Ухвала суду № 63721951, 27.12.2016, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/9822/16-ц

Провадження №2-з/359/64/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Гомолі О.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про забезпеченого позову, предявленого ним до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

В грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаною заявою та обґрунто-вує її тим, що він предявив до Бориспільського міськрайонного суду позов про стягнення з ОСОБА_3 боргу за договором позики в розмірі 311790 гривень 28 копійок. Відпо-відач є власником автомобіля марки «Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_1. Він може відчужити цей транспортний засіб та утруднити виконання рішення суду про задо-волення позову. Тому ОСОБА_2 просить суд зобовязати територіальний сервісний центр №3248 регіонального сервісного центру МВС Київської області накласти арешт на автомобіль марки «Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_1.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримує заяву та просить суд задовольнити її.

Відповідач не зявився у судове засідання. Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України його не-явка не перешкоджає розгляду заяви.

Вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 та дослідивши письмові докази, приєднані до заяви, суд дійшов до таких висновків.

Встановлено, що ОСОБА_2 предявив до Бориспільського міськрайонного суду позов про стягнення з ОСОБА_3 боргу за договором позики в розмірі 311790 гривень 28 копійок (а.с.7-9).

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в абз.1 п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законо-давства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитись в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забез-печення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позов-ним вимогам.

Встановлено, що ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 не подали жод-ного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_3 має намір відчужити його транс-портний засіб та з цією метою вживає заходи: відшуковує покупців, розміщує обяви в засобах масової інформації або здійснює переддоговірну діяльність тощо. Приєднані ними роздруківки обяв про продаж інших транспортних засобів (а.с.5-6, 12-13) не доводять існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду. Доводи позивача та його представника ОСОБА_1 ґрунтуються виключно на припущеннях, які не можуть бути підставою для накладення обтяження на майно.

Крім того, предметом позову є грошові кошти, а не транспортний засіб відповідача. Ця обставина свідчить про те, що вид забезпечення позову, який просить застосувати ОСОБА_2, не відповідає змісту позовних вимог.

З огляду на це суд вважає, що підстави для накладення арешту на автомобіль марки «Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_1, відсутні.

Як вбачається з ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути обмежений в своїй власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Безумовно, забезпечення цивільного судочинства становить суспільний інтерес. Од-нак накладення арешту на транспортний засіб відповідача лише на підставі припущень не виправдовує вказаний інтерес та буде призводити лише до свавільного втручання у право ОСОБА_3 на його майно.

Суд вважає, що запобігання порушення цього права є додатковою, але не менш ваго-мою підставою для відмови у задоволенні заяви.

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.208, ч.4 ст.209, ст.210 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпеченого позову від-мовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_4