Ухвала суду № 63718185, 15.12.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 грудня 2016 року справа № 808/3449/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання:Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 19 липня 2016 року),

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 20 квітня 2016 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року

у справі №808/3449/13-а

за позовом публічного акціонерного товариства «Мотор Січ»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» звернулося у Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 листопада 2012 року №0000930025, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6387098,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 3193549,00 грн.; №0000940025, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 21247997,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС вимоги апеляційної скарги підтримує в повному обсязі.

Представник публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» у судовому засіданні заперечує проти вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі ДПС проведено позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за серпень 2012 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2012 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалася у серпні 2012 року, за результатами якої складено акт від 08 листопада 2012 року №464/25-2/14307794.

Перевіркою встановлено порушення пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, абзацу «а» пункту 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, підприємством завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2012 року у розмірі 6387098,00 грн.; абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, підпункту 4.6.7 пункту 4 Розділу V «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», що призвело до завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) податкової декларації за серпень 2012 року в розмірі 21247997,00 грн.

На підставі акту перевірки від 08 листопада 2012 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 22 листопада 2012 року №0000940025, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 21247997,00 грн.; № НОМЕР_1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6387098,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 3193549,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Судом встановлено, що публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» на територію України ввозились матеріальні цінності, а саме:

за вантажною митною декларацією №112010000/2012/002295 частини до двигуна ТВЗ-117ВМА-СБМ1 (підкачуючий вузол (плунжер) №№2Д8, ЗД2, 2В5, 2К1, 1В5, 1Д5, 1ДЗ, ЗД5, ЗИ1 10 шт.). Товар поставлений IRAN AIRCRAFT INDUSTRIES, Іран на виконання умов контракту №РР-1323/658-Е- 97115ІR364 від 23 жовтня 1997 року в результаті здійснення гарантійної заміни, що підтверджено технічним актом №140-А05-397Е від 11 квітня 2012 року;

за вантажною митною декларацією №112010000/2012/002176 запасні частини до авіадвигунів турбогвинтових ТВЗ-117 (ВМ ВМА: Корпус дифузора зовнішній, поставлений закритим акціонерним товариством «Двигуни «ОСОБА_3 Мотор Січ», РФ, на виконання умов контракту №1323/658-Е09-156-RU643(ВТД) від 22 травня 2009 року в результаті здійснення гарантійної заміни, що підтверджено рекламаційним актом №1 від 22 травня 2012 року і Доповненням №8 до Додаткової угоди №6 від 28 січня 2011 року до зазначеного контракту;

за вантажною митною декларацією №112010000/2012/002077 газотурбінний привід АИ-20 ДКЭ до електростанції ПАЭС-2500Г, поставлений відкритим акціонерним товариством «НПФ «Недрапроект», РФ, на виконання умов контракту №1323/658-Е10-061-RU643(ВТД) від 21 квітня 2010 року, в результаті здійснення гарантійної заміни, що підтверджено рекламаційним актом №3 від 25 червня 2012 року та Додатковою угодою №4 від 26 червня 2012 року до зазначеного контракту;

за вантажною митною декларацією №112010000/2012/002096 насоси для рідин, ротаційні (шестеренчасті) (комплектуючий агрегат до газотурбінної установки ГТЭ-6/6 ЗМ1УХЛ1 маслоагрегат МА), поставлений товариством з обмеженою відповідальністю «Энерго-Сервис», РФ, на виконання умов контракту №1323/658-Е10-401-RU643 (ВТД) від 01 січня 2011 року, в результаті здійснення позивачем ремонту газотурбінної установки шляхом заміни імпортованого дефектного обладнання на кондиційний, що підтверджено рекламаційним актом №12 від 23 листопада 2011 року та технічним актом №60М від 23 листопада 2011 року;

за вантажною митною декларацією №112010000/2012/002096 високотемпературний датчик обертів VІТ1004, поставлений компанією Meggitt (France) SAS, Франція, на виконання нерезидентом-постачальником умов контракту №1844/11-Д(УЗ) від 24 січня 2011 року, в результаті здійснення гарантійної заміни раніше поставленого дефектного товару, що підтверджено рекламаційним актом №99 від 22 липня 2011 року, претензією №236-юр від 12 серпня 2011 року та Додатковою угодою №2 від 28 липня 2011 року.

Отже позивачем, виконана гарантійна заміна бракованого товару, придбано товар належної якості.

Вищезазначені матеріальні цінності ввезені на територію України та розмитнені у митному режимі «імпорт» із зазначенням характеру угоди « 84». Сума податку на додану вартість сплачена митному органу при розмитнені товару склала 68730,00 грн.

При цьому, митне оформлення ввезених матеріальних цінностей здійснено підприємством відповідно до статей 70-86 Митного Кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року № 574 «Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію» та інструкції про її заповнення.

Відповідно до частини 1 статті 74 Митного кодексу України, імпорт (випуск для вільного обігу) це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

З матеріалів справи вбачається, що митним органом після здійснення митного контролю прийнято вищезазначені вантажні митні декларації, віднесено товар до певного коду товарної номенклатури та, після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів, товар випущено на митну територію України у вільний обіг.

Публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» при розмитненні товару, у відповідності до підпункту «в» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким передбачено, що обєктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України, сплачено митному органу суму податку на додану вартість в розмірі 68730,00 грн.

Тобто, публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» вказану суму податку на додану вартість сплачено митному органу під час розмитнення запасних частин до авіаційних двигунів та газотурбінної установки, знятих під час ремонту, що проводився за межами митної території України та при заміні нерезидентом майна, в якому виявлено позивачем брак. Ремонт авіадвигунів та придбаних товарно-матеріальних цінностей, в яких виявлений брак, здійснювався шляхом заміни відповідних запасних частин та товарно-матеріальних цінностей, які після обміну надійшли у власність позивача.

За приписами пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення.

При цьому, пунктом 187.8 статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобовязань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобовязаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України дата сплати (нарахування) податку за податковими зобовязаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

У відповідності до пункту 201.12 статті 201 Податкового кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку. Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, податкові зобовязання за якою включені до податкової декларації попереднього періоду.

Суд першої інстанції вірно прийняв до уваги, що однією із суттєвих умов зовнішньоекономічних контрактів, на підставі яких публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» ввезено на митну територію України товарно-матеріальні цінності, перелічені у вантажних митних деклараціях, є гарантійні зобовязання продавця з гарантійної заміни (обмін непридатних товарно-матеріальних цінностей на нові). Окрім того, такі вантажні митні декларації містять вказівку за яким саме зовнішньоекономічним контрактом здійснюється імпорт за « 84» характером угоди.

Податковий кодекс України формування податкового кредиту повязує з надмірною сплатою податку на додану вартість або постачальнику, або митному органу, а також з обовязковою умовою використання товару/послуги у господарській діяльності платника податку.

Оскільки судом установлено, що оформлення вантажних митних декларацій здійснювалось у звязку з реалізацією позивачем своєї господарської діяльності, зокрема з виконання гарантійних зобовязань, вартість яких включено до вартості виробу щодо якого надається гарантія, та з виконання нерезидентом гарантійних зобовязань з приводу обміну придбаного публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» бракованого товару за наслідками застосування позивачем рекламаційно-претензійної роботи, що також є складовою частиною господарської діяльності підприємства, то факт використання імпортованих товарів в господарській діяльності підтверджено належними та допустимими доказами, а саме контрактами, рекламаційними актами, прибутковими ордерами.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції щодо необґрунтованості тверджень відповідача про те, що ввезене публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» майно фактично є металобрухтом, оскільки митним органом після здійснення митного контролю прийнято вищезазначені вантажні митні декларації, якими віднесено товар до певного коду товарної номенклатури, а також випущено товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів) у вільний обіг.

Отже, сума податку на додану вартість у розмірі 68730,00 грн., сплачена публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» митному органу при розмитнені імпортних запчастин під час проведення митних процедур, що підтверджено вантажними митними деклараціями, правомірно віднесена позивачем до податкового кредиту, у звязку з чим відповідачем безпідставно зменшено суму податкового кредиту за серпень 2012 року та суму заявленого бюджетного відшкодування по вантажним митним деклараціям №112010000/2012/002295, №112010000/2012/002176, №112010000/2012/002077, №112010000/2012/002096, №112010000/2012/002096.

Щодо висновку податкового органу про протиправність коригування позивачем в серпні 2012 року податкових зобовязань шляхом зменшення суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Гранум-Еліт» на суму 5990700,00 грн. слід зазначити наступне.

Так, між публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» та товариством з обмеженою відповідальністю «Гранум-Еліт» укладено попередні договори купівлі-продажу від 24 квітня 2012 року №5580/12-К, від 23 березня 2012 року № 4487/12-К, а також протоколи розбіжностей до них, на виконання яких контрагентом позивача перераховано в березні-травні 2012 року, частковими платежами грошові кошти, у звязку з чим, відповідно до статті 187 та пункту 201.4 Податкового кодексу України, у публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» виникли податкові зобовязання з податку на додану вартість, тобто на дату зарахування коштів на банківський рахунок від покупця.

У подальшому, між сторонами укладено додаткові угоди від 12 червня 2012 року та протоколи розбіжностей до них про розірвання зазначених попередніх договорів купівлі-продажу, за умовами яких публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» зобовязувалося повернути отримані грошові кошти контрагенту разом з податком на додану вартість. На виконання додаткових угод від 12 червня 2012 року позивачем в серпні 2012 року здійснено часткове повернення коштів товариству з обмеженою відповідальністю «Гранум-Еліт» та, відповідно пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, виписано розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, виписаних в березні-травні 2012 року на зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість.

При цьому судом установлено, що при поверненні часткової попередньої оплати публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» в полі «призначення платежу» допущено помилку, а саме: вказано суми повернення без податку на додану вартість.

Відповідно листа Національного банку України від 09 червня 2011 року №25-111/1438-7141 «Про заміну інформації у реквізиті «Призначення платежу», після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті «Призначення платежу», вирішується між сторонами переказу без участі банку.

З матеріалів справи убачається, що листом від 04 вересня 2012 року №бух-28801 публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» повідомило товариство з обмеженою відповідальністю «Гранум-Еліт» про заміну реквізитів в полі «Призначення платежу», вказавши суми повернення з податком на додану вартість.

Статтею 192 Податкового кодексу України визначено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобовязань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

З аналізу зазначеної норми можна дійти висновку про те, що у випадку повернення суми попередньої оплати, суми податкових зобовязань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з статтею 693 Цивільного кодексу України у разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 654 Цивільного кодексу України визначено, що сторони, якщо це зазначено договором, мають право вимагати повернення того, що було виконане ними за зобовязанням до моменту розірвання договору.

Таким чином, якщо продавцем-платником податку на додану вартість на дату отримання авансової оплати від покупця були визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість та надалі склалися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг, чи відбулася зміна умов договору, в результаті якої постачання товарів/послуг скасовано, а аванс повернуто, то продавець-платник податку на додану вартість має право виписати розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити нараховану суму податкових зобовязань з податку на додану вартість, зважаючи на те, що в його обліку не відбулася операція з постачання товарів (робіт, послуг) відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України.

Посилання відповідача про те, що перераховані на користь позивача та повернені грошові кошти за своєю правовою природою є позикою є помилковими, з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.267 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що позика це грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобовязанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Разом з тим, товариство з обмеженою відповідальністю «Гранум-Еліт» не є ані фінансовою установою, ані нерезидентом, крім того, попередній договір купівлі-продажу не передбачає зобовязання повернення грошових коштів зі сплатою процентів за користування сумою позики.

Предметом договору позики є саме оборот коштів. Між тим, у випадку укладених попередніх договорів купівлі-продажу, що є предметом розгляду справи, перераховані кошти є саме авансом, який зараховується у повний розрахунок під час укладення основних договорів.

Таким чином, спірні відносини не регулюються законодавчими приписами про позику, а тому публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» правомірно виконало покладені на нього зобовязання з коригування податкових зобовязань та податкового кредиту у разі зміни сум компенсації, повернення товарів або авансових оплат, які регламентовано статтею 192 Податкового кодексу України.

Пунктом 187.1. статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобовязань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, продаж (реалізація) товарів будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Виходячи з наведеного, під продажем товарів розуміють укладення будь-якого договору, мета якого передача прав власності.

Судом установлено, що сума коштів, визначена у відповідності до умов попередніх договорів купівлі-продажу, перерахована з включенням суми податку на додану вартість та, в подальшому, повернута також з включенням податку на додану вартість, що підтверджується реєстрами виданих та отриманих податкових накладних.

За таких обставин, висновки податкового органу, що в серпні 2012 року не відбулася зміна суми компенсації вартості після постачання товарів (послуг) та не відбулося повернення товариству з обмеженою відповідальністю «Гранум-Еліт» суми попередньої оплати товарів (послуг) з податком на додану вартість, спростовується матеріалами справи.

Щодо висновків податкового органу про порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у звязку з чим завищено суму податкового кредиту за серпень 2012 року на суму податку на додану вартість в розмірі 327668,00 грн. суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

З акту перевірки вбачається, що публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» до складу податкового кредиту серпня 2012 року включено податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, до Додатку 8 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» та до складу податкового кредиту серпня 2012 року позивачем включено податкові накладні, які надійшли в іншому податковому періоді, ніж дата їх виписки на суму 327668,00 грн.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у звязку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, зазначена норма закріплює право надати заяву із скаргою на постачальника у разі порушення таким порядку заповнення податкової накладної та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі. Між тим, якщо покупець у такому звітному періоді не має можливості поскаржитись на постачальника до податкового органу, він не позбавляється права поскаржитись в майбутньому.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, якщо податкові накладні можливо включити до податкового кредиту з запізненням, тобто протягом 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної, то і заяву із скаргою на постачальника у разі порушення таким порядку заповнення податкової накладної та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі можна надати саме в тому періоді, в якому платником податку отримано податкову накладну та відображено в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що чинним законодавством не передбачена норма, згідно якої, податковий період, в якому здійснена оподатковувана операція, та податковий період, в якому платник податку подав заяву до податкового органу, повинні співпадати, у звязку з чим, позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту за серпень 2012 року суму в розмірі 327668,00 грн. по податковим накладним, які надійшли в іншому податковому періоді, ніж дата їх виписки.

Також, є безпідставними твердження податкового органу про завищення публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року в розмірі 21247997,00 грн., у звязку з не відображенням в податковій декларації результатів попередніх перевірок з огляду на наступне.

Податковий кодекс України не містить прямої норми, яка б передбачала обовязок платника податків відображати в податковій декларації результати попередніх перевірок.

При цьому, пунктом 56.15 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобовязань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобовязання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобовязання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобовязання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом установлено, що всі податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі актів перевірок №407/08-02/14307794 від 17 грудня 2010 року; №7/08-02/14307794 від 18 січня 2011 року; №25/08-02/14307794 від 21 лютого 2011 року; №80/08-02/14307794 від 27 травня 2011 року; №130/08-02/14307794 від 05 серпня 2011 року; №205/08-02/14307794 від 20 грудня 2011 року; №18/08-02/14307794 від 12 січня 2012 року; №208/25-2/14307794 від 06 липн6я 2012 року; №272/25-2/14307794 від 06 серпня 2012 року, оскаржені позивачем до суду, у звязку з чим податкові зобовязання, визначені такими податковими повідомленнями-рішеннями на момент подання позивачем спірної декларації, були неузгодженими.

Крім того слід зазначити, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року у справі №2а-0870/10946/11 за позовом публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 16 травня 2011 року №0001250802 та №0001260802, прийнятих на підставі акту перевірки від 27 травня 2011 року №80/08-02/14307794, позов задоволено у повному обсязі. Зазначена постанова набрала законної сили 16 грудня 2015 року.

Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Мотор Січ».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у звязку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяІ.Ю. Богданенко

суддяС.А. Уханенко

суддяЮ.М. Дадим