Ухвала суду № 63749283, 14.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/676/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та Атестаційної комісії №1 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, третя особа: Національна поліція України, про визнання протиправним та скасування наказу щодо звільнення з поліції, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

14 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Атестаційної комісії №1 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, третя особа: Національна поліція України, про визнання протиправним та скасування наказу від 17.03.16 р. №44о/с щодо звільнення його з поліції, поновлення на посаді, а також стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, посилаючись на відсутність у відповідача підстав, визначених ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію», для призначення його атестації, оскільки він пропрацював на посаді близько трьох місяців, призначений до поліції в порядку переатестації з органів внутрішніх справ, не було ніяких обєктивних причин для сумніву у відповідності його займаної посаді. Крім того, висновки атестаційної комісії щодо невідповідності займаної посаді, в звязку з чим він підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, взагалі нічим не обґрунтовані, оскільки позивач добре характеризується по службі, відповів на всі питання під час співбесіди.

Головне управління Національної поліції в Миколаївській області (відповідач-1) позов не визнало, просило в його задоволенні відмовити. Свою позицію мотивував тим, що відповідно до ч. 4 ст. 52 Закону України «Про Національну поліцію» комплектування посад в порядку просування по службі може передувати атестація, саме з цих причин позивачу, разом з іншими працівникам Головного управління, які прибули з Міністерства внутрішніх справ, було призначено атестацію. Оскільки під час призначення позивача 07.11.15 р. конкурс чи атестація не проводилась, він не міг перебувати на посадах в органах поліції, оскільки це суперечить ч. 4 ст. 52 Закону.

На думку відповідача-1, ч. 4 ст. 52 Закону передбачає таку підставу для проведення атестації, як просування по службі, яка відмінна від підстав атестації, передбачених ч. 2 ст. 57 Закону, що узгоджується з п. 9 Розділ XI Прикінцеві та перехідні положення, для працівників міліції, які виявили бажання перейти для проходження подальшої служби в поліцію. Також, відповідач-1 пояснив, що зазначення у наказі про призначення позивача до поліції «в порядку переатестування» не свідчить про те, що він вже пройшов таку атестацію під час його призначення, а лише свідчить про переатестацію спеціальних звань майора поліції, замість майора міліції.

Також, відповідач-1 зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського та має жетон поліцейського.

Позивач жетон поліцейського не отримував, присягу поліцейського не приймав, та і не може її прийняти, оскільки відповідно до пп. 3 п. 4 Порядку складання Присяги працівниками Національної поліції, який затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2015 р. №1453, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, складають присягу лише за умови проходження відбору (конкурсу) на службу в органи поліції.

Крім того, відповідач-1 наполягав на тому, що атестація не проводилася примусово, позивач добровільно на неї погодився, він особисто зареєструвався у відповідній електронної системі, ввів свої персональні дані.

Щодо необґрунтованості висновків атестаційної комісії відповідач-1 зазначив, що атестаційна комісія є компетентним тимчасовим органом, яка має дискреційні повноваження щодо оцінки ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки поліцейських, тому з врахуванням всіх матеріалів, комісія мала права прийти до висновку про службову невідповідність позивача. Зважаючи на те, що під час співбесіди позивач не продемонстрував належного практичного досвіду, морально-ділових якостей, комісія мала права та компетенцію на такі висновки.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений. Визнано протиправними та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 17.03.2016 року №44о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого Вознесенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 18.03.2016 року по 30.06.2016 року у сумі 13586,79 гривень (тринадцять тисяч п'ятсот вісімдесят шість грн. сімдесят дев'ять коп.), включаючи середню заробітну плату за одним місяць, що підлягає негайному виконанню в розмірі 5907,43 гривень. Допущено негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 5907,43 гривень.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Головне управління Національної поліції в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1

Позивач надіслав до апеляційного суду заперечення, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 21.10.02 р. по 06.11.15 р. на посадах: курсанта факультету №1 підготовки слідчих Херсонського юридичного інституту Національної академії внутрішніх справ; слідчого та старшого слідчого Вознесенського МВ (МРВ) УМВС України в Миколаївській області.

07.11.15 р. наказом начальника ГУНП в Миколаївській області №1 о/с «По особовому складу» відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліції» ОСОБА_1 призначено на посаду старшого слідчого Вознесенського відділу поліції, з присвоєнням спеціального звання майор поліції.

28.01.16 р. голова Національної поліції України дала доручення «Про організацію атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області», відповідно до якого вимагалось від Головного управління Національної поліції України у Миколаївській області вжити заходів щодо створення організаційних заходів по проведенню атестування поліцейських.

01.02.16 р. наказом начальника ГУНП в Миколаївській області №52 вирішено провести атестування поліцейських; створити атестаційні комісії №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7 та №8; керівників структурних підрозділів, відділів зобовязано скласти списки поліцейських, які підлягають атестуванню; подати на осіб, які підлягають атестації відповідні документи та ін.

10.02.16 р. начальником Вознесенського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області подано атестаційний лист на позивача, відповідно до якого ОСОБА_1 добре характеризується по службі та відповідає займаній посаді.

22.02.16 р. під час проходження атестації ОСОБА_1 було здано тести на знання законодавчої бази на 20 балів із 60 можливих та тест на загальні здібності та навички на 37 бали з 60 можливих.

26.02.16 р. Атестаційною комісією №1 проведено співбесіду з ОСОБА_1, про що складено протокол ОП№15.00004004.0022929. Відповідно до зазначеного протоколу, Атестаційна комісії вивчала: декларацію про доходи, послужний список, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 ЗУ «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел. На підставі зазначених документів, а також проведеної співбесіди, комісія прийшла до висновку: «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».

05.03.16 р. Апеляційною атестаційною комісією Південного регіону №3 розглянуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 та прийнято рішення про її відхилення.

17.03.16 р. начальником ГУНП в Миколаївській області видано наказ №44 о/с «По особовому складу», яким майора поліції ОСОБА_1, старшого слідчого Вознесенського відділу поліції звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 5 Закону України «Про Національну поліцію» - через службову невідповідність. Підстава протокол ОП№15.00004004.0022929 від 26.02.16 р.

Задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри.

Відповідно до п. 16 Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, яка затверджена наказом МВС України №1465 від 17.11.15 р., атестаційні комісії при прийнятті рішення повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обовязків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Як вже зазначалося вище, відповідно до протоколу Атестаційної комісії №1 №15.00004004.0022929 від 26.02.16 р. ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Але, судом першої інстанції вірно враховано, що будь-які мотиви, обґрунтування, пояснення, подробиці, підстави для таких висновків Атестаційної комісії в протоколі відсутні.

Разом з тим, слід виходити з того, що рішення атестаційної комісії про те, що поліцейський займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню через службову невідповідність, є найбільш суворим, яке суттєво впливає на права особи, тому таке рішення має бути вмотивованим.

Водночас, з атестаційного листка позивача, підписаного керівником позивача, вбачається, що він по службі характеризується позитивно, як грамотний та підготовлений співробітник. Нормативні документи, які регламентують діяльність Національної поліції та органів досудового слідства, знає та вміло використовує в своїй службової діяльності. У службовій діяльності суворо дотримується вимог законів, інших нормативних актів, що регламентують діяльність органів поліції. Завжди вміє виділити в роботі головне і спрямувати зусилля на виконання постановленого завдання. Показники службової діяльності добрі. З початку проходження служби в Національній поліції у нього особисто знаходилось у провадженні 127 кримінальних проваджень. Фізично розвинений, у стройовому відношенні підтягнутий. Табельної зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони володіє задовільно. Займаній посаді відповідає.

За час роботи в поліції до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 не притягувався.

Відповідно до Довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», заборон, встановлених зазначеним Законом, стосовно ОСОБА_1 не виявлено.

Позивач пройшов тестування загальних навичок на 37 балів, що є вище ніж встановлені п. 10 Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських мінімальні 25 бали.

Крім того, позивач має вищу юридичну освіту, в 2012 році закінчив Національну академію внутрішніх справ та досвід роботи за спеціальністю більше 10 років.

Будь-яка інформація щодо ганебних вчинків позивача на службі чи в побуті, причетність до протиправної діяльності, корупції, невідповідність образу життя офіційним доходам та інше, в атестаційному листі та в інших матеріалах, які були зібрані на поліцейського, відсутні.

Таким чином, всі зазначені документи та обставини, навпаки добре характеризують позивача та не можуть свідчити про невідповідність його займаної посаді, з чим погоджується апеляційний суд.

Єдиною обставиною, що може негативно характеризувати позивача - це отримання ним 20 балів під час професійного тестування, що є менше ніж встановлені п. 10 Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських мінімальні 25 бали.

Щодо проведення співбесіди 26.02.16 р., то суд першої інстанції правильно виходив з того, що стенограма співбесіди або аудіо-відео-фіксація її перебігу не проводилась. В самому протоколі відсутня будь-яка конкретизація, відсутні питання, які задавалися позивачу та надані ним відповіді, в звязку з чим про зміст співбесіди можна дізнатися лише з пояснень сторін та протоколу ОП№15.00004004.0022929 від 26.02.16 р., при чому відповідачі жодних пояснень щодо змісту співбесіди 26.02.16 р. не надавали. За таких обставин, пояснення ОСОБА_1 про надання ним правильних відповідей на всі запитання членів атестаційної комісії відповідачами не спростовані.

Відповідачем з цього приводу також надано суду додатковий документ: «Список осіб, щодо яких атестаційна комісії №1 ГУНП в Миколаївській області прийняла рішення, що вони не відповідають займаній посаді в Національній поліції (Додаток №1 до Протоколу засідання атестації комісії №1 ГУНП в Миколаївській області від 26.02.16 р.)», з якого підставами для прийняття рішення щодо невідповідності займаній посаді і звільнення особи зі служби старшого слідчого Вознесенського відділу поліції ОСОБА_1 стали: «низькі бали з професійного тестування, заперечує обєктивно існуючи факти зловживань та корупції в системі МВС».

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, який критично поставиться до цього документу, оскільки в самому протоколі ОП№15.00004004.0022929 від 26.02.16 р. немає посилань на додатки до нього; складання додатків до протоколу не передбачене Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, яка затверджена наказом МВС України №1465 від 17.11.15 р.; зазначений документ підписаний не членами атестаційної комісії, а іншими службовими особами ГУНП, які не входили до атестаційної комісії №1, та не були присутні під час проходження ОСОБА_1 співбесіди.

При чому атестація - це комплексна процедура, яка повинна оцінювати всі відомості щодо поліцейського, в перше чергу, виконання ним своїх службових обовязків.

В цьому випадку висновки атестаційної комісії ґрунтуються лише на тому, що позивачем не набрано 25 балів з професійного тестування.

Однак, відомості про належне виконання позивачем своїх службових обовязків, високі показника роботи, відсутність дисциплінарних стягнень, позитивні оцінки з професійної і фізичної підготовки, позитивні результати тестування з загальних навичок, атестаційною комісією проігноровано.

Зазначене суперечить вимогам ч. 1 ст. 57 Закону та п. 15 Інструкції №1465, відповідно до яких атестаційні комісії приймають рішення на підставі всебічного та глибокого розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 11.03.14 р. у справі №21-13а14, метою проведення атестації є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у звязку зі службовою невідповідністю, виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Тобто, з цього можна дійти висновку, що під час проведення атестації, для прийняття рішення про службову невідповідність поліцейського необхідно встановити, що він не при яких обставинах не може бути залишений на службі, тобто, негативні результати тестування є такими, що не можливо виправити, або усунути.

Також, судом було вірно враховано, що на результати тестування можуть впливати будь-які випадкові фактори (втома, незрозуміло питання, незрозумілий регламент тестування, помилка тощо). При чому, негативні результати тестування можуть свідчити про службову невідповідність поліцейського лише у разі наявності фактів неналежного виконання ним своїх службових обовязків. Адже, результати тестування відсутні у ст. 77 Закону, як самостійна підстава для звільнення поліцейського.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення Атестаційної комісії №1 про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність від 26.02.16 р., яке оформлене протоколом ОП№15.00004004.0022929, суперечить атестаційному листу та іншими матеріалами, які були зібрані на поліцейського, не враховує повноту виконання ним функціональних обовязків (посадових інструкцій); показники службової діяльності; рівень теоретичних знань та професійних якостей; оцінки з професійної і фізичної підготовки; відсутність дисциплінарних стягнень (критерії визначені п. 16 Інструкції), тому є необґрунтованим, протиправним та не може бути підставою для звільнення позивача з поліції.

Крім того, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Зазначений перелік підстав для атестації поліцейського є вичерпний. Відповідач помилково посилається на ч. 4 ст. 52 Закону, як окрему підставу для проведення атестації. Адже атестація з метою комплектування в порядку просування по службі посад молодшого, середнього та вищого складу поліції не є самостійною підставою проведення атестації, а кореспондується з п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 57 Закону.

Також, не є підставою для проведення атестації ч. 1 ст. 57 Закону. В цьому випадку відповідачі плутають мету проведення атестації з її підставами.

Всі підстави для проведення атестації поліцейського є індивідуальними, обумовленими або просуванням по службі (п. 1), або неналежним виконанням поліцейським своїх обов'язків (п. 2, 3).

В цьому ж випадку, відповідачі проводили атестацію не з індивідуальних причин, а загальну атестацію щодо 2114 осіб, для всіх поліцейських ГУНП, які до цього працювали в міліції. Водночас, у Законі відсутні підстави для проведення масової атестації майже всього складу територіального органу поліції.

Індивідуальних підстав для проведення атестації позивача, визначених ч. 2 ст. 57 Закону, у цьому випадку, також не було, оскільки не вирішувалося питання про його призначення на вищу посаду. Також, для призначення позивачу атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність чи для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність не було підстав, оскільки в матеріалах справи відсутні посилання на факти порушення ним службової дисципліни, невиконання службових обовязків або іншої неналежної поведінки на займаній посаді.

Разом з тим, з метою забезпечення добору в поліцію професійних, вмотивованих, морально стійких та фізично розвинутих працівників, законодавець передбачив у ст. 47, 52 Закону прийняття на службу до поліції за конкурсом.

Так, відповідно до п. 9. Розділ XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Тобто, для колишніх працівників міліції передбачений два варіанти прийняття до поліції: 1) за конкурсом: 2) шляхом призначення за їх згодою.

Про те, що на посаду поліцейського особу може бути призначено без проведення конкурсу або атестації, також вказує і ч. 4 ст. 52 Закону, оскільки визначає це повноваження як право, а не обовязок.

Таким чином, не проходження особою конкурсу під час прийняття на службу, не може слугувати додатковою підставою для проведення атестації.

Разом з тим, у Головного управління Національної поліції в Миколаївській області було право вибору під час призначення позивача до поліції чи перевіряти моральні та ділові здібності позивача на конкурсі, чи призначити його без конкурсу за згодою.

Оскільки 07.11.15 р. ГУНП прийняло позивача до поліції за згодою без проведення конкурсу, необхідно вважати, що ГУНП від цього права добровільно відмовилось.

Одночасно з цим, видавши наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду старшого слідчого, відповідач визнав, що позивач відповідає вимогам до поліцейського, визначених ст.ст. 49, 50 Закону.

У цьому випадку, ГУНП не провівши конкурс під час прийняття на службу позивача, хоча мало на це право, перенесло оцінку його ділових якостей на час після укладання трудового договору, шляхом проведення атестації.

Разом з тим, такий конкурс відповідно до ч. 4 ст. 52 Закону, повинен передувати призначенню на посаду, а не проводитись вже після призначення на посаду або прийняття на службу до поліції.

При чому, Закон України «Про Національну поліцію» не розрізняє проходження служби в поліції для осіб, які почали службу в поліції вперше, та для осіб, які раніше працювали в міліції та перейшли до служби в поліцію.

Розділом XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» для колишніх працівників міліції передбачені лише особливості прийняття на службу в поліцію.

Після прийняття на службу всі поліцейські є рівними в своїх правах, тому відокремлення окремих категорії для проведення масової атестації, є дискримінаційним.

Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 62 Закону, поліцейський у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства.

Відповідно до ст. 58 Закону, призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обовязків.

Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

У цьому випадку, відповідач/апелянт підміняє поняття тимчасовий штат і прийняття на службу тимчасово. Наявність тимчасового штату органу не виключає прийняття на службу безстроково, як і наявність затвердженого постійного штату органу не виключає прийняття на службу тимчасово. Прийняття на службу постійно або тимчасово встановлюється наказом, згідно з яким приймається на службу особа.

Оскільки 07.11.15 р. позивача було прийнято на службу в поліцію безстроково, наявність тимчасового штату жодним чином не може впливати на проходження його служби та створювати додаткові підстави для її дострокового припинення.

Разом з тим не можна погодитися з твердженням апелянта про законність проведення атестації позивача, оскільки не скасований наказ ГУНП в Миколаївській області №52 від 01.02.2016 р. Колегія суддів виходить з того, що згаданий наказ керівника органу поліції є актом разового застосування та вже реалізований відповідачами. Тому, подача адміністративного позову про його скасування не може привести до поновлення прав позивача, у звязку з чим не є належним способом захисту прав ОСОБА_1 Отже, наявність не скасованого наказу ГУНП в Миколаївській області №52 від 01.02.2016 р. ще не свідчить про законність проведення атестації саме щодо позивача.

Також, колегія суддів відхиляє посилання апеляційної скарги на те, ще оскільки позивач не прийняв Присягу поліцейського та не отримав жетону, його неможливо вважати поліцейським. Так, ОСОБА_1 було присвоєно спеціальне звання майора поліції, йому виплачувалося грошове утримання поліцейського, його допустили до роботи, а також до проведення процесуальної діяльності слідчого, йому видали вогнепальну зброю, допустили до документів з обмеженим доступом та інше.

Крім того, не можливо погодитися з посиланням відповідача/апелянта на те, що позивач добровільно погодився на проведення атестації. Враховуючи, що проведенню атестації передувала вказівка голови Національної поліції України, а також те, що п. 6 наказу начальника ГУНП від 01.02.16 №52 покладав обовязок на керівників структурних (галузевих) підрозділів, відділів (відділень) скласти списки осіб, що підлягають атестації, а також забезпечити їх прибуття до атестаційних комісій. При цьому слід підкреслити, що відносини позивача з відповідачем не є рівними. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону, поліцейський зобовязаний виконувати накази керівництва.

В іншій частині рішення суду першої інстанції відповідачем не оскаржено.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що дії та рішення відповідача щодо звільнення позивача не є правомірними і не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував. Натомість позивач довів протиправність прийнятого відповідачем наказу від 17.03.16 р. №44о/с.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Миколаївській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

ГоловуючийВ.О.Скрипченко

СуддяО.С.Золотніков

СуддяЮ.В.Осіпов