Ухвала суду № 63762618, 27.12.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 130/2825/16-ц Провадження № 22-ц/772/3985/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 2Доповідач Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Міхасішина І.В.

Суддів: Стадника І.М., Войтка Ю.Б.

При секретарі: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05 грудня 2016 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Жмеринської районної державної адміністрації в особі відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про скасування рішення від 20.05.2013 року про державну реєстрацію права власності, -

в с т а н о в и л а :

В грудні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 14.03.2013 року Чернятинською сільською радою Жмеринського району були прийняті рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, що посвідчує право власності на земельні ділянки громадянам, та про затвердження технічної документації та видачу ОСОБА_4 державних актів на земельну ділянку по вул. Леніна,17. На підставі вказаного рішення державним реєстратором Реєстраційної служби Жмеринського міськрайонного управління юстиції було винесено рішення від 20.05.2013 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,2500 га та площею 0,0800 га по вул. Леніна,17 в с. Чернятин Жмеринськогорайону Вінницької області. Отже в даний час земельні ділянки, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_5 суміщаються із земельними ділянками, які ОСОБА_4 отримані у власність, що підтверджується висновком експертизи №136 від 27.11.2014 р.

Ухвалою Жмеринького міськрайонного суду Вінницької області від 05 грудня 2016 року у відкритті провадження відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а вирішення питання про відкриття провадження передати на новий розгляд , посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримав з підстав, зазначених в ній, просив суд її задовольнити.

Представник відповідача сектору з питань державної реєстрації Жмеринської районної державної адміністрації в судове засідання не зявився, представник відповідача ОСОБА_7 подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, при вирішенні апеляційної скарги поклався на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутність не надав.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції дійшла висновку про те, що скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, виходив з того, що даний спір є публічно-правовим і його слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16ЦПКу порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ заКодексом адміністративного судочинства України(стаття 17) (далі - КАС),Господарським процесуальним кодексом України(статті 1, 12; далі - ГПК),Кримінальним процесуальним кодексом України(далі - КПК) абоКодексом України про адміністративні правопорушення(далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Згідно зістаттями 13і14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30ЦКУкраїни земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Отже, суд має з'ясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.

Згідно з розясненнями, наданими в п. 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ « Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 №3 спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15ЦПКрозглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151ЗКта інші).

Згідно із п. 4 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції , чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація прав проводиться на підставі державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.

У постанові від 17 лютого 2015 року по справі №21-551а14 Верховний Суд України висловив правову позицію, яка полягає у тому, щоу разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки особи та такі права підтверджуються чи оформленні відповідним правовстановлюючим документом, подальше оспорювання іншою особою правомірності набуття фізичною чи юридичною особою права має вирішуватись у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Такого ж висновку Верховний Суд України дійшов у постановах від 24 лютого 2015 (справа №21-34а15), від 16 грудня 2014 року (справа №21-544а14) від 09 грудня 2014 року (справа №21-308а14), від 11 листопада 2014 року (справа №21-493а14).

У даній справі ОСОБА_2 фактично оскаржується правомірність набуття ОСОБА_4 права власності на земельні ділянки на підставі рішення Чернятинської сільської ради від 14.03.2013 року, а не адміністративно-управлінські функції, дії державного реєстратора, який приймає рішення і проводить державну реєстрацію.

Предмет і підстави цього спору повязані з іншим спором, який перебуває в провадженні Жмеринського міськрайонного суду про визнання недійсним та скасування рішення 17 сесії 6 скликання Чернятинської сільської ради від 14.03.2013 року, визнання недійсними свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих ОСОБА_8 20.05.2013 року.

Тобто вирішальним при визначенні підвідомчості даного спору є характер спірних правовідносин.

Виходячи з вищевикладеного, спірні правовідносини виникли з приводу права власності на земельну ділянку, а тому має місце спір про право, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин оскільки судом першої інстанції порушено порядок вирішення питання про відкриття провадження у справі, а тому відповідно до п.3 ч.1 ст. ст. 312 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню з передачею вирішення даного питання на новий розгляд.

Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити .

Ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 05 грудня 2016 року скасувати, а вирішення питання про відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_9

Судді: /підпис/ ОСОБА_10

/підпис/ ОСОБА_11

Згідно з оригіналом: