Ухвала суду № 63763876, 26.12.2016, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа №: 486/1538/13-ц Провадження № 8/486/4/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2016 року Суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Волкова О.І., ознайомившись із матеріалами цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та скасування рішення про стягнення аліментів.

В С Т А Н О В И В:

18.10.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 05.09.2013 року по цивільній справі №486/1538/13-ц за позовом до нього про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в зв'язку із нововиявленими обставинами.

27.10.2016 року ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті заяви про перегляд рішення суду в зв'язку з нововиявленими обставинами.

13.12.2016 року ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27.10.2016р. скасовано та повернуто для вирішення питання про відкриття провадження за ново виявленими обставинами.

З огляду на вище викладене та на те, що суддя Волкова О.І. висловила свою правову позицію щодо неможливості у прийнятті заяви про перегляд рішення суду в зв'язку з нововиявленими обставинами, правова позиція колегії апеляційного суду не змінила правову позицію судді першої інстанції, яка закріплена в її процесуальному документі.

Дані обставини унеможливлюють та виключають участь судді Волкової О.І. у подальшому розгляду даної заяви.

Суддя зобо'вязаний викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя стосовно якого є підстави для сумніву у недостатній неупередженості повинен брати самовідвід.

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі "Білуха проти України", рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії", тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зайнятий з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язанні між собою ("Пуллар проти Сполученого Королівства" і "Томанн проти Швейцарии", а також "Екедемі Трейдинг Лтд" та інші проти Греції" і "Дактарас проти Литви" та "ОСОБА_2 проти України).

Суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" за ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і засад судочинства.

Відповідно до ст.20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Суддя звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватись навіть гепотетичної можливості впливу на Європейський суд іноді визнається достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду (рішення у справах Белілос проти Швейцарії, Очолан проти Турції. Європейський суд застерігає, що навіть самі лише сумніви розсудливого спостерігача в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянам права на справедливий суд (рішення у справах Ферантелі та Сантанджело проти Італії , Хаусчілдт проти Данії.

Згідно ст. 6 ч.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "кожен має право на справедливий розгляд його справи… незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків …".

Зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, як домогаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідним для гарантування рівності сторін перед судом (п. 11 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 КМ РЄ.

За таких обставин вважаю за доцільним заявити собі самовідвід.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою ЄСПЛ, ст.ст. 20,23,24,25 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Задовольнити заявлений самовідвід судді Волкової О.І. та повернути заяву про перегляд перегляд рішення суду в зв'язку з нововиявленими обставинами разом із цивільною справою №486/1538/13-ц до секретаріату суду для проведення її перерозподілу в порядку ст.11-1 ЦПК України.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_2