Рішення № 63722982, 17.11.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3054/16-ц

Провадження № 2/369/1853/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17.11.2016 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Дуплій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом. Свої вимоги мотивував тим, що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2014 року стягнуто з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договором позики у розмірі 259000,00 грн, судові витрати 2340,00 грн. У добровільному порядку ОСОБА_2 не виконав рішення суду, а тому 18 березня 2014 року він отримав виконавчий лист для пред`явлення до відділу державної виконавчої служби. Згідно довідки Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції від 03 грудня 2015 року вбачається, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №44578283 від 02 вересня 2014 року по примусовому виконанню виконавчого листа №3626118/13-ц від 18 березня 2014 року, виданого Васильківським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Баб`яка С.В. боргу в сумі 259000,00. По вищезазначеному виконавчому документу відділом ДВС 15 травня 2015 року на депозитний рахунок позивача були перераховані кошти згідно платіжного доручення №3361-52584,15 грн та 25 травня 2015 року згідно платіжного доручення №3459-75291,81 грн. Станом на 03 грудня 2015 року залишок боргу становить 131124, 04 грн. Зважаючи на ту обставину, що борг відповідача виник із договірних зобовязань, а борг за рішенням суду відповідач не повернув йому і на даний час з незалежних від нього причин, тому стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати та три відсотки річних. Виходячи з суми залишку несплаченого боргу за договором позики в розмірі 131121,04 грн нарахував три відсотки річних у розмірі 11800,89 грн та інфляційні втрати 116076,01 грн,що розраховано за період з 01 квітня 2013 року по 31 березня 2016 року.

З огляду на вищенаведене вважає своє право порушеним, у зв`язку із чим змушений був звернутись до суду. Тому просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь інфляційні втрати в сумі 116076,01 грн за період з 01 квітня 2013 року по 31 березня 2016 року, та три відсотки річних у сумі 11800,89 грн за період з 01 квітня 2013 року по 31 березня 2016 року за невиплату йому заборгованості за договором позики від 01 серпня 2009 року, а всього 127876,90 грн, а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

У судове засідання позивач не з`явився. Направив до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

У судове засідання відповідач не зявивсь. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Письмових клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч.5 ст. 74 ЦПК України судова повістка надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязанні повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

У зв'язку з чим суд з урахуванням заяви представника позивача вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та відповідно до положень ст.169ч. 4, ст.224 ЦПК Україниухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно ч. 2ст. 197 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Згідност. 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

При розгляді справи судом встановлено, що заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2014 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 259000,00 грн, судові витрати 2340,00 грн.

У відповідності ч.1 ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

18 березня 2014 року Васильківський міськрайонний суд Київської області видав ОСОБА_1 виконавчий лист для пред`явлення до відділу державної виконавчої служби.

Згідно довідки Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції від 03 грудня 2015 року №11/1269 вбачається, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №44578283 від 02 вересня 2014 року по примусовому виконанню виконавчого листа №3626118/13-ц від 18 березня 2014 року, виданого Васильківським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Баб`яка С.В. боргу в сумі 259000,00. По вищезазначеному виконавчому документу відділом ДВС 15 травня 2015 року на депозитний рахунок позивача були перераховані кошти згідно платіжного доручення №3361-52584,15 грн та 25 травня 2015 року згідно платіжного доручення №3459-75291,81 грн. Станом на 03 грудня 2015 року залишок боргу становить 131124, 04 грн.

Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідност. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення відповідно до вимог Закону №2711-IV. Саме до цього зводиться правова позиція, що висловлена Верховним Судом України в постановах від 20 грудня 2010 року у справі №3-57 гс10 і від 4 липня 2011 року у справі №3-65 гс11.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2ст. 625 ЦК України.

Згідно розрахунку наданого позивачем ОСОБА_1 та перевіреного судом, виходячи з суми залишку основного боргу за договором позики в розмірі 131121,04 грн інфляційні втрати складають 116076,01 грн за період з 01 квітня 2013 року по 31 березня 2016 року, та три відсотки річних у сумі 11800,89 грн за період з 01 квітня 2013 року по 31 березня 2016 року, а всього 127876,90 грн.

Оцінюючи подані докази в сукупності суд вважає, що позивачем надано достатньо доказів, що підтверджують неналежне виконання відповідачем умов договору. Тому позовні вимоги про стягнення неустойки підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 88 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з ОСОБА_2 на користь позивача повинна бути стягнена сума сплаченого судового збору в сумі 1278 грн. 77 коп.

Враховуючи викладене, на підставі статей525,526,625,629 ЦК Українита керуючись статтями60,79,88,212,215 - 218,224-228,294 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, кв,36 - інфляційні втрати в сумі 116076, 01 грн (сто шістнадцять тисяч сімдесят шість грн одна коп.) за період з 01 вересня 2013 року по 31 грудня 2015 року, та три відсотки річних у сумі 11800,89 грн (одинадцять тисяч вісімсот грн. вісімдесят дев`ять коп.) за період з 01 вересня 2013 року по 31 грудня 2015 року, а всього 127876,90 грн (сто двадцять сім тисяч вісімсот сімдесят шість грн. девяносто коп.).

Стягнути з ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, кв,36 судові витрати у розмірі 1278 грн.77 коп (одна тисяча двісті сімдесят вісім грн. сімдесят сім коп).

Копію заочного рішення негайно направити відповідачу.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Києво-Святошинський районний суд Київської області. У разі якщо особи, які беруть участь у справі не були присутні під час ухвалення рішення, апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з моменту його отримання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя Пінкевич Н.С.