Ухвала суду № 63749282, 14.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/1118/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та Атестаційної комісії №1 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, третя особа: Національна поліція України, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

30 травня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу від 04.05.16 р. №99о/с щодо звільнення його з поліції, поновлення на посаді, а також стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що у відповідача не було взагалі підстав, визначених ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію», для призначення його атестації, оскільки позивач пропрацював на посаді близько трьох місяців, призначений до поліції в порядку переатестації з органів внутрішніх справ, не було ніяких обєктивних причин для сумніву у відповідності його займаної посаді. Крім того, висновок атестаційної комісії щодо невідповідності його займаної посаді, в звязку з чим він підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, взагалі нічим не обґрунтований, оскільки позивач добре характеризується по службі, відповів на всі питання під час співбесіди.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений. Визнаний протиправним та скасований наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 04.05.2016 року №99 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції. Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора Новобузького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області. Стягнута з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітна плата за час вимушеного прогулу з 05.05.2016 року по 13.07.2016 року у сумі 8006,76 гривень (вісім тисяч шість грн. сімдесят шість коп.), включаючи середню заробітну плату за один місяць, що підлягає негайному виконанню в розмірі 5308,83 гривень. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за один місяць в розмірі 5308,83 гривень (п'ять тисяч триста вісім грн. вісімдесят три коп.). Допущено негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 5308,83 гривень.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Головне управління Національної поліції в Миколаївській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Справа розглянута апеляційним судом без участі сторін у звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив службу в органах внутрішніх справ з 13.10.06 р. по 06.11.15 р. на посадах: курсанта Одеського УПППМ; оперуповноваженого ВКР Новобузького РВ УМВС України в Миколаївській області; оперуповноваженого сектору БНОН Новобузького РВ УМВС України в Миколаївській області; дільничного інспектора СДІМ Новобузького РВ УМВС України в Миколаївській області; оперуповноваженого ДСБЕЗ групи міліції по обслуговуванню ДПНВКГ «Зоря»-«Машпроект», оперуповноваженого СДБЕЗ Доманівського РВ УМВС України в Миколаївській області; дільничного інспектора міліції СДІМ Новобузького РВ УМВС України в Миколаївській області.

07.11.15 р. наказом начальника ГУНП в Миколаївській області №3 о/с «По особовому складу» відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліції» ОСОБА_1 призначено на посаду інспектором Новобузького відділу поліції, з присвоєнням спеціального звання капітан поліції.

28.01.16 р. голова Національної поліції України дала доручення «Про організацію атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Миколаївській області», відповідно до якого вимагалося від Головного управління Національної поліції України у Миколаївській області вжити заходів щодо створення організаційних заходів по проведенню атестування поліцейських.

01.02.16 р. наказом начальника ГУНП в Миколаївській області №52 вирішено провести атестування поліцейських; створити атестаційні комісії №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7 та №8; керівників структурних підрозділів, відділів зобовязано скласти списки поліцейських, які підлягають атестуванню; подати на осіб, які підлягають атестації відповідні документи та ін.

12.02.16 р. начальником Новобузького відділу поліції ГУНП в Миколаївській області подано атестаційний лист на позивача, відповідно до якого ОСОБА_1 добре характеризується по службі та відповідає займаній посаді.

22.02.16 р. під час проходження атестації ОСОБА_1 було здано тести на знання законодавчої бази на 22 балів із 60 можливих та тест на загальні здібності та навички на 40 бали з 60 можливих.

10.03.16 р. Атестаційною комісією №1 проведено співбесіду з ОСОБА_1, про що складено протокол ОП№15.00004218.0023498. Відповідно до зазначеного протоколу, Атестаційна комісії вивчала: декларацію про доходи, послужний список, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 ЗУ «Про очищення влади», інформацію з відкритих джерел. На підставі зазначених документів, а також проведеної співбесіди, комісія прийшла до висновку: «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».

04.05.16 р. начальником ГУНП в Миколаївській області видано наказ №99 о/с «По особовому складу», яким капітана поліції ОСОБА_1, інспектора Новобузького відділу поліції звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч. 1 п. 5 Закону України «Про Національну поліцію» - через службову невідповідність. Підстава протокол ОП№15.00004218.0023498 від 10.03.16 р.

Задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри.

Відповідно до п. 16 Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, яка затверджена наказом МВС України №1465 від 17.11.15 р., атестаційні комісії при прийнятті рішення повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обовязків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Судом першої інстанції було вірно враховано, що у протоколі Атестаційної комісії №1 №15.00004218.0023498 від 10.03.16 р. зазначено, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, але будь-які мотиви, обґрунтування, пояснення, подробиці, підстави для таких висновків Атестаційної комісії в протоколі відсутні. При цьому, рішення атестаційної комісії про невідповідність поліцейського займаній посаді, має бути вмотивованим.

Разом з цим відповідно до атестаційного листка, підписаного керівником позивача, він по службі характеризується позитивно. Нормативні документи, які регламентують діяльність поліції, знає та правильно застосовує їх у повсякденній роботі. Вміє організувати свою роботу на виконання основних завдань в службовій діяльності. За атестаційний період виявлено та задокументовано 1 злочин за ст. 309 КК України. За адміністративні правопорушення складено 3 протоколи. Розглянув 18 звернень громадян. Обслуговує адміністративну дільницю, до якої входить дві сільські ради та сама територія Новополтавської та Шевченківської сільських рад, на території яких розташовано 6 населених пунктів, які знаходяться на значній відстані від районного центру. Здійснено 4 виїзних прийоми громадян на території обслуговування. В складних оперативних обставинах веде себе правильно, при необхідності може приймати самостійні рішення. Вимоги службової дисципліни розуміє та чітко їх виконує. Фізично розвинений добре, відхилень у здоровї не має. Матеріальну частину табельної зброї та правил її застосування знає, має добрі навики стрільби з табельної зброї. ОСОБА_1 знає та поважає Конституцію та інші закони України. Займаній посаді відповідає.

За час роботи в поліції до дисциплінарної відповідальності позивач не притягувався.

Відповідно до Довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», заборон, встановлених зазначеним Законом, стосовно ОСОБА_1 не виявлено.

Позивач пройшов тестування загальних навичок на 40 балів, що є вище, ніж встановлені п. 10 Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських мінімальні 25 бали.

Крім того, позивач має вищу освіту (педагогічна), в 2006 році закінчив Миколаївській державний університет ім. В.О. Сухомлинського та досвід роботи за спеціальністю більше 10 років. Будь-яка інформація щодо ганебних вчинків позивача на службі чи в побуті, причетність до протиправної діяльності, корупції, невідповідність образу життя офіційним доходам та інше, в атестаційному листі та в інших матеріалах, які були зібрані на поліцейського, відсутні.

Тобто, колегія суддів, як і суд першої інстанції, виходять з того, що всі зазначені документи та обставини навпаки добре характеризують позивача, та не свідчать про невідповідність його займаної посаді.

Єдиною обставиною, що може негативно характеризувати позивача - це отримання ним 22 балів під час професійного тестування, що є менше ніж встановлені п. 10 Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських мінімальні 25 бали.

Щодо проведення співбесіди 10.03.16 р., то суд першої інстанції обґрунтовано керувався тим, що стенограма співбесіди або аудіо-відео-фіксація її перебігу не проводилась. В самому протоколі відсутня будь-яка конкретизація, відсутні питання, які задавались позивачу та надані ним відповіді. За таких обставин про зміст співбесіди можна дізнатися лише з пояснень сторін та протоколу ОП№15.00004218.0023498 від 10.03.16 р. Відповідачі жодних пояснень щодо змісту співбесіди 10.03.16 р. не надали. Таким чином пояснення ОСОБА_1 про надання ним правильних відповідей на всі запитання членів атестаційної комісії відповідачами не спростовані.

При цьому, відповідачем з цього приводу також надано суду додатковий документ: «Список осіб, щодо яких атестаційна комісії №1 ГУНП в Миколаївській області прийняла рішення, що вони не відповідають займаній посаді в Національній поліції (Додаток №1 до Протоколу засідання атестації комісії №1 ГУНП в Миколаївській області від 09.03.16)», у якому зазначено, що підставами для прийняття рішення щодо невідповідності займаній посаді і звільнення особи зі служби інспектора Новобузького відділу поліції ОСОБА_1 стали: «низькі бали за професійно тестування, незнання Закону України «Про Національну поліцію».

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, який критично поставився до цього документу, оскільки в самому протоколі ОП№15.00004218.0023498 від 10.03.16 р. немає посилань на додатки до нього, складання додатків до протоколу не передбачене Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, яка затверджена наказом МВС України №1465 від 17.11.15 р., а також, зазначений документ підписаний не членами атестаційної комісії, а іншими службовими особами ГУНП, які не входили до атестаційної комісії №1 та не були присутні під час проходження ОСОБА_1 співбесіди.

Водночас, слід звернути увагу на те, що атестація - це комплексна процедура, яка повинна оцінювати всі відомості щодо поліцейського, в першу чергу виконання ним своїх службових обовязків.

В даному випадку з матеріалів справи вбачається, що висновки атестаційної комісії ґрунтуються лише на тому, що позивачем не набрано 25 балів з професійного тестування. Але відомості про належне виконання позивачем своїх службових обовязків, високі показника роботи, відсутність дисциплінарних стягнень, позитивні оцінки з професійної і фізичної підготовки, позитивні результати тестування з загальних навичок, атестаційною комісією проігноровано.

Це суперечить вимогам ч. 1 ст. 57 Закону та п. 15 Інструкції №1465, відповідно до яких атестаційні комісії приймають рішення на підставі всебічного та глибокого розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 11.03.14 р. у справі №21-13а14 метою проведення атестації є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у звязку зі службовою невідповідністю, виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Тобто, під час проведення атестації, для висновку про службову невідповідність поліцейського необхідно встановити, що він не при яких обставинах не може бути залишений на службі. А негативні результати тестування є такими, що не можливо виправити, або усунути.

Також, необхідно враховувати, що на результати тестування можуть впливати будь-які випадкові фактори (втома, незрозуміло питання, незрозумілий регламент тестування, помилка тощо).

Суди 1-ї та 2-ї інстанцій вважають, що негативні результати тестування можуть свідчити про службову невідповідність поліцейського лише у разі наявності фактів неналежного виконання ним своїх службових обовязків, адже результати тестування відсутні у ст. 77 Закону, як самостійна підстава для звільнення поліцейського.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що рішення Атестаційної комісії №1 про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність від 10.03.16 р., яке оформлене протоколом ОП№15.00004218.0023498, суперечить атестаційному листу та іншими матеріалами, які були зібрані на поліцейського, не враховує повноту виконання позивачем функціональних обовязків (посадових інструкцій); показники службової діяльності; рівень теоретичних знань та професійних якостей; оцінки з професійної і фізичної підготовки; відсутність дисциплінарних стягнень (критерії, визначені п. 16 Інструкції), тому є необґрунтованим, протиправним та не може бути підставою для звільнення позивача з поліції.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Зазначений перелік підстав для атестація поліцейського є вичерпний. При цьому, відповідач помилково посилається на ч. 4 ст. 52 Закону, як окрему підставу для проведення атестації, адже атестація з метою комплектування в порядку просування по службі посад молодшого, середнього та вищого складу поліції не є самостійною підставою проведення атестації, а кореспондується з п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 57 Закону.

Також, не є підставою для проведення атестації ч. 1 ст. 57 Закону. В цьому випадку відповідачі плутають мету проведення атестації з її підставами.

Всі підстави для проведення атестації поліцейського є індивідуальними, обумовленими або просуванням по службі (п. 1), або неналежним виконанням поліцейським своїх обов'язків (п. 2, 3).

В цьому ж випадку, відповідачі проводили атестацію не з індивідуальних причин, а загальну атестацію щодо 2114 осіб, для всіх поліцейських ГУНП, які до цього працювали в міліції.

Водночас, слід враховувати, що у Законі відсутні підстави для проведення масової атестації майже всього складу територіального органу поліції.

При цьому індивідуальних підстав для проведення атестації позивача, визначених ч. 2 ст. 57 Закону, у цьому випадку не було, оскільки не вирішувалось питання про його призначення на вищу посаду. Також, не було підстав для призначення позивачу атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність чи для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, оскільки в матеріалах справи відсутні факти порушення ним службової дисципліни, невиконання службових обовязків або іншої неналежної поведінки на займаної посаді.

Отже, атестація стосовно поліцейського може бути проведена виключно з підстав, визначених ч. 2 ст. 57 Закон України «Про Національну поліцію».

Разом з тим, з метою забезпечення добору в поліцію професійних, вмотивованих, морально стійких та фізично розвинутих працівників, законодавець передбачив у ст. 47, 52 прийняття на службу до поліції за конкурсом.

Проходження особою, яка бажає бути прийнятою на службу до поліції, конкурсу, і є тієї процедурою, під час якої роботодавець повинен визначитися щодо ділових якостей робітника та можливості його виконувати покладені обовязки.

Не є виключенням і колишні працівники міліції, прийняття яких до поліції, відповідно регулюються п. 9. Розділ XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до п. 9. Розділ XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Тобто, для колишніх працівників міліції передбачений два варіанти прийняття до поліції: 1) за конкурсом: 2) шляхом призначення за їх згодою.

Про те, що на посаду поліцейського особу може бути призначено без проведення конкурсу або атестації, також вказує і ч. 4 ст. 52 Закону, оскільки визначає це повноваження як право, а не обовязок.

Тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що не проходження особою конкурсу під час прийняття на службу, не може слугувати підставою для проведення атестації.

У Головного управління Національної поліції в Миколаївській області було право вибору під час призначення позивача до поліції чи перевіряти моральні та ділові здібності позивача на конкурсі, чи призначити його без конкурсу за згодою.

Оскільки, 07.11.15 р. ГУНП прийняло позивача до поліції за згодою без проведення конкурсу, необхідно вважати, що ГУНП від цього права добровільно відмовилось.

Одночасно з цим, видавши наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду інспектора, відповідач визнав, що позивач відповідає вимогам до поліцейського, визначеним ст.ст. 49, 50 Закону.

У цьому випадку, ГУНП не провівши конкурс під час прийняття на службу позивача, хоча мало на це право, перенесло оцінку його ділових якостей на час після укладання трудового договору, шляхом проведення атестації.

Відповідач намагався підмінити конкурс шляхом проведення атестації.

Разом з тим, такий конкурс відповідно до ч. 4 ст. 52 Закону, повинен передувати призначення на посаду, а не проводитись вже після призначення на посаду або прийняття на службу до поліції.

Закон України «Про Національну поліцію» не розрізняє проходження служби в поліції для осіб, які почали службу в поліції вперше, та для осіб, які раніше працювали в міліції та перейшли до служби в поліцію.

Розділом XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» для колишніх працівників міліції передбачені лише особливості прийняття на службу в поліцію.

Після прийняття на службу, всі поліцейські є рівними в своїх правах, тому відокремлення окремих категорії для проведення масової атестації, є дискримінаційним.

Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 62 Закону, поліцейський у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства.

Відповідно до ст. 58 Закону, призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обовязків.

Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту. Наявність тимчасового штату органу не виключає прийняття на службу безстроково, як і наявність затвердженого постійного штату органу не виключає прийняття на службу тимчасово. Прийняття на службу постійно або тимчасово встановлюється наказом згідно з яким приймається на службу особа.

Оскільки 07.11.15 р. позивача було прийнято на службу в поліцію безстроково, наявність тимчасового штату жодним чином не може впливати на проходження його служби та створювати додаткові підстави для її дострокового припинення, з чим погоджується апеляційний суд.

Разом з тим не можна погодитися з твердженням апелянта про законність проведення атестації позивача, оскільки не скасований наказ ГУНП в Миколаївській області №52 від 01.02.2016 р. Колегія суддів виходить з того, що згаданий наказ керівника органу поліції є актом разового застосування та вже реалізований відповідачами. Тому, подача адміністративного позову про його скасування не може привести до поновлення прав позивача, у звязку з чим не є належним способом захисту прав ОСОБА_1 Отже, наявність не скасованого наказу ГУНП в Миколаївській області №52 від 01.02.2016 р. ще не свідчить про законність проведення атестації саме щодо позивача.

Також, колегія суддів відхиляє посилання апеляційної скарги на те, що оскільки позивач не прийняв Присягу поліцейського та не отримав жетону, його неможливо вважати поліцейським, адже суд враховує, що ОСОБА_1 було присвоєне спеціальне звання майора поліції, виплату відповідачем йому грошового забезпечення поліцейського, допуск позивача до роботи, допущення його до проведення процесуальної діяльності слідчого, видачу йому вогнепальної зброї, допуск до документів з обмеженим доступом та інше.

Крім того колегія суддів відхиляє посилання відповідача/апелянта на те, що позивач добровільно погодився на проведення щодо нього атестації. Враховуючи, що проведенню атестації передувала вказівка голови Національної поліції України, а також те, що п.6 наказу начальника ГУНП від 01.02.16 №52 покладав обовязок на керівників структурних (галузевих) підрозділів, відділів (відділень) скласти списки осіб, що підлягають атестації, а також забезпечити їх прибуття до атестаційних комісій. До того ж відносини позивача з відповідачем не є рівними. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону, поліцейський зобовязаний виконувати накази керівництва. Відтак, неможливо стверджувати, що атестація позивача була добровільною.

В іншій частині рішення суду першої інстанції відповідачем не оскаржувалося.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що дії та рішення відповідачів щодо звільнення ОСОБА_1 не є правомірними і не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував. Натомість позивач довів протиправність дій відповідачів та прийнятого ГУНП в Миколаївській області наказу від 04.05.16 р. №99о/с.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Миколаївській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

ГоловуючийВ.О.Скрипченко

СуддяО.С.Золотніков

СуддяЮ.В.Осіпов