Рішення № 63778523, 23.12.2016, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/14041/16-ц

пр. № 2/759/5634/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Зайця Т.О. при секретарі Ковтун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-15», ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, а також за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-15», ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

11.10.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування. З урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати право власності на спадщину за законом, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 на ? частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 53,9 кв. м., жилою площею 30 кв. м.

05.12.2016 року ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву, в якій просив визнати за ним право власності на спадщину за законом, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 на ? частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 53,9 кв. м., жилою площею 30 кв. м.

Вимоги первісної та зустрічної позовних заяв обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивачів - ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги за законом, постійно проживали із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, до нотаріальної контори з заявою про відмову від спадщини не зверталися, а тому фактично її прийняли. При зверненні до нотаріальної контори із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину квартири, їм було відмовлено через відсутність правовстановлюючого документу на квартиру та його державної реєстрації.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав вимоги первісної позовної заяви та не заперечував проти задоволення зустрічного позову.

ОСОБА_2 підтримав вимоги зустрічного позову, проти задоволення первісної заяви також не заперечував.

Представники КМР в судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

ЖБК «Авіатор-15» подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Встановлено, що 28.06.1990 року ОСОБА_3, як члену ЖБК видано ордер на жиле приміщення №082402 на сім'ю з трьох чоловік (ОСОБА_5 - дружина, ОСОБА_1 - син) на право зайняття жилого приміщення, жилою площею 30,00 кв. АДРЕСА_1. Ордер виданий на підставі рішення загальних зборів ЖБК «Авіатор - 15», затвердженого рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 02.04.1990 №312 (а. с. 18).

08.02.1992 року ОСОБА_3 в повному обсязі сплатив суму пайового внеску за кооперативну квартиру АДРЕСА_1, що складає суму паєнакопичення. Наведена обставина підтверджується довідкою ЖБК «Авіатор - 15» №164 від 14.12.2015 року (а. с. 17).

Квартира складається двох кімнат, житловою площею 30,0 кв. м., загальною площею 53,9 кв. м., що підтверджується відомостями технічного паспорту від 30.11.2015 року (а. с. 19 - 21). Відповідно до довідки форми №3 від 03.10.2016 року (а. с. 25) в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 56 років помер ОСОБА_3, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за №2132. Наведена обставина підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а. с. 9).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 - син, ОСОБА_2 - син, ОСОБА_5 - дружина. Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_5, НОМЕР_6 (а. с. 10 - 11) та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 (а. с. 79).

05.07.2012 року 12 КДНК здійснено реєстрацію спадкової справи №53043250, після смерті ОСОБА_3, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, номер витягу 36446322, 36446398 (а. с. 5-8).

Згідно матеріалів спадкової справи №710/12 від 05.07.2012 року (а. с. 54 - 104) до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_5 подала заяву про відмову від спадкового майна на користь своїх дітей - ОСОБА_1, ОСОБА_2 в рівних долях кожному (а. с. 58-60).

Постановою державного нотаріуса 12 КДНК від 27.01.2014 року позивачу за первісним позовом та позивачу за зустрічним позовом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру в рівних долях кожному, яка знаходиться в АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на квартиру та його державної реєстрації (а. с. 103).

Судом також встановлено, що на підставі розпорядження Київського міського голови від 19.02.2016 року № 125/1 «Про перейменування бульвару, вулиць, площі та провулків у місті Києві» (а. с. 109-118) перейменовано АДРЕСА_1.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народження після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ч. 1 ст. 1267 ЦК України).

Частина 5 статті 1268 ЦК України закріплює, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

В пункті 8 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 роз'яснено: якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

У разі смерті члена житлово-будівельного, садівницького товариства, якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, але свідоцтво про право власності не отримав, квартира в житлово-будівельному кооперативі та житловий будинок у садівницькому товаристві входять до складу спадщини (п. 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. N 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»).

Враховуючи наведене, до складу спадщини входить квартира АДРЕСА_1, оскільки пайовий внесок за неї повністю сплачено.

Частиною 3 ст. 1296 ЦК України визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншими особами, а також у разі втрати ним документа, що засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Встановлено, що правовстановлюючий документ на квартиру відсутній, проте вона входить до складу спадщини, а позивачі - є єдиними спадкоємцями, які прийняли спадщину, тому на підставі ст. ст. 392, 1217, 1218, 1261, 1268 ЦК України позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 57, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 392, 1217, 1218, 1223, 1261, 1268 1296 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Первісну і зустрічну позовні заяви задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ІН: НОМЕР_1) в порядку спадкування право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ІН: НОМЕР_2) в порядку спадкування право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги та може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: Т.О. ЗАЄЦЬ