Ухвала суду № 63740476, 20.12.2016, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 4-с/331/43/2016

ЄУН 0808/1423/2012

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м.Запоріжжя у складі :

головуючого- судді Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі - Постарнак М.М.,

за участю представників :

заявника ОСОБА_1,

заінтересованої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи : в.о. начальника Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ОСОБА_4, товариство з обмеженою відповідальністю « АНСУ»,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2016 року ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою , в якій просив суд визнати незаконною відмову державного виконавця Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя у знятті арешту з рахунків боржника ОСОБА_3 в ПАТ « Альфа Банк», зобов»язати Олександрівський ВДВС м. Запоріжжя зняти арешт з рахунків ОСОБА_3 в ПАТ « Альфа Банк» для їх закриття. В якості заінтересованої особи по справі заявником було залучено Олександрівський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя ( далі по тексту Олександрівський ВДВС м.Запоріжжя ).

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 вересня 2016 року скаргу залишено без руху, з наданням заявникові строку для усунення недоліків скарги ( а.с. 8-9).

5 жовтня 2016 року заявник надав суду уточнену скаргу, в якій просив суд визнати незаконною відмову в.о. начальника Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя у знятті арешту з рахунків боржника ОСОБА_3 в ПАТ « Альфа Банк», зобов»язати Олександрівський ВДВС м. Запоріжжя зняти арешт з рахунків ОСОБА_3 в ПАТ « Альфа Банк» для їх закриття. В якості заінтересованої особи по справі заявником залучено Олександрівський ВДВС м.Запоріжжя в особі в.о. начальника відділу ОСОБА_4 ( а.с. 13-15).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 8 листопада 2016 року до участі в справі в якості заінтересованої особи залучено стягувача у виконавчому провадженні товариство з обмеженою відповідальністю « АНСУ» ( далі по тексту ТОВ « АНСУ») ( а.с. 35-36).

8 листопада 2016 року заявник, не змінюючи предмету скарги та осіб учасників процесу, надав суду уточнену скаргу ( а.с. 39-41).

В обґрунтування скарги зазначив, що 9.11.2015 р. в рамках виконавчого провадження, відкритого по виконанню виконавчого листа № 2/331/844/14, виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ « АНСУ» боргу в розмірі 14880, 00 доларів США, державним виконавцем була винесена постанова про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. Постанова була направлена в банківські установи для виконання, зокрема в ПАТ « Альфа Банк».

У зв»язку з необхідністю у закритті розрахункових рахунків, відкритих в ПАТ « Альфа Банк» з причини припинення підприємницької діяльності, ОСОБА_3 звернувся з заявою про зняття арешту з відповідних банківських рахунків в ПАТ « Альфа Банк» до Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя.

У відповіді від Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя за підписом в.о. начальника Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ОСОБА_4 ОСОБА_3 отримав відмову з причин відсутності підстав для зняття арешту з рахунків боржника. ОСОБА_5, що відмова у знятті арешту з рахунків боржника не ґрунтується на нормах права та порушує охоронювані законом України права ОСОБА_3 з наступних підстав.

По-перше, в заяві про зняття арешту з розрахункових рахунків в ПАТ « Альфа Банк» представник ОСОБА_3 зокрема зазначив, що відкриті рахунки в національній валюті України гривні, а виконання виконавчого документа здійснювалося в доларах США, і таким чином не могли бути використані в якості інструмента для проведення виконавчих дій. Використання українських гривень з рахунків боржника для погашення боргу в доларах США без наявності відповідних ліцензій на здійснення валютних операцій в межах України є незаконним.

По-друге, розрахункові рахунки, відкриті в ПАТ « Альфа Банк» на ім.»я ОСОБА_3 не є майном боржника, тому на них не може бути накладено арешт, а якщо це сталося, ця дія є незаконною і повинна бути скасована.

В суді представник заявника вимоги, викладені в скарзі підтримав з вищезазначених підстав, просив їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи - в.о. начальника Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ОСОБА_4 проти вимог, викладених в скарзі заперечує, вважає, що ОСОБА_4 діяла у межах своїх повноважень, законно та обґрунтовано відмовила у знятті арештів з коштів, що містяться на розрахункових рахунках боржника ОСОБА_3

Представник заінтересованої особи ТОВ « АНСУ» в судове засідання не з»явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Причину неявки суду не повідомив ; письмових пояснень, клопотань суду не надав.

З урахуванням думок представників заявника та особи, дії якої оскаржуються, кожного в окремості, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності вищезазначеної заінтересованої особи.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, заперечення представника особи, дії якої оскаржуються, перевіривши їх доводи матеріалами справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 9 листопада 2015 року в рамках зведеного виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_3 по виконанню виконавчого листа № 2/331/844/14, виданого 15 серпня 2014 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя , про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ « АНСУ» боргу в розмірі 14880, 00 доларів США, та виконавчого листа № 2/331/844/14, виданого 6 жовтня 2014 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя , про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ « АНСУ» боргу в розмірі 6238, 90 гривень, державним виконавцем Ямаєвою Ю.С. винесено постанову про арешт коштів боржника. На підставі зазначеної постанови накладено арешт на кошти ОСОБА_3, що містяться, в тому числі на розрахункових рахунках № 26008014375701, № 26252267463001 у ПАТ « Альфа Банк» ( а.с.51).

1 вересня 2016 р. представник боржника ОСОБА_3 ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ із заявою про зняття арешту з розрахункових рахунків № 26008014375701, № 26252267463001 у ПАТ « Альфа Банк». В обґрунтування заявленої вимоги зазначив, що зняття арештів з рахунків необхідне його довірителю у зв»язку з наміром їх закриття. Крім того, зазначив, що вищевказані рахунки відкриті в національній валюті України гривні, а отже не можуть бути використані в якості інструменту виконання виконавчого документу ВДВС ( а.с.5).

Листом від 14 вересня 2016 р. за № 24650 в.о. начальника Олександрівського ВДВС . м. Запоріжжя ОСОБА_4 відмовила заявнику у задоволенні його вимоги про зняття арешту з розрахункових рахунків № 26008014375701, № 26252267463001 у ПАТ « Альфа Банк», з посиланнями на вимоги ч.1 ст. 50, ст. 60 Закону України « Про виконавче провадження». ( а.с.4).

На підставі викладеного, заявник вважає таку відмову посадової особи ВДВС незаконною та необґрунтованою, у зв»язку з чим він вимушений звернутися до суду з цією скаргою.

Аналізуючи підстави відмови у знятті арештів з розрахункових рахунків боржника ОСОБА_3, суд приходить до наступного.

Як на підставу відмови у знятті арештів з рахунків в.о. начальника Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ОСОБА_4 посилалась на положення ч.1 ст. 50, ст. 60 Закону України « Про виконавче провадження».

Згідно ч.1 ст. 50 Закону України « Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження ( крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов»язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається , скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв»язку із завершенням виконавчого провадження.

Статтею 60 Закону України « Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Вищенаведені норми Закону містять вичерпний перелік підстав, за якими арешт з майна може бути знятий.

Станом на вересень 2016 року, виходячи із матеріалів виконавчого провадження, у посадової особи Олександрівського ВДВС були відсутні підстави для прийняття рішення про зняття арешту на підставі ч.1 ст. 50, ст. 60 Закону України « Про виконавче провадження», а отже таке рішення ОСОБА_4 є законним та обґрунтованим.

Як на підстави заявлених вимог заявник посилається на те, що державний виконавець незаконно наклав арешт на розрахункові рахунки ОСОБА_3 в ПАТ « Альфа Банк», оскільки рахунки відкриті в національній валюті України гривні, а виконання виконавчого документу здійснюється в доларах США ; рахунки не є майном боржника ОСОБА_5 такі дії державного виконавця незаконними.

Наведене свідчить про те, що заявник в цьому провадженні фактично оскаржує дії та рішення державного виконавця щодо арешту грошових коштів на рахунках боржника ОСОБА_3

Відповідно до ч.4 ст. 57 Закону України « Про виконавче провадження», копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статі, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно уточненої скарги на дії державного виконавця від 3.10.2016 р. встановлений факт, що заявник був ознайомлений з постановою про арешт коштів від 9.11.2016 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а саме 5 серпня 2016 року, що підтверджується відповідною відміткою у виконавчому провадженні. Проте, боржник не скористався наданим законом правом та не оскаржив вищезазначену постанову.

Встановлений факт підтвердив в суді представник заявника.

Крім того, як в скарзі, так і в поясненнях в суді, представник заявника стверджує, що державним виконавцем незаконно були накладені арешти на рахунки боржника ОСОБА_3, і як наслідок таких незаконних дій, просить суд зобов»язати ВДВС зняти арешт з рахунків.

Такі твердження заявника є неспроможними, оскільки арешт в рамках зведеного виконавчого провадження , за яким сума боргу ОСОБА_3 зазначена не лише в іноземній валюту, а також в національній валюті, був накладений не на рахунки боржника, а на кошти, що містяться на рахунках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 213, 387 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи : в.о. начальника Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ОСОБА_4, товариство з обмеженою відповідальністю « АНСУ», відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в п»ятиденний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги .

Суддя : Н.Г.Скользнєва

20.12.2016