Постанова № 63717464, 29.11.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 листопада 2016 р. Справа № 814/659/16

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічний центр "Динамо-Континент", до за участю: представника позивача: ОСОБА_1 представника відповідача: ОСОБА_2Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, провизнання протиправними дії, скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2013р. № НОМЕР_1, №0004312260, №0004322260, В С Т А Н О В И В:

ТОВ ВТЦ «Динамо-Континент» звернулось до адміністративного суду з позовними вимогами до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004302260, яким визначено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 1282965 гривень; №0004312260, яким застосовано штрафну санкцію з екологічного податку в розмірі 340 гривень; №0004322260, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1243353 гривень.

Свої позовні вимоги ТОВ «Динамо-Континент» обґрунтував тим, що в нього є всі первинні документи з приводу взаємовідносин з ТОВ «Автомаг Плюс», ПП «Інтерагро-Форум», ТОВ «Науково-дослідний інститут компютерних технологій», ПП «Південна транспортно-логістична компанія «Нова», ТОВ «Оптима-Лайт», ПП «Светолюкс-Николаев», ПП «Т-Груп», ПП «Торгкомерс-2009», ТОВ «Черкаська універсальна база -2001», ПП «Компанія «Бізнес Партнер», ПП «Фараон», ТОВ «Юлярос», які підтверджують податковий кредит, сплачений на користь цих постачальників, та витрати. Але, відповідачем за надуманими підставами не визнається право підприємства на врахування у податковому обліку коштів, сплачених за договорами з зазначеними підприємствами заперечується.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення. Свою позицію обґрунтував тим, що ТОВ «Автомаг Плюс», ПП «Інтерагро-Форум», ТОВ «Науково-дослідний інститут компютерних технологій», ПП «Південна транспортно-логістична компанія «Нова», ТОВ «Оптима-Лайт», ПП «Светолюкс-Николаев», ПП «Т-Груп», ПП «Торгкомерс-2009», ТОВ «Черкаська універсальна база -2001», ПП «Компанія «Бізнес Партнер», ПП «Фараон», ТОВ «Юлярос» мали правовідносини з сумнівними підприємствами з ознаками фіктивності, самі підприємства подавали податкову звітність не постійно, не мали фактичної можливості виконати свої зобовязання за договорами з позивачем, у них були відсутні відповідні трудові та матеріальні ресурси, підприємства не знаходяться за своїм місцезнаходженням, мають у ланцюгу сумнівних постачальників, та аналіз бази даних «Єдиний реєстр податкових накладних» не підтверджує отримання підприємствами тих послуг, які були продані позивачу від інших постачальників.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

ТОВ ВТЦ «Динамо-Континент» зареєстровано в якості юридичної особи виконкомом Миколаївської міської ради 23.06.99.

Основним видом діяльності ТОВ ВТЦ «Динамо-Континент» є виробництво електронних компонентів, установлення та монтаж машин і устаткування, електромонтажні роботи та ін.

В період з 12.02.2013р. по 26.03.2013р. інспекторами ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, проводилась документальна планова виїзна перевірка ТОВ ВТЦ «Динамо-Континент» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р.

За результатами проведеної перевірки складено відповідний Акт перевірки від 02.04.2013р. № 344/22-600/30460473 (далі Акт), в якому зазначено, що перевіркою встановлені порушення позивачем наступних вимог: 1. п.3.1 ст.3 пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України в редакції від 22.05.1997р. №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями;пп.134.1.1 п.134.1 ст.134; п.138.1, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1139768 гривень, у тому числі: за І квартал 2010р. 5937 гривень; за ІV квартал 2010р. 131948 гривень; за І квартал 2011р. 73052 гривень; за ІV квартал 2011р. 493932 гривень; за І квартал 2012р. 251509 гривень; за ІІ квартал 2012р. 78054 гривень; за ІІІ квартал 2012р. 73600 гривень; за ІV квартал 2012р. 31736 гривень. 2. пп. 7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями; абз. «а» п.185.1 ст.185; п.187.1 ст.187; п.198.3 ст.198; п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1006352 гривень, в тому числі по періодах: за квітень 2010р. 255 гривень; за травень 2010р. 201 гривень; за червень 2010р. 261 гривень; за серпень 2010р. 779 гривень; за грудень 2010р. 102262 гривень; за лютий 2011р. 58298 гривень; за травень 2011р. 56 гривень; за вересень 2011р. 15 гривень; за листопад 2011р. 99117 гривень; за грудень 2011р. 330389 гривень; за січень 2012р. 58348 гривень; за лютий 2012р. 66078 гривень; за березень 2012р. 115636 гривень; за квітень 2012р. 74337 гривень; за липень 2012р. 65695 гривень; за вересень 2012р. 34 625 гривень.

16.05.13 на підставі зазначеного акту перевірки уповноваженою особою ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва були прийняті податкові повідомлення-рішення №0004302260, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 1282965 гривень, з яких: основний платіж 1139768 гривень, штрафні санкції 143197 гривень; №0004312260, яким застосовано штрафну санкцію з екологічного податку в розмірі 340 гривень, а також №0004322260, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 1243353 гривень, з яких: основний платіж 1006352 гривень, штрафні санкції 237001 гривень.

В акті зроблено висновки про те, що господарські операції позивача по придбанню товарів та послуг у наступних контрагентів ТОВ «Автомаг Плюс», ПП «Інтерагро-Форум», ТОВ «Науково-дослідний інститут компютерних технологій», ПП «Південна транспортно-логістична компанія «Нова», ТОВ «Оптима-Лайт», ПП «Светолюкс-Николаев», ПП «Т-Груп», ПП «Торгкомерс-2009», ТОВ «Черкаська універсальна база -2001», ПП «Компанія «Бізнес Партнер», ПП «Фараон», ТОВ «Юлярос» мають ознаки безтоварних операцій, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, не підтверджують правомірність формування податкового кредиту та (в деяких періодах) валових витрат, а тому, на думку відповідача, суперечать інтересам держави і є нікчемними.

Відповідно ст.185 Податкового кодексу України обєктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.

Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, відповідно до Кодексу у підприємства є право на включення до податкового кредиту сплачених сум іншому платнику податку за умови проведення реальної господарської операції та наявності первинних документів, які підтверджують її проведення.

Аналогічне регулювання має і податок на прибуток підприємств у ст. 138 ПК України (на час виникнення спірних відносин).

Досліджуючи реальність та товарність цих договорів позивача з ТОВ «Автомаг Плюс», ТОВ «Науково-дослідний інститут компютерних технологій», ПП «Південна транспортно-логістична компанія «Нова», ТОВ «Оптима-Лайт», ПП «Светолюкс-Николаев», ТОВ «Черкаська універсальна база -2001», ПП «Компанія «Бізнес Партнер», ПП «Фараон», ТОВ «Юлярос», відповідно до розяснення Вищого адміністративного суду України, викладеного у листі № 742/11/13-11 від 02.06.11, суд вважає, що саме за цими господарськими операціям будь-яких інших документів, ніж ті, які були надані позивачем (договори, товарні накладні, податкові накладні, платіжні доручення, Актів приймання робіт за формою №КБ-2в, Акт зборки готової продукції та Довідок про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3), бути не може.

У будь-якому випадку, відповідно до вимог ч.1 ст.71 КАС України обовязок доказування обставин безтоварності та не реальності господарських договорів покладено на податковий орган, а не на платника податків.

На думку суду, відповідачем таких доказів не надано, а висновки зроблені в Акті перевірки, є бездоказовими.

Та обставина, що зазначені постачальники товарів та послуг мали правовідносини з підприємствами, які підозрюються у фінансових та податкових зловживаннях, навіть у разі доведеності участі цих підприємств у протиправній діяльності з ухилення від оподаткування, жодним чином не може створювати правових наслідків для їх наступних контрагентів, зокрема для ТОВ ВТЦ «Динамо-Континент».

Законодавством України не передбачено солідарної відповідальності для всього ланцюга постачальників. Кожний субєкт господарювання несе відповідальність за дотримання юридичної чистоти лише власної господарської операції, і не може відповідати за дії інших учасників.

На переконання суду, якщо податковий орган мотивує своє рішення про позбавлення платника податків права на віднесення сплачених постачальникам коштів до податкового кредиту та витрат тим, що, на його думку, відбулася фіктивна операція по штучному нарощуванню цих показників, то цьому повинно передувати доведеність цієї діяльності платника податків або його контрагентів у порядку кримінального судочинства.

Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України належним способом доказування зазначених обставин може бути лише вирок суду, який набрав законної сили.

Але такого документу відповідачами не надано.

Ті обставини, що у постачальників позивача недостатньо власних трудових чи матеріальних ресурсів, або в ланцюгах постачальників є сумнівні підприємства чи навіть підприємства, які визнані фіктивними, є лише приводом (сигналом) для більш ретельної перевірки (дослідження) їх діяльності. Самі по собі ці обставини не можуть бути підставами для позбавлення покупців цих підприємств права на віднесення сплачених на їх користь коштів до податкового кредиту та валових витрат.

Відповідач невиправдано спрощує процес доведення факту відсутності реальних господарських операцій та перебільшує юридичне значення власних Актів про неможливість проведення зустрічних перевірок.

По жодному з цих підприємств-контрагентів відсутні вироки суду щодо засудження їх керівників чи засновників за діяльність повязану з ухиленням від сплати податків, створенням фіктивного підприємства та ін.

В цій частині, щодо взаємовідносин з постачальниками ТОВ «Автомаг Плюс», ТОВ «Науково-дослідний інститут компютерних технологій», ПП «Південна транспортно-логістична компанія «Нова», ТОВ «Оптима-Лайт», ПП «Светолюкс-Николаев», ТОВ «Черкаська універсальна база -2001», ПП «Компанія «Бізнес Партнер», ПП «Фараон», ТОВ «Юлярос», позов належить задовольнити, а податкові повідомлення-рішення визнати протиправними та скасувати.

Натомість, щодо правовідносин з підприємствами ПП «Інтерагро-Форум», ПП «Торгкомерс-2009» та ПП «Т-груп» відповідачем надано доказ того, що вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.07.12 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.205, ч.2, ч.3 ст.358 КК України за фактом створення фіктивних підприємств, серед яких були ПП «Інтерагро-Форум», ПП «Торгкомерс-2009» та ПП «Т-груп».

У постанові Верховного Суду України від 05.03.12 справа №21-421а11 по справі за позовом ТОВ «Нафта» висловлена правова позиція, що податкові накладні які стали підставою для формування податкового кредиту позивача, підписанні невідомими особами, від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності підприємства, що начебто видавали ці накладні, отже, зазначені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 22.09.15 по адміністративній справі №21-887а15.

Відповідно до ч.2 ст.160, 244-2 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних відносин, суд зобовязаний враховувати висновки Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач не мав права на врахування у власному податковому обліку в якості податкового кредиту 456 гривень за рахунок ПП «Інтерагро-Форум», 261 гривень за рахунок ПП «Торгкомер-2009» та 779 гривень за рахунок ПП «Торгкомерс-2009».

В цій частині позову належить відмовити.

Крім того, відповідно до пп.14.1.57 п.14.7 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) екологічний податок загальнодержавний обовязковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні обєкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Відповідно до п.250.9 ст.250 Податкового кодексу України, якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний орган державної податкової служби за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році обєкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобовязаний подавати податкові декларації відповідно до цієї статті Кодексу.

Згідно п.250.2 ст.250 ПК України, платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 ст.240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

ТОВ ВТЦ «Динамо-континент» порушено вимоги, п.49.2 та пп.29.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України в частині неподання до ДПІ: 1) подання декларації з екологічного податку за 1 квартал 2011 (граничний термін подання до 10.05.11); 2) податкової декларації з екологічного податку за ІІ квартал 2011 року (гранічний термін подання до 09.08.11).

Посилання позивача на п.7 Підрозділу 10. Інші перехідні положення ПК України, щодо того, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення, судом не приймаються.

Враховуючи, що строк подання декларації за ІІ квартал 2011 року 09.08.11, пільговий період для застосування штрафів вже не розповсюджується на зазначений факт.

В задоволенні в цій частині позову відмовити.

Позовні вимоги задовольнити частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва № НОМЕР_1 від 16.05.2013 року.

3.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва № НОМЕР_2 від 16.05.2013 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 1004856 грн. , за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 236627 грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 02.12.16

Суддя В.В. Біоносенко