Ухвала суду № 63762384, 27.12.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/6926/13-ц

Провадження 2/127/1245/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2016 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ан О.В.

при секретарі Бородіч О.О.

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянув у судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом

ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про встановлення факту проживання однією сім»єю, визнання майна спільною власністю, визнання майна особистою власністю, поділ майна, визнання не дійсним договорів купівлі-продажу та дарування, передавальних розпоряджень, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання не дійсним договору дарування іменних акцій,-, -

В С Т А Н О В И В :

29.02.2016 року справа надійшла у провадження судді Ан О.В. .

12.12.2016 року та 26.12.2016 року до суду надійшли заяви відповідача ОСОБА_3 про відвід судді Ан О.В., в яких позивач вказує як підставу відводу п. 4 ч.1 ст. 20 ЦПК України - інші обставини, які викликають сумнів в об»єктивності судді.

Так ОСОБА_3 вказала як підстави упередженості судді факти: суд проводить розгляд справи без позивача ОСОБА_5, відмовила їй в допиті свідка ОСОБА_2М ., призначила експертизу не за зазначиними ОСОБА_3 об»єктами; ігнорує матеріли справи, які свідчать про дошлюбнне майно ОСОБА_3, допустила до участі по справі представників ОСОБА_5 за простроченими дорученнями, поновила провадження по справі в супереч вимог інструкції про проведення експетного дослідження, тобто перешкоджає ОСОБА_8О. в праві наданні доказів.

Суддя А.О.В. пояснила, що порушень норм процессуального законодавства, норм етики судді, вимог Бангалозьких принципів нею порушено не було.

ОСОБА_3, її представник ОСОБА_4 наполягалина задовленні відводу.

Представники ОСОБА_5 заперечували проти задоволення заяви про відвід. ОСОБА_9Ф зазначив, що це чергова заява ОСОБА_3 про відвід судді, а отже вона зловживає своїми правами; у них є нотаріально посвідчені доручення на ведення справи строк яких до 2019 року . Представники вважали, що відповідач ОСОБА_3 та її предстаник не зазначили передбачених законом підстав для відводу судді.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що ухвалою попереднього судового засідання визначено докази по справі в тому числі виклик свідків, що до яких сторони подали заяви, що відповідають вимогам ст. 136 ЦПК України, тому посилання ОСОБА_3 не відмову в прийняття її доказів безпідставні. Безпідставні посилання ОСОБА_3 про ігнорування наданими нею доказами, оскільки матеріали цивільної справи судом не досліджувались та не оцінювались з точки зору належності і допустимості.

Відповідно до ч.1 ст.38 ЦПК України сторони, треті особи мають право приймати участь у розгляді справи особисто або через представника. ОСОБА_5 надав доручення особам , які представляють його інтереси і це не суперечить чинному законодаству. Отже посилання ОСОБА_5 про відсутність ОСОБА_5 не свідчить пор порушення процессуальних прав.

21.06.2016 року ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області частково задоволено клопотання ОСОБА_3 і по справі призначена повторна будівельно- технічна та автотоварознача експертиза, підставою призначення якої було неповнота та суперечність попередньої, тому суд включи до переліку питання, поставлені в попередній експертизі. Строк зупинення провадження по справі визначено до 1.09.2016 року.

Ухвалою суду від 21.10.2016 року зха клопотання ОСОБА_3 було продовжено строк проведення еспертизи але не пізніше 20.01.2017 року.

На разі до суду надійшло повідомлення експета Подільського центру судових експертиз про велике навантаження та неможливість проведення експертного дослідженнв в визначені сумом строки та можливість огляду об"єкта лише в кінці першого кварталу 2017 року.

Відповіднодо норм законодаства ст. 157 ЦПК України справа повинна бути розглянута у розумні строки.

Зідно п. 1.13. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказ Міністерства юстиції України 08.10.1998 N 53/5 у редакції від 29.12.2006Строк проведення експертизи встановлюється, у залежності від складності дослідження, з урахуванням експертного навантаження фахівців, керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) у межах:

10 днів - щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів і нескладних за характером досліджень;

1 місяця - щодо матеріалів із середньою кількістю об'єктів або середньої складності за характером досліджень;

2 місяців - щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів або складних за характером досліджень;

більше 2 місяців - щодо матеріалів з особливо великою кількістю об'єктів або найскладніших за характером досліджень (використання криміналістичного обладнання (лазерного, оптичного, електронного), проведення експериментальних досліджень, застосування декількох методів), при цьому термін виконання не повинен перевищувати 3 місяців.

Отже визначений строк проведення експертного дослідженння згідно листа експерта - 1 квартал 2017 року перевищує визначені нормативних документах строки ( з 21.06.2016 рок по 01.09.2016 року та продовжені з 21.10.2016 року по 20.01.2017 року в 3 рази ) та є нерозумними у відповідності до вимог ст. 157 ЦПК України.

Згідно до вимог ст. 10 ЦПК України суд сприяє сторонам в наданні доказів, роз»яснює норми права та контролює своєчасність дотримання строків в тому числі розгляду справи. Отже дії головуючого Ан О.В. відповідають нормам права та не свідчить про обмеження ОСОБА_3 в доступі до правосуддя.

Так ЄСПЛ наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність ( рішення у справі "Brulla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 р., п. 33). Ухвала щодо прийнятності Заяви No 6778/05 «МПП "Голуб" проти України» від 18 жовтня 2005 р). Обмеження с строках проведення експертного дослідження суд вважає пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

У справі «Мушта проти України» (Mushta v. Ukraine, заява No 8863/06), рішення від 18 листопада 2010 року ЄСПЛ дійшов висновку, що заявниця та її представник діяли у цій справі з належною сумлінністю. Надання доказів є правом та обов"язком строни в тому числі в обранні експертної установи та праві на оскарження ухвали. Позивач не була обмежена і в інших процессуальних правах.

По справі « Салов проти України» Європейський суд далі нагадує , що неупередженість, в сенсі статті 6 § 1, має визначатися субєктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та обєктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (див. Bulut v. Austria, рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-ІІ, с. 256, § 31, та Thomann v. Switzerland, рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996 ІІІ, с. 815, § 30).

ОСОБА_3 та її представник не надали доказів особистої прихильності суду та порушення норм ектики суддею Ан О.В.

По справі Мироненко проти України» Європейський суд зокрема зазначив, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "ОСОБА_9 проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Європейський суд зазачає, що особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43). Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді , певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі "Феррантеллі та Сантанджело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951-952, п. 58).

У вказаних рішеннях Європейського суду , як і в справі Ветштейн проти Швейцарії тлумачення понять «незалежний» і «безсторонній» суд має певні критерії, а саме критерії неупередженості (безсторонності): суб'єктивний беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; об'єктивний визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності; також приймаються до уваги гарантії щодо зовнішнього тиску; участь судді в декількох стадіях процесу; наявність чи відсутність особистої заінтересованості судді: при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

Отже практика Європейського суду свідчить про те, що право вівід судді є не побажанням сторони по справі змінити склад чи усунути побоювання сторони, а повинно грунтуватися на об»єктивних підставах, критеріях, огрунтуваннях визначених практикою Європейського суду.

Суд приймає до уваги те, що ОСОБА_3 та її представник не надали суд доказів упередженості судді Ан О.В. , фактів об"єктивності сумнівів, тощо тому в задовленні заяви про відвід належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 20, 22, 209,293 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задовленні заяви ОСОБА_3 про відвід судді АН О.В. - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В.Ан