Вирок № 63755923, 27.12.2016, Борівський районний суд Харківської області

Борівський районний суд Харківської області

справа: № 614/106/16-к

провадження: 1-кп/614/40/16

категорія: 22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2016р. Борівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого-судді Гуляєвої Г.М.

за участю секретаря Євтіхієвої С.В.

прокурорів Колеснікова Д.І.,Кравчука В.В.

представника цивільного позивача ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

обвинуваченої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Борова Харківської області кримінальне провадження №1-кп/614/40/16, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220230000439 від 03.12.2015р. по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, непрацюючої, незаміжньої, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючої за адресою: пров.Залізничний б. 11 с. Підлиман Борівського району Харківської області, яка має на утриманні пятьох неповнолітніх дітей, раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 у період з 11.09.2011р. по 10.12.2015р. незаконно заволоділа чужим майном шляхом обману, а саме: коштами, які належать державі, представником якої є Управління соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації, що надає грошову державну допомогу сімям з дітьми, особам, що мають на утриманні неповнолітніх дітей, за наступних обставин.

ОСОБА_3 з 2010 року, проживаючи з ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу по пров. Залізничному б. 11 в с. Підлиман Борівського району Харківської області, 08.09.2011р. подала до Підлиманської сільської ради Борівського району Харківської області заяву про реєстрацію народження доньки та умисно вказала неправдиві відомості щодо прізвища батька доньки, яка народилась в незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, у зв'язку з чим у свідоцтві про народження вказані дані дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5

В результаті умисних дій, ОСОБА_3 умисно приховала факт спільного проживання з ОСОБА_4 (батьком доньки ОСОБА_5) однією сім'єю без реєстрації шлюбу з метою незаконного отримання статусу матері - одиначки для отримання матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини.

Продовжуючи свої умисні злочині дії ОСОБА_3, проживаючи з ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу 11.09.2011р. подала заяву до Управління соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації, яке розташоване по вул. Партизанській, б. 3 в смт. Борова Борівського району Харківської області, в якій умисно вказала неправдиві відомості про те, що не проживає з особою, від якої має дитину.

В момент подачі заяви про призначення соціальної допомоги та отримання статусу матері-одиначки ОСОБА_3 працівникам органу Управління соціального захисту населення повідомила неправдиві відомості, тобто з корисливих мотивів, шляхом обману, з метою незаконного збагачення, умисно приховала факт проживання та ведення спільного господарства з ОСОБА_4, з яким фактично проживала протягом двох років.

Відповідно до наданих ОСОБА_3 неправдивих відомостей, відповідно до п.5 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про держану допомогу сімям з дітьми», 11.09.2011 р. останній незаконно встановлено статус «допомоги на дітей одиноким матерям». В період з 11.09.2011р. по 10.12.2015 р. ОСОБА_3, на порушення ч. 4 ст. 18-1 вищевказаного закону в Управлінні праці та соціального захисту населення Борівської РДА була призначена і виплачена матеріальна допомога на дитину у сумі 15427 грн. 20 коп. (пятнадцять тисяч чотириста двадцять сім грн. 20 коп.).

Крім того, продовжуючи спільне проживання з ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу по пров. Залізничному б. 11 в с. Підлиман Борівського району Харківської області, ОСОБА_3 знову 01.03.2013 р. подала до Підлиманської сільської ради Борівського району Харківської області заяву про реєстрацію народження доньки та умисно вказала неправдиві відомості щодо прізвища батька доньки, яка народилась в незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, у зв'язку з чим у свідоцтві про народження вказані дані дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6

В результаті умисних дій ОСОБА_3 умисно повторно приховала факт спільного проживання з ОСОБА_4 (батьком доньки ОСОБА_6) однією сім'єю без реєстрації шлюбу з метою незаконного отримання статусу матері-одиначки для отримання матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини.

Продовжуючи злочині умисні дії ОСОБА_3, проживаючи з ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу 06.03.2013 р. подала заяву до Управління соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації, яке розташоване по вул. Партизанській, б. 3 в смт. Борова Борівського району Харківської області, в якій умисно вказала неправдиві відомості про те, що не проживає з особою, від якої має дитину.

В момент подачі заяви про призначення соціальної допомоги та отримання статусу матері-одиначки ОСОБА_3 працівникам органу Управління соціального захисту населення повторно повідомила неправдиві відомості, тобто з корисливих мотивів, шляхом обману, з метою незаконного збагачення, умисно, повторно приховала факт проживання та ведення спільного господарства з ОСОБА_4В, з яким фактично проживала протягом чотирьох років.

Відповідно до наданих ОСОБА_3 неправдивих відомостей, відповідно до п.5 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про держану допомогу сімям з дітьми», 06.03.2013 р. їй незаконно встановлено статус «допомоги на дітей одиноким матерям». В період з 06.03.2013 р. по 10.12.2015 р. ОСОБА_3, на порушення ч. 4 ст. 18-1 вищевказаного закону в Управлінні соціального захисту населення Борівської РДА була призначена і виплачена матеріальна допомога на дитину у сумі 10526 грн. 40 коп. (десять тисяч пятдесят двадцять шість грн. 40 коп.).

Крім того, продовжуючи спільне проживання з ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу по пров. Залізничному, б. 11 в с. Підлиман Борівського району Харківської області, ОСОБА_3 знову 02.09.2015 р. подала до Підлиманської сільської ради Борівського району Харківської області заяву про реєстрацію народження доньки в котрій умисно повторно вказала неправдиві відомості щодо прізвища батька доньки, яка народилась в незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, у зв'язку з чим у свідоцтві про народження вказані дані дитини - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7

В результаті умисних повторних дій, ОСОБА_3 умисно приховала факт спільного проживання з ОСОБА_4 (батьком доньки ОСОБА_7) однією сім'єю без реєстрації шлюбу, з метою незаконного отримання статусу матері-одиначки для отримання матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини.

Продовжуючи злочині умисні дії ОСОБА_3, проживаючи з ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, 07.09.2015 р. подала заяву до Управління соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації, яке розташоване по вул. Партизанській, б. 3 в смт. Борова Борівського району Харківської області, в якій умисно вказала неправдиві відомості про те, що не проживає з особою, від якої має дитину.

В момент подачі заяви про призначення соціальної допомоги та отримання статусу матері-одиначки ОСОБА_3 працівникам органу Управління соціального захисту населення повідомила неправдиві відомості, тобто з корисливих мотивів, шляхом обману, з метою незаконного збагачення, умисно, повторно приховала факт проживання та ведення спільного господарства з ОСОБА_4В, з яким фактично проживала протягом шести років. ;

Відповідно до наданих ОСОБА_3 неправдивих відомостей, відповідно до п.5 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про держану допомогу сімям з дітьми» 07.09.2015р. їй незаконно встановлено статус «допомоги на дітей одиноким матерям». В період з 07.09.2015 р. по 10.12.2015 р. ОСОБА_3, на порушення ч. 4 ст. 18-1 вищевказаного закону в Управлінні соціального захисту населення Борівської РДА була призначена і виплачена матеріальна допомога на дитину у сумі 1400 грн. 40 коп. (одна тисяча чотириста грн. 40 коп.).

За вказаний період з 11.09.2011 р. по 10.12.2015 р. ОСОБА_3 незаконно, шляхом обману працівників Управління соціального захисту населення Борівської РДА, кожного місяця отримувала бюджетні кошти у вигляді матеріальної допомоги на дитину матері-одиначці. В результаті чого сумарно, незаконно отримала кошти у сумі 27354 грн. 00 коп. (двадцять сім тисяч триста пятдесят чотири грн. 00 коп.), завдавши державі, в особі Управління соціального захисту населення Борівської РДА, матеріальний збиток на вищезазначену суму.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину не визнала, від дачі пояснень відмовилася в силу ст. 63 Конституції України, але у відповідях на питання учасників процесу вказала, що проживає по пров. Залізничному б. 11 в с. Підлиман Борівського району Харківської області, має пятьох дітей, двоє старших від першого цивільного чоловіка ОСОБА_8, а троє ОСОБА_5, 21.08.2011р.н., ОСОБА_6 21.02.2013р.н., ОСОБА_8 25.08.2015р.н. від ОСОБА_4, але дітей виховує і утримує самостійно, із ОСОБА_4 разом не проживають, спільного господарства не ведуть, участі у вихованні дітей він не бере, інколи допомагав продуктами харчування, одного разу залишив у неї дві сплетені корзини, одну з яких вона обміняла на молоко у сусідки, він не допомагав їй ні матеріально, ні по городу, інколи приїжджав на вихідні, оскільки з 2010р. по 2013р. навчався в технікумі в м. Харкові, їх не пускали з гуртожитку; крім того, вона не заперечувала ті факти, що надавала письмові пояснення працівникам міліції в 2012р. щодо сутички між ОСОБА_8 і ОСОБА_4, а в 2015р. щодо дрібного хуліганства її батька ОСОБА_9, в яких ОСОБА_4 вказувала як свого співмешканця, громадського чоловіка, який проживає з нею за вищевказаною адресою; також зазначила, що після навчання ОСОБА_4 деякий час працював в с. Підлимані за направленням з технікуму, а згодом поїхав до сестри в м. Ізюм, куди вона також приїжджала в гості; до того ж вона вказала, що три сотки свого городу віддала матері ОСОБА_4 Дітей народжувала, усвідомлюючи, що ОСОБА_4 не має наміру ними опікуватись і утримувати їх.

Представник цивільного позивача ОСОБА_1 заступник начальника, начальник відділу грошових виплат та компенсацій Управління соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації підтримала цивільний позов, просила його задовольнити в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_3 27354,00грн, окрім того, пояснила, що довідку про те, проживає чи не проживає мати з батьком дитини Управлінню соціального захисту населення Борівської РДА надає сільська рада.

Згідно зі ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст.91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 КПК України сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Так, сторона обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_3 посилалась на показання свідків, які були безпосередньо допитані в судовому засіданні:

Представник Управління соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації ОСОБА_10 в судовому засіданні повідомила, що при оформленнідержавної соціальної допомоги одиноким матерям на кожного з пяти дітей ОСОБА_3 приходила особисто, приносила всі необхідні документи, де, серед іншого були довідки, що батько дітей записаний за вказівкою матері відповідно до ч.1 ст. 135 СК Укарїни, а сама ОСОБА_3І в заяві вказала, що з батьком дітей не проживає. Повноважень щодо перевірки документів вони не мають. Також вказала, що в травні 2016 року ОСОБА_3 було припинено виплату вказаної матеріальної допомоги згідно її заяви.

Свідок ОСОБА_11 головний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку і звітності УСЗН Борівської РДА пояснила, що обвинувачена ОСОБА_3 подавала всі необхідні документи до установи для оформлення державної допомоги, в заяві нею було вказано, що вона не проживає з батьком дітей, а перевіряти проживання чоловіка із сімєю установа не має повноважень. Про спільне проживання обвинуваченої і ОСОБА_4 їй невідомо.

Свідок ОСОБА_12 секретар Підлиманської сільської ради Борівського району Харківської області, пояснила, що вона реєструвала народження трьох останніх дітей ОСОБА_3 згідно наданої документації та заяви матері. В звязку з тим, що ОСОБА_3 у шлюбі не перебувала, заява про визнання батьківства відсутня реєстрація вказаних дітей здійснювалася відповідно до ст. 135 СК України. Також повідомила, що при проведенні обстежень (2 рази на рік) в будинку обвинуваченої сторонніх людей не було. Про ОСОБА_4 знає, оскільки він перебував на обліку як дитина позбавлена батьківського піклування, а після закінчення ним технікуму допомагали йому з працевлаштуванням. Проживають ОСОБА_3 з ОСОБА_4 спільно чи ні їй невідомо. Одного разу бачила, що ОСОБА_4 сидів на лавочці біля будинку ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_13 - сусід ОСОБА_3, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_8, пояснив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають трьох сумісних дітей, в період 2010-2015р.р. проживали разом, неодноразово бачив як вони разом і він сам поливали городину; худобу вони не тримають; ОСОБА_4 плів корзини з батьком ОСОБА_3, які потім продавали в смт. Борова. Загалом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 він сприймав, як сім'ю. Також вказав, що їх спільне проживання бачили і інші сусіди, наприклад, ОСОБА_14М, ОСОБА_15 Заяву стосовно дій ОСОБА_3 написав в органи поліції, оскільки вона проживає з батьком дітей ОСОБА_4 і отримує державну допомогу, як мати одиначка. Крім того, ОСОБА_3 погрожувала йому та умовляла його дружину, щоб вони не давали показів в суді проти неї..

Свідок ОСОБА_15 сусід ОСОБА_3, пояснив, що фактично проживає ІНФОРМАЦІЯ_9, та в період 2010-2015р.р. бачив, що ОСОБА_3 жила з ОСОБА_4, вони мають трьох спільних дітей, під час навчання ОСОБА_4 кожні вихідні приїздив до ОСОБА_3; ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_3 майстрували з лози альтанки, плели корзинки, мітли, ОСОБА_4 в дворі займався розбиранням машин на запчастини, де приблизно в кінці 2012р. ОСОБА_15 придбав у нього лобове скло; на городі ОСОБА_3 з ОСОБА_4 садили розсаду, яку купували у діда ОСОБА_15, а два роки назад ОСОБА_4 привозив дрова в двір ОСОБА_3 Худобу вони не тримали. Часто всі сусідські діти разом з дітьми ОСОБА_3 граються на вулиці, а дорослі стоять розмовляють, в тому числі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Вважає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали, як сім'я, сварок від них не чув.

Свідок ОСОБА_16 сусідка ОСОБА_3, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_10, пояснила, що вона з ранку до вечора на роботі, ввечері порається по господарству і не дивиться за сусідами, але знає, що ОСОБА_3І офіційно не одружена, має 5 дітей, також знає і ОСОБА_4, якого бачила і в домоволодінні ОСОБА_3, і в домоволодінні його матері, яка проживає поруч; 2-3 роки тому бачила як ОСОБА_4 рубав дрова біля двору ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 його сусіди через город, знає їх, як сім'ю, в період 2011р.-2015р проживали разом по пров. Залізничному, мають трьох спільних дітей; бачив їх разом на городі в сезон городництва; чоловік обвинуваченої ОСОБА_4 і ОСОБА_9 займалися плетінням корзин, які потім продавали; бачив як ОСОБА_3 з ОСОБА_4 і дітьми разом ходили по вулиці, а коли діти за двором гуляють ОСОБА_3 з ОСОБА_4 сиділи на лавочці з сусідами. Крім того, пояснив, що всі сусіди сприймають їх як сім'ю. В дворі ОСОБА_3 бачив ОСОБА_4 неодноразово, навіть зранку, коли він у спортивних штанях вибігав з хати в туалет, який знаходиться у дворі.

Свідок ОСОБА_17 дільничний офіцер поліції Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області в судовому засіданні вказав, що неприязних стосунків щодо учасників процесу не має, по суті справи пояснив, що 04.12.2015р. за дорученням слідчого СВ Борівського ВП прибув до місця проживання ОСОБА_3 для відібрання у неї пояснень за фактом перевірки заяви про вчинення нею шахрайських дій, що полягає в поданні нею неправдивих даних до Управління СЗН Борівської РДА. Своє пояснення ОСОБА_3 писала власноручно, психологічних заходів до неї не застосовувалось, зміст пояснення не памятає, але точно памятає, що він оголошував питання вказані в дорученні, відповідно до яких ОСОБА_3 і надавала пояснення, що вона проживає з цивільним чоловіком ОСОБА_4, а також вона знає, що подавала неправдиві відомості до Підлиманської сільської ради про батька дітей, всі отримані кошти витрачала на дітей та на потреби родини. Під час даного опитування в будинку перебували діти і ОСОБА_3, а ОСОБА_4 перебував на подвір'ї. Крім цього, пояснив, що 21.11.2015р. він опитував ОСОБА_3, яка викликала працівників поліції за фактом хуліганських дій її батька ОСОБА_9 та в своїх поясненнях зазначала ОСОБА_4, як співмешканця. Також свідок пояснив, що як дільничний він пам'ятає, що у 2012р. у ОСОБА_4 відбувся конфлікт з колишнім чоловіком ОСОБА_3 ОСОБА_8 на підставі того, що ОСОБА_4 почав мешкати з ОСОБА_3, що було зареєстровано в міліції. До того, ж свідок часто бачив ОСОБА_4 з братом ОСОБА_3 ОСОБА_17 біля будинку ОСОБА_3, вони разом працювали. Про ОСОБА_4 відомо, що він займався плетінням корзин.

Свідок ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, однак згідно листа командира в/ч А0704 від 20.12.2016р. встановлено, що ОСОБА_4 дійсно на даний час проходить строкову військову службу у військовій частині А0704 в м. Васильків Київської області та відповідно до ст. 216 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» виїзд військовослужбовців строкової служби за межі гарнізону забороняється.

Зі сторони захисту клопотань про допит свідків захисту до суду не надходило.

В судовому засіданні також були досліджені наступні письмові докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, належність і допустимість яких ніким не оспорювалась та не спростована.

Так, з протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.12.2015 року вбачається, що до органу поліції звернувся громадянин ОСОБА_13 з приводу того, що ОСОБА_3 шляхом надання недостовірних даних до управління праці та соціального захисту населення Борівської РДА отримує державні кошти на дитину одинокій матері (т.1 а.с.148), на підставі якої було внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудового розслідування (т.1 а.с. 145-147).

З копії індивідуальної карти вагітної та породіллі ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_3 18.04.2011р. взята на облік у Борівській ЦРЛ, в графі «сімейний стан», де дається на вибір три пункти: «шлюб зареєстрований -1», «не зареєстрований-2», «одинока-3», ОСОБА_3 вказано, що шлюб не зареєстрований, а в відомостях про чоловіка вказано «ОСОБА_4, не працює», пологи відбулися 21.08.2011р. (т.1 а.с.159).

З копії індивідуальної карти вагітної та породіллі ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_3 06.08.2012р. взята на облік у Борівській ЦРЛ, в графі «сімейний стан», де дається на вибір три пункти: «шлюб зареєстрований -1», «не зареєстрований-2», «одинока-3», ОСОБА_3 вказано, що шлюб не зареєстрований, а в відомостях про чоловіка вказано «Одінцов Станіслав Володимирович», пологи відбулися 21.02.2013р.. На звороті копії даної карти міститься копія Інформованої згоди, яка заповнюється власноручно, з якої вбачається, що ОСОБА_3 на випадок своєї медичної недієздатності, людиною якій вона довіряє представляти її інтереси і приймати від її імені рішення виключно з медичних питань, що виходять від лікарів і потребують її згоди, вказала ОСОБА_4 та засвідчила вищевказане власним підписом (т.1 а.с.160).

З копії індивідуальної карти вагітної та породіллі ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_3 в квітні 2015р. взята на облік у Борівській ЦРЛ, в графі «сімейний стан», де дається на вибір три пункти: «шлюб зареєстрований -1», «не зареєстрований-2», «одинока-3», ОСОБА_3 знову вказано, що шлюб не зареєстрований, а в відомостях про чоловіка вказано «ОСОБА_4, експедитор», пологи відбулися 25.08.2015р. На звороті копії даної карти міститься копія Інформованої згоди, яка заповнюється власноручно, з якої вбачається, що ОСОБА_3 на випадок своєї медичної недієздатності, людиною якій вона довіряє представляти її інтереси і приймати від її імені рішення виключно з медичних питань, що виходять від лікарів і потребують її згоди, вказала ОСОБА_4, вказавши на нього «чоловік» та засвідчила вищевказане власним підписом (т.1 а.с.161).

Згідно повідомлення Відділу ДРАЦС Борівського РУЮ у Харківській області від 08.12.2015р., актовий запис про шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відсутній (т.1 а.с.162).

Відповідно до копії актового запису про народження ОСОБА_5 та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, ОСОБА_5 народилася 21.08.2011р., про що секретарем Виконавчого комітету Підлиманської сільської ради Борівського району Харківської області складено актовий запис №07 від 08.09.2011р., де матір'ю значиться ОСОБА_3, батьком ОСОБА_18, який записаний за вказівкою матері, згідно ч.1 ст. 135 СК України (т.1 а.с.163-165).

Відповідно до копії актового запису про народження ОСОБА_6 та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, ОСОБА_6 народилася 21.02.2013р., про що секретарем Виконавчого комітету Підлиманської сільської ради Борівського району Харківської області складено актовий запис №01 від 01.03.2013р., де матір'ю значиться ОСОБА_3, батьком ОСОБА_18, який записаний за вказівкою матері, згідно ч.1 ст. 135 СК України, на підставі заяви від 01.03.2013р. (т.1 а.с.171-175).

Відповідно до копії актового запису про народження ОСОБА_7 та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, ОСОБА_7 народилася 25.08.2015р., про що секретарем Виконавчого комітету Підлиманської сільської ради Борівського району Харківської області складено актовий запис №05 від 02.09.2015р., де матір'ю значиться ОСОБА_3, батьком ОСОБА_18, який записаний за вказівкою матері, згідно ч.1 ст. 135 СК України, на підставі заяви від 02.09.2015р. (т.1 а.с.166-170).

З копій заяв ОСОБА_3 про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій субсидій та пільг від 12.09.2011р., 06.03.2013р., 07.09.2015р. вбачається, що ОСОБА_3 зверталася до органу праці та соціального захисту населення Борівської РДА з проханням призначити їй державну допомогу на дітей одиноким матерям, де також зазначила, що в шлюбі не перебуває та з особою, від якої має дитину не проживає, засвідчивши це та факт ознайомлення з наслідками надання неправдивих даних своїм підписом (т.1 а.с.176-181).

Довідкою УСЗН Борівської РДА №04-31/1088 від 07.12.2015р. про отримання допомоги на дітей одинокій матері ОСОБА_3 підтверджується, що ОСОБА_3 знаходиться на обліку в УСЗН Борівської РДА та в період з 01.09.2011р. по 31.12.2015р. отримала допомогу на 3-х дітей: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на загальну суму 27354,00грн (т.1 а.с.182-183).

Призначення державної допомоги на дітей одинокій матері ОСОБА_3 також підтверджується копіями рішень УСЗН у Борівському районі від 14.09.2011р., 12.03.2013р., 07.09.2015р. про призначення допомоги сімям з дітьми (т.1 а.с. 184, 188, 192), які були прийняті на підставі заяв ОСОБА_3, свідоцтв про народження дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та довідок Підлиманської сільської ради Борівського району Харківської області про внесення відомостей про батька за вказівкою матері, згідно ч.1 ст. 135 СК України (т.1 а.с.184-195).

Копія паспорта та ід.номеру ОСОБА_3 (т.1 а.с.196-197)

копія пояснення ОСОБА_3 стосовно притягнення до адмін. відповідальності за ст. 173 КУпАП (т.1 а.с.224)

Постановою слідчого СВ Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області від 05.02.2016 р. Управління соціального захисту населення Борівської РДА визнано цивільним позивачем у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220230000439 від 03.12.2015р. (т.2 а.с.10-12).

Копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_8О за ст. 173 КУпАП згідно яких ОСОБА_3 та ОСОБА_4 станом на 14.04.2012 р. проживали разом, однією сім»єю в с.Підлиман Борівського району Харківської області по вул. Залізничній,11, про що вказували особисто (т.2 а.с.13-26);

З актів обстеження житлово-побутових умов проживання багатодітної сімї від 11.12.2015р. та 17.12.2015р. вбачається, що ОСОБА_3 - мати-одиначка проживає однією сімєю з пятьма дітьми, які доглянуті, чисті, менші виховуються вдома, дошкільний заклад відвідує лише донька ОСОБА_5, двоє старших навчаються в Підлиманській ЗОШ (т.2 а.с.29,35).

В довідках Підлиманської сільської ради Борівського району Харківської області №1515, №1516 від 10.12.2015р. вказано, що ОСОБА_3 дійсно проживає ІНФОРМАЦІЯ_11 разом з пятьма доньками (т.2 а.с.31,37);

Згідно довідки Підлиманської сільської ради Борівського району Харківської області №1535 від 15.12.2015р., ОСОБА_4 не зареєстрований на території Підлиманської сільської ради, інформації про його проживання немає; за період 2013-2015р. під час обстежень умов проживання багатодітних родин громадською комісією у справах дітей при виконавчому комітеті сільської ради ОСОБА_4 один раз був присутній за адресою проживання ОСОБА_3 (т.2 а.с.34).

З копій диплому кваліфікованого робітника та додатка до диплому, виданих на ім'я ОСОБА_4, вбачається, що останній з 01.09.2010р. по 26.06.2013р. навчався в Державному професійно-технічному навчальному закладі «Харківське вище професійне училище будівництва» (т.2 а.с.41-42),

Копію свідоцтва про базову загальну середню освіту ОСОБА_4 (т.2 а.с.43-44); копію атестата про повну загальну середню освіту ОСОБА_4 (т.2 а.с.45-46);

З копії трудової книжки ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_4 03.07.2013р. прийнятий на роботу в Підлиманське ССТ на посаду штукатура, а 31.07.2013р. звільнений з роботи в зв'язку з закінченням строку договору (т.2 а.с. 47).

Копією витягу з обліково-статистичної картки дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування встановлюється, що ОСОБА_4 має статус дитини позбавленої батьківського піклування (т.2 а.с.48)

З копій повідомлення Служби у справах дітей Борівської РДА № 330 від 21.12.2012 р. та рішення виконкому Підлиманської сільської ради Борівського району Харківської області № 50 від 10.07.2012 р. вбачається, що за ОСОБА_4 закріплено житло по вул. Молодіжна буд. 13 в с.Підлиман (т.2 а.с.49,50);

Розглянувши справу в межах пред'явленого обвинувачення, проаналізувавши всі наявні в матеріалах кримінального провадження дані, які на думку сторони обвинувачення та сторони захисту є доказами, враховуючи доводи обвинувачення про доведеність вини обвинуваченої, показання обвинуваченої про те, що вона злочину не вчиняла, доводи її захисника про відсутність в діях ОСОБА_3 складу злочину, суд приходить до висновку, що такі показання обвинуваченої та її захисника слід розцінювати, як обраний спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення злочину, і що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_3, знайшло своє підтвердження у судовому засіданні у повному обсязі.

З досліджених у судовому засіданні документів, показань свідків, що частково підтвердила у судовому засіданні і обвинувачена, встановлено, що з 2010 р. обвинувачена ОСОБА_3 познайомилася та стала проживати з ОСОБА_4, без реєстрації шлюбу по пров. Залізничний,11 в с. Підлиман Борівського району Харківської області. Від сумісного проживання мають троє спільних дітей: ОСОБА_5, 21.08.2011р.н., ОСОБА_6, 21.02.2013р.н. ОСОБА_7, 25.08.2015р.н.. За для реєстрації факту народження дітей ОСОБА_3 зверталася до Підлиманської сільської ради Борівського району Харківської області, де в своїх заявах просила батька вказати з її слів відповідно до ч.1 ст. 135 СК України та видати відповідні довідки, для подальшого отримання державної допомоги на дітей одинокій матері.

Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, щодо обставин, викладених в обвинувачені надали послідовні та логічні показання, які повністю узгоджуються, як між собою, так і з фактичними даними, що містяться в інших досліджених у судовому засіданні доказах.

Даючи оцінку показанням свідків, суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони об'єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєних обвинуваченою кримінальних правопорушень (злочинів), пояснюють мотиви скоєного.

Також, врахувавши, що між кожним з вказаних свідків та ОСОБА_3 немає неприязних стосунків, про що було ними зазначено в ході судового розгляду, суд приходить до висновку, що фактичні дані, які містяться у їх показаннях є належними, допустимими та достовірними доказами, що підтверджують обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_3, оскільки кожен з них підтвердив факт спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по пров. Залізничному,11 в с.Підлиман Борівського району в період з 2010р. по кінець 2015р., факт ведення спільного господарства, що виражається в обробленні городу (садіння, полив городини), заготівлі дров, розбірці автомобілів на запчастини та продаж цих запчастин, плетінні корзин для отримання прибутку, гулянні з дітьми, перебування на території домоволодіння ОСОБА_4 у різні години доби, у домашньому вбранні, що притаманне усталеним сімейним стосункам. Вказані свідчення, в основу яких покладені сусідські спостереження за родиною ОСОБА_3, нічим не спростовані.

Факт перебування ОСОБА_19 на навчанні з 01.09.2010р. по 26.06.2013р. в Державному професійно-технічному навчальному закладі «Харківське вище професійне училище будівництва» також не спростовують викладених вище доказів, оскільки вказаний навчальний заклад не закритого типу, кожен студент, в тому числі і ОСОБА_19 міг покидати його у вільний від навчання час (вихідні, святкові дні, канікули, тощо) та перебувати у іншому місці. Вказане не заперечувала і обвинувачена ОСОБА_3, пояснивши, що в цей час ОСОБА_19 приїздив 2-3 рази на місяць.

Крім того, з пояснень свідка ОСОБА_17 встановлено, що ОСОБА_3 в своїх поясненнях, наданих співробітникам органів міліції і поліції при опитуваннях в 2012р. і в 2015р. під час притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_8 та ОСОБА_9, вказувала на ОСОБА_4, як на свого цивільного чоловіка або співмешканця. Однак в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 пояснила, що робила це з метою уникнути покарання для ОСОБА_4 за проживання без реєстрації.

Також на спростування тверджень ОСОБА_3 про те, що вона не підтримує відносини з ОСОБА_4, прокурором було в судовому засіданні проілюстрована сторінка веб-сайту «Вконтакте» всесвітньої мережі Інтернет, що зареєстрована користувачем під даними «ОСОБА_20 (Горват)»,доступ до якої необмежений, та під час огляду якої виявлено декілька фотознімків із зображенням ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 з датою розміщення 20 листопада, а також ОСОБА_3 в військовій формі з датою розміщення 13 грудня. Крім того, в статусі вона вказала «Люблю своего мужа», а в графі сімейний стан «замужем за ОСОБА_21», на підтвердження чого долучено до матеріалів справи роздруківки скрін-шотів вказаної сторінки (т.3 а.с. 86-93).

Також суд враховує, що з досліджених у судовому засіданні доказів, не встановлено даних, з яких би вбачалось, що працівники управління праці та соціального захисту населення Борівської РДА зобов'язані проводити перевірку даних, що вказані у заяві про призначення всіх видів соціальної допомоги, тобто фактично рішення про нарахування вказаної допомоги приймається на підставі лише тих відомостей, які надає особа, що звертається до даного органу, про що достеменно знала обвинувачена ОСОБА_3, так як вже зверталася з цього питання після народження перших двох дітей, що і сама не заперечувала в судовому засіданні. Згідно Постанови КМУ №1751 від 27.01.2001 р. «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім»ям з дітьми», працівники УПЗН лише мають право у разі потреби перевірити обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення допомоги.

У відповідності до положень ст.62 Конституції України, винність особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку.

Під час розгляду кримінального провадження суд забезпечив реалізацію положень статті 22 КПК України, згідно якої кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом…

Суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, дослідивши та оцінивши докази, надані стороною обвинувачення та захисту в їх сукупності, приходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення доведено, що за період з 2011року по кінець 2015 року обвинувачена ОСОБА_3, в порушення приписів абзацу четвертого ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», якими передбачено, що жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям не має, незаконно, шляхом обману, отримала соціальну допомогу, як одинока мати, на своїх дітей: ОСОБА_5, 21.08.2011р.н., ОСОБА_6, 21.02.2013р.н. ОСОБА_7, 25.08.2015р.н., в загальній сумі 27354,00грн. (двадцять сім тисяч триста пятдесят чотири гривні 00коп.)

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що фактичні дані, що містяться у показаннях свідків та досліджених доказах, у своїй сукупності повністю узгоджуються між собою, і беззаперечно вказують на винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочинів за обставин, що викладені в обвинуваченні, та спростовують показання обвинуваченої ОСОБА_3 і доводи її захисника, а тому дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) та за ч.2 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчинене повторно.

У відповідності до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Отже, вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченої за вчинення даного кримінального правопорушення, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст.12 КК України є злочинами невеликої та середньої тяжкості, враховує наслідки та обставини вчинених злочинів (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності), особу обвинуваченої, яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, на утриманні має пятьох малолітніх дітей, що суд визнає обставинами , які помякшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе в умовах без ізоляції від суспільства в межах санкцій ч.1, ч.2 статті 190 КК України. Така міра примусу на переконання суду є достатньою для виправлення обвинуваченої та для попередження вчинення нею нових злочинів.

Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності відсутні.

Цивільний позов прокурора Борівського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Борівської РДА про стягнення з ОСОБА_3 суми шкоди завданої злочином в розмірі 27354 грн. 00 коп. підлягає задоволенню.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.370, 374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 190 КК України і призначити їй покарання:

-за ч.1 ст.190 КК України у вигляді громадських робіт, строком 240(двісті сорок) годин, що в силу ст.72 КК України відповідає 30 (тридцять) дням позбавлення волі;

-за ч.2 ст.190 КК України у вигляді двох років позбавлення волі

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених частинами 1, 2 статті 190 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

В силу ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком два роки, якщо вона не вчинить нового злочину і виконає обовязки покладені на неї згідно ст.76 КК України:

- періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов прокурора Борівського відділу Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Борівської РДА Харківської області до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної неправомірними діями осіб на суму 27354,00 грн. (двадцять сім тисяч триста пятдесят чотири гривні) 00коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 (і.н.3302007024) на користь держави в особі Управління соціального захисту населення Борівської районної державної адміністрації (р\р 35418023001761, код 25793378, Банк ГУДКС України в Харківській області, МФО 851011 для зарахування на повернення надлишково виплачених коштів КФК 090306 КЕКВ 2730 за 2011-2015р.р.) 27354,00 грн. (двадцять сім тисяч триста пятдесят чотири гривні) 00коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої неправомірними діями.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Борівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя Гуляєва Г. М.