Ухвала суду № 63718369, 22.12.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 грудня 2016 рокусправа № 808/1493/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Чумака С. Ю.,

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі № 808/1493/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.12.2015 року № НОМЕР_1, яким йому визначено суму штрафу в розмірі 20% від погашеної суми податкового боргу в сумі 21554,14 грн. за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Сторони в судове засідання не зявились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглянула справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) зареєстрований як фізична особа-підприємець 10.05.2006, про що свідчить детальна інформація про фізичну особу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

25.04.2014 року позивачем подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік, відповідно до якої самостійно визначено суму податкового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 109 041,54 грн. (код рядка 09, 13.01). Вказана сума складається із податку, який нарахований на заробітну плату 24950,94 грн та з інших доходів 84090,6 грн. Доходи, отримані від провадження господарської діяльності позивачем не декларувались. (а.с. 9-12)

Згідно платіжного доручення № 182946007 від 30.07.2014 року до місцевого бюджету перерахована сплата податкового зобовязання з податку на доходи з фізичних осіб у сумі 109 041,54 грн.

Головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати (перерахування) платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб, за результатами якої складений відповідний акт від 13.10.2015 року № 1273/8-28-17-02-2775514632. (а.с. 13)

Перевіркою встановлено, що порушення вимог п. 176.1 «е» ст. 176 Податкового кодексу України підприємцем стало несвоєчасно сплачено суму узгоджених податкових зобовязань по податку з доходів фізичних осіб в сумі 107 770,69 грн., в тому числі: за періоди з 28.04.2014 року по 30.07.2014 року.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 01.12.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення форми Ш № НОМЕР_1, яким позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 20% за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 21 554,14 грн. (а.с. 14)

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем до Головного управління ДФС у Запорізькій області шляхом подання скарги від 19.01.2016.(а.с. 15-17)

Однак, відповідно до рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 21.03.2016 № 249/14/08-01-10-01-13 про результати розгляду первинної скарги оскаржуване рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.(а.с. 18-19)

Крім того, ОСОБА_1 звернувся до ДФС України зі скаргою від 31.03.2016 року за результатами розгляду якої прийнято рішення від 12.04.2016 року № 3690/К/99-99-10-01-03-14 про залишення без змін оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а скаргу позивача без задоволення.(а.с. 20-25)

Не погоджуючи з вказаним рішенням позивач звернувся до суду.

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобовязаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі податкова декларація) документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами пунктів 49.1, 49.2 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобовязаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають обєкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до підпунктів 49.18.4, 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема:

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб-підприємців протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування встановлено статтею 177 ПК України.

Згідно із пунктом 177.11 статті 177 ПК України фізичні особи-підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Таким чином, фізична особа-підприємець повинен подавати одну декларацію, в якій декларувати як доходи від господарської діяльності, так і інші доходи.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такий випадок передбачений пунктом 179.7 статті 179 ПК України, відповідно до якого фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Вказане положення кореспондується з нормою пункту 177.6 статті 177 ПК України, якою передбачено, що у разі якщо фізична особа-підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку фізичних осіб.

З огляду на вказане колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що чинне законодавство окремо виділяє як строки подання податкової декларації, так і строки сплати податкового зобов'язання для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому жодною нормою Податкового Кодексу України не передбачено, що задекларовані податкові зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, які нараховані на інші доходи, повинні сплачуватись за правилами, передбаченими для зобовязань, що нараховані на доходи від провадження господарської діяльності, а також одночасно з останніми.

Таким чином, для правильного визначення норм, які підлягають застосуванню при поданні декларації та сплаті узгодженого податкового зобов'язання необхідним є з'ясування джерела отримання доходу від провадження господарської діяльності або від провадження діяльності, відмінної від обраних видів підприємницької діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблені з огляду на те, що позивачем порушено строки сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб, визначені пунктом 57.1 статті 57 ПК України, що є порушенням приписів передбачених пунктом 176.1 е статті 176 ПК України, у зв'язку із чим йому нараховані штрафні санкції за період з 28.04.2014 року по 30.07.2014 року у розмірі 20% у сумі 21 554,14 грн. згідно поданої податкової декларації про майновий стан та доходи за 2013 рік.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 зареєстрований 10.05.2006 року як фізична особа-підприємець, номер запису № 2103000 НОМЕР_3, проте протягом 2013 року підприємницька діяльність позивачем фактично не ведеться, доходи від підприємницької діяльності не отримуються.

Відповідно до Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік сума податку з доходів з фізичних осіб у розмірі 109 041,54 грн. утримується із доходів позивача, які включаються до загального річного оподаткованого доходу, у тому числі 24 95,94 грн. із заробітної плати, 84 090,6 грн з інших доходів. При цьому, згідно із розділом ІІІ Доходи, отримані фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності протягом 2013 року позивачем жодних доходів від вказаної діяльності не отримано.

Оскільки задекларовані податкові зобовязання з податку на доходи фізичних осіб нараховані з інших доходів ніж від провадження господарської діяльності, то строк їх сплати визначається пунктом 179.7 статті 179 ПК України, тобто до 1 серпня 2014 року.

Самостійно визначені податкові зобовязання позивачем були сплачені у повному розмірі 30.07.2014, тобто у строк, передбачений пунктом 179.7 статті 179 ПК України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано, апеляційна скарга позивача, не ґрунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі № 808/1493/16 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, прийнята в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий:С.Ю. Чумак

Суддя:М.М.Гімон

Суддя:І.В. Юрко