Ухвала суду № 63741946, 26.12.2016, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

26.12.2016 ЄУН № 337/3585/16-к

Провадження № 1-кс/337/746/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.12.2016року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Хортицького районного суду м. Запорожжя Салтан Л.Г., при секретарі Гальцевій К.В., за участю: прокурора Мороз М.Ю., слідчого Чижової К.Ю., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання старшого слідчого Хортицького відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами досудового розслідування, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080070002213 від «19» липня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно

у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

с.Плахіно, Абанського району, Красноярського краю, РФ, громадянина України, не працевлаштованого, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 16.04.2003р. Мелітопольським районним судом Запорізької області, за ст. 190 ч. 2, ст. 186 ч.2, ст. 187 ч. 1 КК України, засуджений до 6 років позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі 14.07.2006 умовно-достроково, невідбутий строк покарання 1 рік 11 місяців 14 днів; 02.04.2007 Ленінським районним судом м. Запоріжжя, за ст. 186 ч.2, ст. 190 ч.2, ст. 185 ч.2 КК України, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Мелітопольського районного суду Запорізької області засуджений до 5 років 6 місяців позбавлення волі. 03.09.2010 звільнений від відбуття покарання із заміною на виправні роботи, з утриманням 20% заробітку, невідбутий строк покарання 1 рік 7 місяців 14 днів; 05.07.2012 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, за ст. 307 ч. 2, ст. 309 ч. 1 КК України, засуджений до 2 років 6 місяців позбавлення волі на підставі ст. 71 ч. 1, ст. 72 КК України частково приєднано покарання по вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя. 29.07.2014 звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково, невідбутий строк покарання 5 місяців 3 дні; 05.05.2016 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України засуджений до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік,

В С Т А Н О В И В:

16.12.2016 року до Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_1, для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1

16.12.2016 року слідчим суддею Хортицького районного суду м. Запоріжжя слідчому Чижовій К.Ю. надано дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_1 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

24.12.2016 р. о 21-26 год ОСОБА_1 було затримано на підставі ухвали суду від 16.12.2016р.

26.12.2016 року о 09-11 год. підозрюваний ОСОБА_1 доставлений до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Під час розгляду справи у звязку зі спливом 36 годинного строку підозрюваний ОСОБА_1 був звільнений .

В матеріалах клопотання зазначено, що проведенні досудового розслідування було встановлено наступне:

18.07.2016, приблизно о 22 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, знаходячись в арці будинку № 6 та будинку № 12 по вул. Хортицьке шосе в м. Запоріжжя, шляхом ривку із шиї ОСОБА_4 відкрито заволодів золотою підвіскою у вигляді ікони Божої матері, вагою 4,49 грами, 585 проби, вартістю 7000 гривень та золотими вставками у кількості двох штук, вагою 1,6 грами, 585 проби, загальною вартістю 1040 гривень, які знаходились на каучуковому ремінці.

В подальшому, ОСОБА_1 зник з місця скоєння злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 8040 гривень.

Умисні дії ОСОБА_1, кваліфікуються за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

За даним фактом розпочато досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016080070002213 від «19» липня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

23.09.2016 ОСОБА_1 було заочно повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Крім того, повідомлення про підозру ОСОБА_1 було вручено 24.12.2016 року о 22-38 год., від отримання якого в присутності двох понятих ОСОБА_1 відмовився.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4;

- протоколом предявлення особи для впізнання фотознімками за участі потерпілої ОСОБА_4;

- відповідями на запит із ломбарду «Капітал»;

Зібраними під час досудового розслідування доказами встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років. Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 за місцем свого проживання та реєстрації в даний час не проживає, місце його знаходження невідоме, що свідчить про те, що він переховується від слідства. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні корисливого злочину, який він скоїв під час іспитового строку покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, яке також є корисливим, що вказує на те, що ОСОБА_1 буде продовжувати вчинювати злочини в тому числі корисливі знаходячись на волі.

Прокурор та слідчий вважають клопотання законним, обґрунтованим, просили його задовольнити, обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 суду пояснив, що він не визнає себе винним у вчиненні даного злочину, просив суд не обирати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Суду пояснив, що не переховувався від органів досудового слідства, постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Працівникам Хортицького ВП був відомий номер його мобільного телефону, за яким раніше неодноразово його викликали. На теперішній час страждає на загострення тромбофлебіту та потребує хірургічного лікування, в звязку з чим проходив обстеження та лікувався в Запорізькій обласній лікарні.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_2 просив суд відмовити в задоволенні клопотання, оскільки воно не обґрунтоване, ризики стороною обвинувачення не доведені, просить застосувати до підозрюваного будь-який запобіжний захід, не повязаний з триманням під вартою, оскільки вважає, що ствердження слідчого про намір ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового слідства є примарними, клопотанням та матеріалами кримінального провадження не доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Крім того, вважає, що клопотання та підозра щодо ОСОБА_1 не підтверджена належними та допустимими доказами щодо його причетності до вчинення кримінальних правопорушень. Просить врахувати, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, утримує двох неповнолітніх дітей та страждає на загострення хронічного захворювання тромбофлебіту, потребує хірургічного лікування та не може утримуватися за станом здоровя в умовах ізоляції від суспільства. Надав суду заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про бажання бути поручителями та передати їм ОСОБА_1 на поруки та також копію свідоцтва про право власності на житло на імя ОСОБА_6 та ОСОБА_7, оскільки вважає, що за зазначеною адресою можливо обрання запобіжного заходу підозрюваному у вигляді домашнього арешту. Також вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути обраний за місцем проживання його сестри ОСОБА_8, яка орендує квартиру за адресою АДРЕСА_1 на тривалий час, де мешкав підозрюваний ОСОБА_1 до його затримання. Сама ОСОБА_8 висловила згоду на обрання її брату ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем їхнього мешкання.

Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши думку учасників судового розгляду, пояснення свідків ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5, суд дійшов наступних висновків.

Обґрунтованість підозри в інкримінованому підозрюваному ОСОБА_1 кримінальному правопорушенні підтверджується доказами, наданими суду, а саме:

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка пояснила, що 18.07.2016 року приблизно о 22 годині 00 хвилин вона поверталася додому із зупинки громадського транспорту «Турист», а коли проходила в арці будинків № 6 та № 12 по вул. Хортицьке шосе в м. Запоріжжя, до неї звернувся невідомий чоловік, який спитав місце знаходження будинку № 12 по вул. Хортицьке шосе в м. Запоріжжя, та зірвав з її шиї ікону та вставки із каучукового ремінця, що належить їй, та зник із місця вчинення злочину;

- протоколом предявлення особи для впізнання фотознімками за участі потерпілої ОСОБА_4, згідно якого вона вказала на ОСОБА_1, як на особу, яка вчинила відносно неї злочин;

- відповідями на запит із ломбарду «Капітал», згідно якого ОСОБА_1 18.07.2016 року на свій паспорт закладав дві частини золота із ремінця (брухт), 585 проби та 27.07.2016 року ікону, 585 проби та були надані ломбардом фото вказаного майна, яке є майном потерпілої

ОСОБА_4

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що є рідною сестрою ОСОБА_1, характеризує його позитивно, зазначає, що брат за її згодою тривалий час мешкає з нею за адресою: АДРЕСА_1, в приміщенні, яким вона користується за договором оренди на тривалий строк до десяти років. Не заперечує проти обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за її місцем проживання.

Допитана в якості свідка ОСОБА_5 суду пояснила, що ОСОБА_1 є її колишнім чоловіком, постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_1, від слідства не переховувався, інколи вона з дитиною мешкала разом з ним за зазначеною адресою. Просить передати їй ОСОБА_1 на поруки, однак не надала суду будь-яких документів характеризуючих її особу та заслуговуючих на довіру з боку суду.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 суду пояснив, що є чоловіком племінниці ОСОБА_1, достатньо часто з ним спілкується та може стверджувати, що від слідства ОСОБА_1 не ухилявся та не переховувався, влітку мешкав у сестри, лікувався. Просить передати йому ОСОБА_1 на поруки, однак не надав суду будь-яких документів характеризуючих його особу та заслуговуючих на довіру з боку суду.

Клопотання та додані до нього матеріали, підтверджують наявність у справі ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Так, ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у період іспитового строку.

Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України суду доведена не була, та доданими до клопотання матеріалами не підтверджена. Так клопотання не містить підтвердження факту переховування ОСОБА_9 від органів досудового розслідування чи суду, оскільки незважаючи на постанову від 06.10.2016 року він був оголошений у розшук, але матеріали провадження не містять жодного повідомлення про виклик ОСОБА_1 до органів досудового слідства, а як встановлено судом з пояснень ОСОБА_1 та допитаних свідків, за місцем реєстрації ОСОБА_1 взагалі ніколи не мешкав, а за відомою слідством адресою м.Запоріжжя, пр..Ювілейний 39а кв.106 він мешкав ще до дати скоєння інкримінованого кримінального правопорушення. Крім того, досудовим слідством не спростовані пояснення ОСОБА_1 про знаходження на стаціонарному лікуванні в Запорізькій обласній лікарні під час його перебування у розшуку. Таким чином, наявність ризику належним чином суду не доведено.

Вказана позиція також узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини, викладеними, зокрема у п.п.123, 124 рішення «ОСОБА_10 (ALEKSANDR MAKAROV) проти Російської Федерації» (Скарга №15217/07, Страсбург, 12 травня 2009 року), за змістом яких, суворість можливого покарання, хоча і є суттєвим елементом ризику, але не може бути оцінена з абстрактної точки зору. Наявність ризику повинні також підтвердити інші суттєві фактори.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу судом оцінено в сукупності: тяжкість злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, який є тяжким, вік та стан здоровя підозрюваного, який потребує хірургічного обстеження, міцність його соціальних звязків в місці постійного проживання та сімейний стан (який має на утриманні двох неповнолітніх дітей).

При цьому прокурором не в повному обсязі доведено недостатність застосування більш мякого запобіжного заходу для запобігання ризику, встановленого судом. Так, суд погоджується, що застосування до підозрюваного запобіжних заходів у вигляді особистого зобовязання, особистої поруки та застави не зможе запобігти ризику, наявному у справі. Однак, неможливість запобігання наявному у справі ризику при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, прокурором доведено не було. При цьому, на думку суду, покладення на підозрюваного обовязку, передбаченого п.9 ч.5 ст. 194 КПК України носити електронний засіб контролю, в достатньому ступені дозволить здійснювати контроль за належною поведінкою ОСОБА_1, та в повному обсязі зможе запобігти наявному у справі ризику.

Зважаючи на викладене і відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України суд вважає, що для запобігання ризику передбаченому п.5 ч.1 ст.177 КПК України, буде достатньо і доцільно застосувати до ОСОБА_1 більш мякий запобіжний захід, а саме домашній арешт за адресою його фактичного місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6, із забороною покидати житло цілодобово, що буде запобігати ризику, передбаченому п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Строк застосування вказаного запобіжного заходу, відповідно до ч.6 ст.181 КПК України, необхідно встановити 2 місяці.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 369-372 КПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

с.Плахіно, Абанського району, Красноярського краю, РФ, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши цілодобово залишати квартиру АДРЕСА_2, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Покласти на ОСОБА_1 на строк до 26 лютого 2017 року включно обовязок:

зявлятися до органів досудового слідства і суду за першим викликом і у призначений час;

носити електронний засіб контролю;

- повідомити слідчого, прокурора або суд про можливість зміни свого місця проживання у разі наявності поважних причин.

Розяснити підозрюваному ОСОБА_1, що в разі не виконання покладених на нього обовязків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Здійснення контролю за виконанням домашнього арешту покласти на начальника Хортицького відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, якого зобовязати негайно поставити ОСОБА_1 на облік та повідомити про це слідчого суддю.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом пяти днів з дня її оголошення, безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області.

Слідчий суддя : Л.Г. Салтан