Ухвала суду № 63718549, 19.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7043/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

19 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі: Шевчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Державної податкової інспекції у місті Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю "Ларніка", Компанія Моментум Інтерпрайзес (Істерн Юроп) Лімітед про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2016 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у місті Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у зв'язку з надходженням скарги ТОВ «Газтранспроект» від 23 листопада 2015року № 788 відповідачем проведено позапланову документальну виїзну перевірку договору про спільну діяльність від 24 грудня 1997 № 999/97 за період з 01 жовтня 2015року по 30 листопада 2015 року в частині ненадання та не проведення своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, про що складено акт № 13/16-01-22-01/403739509.

Під час перевірки встановлено, що на розрахунковий рахунок договору № 999/97 надійшли кошти від ТОВ «Газтранспроект» в сумі 170 001 000 грн., у тому числі 05 листопада 2015року - 47 00 280 грн. (передплата за природний газ згідно договору № 5/281-Г від 21 жовтня 2015 року), 06 листопада 2015року - 27 200 160 грн. (передплата за природний газ згідно договору № 5/288-Г від 30 жовтня 2015 року), 09 листопада 2015року - 47 600 280 грн. (передплата за природний газ згідно договору № 5/282-Г від 22 жовтня 2015 року), 13 листопада 2015 року - 47 600 280 грн. (передплата за природний газ згідно договору № 5/283-Г від 23 жовтня 2015 року).

Відповідно до висновку акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення п. п. 187.1, п. 187, п.п. 201.1, п.п. 201.4, п.п. 201.7, п.п. 201.10, ст. 201 ПК України, що привело до заниження податку на додану вартість в сумі 28 333 500 грн. за рахунок невключення до складу податкових зобов'язань з ПДВ в листопаді 2015 року суми в розмірі 28 333 500 грн. з отриманої попередньої оплати за природний газ від ТОВ „Газтранспроект".

На підставі акта перевірки № 13/16-01-22-01/403739509 від 11 січня 2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2016 року №0000042308, яким донараховано ПДВ за основним платежем 28 333 500 грн. та за штрафними санкціями - 7 083 375 грн.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що 21 липня 2015року був підписаний додаток № 15 до договору № 999/97 «Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ» від 24 грудня 1997 року, яким передбачено: «ввести до складу учасників договору № 999/97 товариство з обмеженою відповідальністю «Ларніка», яке приєдналося до договору № 999/97 на підставі згоди всіх учасників».

Також сторонами було погоджено підписати нову редакцію договору № 999/97 у редакції, що є невід'ємною частиною додатку № 15. Згідно з п. 5 додатку № 15 від 21 липня 2015року додаток № 15 разом з додатком до нього набирає чинності з моменту їх підписання учасниками.

Листом від 22 вересня 2015 року № 09/04-4736 відповідачу було надано копію додаткової угоди № 15 від 21 липня 2015 року та нову редакцію договору № 999/97 простого товариства про спільну виробничу (інвестиційну) діяльність з освоєння та розробки родовищ вуглеводнів (без створення юридичної особи).

Зі змісту п. 6.15. договору № 999/97 від 24 грудня 1997 року в редакції від 21 липня 2015року (додаток до додатку № 15 від 21 липня 2015 року до договору № 999/97 від 24 грудня 1997 року) вбачається, що виконавчий директор спільної діяльності має право діяти в межах повноважень на підставі довіреностей, наданих учасниками спільної діяльності за їх підписами та печатками, а також на підставі та в межах повноважень, визначених цим договором (без довіреності).

Відповідно до пп. 6.7.4. п. 6.7. договору № 999/97 від 24 грудня 1997 року в редакції від 21 липня 2015року укладання виконавчим директором спільної діяльності правочинів від імені учасників, якщо право на укладання правочинів не передбачено довіреностями або спільним рішенням учасників або офіційним листом учасника, який не передбачив такий правочин у своїй діяльності, вимагає попереднього погодження комітетом з управління спільною діяльністю у разі, якщо сума правочину (договору, контракту), що укладається з окремим суб'єктом господарювання перевищує 700 000 грн., при цьому будь-які правочини, незалежно від їх вартісних показників, можуть укладатися виключно в межах затвердженого учасниками бюджету спільної діяльності.

Змістом договорів купівлі-продажу № 5/281-Г від 21 жовтня 2015 року, № 5/282-Г від 22 жовтня 2015 року, № 5/283-Г від 23 жовтня 2015 року, № 5/288-Г від 30 жовтня 2015 року підтверджується, що такі договори були укладені Лебідинським П.Б. від імені ПАТ «Укрнафта» та Компанії «Моментум Інтерпрайзис (Східна Європа) Лтд», ТОВ «Ларніка» серед учасників договору № 999/97 «Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ» від 24 грудня 1997року відсутнє.

Листом від 13 листопада 2015 року № 13/13 ТОВ «Ларніка» повідомило НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» про те, що згоди на реалізацію продукції спільної діяльності за договором № 999/97 «Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ» від 24 грудня 1997 року, не надавало.

У листі Верховного Суду України від 01 липня 2013 року „Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ" зазначено, що спільна часткова власність характеризується множинністю суб'єктів і єдністю об'єкта, що майно на праві спільної часткової власності належить усім співвласниками одночасно і таке право має здійснюватися співвласниками за їхньої спільною згодою.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29 травня 2013 року N 11, зазначено, що не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо.

Відповідно до ст. 185 ПК України в редакції, чинній в 2015 році, об'єктом оподаткування є операції платника податку з постачання товарів на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з пп. 14.1.191. п. 14.1. ст. 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

З наведених вище норм Податкового кодексу України слідує, що виникнення об'єкта оподаткування пов'язується з постачанням товарів як операцією з передачі права власності.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПК України (в редакції 2015 року) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг повинна визначатися виходячи із договірної вартості.

Таким чином, внаслідок відсутності від ТОВ «Ларніка» як одного із співвласників природного газу згоди на відчуження природного газу, підписані договори купівлі-продажу № 5/281-Г від 21 жовтня 2015 року, № 5/282-Г від 22 жовтня 2015 року, № 5/283-Г від 23 жовтня 2015 року, № 5/288-Г від 30 жовтня 2015 року не можуть вважатися належним чином оформленими первинними документами про постачання, відповідно, бути використаними у якості підтвердження факту виникнення об'єкта оподаткування ПДВ та податкових зобов'язань у платника податків.

Відповідно до п. 83.1. ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платника податків, зокрема, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів.

Зазначене в ст. 72 ПК України вказує на обов'язок врахування контролюючим органом інформації, що надходить від платника податків та на протиправність її відхилення без зазначення причин.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не врахував наданих йому платником податків документів, що вплинуло на правову оцінку договорів купівлі-продажу № 5/281-Г від 21 жовтня 2015 року, № 5/282-Г від 22 жовтня 2015 року, № 5/283-Г від 23 жовтня 2015 року, № 5/288-Г від 30 жовтня 2015 року. Зазначене призвело до помилковості висновків за актом № 13/16-01-22-01/403739509 та зумовило протиправність прийняття податкового повідомлення-рішення від 28 січня 2016 року № 0000042308.

Посилання відповідача на висновок № 529 судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню № 32016170000000003 (складений 25.05.2016р.) суд відхиляє з тих підстав, що такий висновок не містить оцінки суб'єктного складу учасників договору № 999/97 «Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки родовищ» від 24 грудня 1997 року в редакції додатку до додатку № 15 від 21 липня 2015року.

Крім того, правова оцінка договорів купівлі-продажу № 5/281-Г від 21 жовтня 2015 року, № 5/282-Г від 22 жовтня 2015 року, № 5/283-Г від 23 жовтня 2015 року, № 5/288-Г від 30 жовтня 2015 року не може бути предметом експертизи, оскільки надання правової оцінки обставинам відноситься до компетенції суду, що підтверджується наданими Пленумом Верховного Суду України роз'ясненнями в постанові від 30 травня 1997 року N 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах».

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обов'язковими для адміністративного суду є лише вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, і лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами позивача про виникнення об'єкта оподаткування ПДВ за договорами купівлі-продажу № 5/281-Г від 21 жовтня 2015 року, № 5/282-Г від 22 жовтня 2015 року, № 5/283-Г від 23 жовтня 2015 року, № 5/288-Г від 30 жовтня 2015 року з дати отримання від ТОВ «Ларніка» листа від 03 червня 2016 року № 11, в якому надано згоду на відчуження природного газу.

На підставі податкової декларації з ПДВ за червень 2016 року, поданої платником податків і прийнятої відповідачем, податкові зобов'язання з ПДВ на підставі п. 54.1. ст. ПК України (в діючій редакції) вважається самостійно узгодженим.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено 26 грудня 2016 року.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.