Ухвала суду № 63720599, 26.12.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/16866/16-к Провадження №11-сс/773/341/16 Головуючий у 1 інстанції:Ясельський І.В. Категорія:запобіжний захід Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2016 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого-судді Клока О.М.,

суддів Гапончука В.В., Борсука П.П.,

з участю секретаря Білоуса І.Л.,

прокурора Хомича О.А.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 16 грудня 2016 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого в ОВС СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 16 грудня 2016 року в задоволенні клопотання про застосування підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено та застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 160 мінімальних заробітних плат з покладенням на нього відповідних зобовязань.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, а тому прийшов до висновку про можливість застосування більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме застави з покладенням на підозрюваного обовязків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а у випадку застосування застави, визначити її розмір, який не буде меншим за спричинені збитки. Посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а клопотання про обрання запобіжного заходу безпідставно відхилено. Судом не прийнято до уваги те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні в тому числі тяжкого корупційного злочину, а тому наявні ризики, які дають підстави вважати, що підозрюваний може ухилятись від слідства та суду, перешкоджати встановленню обєктивної істини у справі, вчинятиме інші кримінальні правопорушення.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав апеляцію з викладених в ній підстав, захисника та підозрюваного, які, кожен зокрема, заперечили скаргу прокурора та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя при розгляді клопотання, у відповідності до ст.194 КПК України, правильно прийшов до висновку, про обгрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та про те, що прокурор не довів що запобіжний захід у вигляді застави, не може запобігти вказаним ризикам, а тому відмовив в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосував більш мякий запобіжний захід.

Як вбачається із матеріалів справи, при розгляді в суді першої інстанції клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий та прокурор не довели того, що застосований до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків.

Інші доводи апеляції прокурора є недоведеним припущенням щодо можливої процесуальної поведінки підозрюваного.

А твердження обвинувачення про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як превентивного заходу для запобігання фактично вчинення інших злочинів в майбутньому, з огляду на відсторонення від посади, в даному випадку, на думку суду не заслуговують на увагу.

При цьому слідчим суддею вірно встановлено та взято до уваги те, що ОСОБА_2 вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, міцні соціальні звязки, хворіє.

Окрім того, в ч.4 ст.182 КПК України вказанано, що розмір застави не може бути завідомо непомірним для обвинуваченого, а тому доводи скарги про необхідність визначення застави не меншу за суму спричинених збитків 1734689,25грн., в даному конкретному випадку не ґрунтується на нормах закону.

За таких обставин, слідчий суддя обґрунтовано відмовив у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому законних підстав для скасування ухвали слідчого судді і постановлення нової ухвали по викладених в апеляційній скарзі доводах прокурора, апеляційний суд не вбачає.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, апеляційний суд Волинської області,

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 16 грудня 2016 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого в ОВС СВ прокуратури Волинської області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді