Ухвала суду № 63755813, 27.12.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Лозко Ю.П.

Справа № 415/2780/14-ц

Провадження № 22ц/782/941/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«27» грудня 2016 року м.Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого Лозко Ю.П.

суддів: Назарової М.В., Авалян Н.М.

за участю секретаря Козубської А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 20 червня 2014 року у справі за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції Луганської області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 20 червня 2014 року було задоволено подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції Луганської області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2. Тимчасово обмежено право виїзду за межі України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до виконання ним своїх зобовязань за виконавчими документами.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив суд, скасувати ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 20 червня 2014 та постановити нову ухвалу якою відмовити у задоволенні подання державного виконавця ВДВС Лисичанського міського управління юстиції Луганської області про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 за межі України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 п.3 статті 312 ЦПК України передбачено, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Згідно ч. 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування вищевказаного подання ВДВС Лисичанського МУЮ суду було надано копію виконавчого листа №2/415/381/14 виданого Лисичанським міським судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором від 15.12.2007р. у загальній сумі 12342,05 грн. та витрати на сплату судового збору в розмірі 229,40 грн., копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2014р. стосовно ОСОБА_2, копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №54819658, копію інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців №54819464, акт державного виконавця від 07.06.2014р., копію заяви представника ПАТ КБ «Приватбанк» від 16.06.2014р., копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу на імя Ревенко.

Відповідно до вимог частини 2 статті 377-1 ЦПК України, суд негайно розглядає подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Суд першої інстанції під час вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 розглянув вищевказане подання без участі заявника державного виконавця. Не перевірив обставини на які посилався заявник в поданні а саме, чи був боржник ОСОБА_2 повідомлений про відкриття виконавчого провадження у відповідності до вимог ч.1 ст.31,47 Закону України «Про виконавче провадження» та чи мало місце ухилення ОСОБА_2 від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням.

Розглянувши подання державного виконавця, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, проте у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суд у порушення вимог ч.1 п.3 статті 210 ЦПК України не зазначив мотиви, з яких дійшов таких висновків постановляючи ухвалу якою було задоволено вищевказане подання.

Отже, судом був порушений порядок розгляду подання державного виконавця.

Крім того, висновки суду про обґрунтованість вказаного подання не відповідають принципу справедливого судового розгляду в розумінні ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки виконання будь-якого судового рішення є невідємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст.6 Конвенції, яка розповсюджує свою дію і на стадію виконання судового рішення.

За таких обставин, колегія суду вважає ухвалу суду першої інстанції слід скасувати і передати це питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи ухвалу суду з вказаних підстав, колегія суддів не вправі надавати правову оцінку доводам апеляційної скарги щодо необґрунтованості подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, оскільки така оцінка буде надана судом першої інстанції під час нового судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 210, 312, 313-315, 317, 319, 323-325, 377-1 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 20 червня 2014 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: