передає у власність свою квартиру за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.

На даний час відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відомості про державну реєстрацію обтяжень відсутні, та згідно з цією ж довідкою квартира за адресою: АДРЕСА_1, на праві власності не зареєстрована.

Крім того, 15.07.2015 року за заявою ОСОБА_5 про прийняття спадщини, що надійшла поштою, заведена спадкова справа після померлої 07.052015 року ОСОБА_3, яка на день смерті мешкала за адресою: АДРЕСА_1. Правовстановлюючі документи на майно померлої та оригінал заповіту не пред'являлися. Станом на 05.12.2016 року в матеріалах спадкової справи №494/2015 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 немає оригіналів та копій право встановлюючих документів на майно, що належало померлій ОСОБА_3, а саме: на квартиру АДРЕСА_3. В матеріалах спадкової справи є копія заповіту від імені ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_5, посвідченого ОСОБА_8, приватним нотаріусом Київського нотаріального округу 4 лютого 2015 року за №90, що надійшла поштою.

У зв'язку з вищезазначеним, наразі існують ознаки незаконного заволодіння квартирою АДРЕСА_1, шляхом шахрайства.

В органа досудового розслідування є інформація стосовно того, що ОСОБА_3 мала рахунок у ПАТ «Державний ощадний банк України», що підтверджується копіями карток по рахунках НОМЕР_3 від 31.03.1993, НОМЕР_4 від 26.02.1992 та НОМЕР_5 від 10.02.1993.

З метою всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального правопорушення, у органу досудового розслідування виникла необхідність у проведенні авторознавчої та почеркознавчої експертиз, проведення яких відповідно до методики ідентифікаційного дослідження рукописних текстів, виконаних незміненим почерком проводиться лише при наявності оригіналів документів.

В зв'язку з вищенаведеним слідчий просив про задоволення клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 163 КПК України, після отримання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд здійснює судовий виклик особи, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, за винятком випадку, встановленого частиною другою цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 163 КПК України якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.

Суд вважає за можливе розглянути клопотання без виклику особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, до яких просить надати доступ слідчий.

Надаючи пояснення з приводу заявленого клопотання, слідчий підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з зазначених у ньому підстав.

Розглянувши дане клопотання, долучені до нього матеріали, доводи слідчого, суд приходить до висновку про необхідність задоволення даного клопотання, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 5, 6 частини 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як тимчасовий доступ до речей і документів і тимчасове вилучення майна.

Згідно з ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Згідно з ч. 7 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Статтею 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000р. №2121 зі змінами та доповненнями передбачено, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта (в тому числі відомості про стан рахунків клієнтів), яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнтів є банківською таємницею.

Згідно з п.2 статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000р. №2121 зі змінами та доповненнями, інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, може розкриватися банками за рішенням суду.

Банківською таємницею є зокрема: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації.

Суд вважає обґрунтованим посилання слідчого на те, що тимчасовий доступ до документів згідно з запропонованим переліком, має на меті проведення повноцінного досудового розслідування за фактами, викладеними у відомостях, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та кваліфікованими за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України, і така міра втручання держави у господарську діяльність товариства є виправданою, доцільною та відповідає засадам кримінального процесуального законодавства.

Беручи до уваги вищевикладене, перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даним матеріалам, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів, що містять банківську таємницю, у формі тимчасового вилучення їх копій, оскільки вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказана інформація має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 159-164, 166, 309, 369-372 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Надати тимчасовий доступ старшому слідчому слідчого відділу Солом'янського УП ГУ Національної поліції у м. Києві Басанцю Максиму Володимировичу, старшому оперуповноваженому СКП відділу поліції № 2 Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Зінченко Катерині Іванівні, оперуповноваженому СКП відділу поліції № 2 Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Бугаєнку Богдану Івановичу, оперуповноваженому СКП відділу поліції № 2 Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Кобживу Сергію Миколайовичу на розкриття банківської таємниці, а саме: до оригіналів всіх договорів, заяв, звернень, скарг та повідомлень, які надходили від ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) до ПАТ «Державний ощадний банк України» та зберігаються у Філії - Головного управління по м. Києву та Київській області ПАТ «Державний ощадний банк України» (МФО 300465, м. Київ, вул. Володимирська, 27), а також оригіналів документів по відкриттю, обслуговуванню та закриттю рахунків НОМЕР_3 від 31.03.1993, НОМЕР_4 від 26.02.1992 та НОМЕР_5 від 10.02.1993, з можливістю їх вилучення.

У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала діє протягом одного місяця з дня її постановлення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: