Ухвала суду № 63739864, 27.12.2016, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/877/16-к

Провадження № 1-кп/307/212/16

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

27 грудня 2016 року м.Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Розман М.М., при секретарі Цех Г.М., з участю прокурора Баник С.Ю., обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Тячів кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 України, громадянинаУкраїни, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, раніше судимого вироком Тячівського районного суду від 15 січня 2016 року за ст. 296 ч.2 КК України, у вчиненні кримінальних правопорушень,

передбачених ст.ст. 129 ч.1, 185 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До суду з Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 129 ч.1, 185 ч.1 КК України.

Кримінальне провадження підсудне Тячівському районному суду.

Сторони кримінального провадження клопотань щодо прийняття рішень , передбачених п.п. 1-4 ч.3 ст. 314 КПК України , не заявили.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити у відкритому судовому засіданні , так як обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст. 27 КПК України , відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченим в даному провадженні не обирався.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання посилається на те, що обвинувачений неодноразово викликався до суду, однак ухилявся від явки до суду, чим перешкоджав кримінальному провадженню. Крім цього вироком Тячівського районного суду від 15 січня 2016 року обвинувачений вже був засуджений за ч. 2 ст. 296 КК України за вчинення іншого кримінального правопорушення. А тому, на думку прокурора, обвинувачений може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне равопорушення.

Також на підставі ст. 334 ч.1 КК України просить дане кримінальне провадження об'єднати в одне провадження з кримінальним провадженням про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України.

Заслухавши думку прокурора, який подання підтримав, захисника, який проти задоволення клопотання заперечив, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 21, ч. 2 ст. 318 КПК України явка обвинуваченого в судове засідання є обов'язковою.

Ухвалою Тячівського районного суду від 5 вересня 2016 року по даному провадженню за клопотанням прокурора було надано дозвіл на затримання обвинуваченого з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 187 КПК України у разі неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю, слідчий суддя, суд має право постановити ухвалу про привід підозрюваного, обвинуваченого, якщо він не зявився для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту чи тримання під вартою, або ухвалу про дозвіл на його затримання з метою приводу, якщо ухвала про привід не була виконана.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 129 ч.1, 185 ч.1 КК України, одне з яких є злочином середньої тяжкості.

При цьому вироком Тячівського районного суду 15 січня 2016 року ОСОБА_1 вже був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України.

Також встановлено, що на час надходження кримінального провадження до суду відносно обвинуваченого запобіжний захід не обирався, однак останній в судові засіданні не зявився.

Застосований щодо нього ухвалами Тячівського районного суду від 23 червня 2016 року, 29 червня 2016 року, 5 липня 2016 року, 13 липня 2016 року, 21 липня 2016 року примусовий привід бажаних наслідків не дав і обвинувачений ОСОБА_1 в судове засідання не доставлений. Згідно до рапортів ДІМ Тячівського відділу поліції ГУ Національної поліції України в Закарпатській області останні два приводи не виконані через те, що ОСОБА_1, будучи попереджений про ухвалу суду про доставку до суду, втік до лісу.

Таким чином відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу прокурор посилається на необхідність запобіганню подальшим спробам переховуватися від суду або вчиненню інших кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного увязнення.

Беручи до уваги вищенаведене та те, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину,ухиляється від суду протягом тривалого часу, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобіганню спроб переховуватись від суду чи продовжити злочинну діяльність, зважаючи на те, що більш мякий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання процесуальних обовязків та належної поведінки обвинуваченого, суд вважає, що клопотання слід задовольнити та застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід в виді тримання під вартою, із визначенням розміру застави, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно вимог ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості, - у межах від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Тому, при визначені розміру застави, суд враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, майновий та сімейний стан, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України,а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повиннозабезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства і вважає доцільним визначити обвинуваченому заставувідповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі десять мінімальних заробітних плат, яка зможе достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

На підставі ст. 334 ч.1 КК України дане кримінальне провадження слід об'єднати в одне провадження з кримінальним провадженням про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178,183,184, 331, 314-316, 369 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Призначити кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст..ст. 129 ч.1, 185 ч.1 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів на 10.15 год. 28 грудня 2016 року.

Справу розглянути з участю прокурора і захисника.

В судове засідання викликати обвинуваченого і потерпілих.

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, України запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 12.00 год. 23 лютого 2017 року, із визначенням розміру застави.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі десять мінімальних заробітних плат в сумі 13780( тринадцять тисяч сімсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Тячівського районного суду: р/р 3731301800042; МФО (код банку) 812016; ЄДРПОУ 26213408; Банк отримувача ГУ ДКСУ в Закарпатській області; одержувач ТУ ДСА України в Закарпатській області .

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу урозмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом строку дії ухвали, тобто до 23 лютого 2017 року.

У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у виді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покластинаобвинуваченого ОСОБА_1, уразівнесеннязастави,наступніобов'язки :

1) невідлучатисязнаселеногопункту,в якомувінпроживає бездозволусуду;

2) повідомляти судпрозмінусвогомісцяпроживання та місця роботи;

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тячівського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця увязнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця увязнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Тячівський районний суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

На підставі ст. 334 ч.1 КК України дане кримінальне провадження об'єднати в одне провадження з кримінальним провадженням про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий : М.М.Розман