Постанова № 63774313, 20.12.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/5131/16-п Номер провадження 33/786/498/16Головуючий у 1-й інстанції Струков О. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області ОСОБА_1,

з участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2,

захисника адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Октябрського районного суду м.Полтава від 02 серпня 2016 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 не працюючого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.

Згідно постанови, 23 червня 2016 року, близько 03 години 45 хвилин ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 2105, д.н.з А6392ІХ, рухався в м.Полтава по вул. Кагамлика у стані алкогольного спяніння, огляд на стан спяніння проводився за допомогою приладу «Драгер» № 2308 в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.9а ПДР України.

При призначенні стягнення суд врахував характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, особу порушника та дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого правопорушення та призначення стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що постанова суду є незаконною та винесена з порушенням норм процесуального права, так як про розгляд справи не був повідомлений, як і про результати розгляду його справи.

Вказує, що в стані алкогольного спяніння він у вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення день та час не перебував, після перевірки на стан спяніння за допомогою алкотестера та не погоджуючись з його результатами, наполягав на обстеженні в лікувальному закладі, проте працівники поліції йому в цьому відмовили. Таким чином, він самостійно, відразу ж після оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, звернувся до лікувального закладу, де пройшов огляд з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану спяніння, за висновком якого лікарем за результатами проведених досліджень ознак спяніння не виявлено. Таким чином, з урахуванням наявного висновку лікувального закладу про те, що ознаки сп»яніння ОСОБА_2 за результатами медичного огляду не виявлені, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підлягає до скасування. Окрім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 наголошує, що судом при вирішенні питання про вид та розмір стягнення, не наведено жодного доказу, на підставі якого, за наявності інших альтернативних видів стягнень, обирає стягнення саме у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами. Тому, на думку апелянта, постанова суду підлягає до скасування, як необєктивна та упереджена. Окрім того, апелянт зазначив, що участі в ході розгляду адміністративного матеріалу в суді не приймав з обєктивних причин, копію судового рішення щодо нього отримав лише 15.11.2016 року, а тому строк на апеляційне оскарження постанови суду ним не пропущено.

Вислухавши пояснення ОСОБА_2 та в його інтересах захисника адвоката ОСОБА_3 на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 до суду для розгляду матеріалів адміністративної справи відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП, не зявився та матеріал розглянуто в його відсутності. Копію постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 02.08.2016 рокуАндрійку Д.І. надано лише 15.11.2016 року. За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови суду не пропущено.

Знайшли своє підтвердження і наведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_2 щодо невідповідності висновків суду, викладених в постанові, фактичним обставинам справи.

Так, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при цьому висновок судді ґрунтується на даних протоколу про адміністративне правопорушення. Висновки суду першої інстанції є помилковими.

Так, ОСОБА_2 при розгляді матеріалу в апеляційній інстанції пояснив, що після проходження огляду на стан спяніння поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та не погоджуючись з його результатами, наполягав на огляді лікарем закладу охорони здоровя, однак працівниками поліції йому було в цьому відмовлено. Тому ОСОБА_2 самостійно, відразу ж після оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, звернувся до лікувального закладу, де пройшов огляд з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану спяніння, за висновком якого лікарем за результатами проведених досліджень ознак спяніння не виявлено.

Такі показання ОСОБА_2 обєктивно підтверджуються наданими суду належним чином завіреними копіями висновку щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів та акту медичного огляду на стан спяніння №977 від 23.06.2016 року, за даними яких в результаті огляду ОСОБА_2 ознак спяніння не виявлено.

Приймаючи до уваги, що суддею при постановленні рішення по справі наведеним обставинам не дана будь-яка оцінка, а тому апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення. Відтак, постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП , -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Октябрського районного суду м.Полтави від 02.08.2016 року скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає не підлягає.

Суддя В.М.Герасименко