Ухвала суду № 63767188, 28.12.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/9134/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Артеменка І.А. Драгомерецького М.М.

за участю секретаря Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника акціонерного банку «Південний» - ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2016 року про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Південний» про припинення кредитного договору № СВ 53 від 25 липня 2008 року та іпотечного договору від 01 серпня 2008 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ПАТ «Південний» про припинення кредитного договору № СВ 53 від 25 липня 2008 року та іпотечного договору від 01 серпня 2008 року.

Одночасно позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові підвальні приміщення № 801, що знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Спиридонівська в буд. № 10, та заборонити ПАТ АБ «Південний», здійснювати будь-які дії, повязані з переходом права власності на нежитлові підвальні приміщення № 801, що знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Спиридонівська в буд. № 10, заборонти будь-яким реєстраційним службам чи державним реєстраторам, особам, які мають реєстраційні повноваження вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, оформлення, підготовки, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на реєстрацію зміни власника нежитлових підвальних приміщень № 801, що знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Спиридонівська в буд. № 10, заборонити ПАТ АБ «Південний» здійснювати будь-які дії, повязані з відступленням прав вимоги за іпотечним договором від 01 серпня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ АБ «Південний», посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому ускладнити виконання рішення суду, оскільки віповідач може відчужити спірний обєкт, а також іншим чином перешкоджати у користуванні нерухомістю з метою уникнення виконання своїх зобовязань.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2016 року заяву позивачаОСОБА_3 про забезпеченняпозову задоволено, накладено арешт на нежитлові підвальні приміщення № 801, що знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Спиридонівська в буд. № 10, та заборонено їх відчуження у будь-який спосіб, до набрання чинності рішенням по вказаній справі.

Заборонено ПАТ «Південний» здійснювати будь-які дії, повязані з переходом права власності на нежитлові підвальні приміщення № 801, що знаходяться за адресоюм. Одеса, вул. Спиридонівська в буд. № 10, та будь які дії повязані з продажу від імені ПАТ «Південний» предмета іпотеки, до набрання чинності рішенням по вказаній справі.

Заборонено будь-яким реєстраційним службам чи державним реєстраторам, особам, які мають реєстраційні повноваження вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, оформлення, підготовки, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на реєстрацію зміни власника на нежитлові підвальні приміщення № 801, що знаходяться за адресоюм. Одеса, вул. Спиридонівська в буд. № 10, до набрання чинності рішенням по вказаній справі.

Заборонено ПАТ ««Південний» здійснювати будь-які дії, повязані з відступленням прав вимоги за кредитним договором № СВ 53 від 25 липня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ АБ «Південний» та іпотечним договором від 01 серпня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ АБ «Південний», до набрання чинності рішенням по вказаній справі.

Вважаючи ухвалу суду незаконною представник АБ «Південний» - ОСОБА_2 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2016 року та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_3 відмовити.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідно до ч.2 п.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.312 ЦПК України апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 суд помилково дійшов зазначеного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ПАТ АБ «Південний» про припинення кредитного договору № СВ 53 від 25 липня 2008 року та іпотечного договору від 01 серпня 2008 року.

Позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові підвальні приміщення № 801, що знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Спиридонівська в буд. № 10, та заборони ПАТ АБ «Південний», здійснювати будь-які дії, повязані з переходом права власності на нежитлові підвальні приміщення № 801, що знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Спиридонівська в буд. № 10; заборони будь-яким реєстраційним службам чи державним реєстраторам, особам, які мають реєстраційні повноваження вчиняти будь-які дії щодо реєстрації, оформлення, підготовки, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на реєстрацію зміни власника нежитлових підвальних приміщень № 801, що знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Спиридонівська в буд. № 10, заборони ПАТ АБ «Південний» здійснювати будь-які дії, повязані з відступленням прав вимоги за іпотечним договором від 01 серпня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ АБ «Південний».

Заява обґрунтовується тим, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому ускладнити виконання рішення суду, оскільки відповідач може відчужити спірний обєкт, а також іншим чином перешкоджати у користуванні нерухомістю з метою уникнення виконання своїх зобовязань.

Суд задовольнив заяву ОСОБА_3

Колегія суддів з такою позицією суду не погоджується виходячи з наступного.

25 липня 2008 р. між ОСОБА_3 та АБ «Південний» було укладено Кредитний договір № СВ 53.

01 серпня 2008 року в забезпечення виконання умов Кредитного договору № СВ 53 від 25 липня 2008р. та всіх додаткових угод до нього банком з ОСОБА_3, було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_4 01 серпня 2008 року за Р№ 6079 згідно умов якого іпотекодавцем в іпотеку банку було передано нежилі підвальні приміщення № 801, що знаходяться в м.Одеса по вул. Спиридонівській в буд. під номером 10 та складаються з нежилих приміщень підвалу, загальною площею 73,7 кв.м.

Банк прийняті на себе зобов'язання щодо видачі кредитних коштів виконав у повному обсязі.

Позичальник в свою чергу, в порушення умов кредитного договору, не дотримувався встановлених строків та сум внесення платежів по кредитному договору, в результаті чого у позичальника перед банком виникла заборгованість за кредитним договором. Банк звернувся до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з вимогами про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором. Заборгованість за кредитом погашена не була у зв'язку з чим АБ «Південний» у липні 2015 року звернувся до Київського районного суду м.Одеси з позовною заявою до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, і відшкодування витрат на сплату судового збору. 15.09.2015 року Київським районним судом м.Одеси по справі №520/9406/15-ц було ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог банку до ОСОБА_3П та ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто на користь банку, у солідарному порядку, заборгованість за кредитним договором у сумі 30423,74 дол.США та витрати на сплату судового збору.

На виконання заочного рішення Київського районного суду м.Одеси від 15.09.2016 р. по справі №520/9406/15-ц державним виконавцем Київського відділу ДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області було відкрито виконавче провадження. Боржниками рішення суду виконане не було, заборгованість погашена не була.

В ході примусового виконання рішення суду, на підставі виконавчого листа виданого Київським районним судом м.Одеси 27.01.2016 року по справі №520/9406/15-ц Головним державним виконавцем Київського відділу ДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_6 09.11.0 року було складено постанову про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої описано та арештовано нежилі підвальні приміщення № 801, що знаходяться в м. Одеса по вул. Спиридонівській в будинку під номером 10, які належать на праві власності боржнику.

Станом на теперішній час заборгованість за кредитним договором залишається несплаченою, заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 15.09.2015 року по справі №520/9406/15-ц - є таким, що набуло чинності та виконується в примусовому порядку.

Враховуючи викладене, АБ «Південний» має намір здійснити задоволення своїх вимог за кредитним договором шляхом реалізації в процесі виконавчого провадження майна, що є предметом Договору іпотеки та належить боржнику.

Відповідно до вимог ст. 1057' 1, у разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов'язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені частиною першою статті 216 цього Кодексу, та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю. Визнаючи недійсним кредитний договір, у якому виконання зобов'язання позичальника забезпечено заставою майна позичальника або поручителя, суд за заявою кредитодавця накладає на таке майно арешт. Арешт на майно підлягає зняттю, якщо протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання недійсним кредитного договору кошти у розмірі, визначеному судом, будуть повернуті кредитодавцю. Якщо у зазначений строк зобов'язання повернути кошти не виконано, кредитодавець має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на арештоване майно.

Незалежно від вирішення питання про задоволення позову, у банка буде пріорітетне право на задоволення вимог за кредитним договором за рахунок предмету іпотеки. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, жодним чином не може утруднити, чи зробити неможливим виконання рішення суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та ні в якому разі не звільнить ОСОБА_3 від його обов'язку, щодо погашення заборгованості перед банком.

Відповідно до п.З ст.151 ЦПК України, збезпечення позову застосовується у тому разі, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення по справі. Однак в оскаржуваній ухвалі не наведено аргументованих доводів щодо того, яким чином у разі незабезпечення позову можливе ускладнення виконання рішення суду. Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 р. „Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. (п.4). Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову та постановляючи 18.11.2016 року ухвалу про забезпечення позову ОСОБА_3 до АБ «Південний» про припинення кредитного договору та договору іпотеки - суд першої інстанції не визначив в оскаржуваній ухвалі у чому саме полягає реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення позову, не навів у оскаржуваній ухвалі обгрунтування висновків про відповідність вжитого виду забезпечення позову позовним вимогам, не вказав чи з'ясовано, що вжиті заходи забезпечення позову не будуть перешкоджати інтересам інших осіб.

В мотивувальній частині оскаржуваної ухвали вказано, що заява обґрунтовується тим, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому ускладнити виконання рішення суду, оскільки відповідач може відчужити спірний об'єкт, а також іншим чином перешкоджати у користуванні нерухомістю з метою уникнення своїх зобов 'язань.

Судом не зазначено яким чином може банк відчужити спірний об'єкт, яким чином він може перешкоджати у користуванні нерухомістю, та з метою уникнення яких своїх зобов'язань. У банка перед ОСОБА_3, відсутні будь-які зобов'язання. Натомість, у ОСОБА_3 є зобов'язання перед банком по сплаті заборгованості за кредитним договором та виконання рішення київського р-го суду м.Одеси, що набуло чинності. Відповідно, посилання суду на те, що відповідач може здійснити відповідні дії з метою уникнення своїх зобов'язань - не відповідає дійсності, а в матеріалах справи відсутні докази які б підтверджували про наявність таких зобов'язань.

Предметом судового розгляду у справі № 522/21961/16-ц є вимоги немайнового характеру «про визнання припиненим кредитного договору та договору іпотеки».

Отже, незалежно від результатів вирішення судом спору у даній справі, видача наказу та примусове виконання рішення за вищевказаними позовними вимогами не провадиться, оскільки право позивача захищається шляхом визнання факту, а не передачі майна чи вчинення певних дій. Таким чином, обставини, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у справі № 522/21961/16-ц відсутні.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 р. „Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", викладеними у п.3, відповідно до якого дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або у інших осіб - позов майнового характеру.

Оскільки, позовні вимоги ОСОБА_3 пред'явлені до Банку не є вимогами майнового характеру, а оскаржуваною ухвалою накладено арешт на майно, яке належить на праві власності позивачу, то судом при постановлені оскаржуваної ухвали, порушено вимоги ЦПК, якими суд мав керуватися при постановленні ухвали про забезпечення позову.

Крім того, оскільки нежилі підвальні приміщення № 801, що знаходяться в м.Одеса по вулиці Спиридонівській в будинку під номером 10 є єдиним майном ОСОБА_3 на яке можливо звернути стягнення суд, постановивши оскаржувану ухвалу та наклавши арешт на нежилі підвальні приміщення та відповідні заборони, по суті, зупинив виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 15.09.2015 року по справі, що є прямим порушенням вимог п.2 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006р. №9, відповідно до якого «недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили».

Враховуючи вищевикладвне, колегія суддів вважає, що доводи ОСОБА_3 наведені в заяві про вжиття заходів забезпечення позову є безпідставними та такими, що не підтверджені належними доказами та не відповідають обставинам справи та наявним в ній матеріалам, а заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Вищенаведене свідчить про безпідставність застосування судом заходів забезпечення позову по справі, тому оскаржувана ухвала, у зв'язку з невідповідністю викладених в ній висновків обставинам справи та вимогам Закону, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм процесуального права, підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.303, п. 2 ч. 2 ст. 307, ч. 1 п. 2 ст. 312, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника акціонерного банку «Південний» - ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2016 року скасувати, у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: І.А. Артеменко

ОСОБА_7