Постанова № 63761307, 26.12.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2016 р. Справа № 922/3042/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

прокурор: Ногіна О.М. посвідчення № 032167 від 11.02.2015 року

1-го відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю № 08-11/7816/2-15 від 30.12.2015 року

2-го відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 31.10.2016 року

3-го відповідача не зявився

4-го відповідача ОСОБА_3 за довіреністю № 564 від 19.04.2016 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області (вх. № 3268Х/1) на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.11.2016р. у справі № 922/3042/16

за позовом Заступника прокурора Харківської області, м. Харків

до 1. Харківської міської ради, м. Харків

2. ОК "ЖБК "Тихий квартал", м. Харків

3. Державного реєстратора Харківського міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_4

4. Департаменту реєстрації Харківської міської ради.

про скасування рішення про державну реєстрації права власності, визнання недійсним свідоцтва про право власності

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.11.2016 року у справі № 922/3042/16 (суддя Денисюк Т.С.) провадження у даній справі припинено.

Заступник прокурора Харківської області подав на зазначену ухвалу до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати та передати справу на розгляд господарському суду Харківської області. Судові витрати покласти на відповідачів.

Так, в апеляційній скарзі прокурор зазначає, що його вимоги про визнання незаконним свідоцтва про право власності та рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності мають похідний характер від вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Харківської міської ради від 24.12.2014 №1738/14 про надання земельної ділянки у власність ОК «ЖБК «Тихий Квартал», що має приватно правовий характер, оскільки виникла з відносин, пов'язаних із здійсненням сторонами майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

Даний спір виник внаслідок порушення Харківською міською радою та ОК «ЖБК «Тихий Квартал» права територіальної громади міста Харкова на земельну ділянку, що мало наслідком видачу посвідчувального документу про право власності - свідоцтва про право власності, є спором щодо здійснення територіальною громадою м. Харкова та Харківською міською радою цивільних прав на земельну ділянку на засадах рівності. Склад сторін спору відповідає ст. 1 ГПК України. Отже, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 12 ГПК України даний спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

На думку прокурора, судом першої інстанції не враховано, що скасування свідоцтва про право власності, що не відповідає закону і порушує права власника - територіальної громади міста Харкова, відповідно до ст. 20 ГК України, ст.ст. 16, 393 ЦК України належить до способів захисту права власності.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 року апеляційну прийнято до провадження та розгляд скарги призначено на 20.12.2016 року.

Відповідач 16.12.2016 р. за вх. № 12726 надав заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в якому вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, ухвала суду є законною та обґрунтованою, внаслідок чого вона має бути залишено без змін, а проти апеляційної скарги прокурора заперечує, вважає, що викладені в ній доводи необґрунтовані та такі, що не базуються на чинних нормах матеріального та процесуального права, тому просить залишити її без задоволення. В обґрунтування заперечень відповідач послався на приписи законодавства та практику вищих судових інстанцій.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 р. залучено у якості 3-го відповідача - державного реєстратора Харківського міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_4Є та у якості 4-го відповідача - Департамент реєстрації Харківської міської ради. Розгляд справи відкладено на 26.12.2016 р.

26.12.2016 р. прокурором надано в обгрунтування своєї позиції по справі судову практику в аналогічних спорах.

Представник 3-го відповідача у судове засідання 26.12.2016 року не прибув, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце засідання суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу прокурора за відсутності представника 3-го відповідача та за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на скаргу доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області по даній справі підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст.104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги прокурора про скасування рішення про державну реєстрації права власності, визнання недійсним свідоцтва про право власності були пред'явленні до Харківської міської ради та ОК ЖБК "Тихий квартал".

Відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Однак, колегія суддів констатує, що до осіб, які зазначені прокурором відповідачами по справі, в прохальній частині позову взагалі не було предявлено жодних вимог.

В свою чергу, у Харківської міської ради та ОК ЖБК "Тихий квартал" відсутні відповідні повноваження по скасуванню рішення про державну реєстрацію прав, оскілки дані повноваження відповідно до чинного законодавства покладені на Департамент реєстрації Харківської міської ради, який є самостійною юридичною особою, про що до матеріалів справи залучені відповідні докази.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до Положення про Департамент реєстрації Харківської міської ради, одним з основних завдань Департаменту є: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їхніх обтяжень, тобто офіційне визнання і підтвердження фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно й обтяжень шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Департамент реєстрації є юридичною особою, зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі рішення № 24/15 від 23.12.2015. Ідентифікаційний код юридичної особи 40214227. Запис в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи № 1 480 102 0000 068245 від 12.01.2016.

Таким чином, у Харківської міської ради та ОК ЖБК "Тихий квартал" відсутні будь-які повноваження щодо реєстрації та/або скасування прав на нерухоме майно, оскільки ці повноваження покладені на самостійно діючий суб'єкт - Департамент державної реєстрації прав.

Відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Так, колегією суддів встановлено, що даний спір стосується прав та охоронюваних інтересів Департаменту реєстрації Харківської міської ради та державного реєстратора Харківського міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_4, оскільки предметом спору є скасуванні рішення реєстратора та свідоцтва про право власності.

Вищенаведене свідчить про наявність безумовних процесуальних підстав для скасування ухвали господарського суду Харківської області від 23.11.2016 р. по даній справі.

Щодо суті позовних вимог, колегія суддів зазначає, що за предметом спору дана справа не підвідомча господарському суду.

Так, відповідно до п. 6 ч. 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до пункту 1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 № 6 господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ПІК підвідомчі господарським судам.

Пункт 1.4. зазначеної вище Постанови Пленуму № 6 встановлює, що господарським судам не підвідомчі справи у спорах, що виникають з публічно-правових відносин, у яких держава та територіальні громади через свої органи беруть участь з метою реалізації владних повноважень, а також справи, пов'язані з оскарженням правових актів, спрямованих на здійснення повноважень управління у земельних відносинах.

Реєстратор, безперечно, є органом державної влади, а діяльність по реєстрації рішень та виданню свідоцтв є реалізацією владних повноважень.

Так, відповідно до п.1 Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №401/2011, Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади.

Укрдержреєстр є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Крім цього, згідно п. 8 Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 20.05.2013 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" за змістом ст. 9 Закону, державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус. Повноваження державного реєстратора, передбачені Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси. Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 9 зазначеної Постанови також визначено, що оскільки порядок видачі державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку перебуває у сфері публічно-правових відносин, то спори щодо дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень з приводу їх видачі підлягають розгляду адміністративними судами.

Враховуючи викладене, спори щодо дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень з приводу видачі свідоцтв про право власності на земельну ділянку підлягають розгляду адміністративними судами.

Згідно з ч. 1 ст. З Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, суд погоджується з висновками 2-го відповідача та зазначає, що оскільки позовні вимоги стосуються виключно скасування рішення, яке було винесено під час реалізації владних повноважень, вказаний спір повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Згідно п. 4.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з жими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що: справа зі спору непідвідомча господарському суду (стаття 12 ГПК).

З огляду на наведене, провадження у справі № 922/3042/16 слід припинити відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що заперечення прокурора зводяться до того, що його вимоги про визнання незаконним свідоцтва про право власності та рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності мають похідний характер від вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Харківської міської ради від 24.12.2014 №1738/14 про надання земельної ділянки у власність ОК «ЖБК «Тихий Квартал», що має приватно правовий характер, оскільки виникла з відносин, пов'язаних із здійсненням сторонами майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що такі твердження прокурора позбавлені належної переконливості в силу наступного.

В обґрунтування своєї позиції прокурор послався на судову практику, в тому числі усно послався на постанову ВСУ у справі № 21-34а15 від 24.02.2015 р.

Крім того, колегії суддів відомо про правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 14 червня 2016 року (№21-41а16) у справі за позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, скасування запису, в якій ВСУ зазначив, що спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, внаслідок чого колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК , внаслідок чого провадження у адміністративній справі закрито.

Однак колегія суддів підкреслює, що судова практика, як наведена прокурором, так і наведена колегією суддів, не стосується даного спору.

В справі № 21-34а15 від 24.02.2015 р. ВСУ дійшов до висновку про цивільних характер спору з огляду на те, що фактичним предметом спору була не законність дій реєстратора, а вірність формування волі приватного учасника, який розпорядився земельною ділянкою до здійснення реєстраційної дії.

Постанова ж ВСУ від 14 червня 2016 року №21-41а16 не може бути застосована до даного спору в якості правової позиції, оскільки в ній прямо передбачено, що спір підвідомчій господарським судом в разі, коли оскарження дій реєстратора є способом захисту порушеного цивільного права.

В цьому полягає принципова відмінність від даного спору.

По-перше, в даному спорі цивільні права позивача вже захищені судовим рішенням у справі № 922/2697/15, яке залишене без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 р. та Вищого господарського суду України від 24.02.2016 р. ОСОБА_3 в справі № 922/2697/15, виходячи із змісту судового рішення, прокурор отримав задоволення своїх цивільних вимог, тому даний спір є саме адміністративним спором.

По-друге, в даному спорі прокурор взагалі не зазначає, які саме цивільні права він захищає, що в принципі унеможливлює кваліфікацію спору як господарського.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження прокурора щодо підвідомчості спору, викладені ним в апеляційній скарзі, зроблені за невірного тлумачення приписів закону, у звязку з чим підстав для повного задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 101, п.1 ч ст.103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.11.2016р. у справі № 922/3042/16 задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 23.11.2016р. у справі № 922/3042/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким провадження у справі припинити.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.