Постанова № 63716055, 21.12.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2016 року Справа № 904/4400/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г.. (доповідач)

суддів

секретар судового засідання: Погорєлова Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_3, представник, дов. №629/15 від 06.11.2015р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 ОСОБА_5" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2016 року у справі № 904/4400/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 ОСОБА_5", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Заман ЛТД", м.Павлоград, Дніпропетровська обл.

третя особа, яка не завяляє самостійниї вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6

про стягнення 3 207 646,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.12.2016р. справу № 904/4400/2016 передано на розгяд колегії суддів у складі головуючого судді Антонік С.Г., суддів Чимбар Л.О., Березкіна О.В.

Ухвалою суду від 21.12.2016р. даною колегією суддів справу № 904/4400/16 прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2016р. року (суддя Крижний О.М.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Заман ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 ОСОБА_5" заборгованість у розмірі 188 240,75 грн. та судовий збір у розмірі 2823,61 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позов, суд виходив з порушення відповідачем умов кредитного договору від 30.03.2010р. № 012/71-51/028, доведеністю заборгованості відповідача перед позивачем за кредитом. Крім того, суд зазначає, що позивач звернувся з позовом до суду 25.05.2016 року, а тому заявленими в межах шестимісячного строку є вимоги про стягнення відсотків, обовязок зі сплати яких настав після 25.05.2016 року. У розрахунку ж позивача період нарахування закінчується у різні дні квітня місяця 2016 року, і суд не виходив за межі кінцевого строку, визначеного позивачем.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2016 року в частині відмови позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що ним дотримано строки звернення з вимогою до поручителя, встановлені ч.4 ст.559 ЦК України. Такою вимогою є направлення позовної заяви до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, однак суд першої інстанції не звернув на це уваги

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні зазначили, що господарський суд правильно дійшов висновку про припинення поруки щодо частини позовних вимог поза межами шестимісячного строку. Звернення позивача до Павлоградського міськрайсуду з позовом до відповідача не можна розглядати як вимогу, в розумінні ч.4 ст.559 ЦК України, оскільки не підсудні загальним судам, про що зазначив апеляційний суд Дніпропетровської області. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення

Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала. Своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалася. Про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження по справі у звязку з порушенням стосовно нього справи про банкрутство.

Дане клопотання залишене колегією суддів без задоволення, оскільки відсутні передбачені законом підставаи для зупинення провадження по справі. Частина 2 статті 17 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», на яку посилається відповідач, стосується розгляду позовних вимог судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

Між ПАТ "ОСОБА_4 ОСОБА_5" та ОСОБА_6 на підставі Генеральної кредитної угоди №КЄ 014/01-002/070 від 03.04.2006 року укладено кредитний договір №012/71-51/028 від 30.03.2010 року, відповідно до якого позичальнику надані кредитні кошти в розмірі 536 934,85 грн. строком до 02.04.2012 року із сплатою 22,00% річних.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору №012/71-51/028 кредитор надає позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені договором.

Цільове призначення кредитних коштів - рефінансування простроченої заборгованості за кредитним договором №КЄ 014/01-002/070/4 від 26.02.2008 року (п.п. 1.1.2 п.1.1).

Згідно до п.5.2 кредитного договору №012/71-51/028 позичальник зобов'язується здійснювати погашення кредиту та процентів на рахунки кредитора для погашення кредиту та процентів у валюті кредиту, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту шляхом перерахування коштів платіжними дорученнями з будь-якого поточного рахунку позичальника.

31.03.2010 року меморіальним ордером №83/14/3 кредитні кошти в розмірі 530968,91 грн. на підставі заяви ОСОБА_6 перераховані з позичкового на поточний рахунок останнього.

28.09.2010 року додатковою угодою №012/71-51/028/1 до кредитного договору №012/71-51/028 від 30.03.2010 року змінена відсоткова ставка, а саме відповідно п. 1.2.1. п.1.2 на період з 30.03.2010 року по 27.09.2010 року відсоткова ставка становила 22,00% річних, починаючи з 28.09.2010 року по 02.04.2014 року відсоткова ставка становить 21,00%.

21.04.2011 року додатковою угодою №012/71-51/028/2 до кредитного договору №012/71- 51/028 від 30.03.2010 року змінено кінцевий строк повернення кредиту до 02.10.2015 року та зменшена відсоткова ставка до 19,00% річних, однак відповідно до п.п. 1.2.1. додаткової угоди у випадку прострочення виконання позичальником боргових зобов'язань за цим договором або за кредитним договором №012/71-51/036 від 28.09.2010 року та №012/71- 51/036 від 28.09.2010 року, які укладалися в рамках ГКУ №КЄ 014/01-002/070 від 03.04.2006 року, більш ніж на 30 днів, процентна ставка становить 21,00% річних з дати, наступної за датою виявлення кредитором такого прострочення. Кредитор зобов'язаний письмово повідомити позичальника про виконання цієї умови договору щодо збільшення процентної ставки протягом трьох банківських днів. Також сторонами погоджено графік погашення кредиту та відсотків за користування кредитом.

У зв'язку з простроченням виконання зобов'язань з 23.05.2011 року по 30.06.2011 року відсоткова ставка становила 21,00%.

04.08.2011 року додатковою угодою №012/71-51/028/3 до кредитного договору №012/71-51/028 від 30.03.2010 року змінена відсоткова ставка, а саме: з 01.07.2011 року відсоткова ставка становила 19,00% річних, однак відповідно до п.п. 1.2.1. додаткової угоди у випадку прострочення виконання позичальником боргових зобов'язань за цим договором, або за кредитними договорами №012/71-51/036 від 28.09.2010 року та №012/71-51/036 від 28.09.2010 року, які укладалися в рамках ГКУ №КЄ 014/01-002/-70 від 03.04.2006 року, більш ніж на 30 днів, процентна ставка становить 21,00% річних з дати, наступної за датою виявлення кредитором такого прострочення. Кредитор зобов'язаний письмово повідомити позичальника про виконання цієї умови договору щодо збільшення процентної ставки протягом трьох банківських днів.

За період з 30.03.2010 року по 20.07.2013 року позичальником за кредитним договором №012/71-51/028 від 30.03.2010 року здійснено часткове погашення суми заборгованості.

Станом на 20.07.2013 року заборгованість становить 412 434,34 грн., яка складається: 359 659,10 грн. - основна заборгованість за кредитом; 44 637,85 грн. - заборгованість за відсотками; 4 698,18 грн. - пеня за несвоєчасне погашення основної заборгованості; 3 439,22 грн. - пеня за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків.

28.09.2010 року між ПАТ "ОСОБА_4 ОСОБА_5" та ОСОБА_6 на підставі Генеральної кредитної угоди №КЄО 14/01-002/070 від 03.04.2006 року укладено кредитний договір №012/71-51/035, відповідно до якого позичальнику надані кредитні кошти в розмірі 1757 802,17 грн. строком до 02.04.2012 року із сплатою 21,00% річних.

Відповідно до п.п.1.1.2 п.1.1 ст.1 кредитного договору №012/71-51/035 цільове призначення кредитних коштів - рефінансування простроченої заборгованості за кредитним договором №КЄ 014/01-002/070/2 від 05.06.2007 року.

30.09.2010 року меморіальним ордером №83.10.2. на підставі письмової заяви ОСОБА_6 кредитні кошти в розмірі 1 757 802,12 грн. перераховані з позичкового на поточний рахунок останнього.

21.04.2011 року додатковою угодою №012/71-51/035/1 до кредитного договору №012/71-51/035 від 28.09.2010 року змінено строк остаточного погашення кредиту до 02.10.2016 року та зменшена відсоткова ставка до 19,00% річних.

Відповідно до п.п. 1.2.1 додаткової угоди, у випадку прострочення виконання позичальником боргових зобов'язань за цим договором або за кредитними договорами №012/71-51/036 від 28.09.2010 року та №012/71-51/028 від 30.03.2010 року, які укладалися в рамках ГКУ №КЄ 014/01-002/070 від 03.04.2006 року, більш ніж на 30 днів, процентна ставка становить 21,00% річних з дати, наступної за датою виявлення кредитором такого прострочення. Кредитор зобов'язаний письмово повідомити позичальника про виконання цієї умови договору щодо збільшення процентної ставки протягом трьох банківських днів. Також сторонами погоджено графік погашення кредиту та відсотків за користування кредитом.

У зв'язку з простроченням виконання зобов'язань з 23.05.2011 року по 30.06.2011 року відсоткова ставка становила 21,00%.

04.08.2011 року додатковою угодою №012/71-51/035/2 до кредитного договору №012/71-51/035 від 28.09.2010 року змінена відсоткова ставка, а саме з 01.07.2011 року відсоткова ставка становила 19,00% річних.

Відповідно до п.п. 1.2.1. додаткової угоди у випадку прострочення виконання позичальником боргових зобов'язань за цим договором, або за кредитними договорами №012/71-51/028 від 30.03.2010 року та №012/71-51/036 від 28.09.2010 року, які укладалися в рамках ГКУ №КЄ 014/01-002/070 від 03.04.2006 року, більш ніж на 30 днів, процентна ставка становить 21,00% річних з дати, наступної за датою виявлення кредитором такого прострочення. Кредитор зобов'язаний письмово повідомити позичальника про виконання цієї умови договору щодо збільшення процентної ставки протягом трьох банківських днів.

За період з 30.09.2010 року по 20.07.2013 року позичальником за кредитним договором №012/71-51/035 від 28.09.2010 року здійснено часткове погашення суми заборгованості.

Станом на 20.07.2013 року заборгованість становить 1 544 372,38 грн., яка складається з 1 377 796,96 грн. - основна заборгованість за кредитом; 143 317,95 грн. - заборгованість за відсотками; 12 048,05 грн. - пеня за несвоєчасне погашення основної заборгованості; 11 209,42 грн. - пеня за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків.

28.09.2010 року між ПАТ "ОСОБА_4 ОСОБА_5" та ОСОБА_6 на підставі Генеральної кредитної угоди №КЄ 014/01-002/070 від 03.04.2006 року укладено кредитний договір №012/71-51/036, відповідно до якого позичальнику надані кредитні кошти в розмірі 414 340,92 грн. строком до 02.04.2014 року із сплатою 21,00% річних.

Відповідно до п.п.1.1.2 п.1.1 ст.1 кредитного договору №012/71-51/036 цільове призначення кредитних коштів - рефінансування простроченої заборгованості за кредитним договором №КЄ 014/01-002/070/3 від 23.11.2007 року.

30.09.2010 року меморіальним ордером №83.10.1. на підставі письмової заяви ОСОБА_6 кредитні кошти в розмірі 414 340,92 грн. перераховані з позичкового на поточний рахунок останнього.

21.04.2011 року додатковою угодою №012/71-51/036/1 до кредитного договору №012/71-51/036 від 28.09.2010 року змінено строк остаточного погашення кредиту до 02.10.2015 року та зменшена відсоткова ставка до 19,00% річних.

Відповідно до п.п. 1.2.1. додаткової угоди, у випадку прострочення виконання позичальником боргових зобов'язань за цим договором або за кредитними договорами №012/71-51/035 від 28.09.2010 року та №012/71-51/028 від 30.03.2010 року, які укладалися в рамках ГКУ №КЄ 014/01-002/070 від 03.04.2006 року, більш ніж на 30 днів, процентна ставка становить 21,00% річних з дати, наступної за датою виявлення кредитором такого прострочення. Кредитор зобов'язаний письмово повідомити позичальника про виконання цієї умови договору щодо збільшення процентної ставки протягом трьох банківських днів.

У зв'язку з простроченням виконання зобов'язань з 23.05.2011 року по 30.06.2011 року відсоткова ставка становила 21,00%.

04.08.2011 року додатковою угодою №012/71-51/035/2 до кредитного договору №012/71-51/035 від 28.09.2010 року змінена відсоткова ставка, а саме: з 01.07.2011 року відсоткова ставка становила 19,00% річних.

Відповідно до п.п. 1.2.1. додаткової угоди, у випадку прострочення виконання позичальником боргових зобов'язань за цим договором, або за кредитними договорами №012/71-51/028 від 30.03.2010 року та №012/71-51/036 від 28.09.2010 року, які укладалися в рамках ГКУ №КЄ 014/01-002/070 від 03.04.2006 року, більш ніж на 30 днів, процентна ставка становить 21,00% річних з дати, наступної за датою виявлення кредитором такого прострочення. Кредитор зобов'язаний письмово повідомити позичальника про виконання цієї умови договору щодо збільшення процентної ставки протягом трьох банківських днів.

За період з 30.09.2010 року по 20.07.2013 року позичальником за кредитним договором №012/71-51/03 від 28.09.2010 року здійснено часткове погашення суми заборгованості.

Станом на 20.07.2013 року заборгованість становила 309 667,50 грн., яка складалася з наступного: 269 814,32 грн. - основна заборгованість за кредитом; 33 965,83 грн. - заборгованість за відсотками; 3 234,84 грн. - пеня за несвоєчасне погашення основної заборгованості; 2 652,51 грн. - пеня за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6Ш за кредитними договорами між ПАТ "ОСОБА_4 ОСОБА_5" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Заман ЛТД" 21.04.2011 року укладені наступні договори поруки:

- договір поруки №12/42-1/568, відповідно до якого поручитель зобов'язався перед банком виконати всі зобов'язання боржника по сплаті будь-яких сум за кредитним договором №012/71-51/028 від 30.03.2010 року, укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди №КЄ 014/01-002/070 від 03.04.2006 року;

- договір поруки №12/42-1/569, відповідно до якого поручитель зобов'язався перед банком виконати всі зобов'язання боржника по сплаті будь-яких сум за кредитним договором №012/71-51/035 від 28.09.2010 року, укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди №КЄ 014/01-002/070 від 03.04.2006 року;

- договір поруки №12/42-1/570, відповідно до якого поручитель зобов'язався перед банком виконати всі зобов'язання боржника по сплаті будь-яких сум за кредитним договором №012/71-51/036 від 28.09.2010 року, укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди №КЄ 014/01-002/070 від 03.04.2006 року.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2014 року по справі за позов Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 ОСОБА_5" в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 ОСОБА_5" до ОСОБА_6, ТОВ «Заман ЛТД», ОСОБА_7 та за зустрічними позовами ТОВ «Заман ЛТД» та ОСОБА_7 до ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» про визнання договір поруки недійсними первісний позов задоволено частоково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ "ОСОБА_4 ОСОБА_5" заборгованість за Кредитним договором № 012/71-51/028 від 30.03.2010 року укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди № КЄО 14/01-002/070 від 03.04.2006 року, в розмірі 412 434,34 грн., яка складається із основної заборгованості в розмірі 359 659,10 грн., заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 44 637,85 грн., нарахованої пені за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом - 4698,18 грн., нарахованої пені за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків -3 439,22 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ "ОСОБА_4 ОСОБА_5" заборгованість за Кредитним договором № 012/71-51/035 від 28.09.2010 року укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди № КЄО 14/01-002/070 від 03.04.2006 року, в розмірі 1544372,38 грн., яка складається із основної заборгованості в розмірі 1 377796,96 грн., заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 143317,95 грн., нарахованої пені за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом - 12 048,05 грн., нарахованої пені за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків - 11209,42 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ "ОСОБА_4 ОСОБА_5" заборгованість за Кредитним договором № 012/71-51/036 від 28.09.2010 року укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди № КЄО 14/01-002/070 від 03.04.2006 року, в розмірі 309667,50 грн., яка складається із основної заборгованості в розмірі 269 814,32 грн., заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 33 965,83 грн., нарахованої пені за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом - 3 234,84 грн., нарахованої пені за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків - 2 652,51 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 на користь ПАТ "ОСОБА_4 ОСОБА_5" судовий збір у розмірі 3441,00 грн.

В задоволенні іншої частини позову ПАТ "ОСОБА_4 ОСОБА_5" - відмовлено.

Зустрічний позов ТОВ "Заман ЛТД" про визнання договорів поруки недійсними (нікчемними) задоволено. Визнано недійсними (нікчемними): договір поруки №12/42-1/568 від 21.04.2011 року; договір поруки №12/42-1/569 від 21.04.2011 року; договір поруки №12/42-1/570 від 21.04.2011 року.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області (судова палата у цивільних справах) від 12.05.2015 року рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2014 року в частині задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ "Заман ЛТД" до ПАТ "ОСОБА_4 ОСОБА_5" про визнання недійсними(нікчемними) договорів поруки №12/42-1/568, №12/42-1/569 та №12/42-1/570 від 21.04.2011 року, скасовано. В задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "Заман ЛТД" до ПАТ "ОСОБА_4 ОСОБА_5", про визнання недійсними (нікчемними) договорів поруки №12/42-1/568, №12/42-1/569 та №12/42-1/570 від 21.04.2011 року, відмовлено.

27.10.2015 року Апеляційним судом Дніпропетровської області (судова палата у цивільних справах) прийнято додаткове рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Заман ЛТД" 1827,00 грн. на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 ОСОБА_5" на повернення судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2014 року.

Разом з цим ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області (судова палата у цивільних справах) від 27.10.2015 року відмовлено Публічному акціонерному товариству "ОСОБА_4 ОСОБА_5" в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Заман ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 ОСОБА_5" заборгованості за кредитним договором №012/71-51/028 від 30.03.2010 року, укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди №КЄ014/01-002/070 від 03.04.2006 року, в розмірі 412 434,34 грн., за кредитним договором №012/71-51/035 від 28.09.2010 року, укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди №КЄ014/01-002/070 від 03.04.2006 року, в розмірі 1 544 372,38 грн.; за кредитним договором №012/71-51/036 від 28.09.2010 року, укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди №КЄ014/01-002/070 від 03.04.2006 року, в розмірі 309 667,50 грн.

В подальшому ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області (судова палата у цивільних справах) від 03.11.2015 року виправлено допущену в вступній та резолютивній частини ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2015 року описку та замість: "В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 ОСОБА_5" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Заман ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 ОСОБА_5" заборгованості за кредитним договором №012/71-51/028 від 30.03.2010 року, укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди №КЄ014/01-002/070 від 03.04.2006 року, в розмірі 412 434,34 грн., відмовити, правильно викласти резолютивну частину вступної та резолютивної частини ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 жовтня 2015 року в наступній редакції: "В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 ОСОБА_5" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Заман ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 ОСОБА_5" заборгованості за кредитним договором №012/71-51/028 від 30.03.2010 року, укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди №КЄ014/01-002/070 від 03.04.2006 року, в розмірі 412 434,34 грн., за кредитним договором №012/71-51/035 від 28.09.2010 року, укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди №КЄ014/01-002/070 від 03.04.2006 року, в розмірі 1 544 372,38 грн.; за кредитним договором №012/71-51/036 від 28.09.2010 року, укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди №КЄ014/01-002/070 від 03.04.2006 року, в розмірі 309 667,50 грн., відмовити".

Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області (судова палата у цивільних справах) від 27.10.2015 року про відмову в ухваленні додаткового рішення щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Заман ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 ОСОБА_5" заборгованості за кредитним договором №012/71-51/028 від 30.03.2010 року, укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди №КЄ014/01-002/070 від 03.04.2006 року, в розмірі 412 434,34 грн., за кредитним договором №012/71-51/035 від 28.09.2010 року, укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди №КЄ014/01-002/070 від 03.04.2006 року, в розмірі 1 544 372,38 грн.; за кредитним договором №012/71-51/036 від 28.09.2010 року, укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди №КЄ014/01-002/070 від 03.04.2006 року, в розмірі 309 667,50 грн. мотивована тим, що матеріалами справи №185/8302/13-ц підтверджується, що в апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_4 ОСОБА_5" просило скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2014 року в частині задоволення зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Заман ЛТД" до Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 ОСОБА_5" про визнання недійсними(нікчемними) договорів поруки №12/42-1/568, №12/42-1/569 та №12/42-1/570 від 21.04.2011 року та відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Заман ЛТД" в задоволенні зустрічних позовних вимог до Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 Аваль"про визнання недійсними(нікчемними) договорів поруки №12/42-1/568, №12/42-1/569 та №12/42-1/570 від 21.04.2011 року; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Заман ЛТД" судові витрати за подання апеляційної скарги. Інших вимог апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 ОСОБА_5" не містила.

Оскільки в заяві Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 ОСОБА_5" від 14 липня 2015 року поставлено питання про ухвалення додаткового рішення з питань, які не були предметом апеляційної скарги та апеляційного розгляду, та враховуючи, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 ОСОБА_5" на рішення рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2014 року розглянута в межах доводів скарги, колегія суддів прийшла до висновку про відмову Публічному акціонерному товариству "ОСОБА_4 ОСОБА_5" в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення стосовно стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Заман ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 ОСОБА_5" заборгованості за кредитним договором №012/71-51/028 від 30.03.2010 року, укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди №КЄ014/01-002/070 від 03.04.2006 року, в розмірі 412 434,34 грн.; за кредитним договором №012/71-51/035 від 28.09.2010 року, укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди №КЄ014/01-002/070 від 03.04.2006 року, в розмірі 1 544 372,38 грн.; за кредитним договором №012/71-51/036 від 28.09.2010 року, укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди №КЄ014/01-002/070 від 03.04.2006 року, в розмірі 309 667,50 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2 266 474,22 грн. за кредитними договорами №012/71-51/035 від 28.09.2010 року, №012/71-51/036 від 28.09.2010 року та №012/71-51/028 від 30.03.2010 року є розглянутими в рамках справи, яка розглядалася Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2014 року по справі № 904/488/14, яке залишено в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду, позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_5» жо ТОВ Заман ЛТД» задоволено повністю. Звернуто стягнення на нерухоме майно (предмет іпотеки) за іпотечним договором № Н014/01-002/070 від 03.04.2006 року з додатковими угодами до нього, а саме: на нерухоме майно будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська обл.., м.Павлоград, вул.. Дніпровська, 414-А та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на перший блок готельного комплексу, виданого виконавчим комітетом Павлоградської міської ради 27.01.2000 року, Свідоцтва про право власності на готельний комплекс (друга черга будівництва), виданого виконавчим комітетом Павлоградської міської ради 23.08.2001 року, Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Павлоградської міської ради 27.11.2003 року шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України „Про виконавче провадження" із залученням незалежного оцінювача для визначення початкової ціни торгів в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Заман ЛТД" перед Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_4 ОСОБА_5" в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 ОСОБА_5":

- за Кредитним договором № 012/71-51/028 від 30.03.2010 року укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди № КЄ014/01-002/070 від 03.04.2006 року, в розмірі 412 434,34 грн., яка складається із основної заборгованості в розмірі 359 659,10 грн., заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 44 637,85 грн., нарахованої пені за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом - 4 698,18 грн., нарахованої пені за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків - 3 439,22 грн.

- за Кредитним договором № 012/71-51/035 від 28.09,2010 року укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди № КЄ014/01-002/070 від 03.04.2006 року, в розмірі 1 544 372,38 грн., яка складається із основної заборгованості в розмірі 1 377 796,96 грн., заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 143 317,95 грн., нарахованої пені за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом - 12 048,05 грн., нарахованої пені за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків - 11 209,42 грн.

- за Кредитним договором № 012/71-51/036 від 28.09.2010 року укладеного в рамках Генеральної кредитної угоди № КЄ014/01-002/070 від 03.04.2006 року, в розмірі 309 667,50 грн., яка складається із основної заборгованості в розмірі 269 814,32 грн., заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 33 965,83 грн., нарахованої пені за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом - 3 234,84 грн., нарахованої пені за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків - 2 652,51грн.

Таким чином, вищезазначеними рішеннями підтверджена сума заборгованості станом на 20.07.2013 року.

Позивач просить стягнути заборгованість, яка підтверджена судовими рішеннями станом на 20.07.2013 року:

- за кредитним договором № 012/71-51/028 від 30.03.2010 року в розмірі 412 434,34 грн., яка складається із основної заборгованості в розмірі 359 659,10 грн., заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 44 637,85 грн., нарахованої пені за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом - 4698,18 грн., нарахованої пені за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків -3 439,22 грн.;

- за кредитним договором № 012/71-51/035 від 28.09.2010 року в розмірі 1 544 372,38 грн., яка складається із основної заборгованості в розмірі 1 377796,96 грн., заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 143317,95 грн., нарахованої пені за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом - 12 048,05 грн., нарахованої пені за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків - 11209,42 грн.;

- за Кредитним договором № 012/71-51/036 від 28.09.2010 року, в розмірі 309 667,50 грн., яка складається із основної заборгованості в розмірі 269 814,32 грн., заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 33 965,83 грн., нарахованої пені за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом - 3 234,84 грн., нарахованої пені за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків - 2 652,51 грн.

Позивачем також нараховано та заявлено до стягнення суму заборгованості з відсотків за період з 21.07.2013р.:

- за Кредитним договором № 012/71-51/028 від 30.03.2010 року за період з 21.07.2015 по 21.04.2016 року - 204 896, 20 грн.;

- за Кредитним договором № 012/71-51/035 від 28.09.2010 року укладеного за період з 21.07.2015 по 11.04.2016 року - 789 313, 36 грн.;

- за Кредитним договором № 012/71-51/036 від 28.09.2010 року за період з 21.07.2015 по 06.04.2016 року -151 858,97 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Господарським судом було оглянуто справу №904/488/14 і встановлено, що 18.02.2013 року позивач звертався до ТОВ "Заман ЛТД" із вимогою (№140-9-1-00/8-132) про дострокове погашення заборгованості за:

- кредитним договором №012/71-51/028 від 30.03.2010 року у розмірі 384481,17 грн., з яких 366722,78 грн. заборгованість за кредитом, 14145,46 грн. заборгованість за процентами та 3612,94 грн. - заборгованість за пенею;

- кредитним договором №012/71-51/035 від 28.09.2010 року у розмірі 1500959,08 грн., з яких 1418149,33 грн. заборгованість за кредитом, 10850,58 грн. заборгованість за процентами та 2640,61 грн. заборгованість за пенею;

- кредитним договором №012/71-51/036 від 28.09.2010 року у розмірі 294518,93 грн., з яких 281027,74 грн. заборгованість за кредитом, 10850,58 грн. заборгованість за процентами та 2640,61 грн. заборгованість за пенею.

При цьому, відповідно до графіків погашення заборгованості по кредитних договорах вимога стосувалася лише дострокового погашення заборгованості за кредитом, а погашення відсотків було поточним (відповідно до графіку).

Таким чином позивач правомірно нарахував відсотки за кредитом з 21.07.2013р..

Як вже зазначалося договори поруки №12/42-1/568, №12/42-1/569 та №12/42-1/570 укладені сторонами 21.04.2011 року в забезпечення виконання зобов?язань за кредитними договорами відповідно №012/71-51/028 від 30.03.2010 року, №012/71-51/035 від 28.09.2010 року, №012/71-51/036 від 28.09.2010 року.

Порука розповсюджується на всі зобов'язання боржника перед ОСОБА_5 за кредитним договором по сплаті останньому будь-яких сум, що виникають згідно з положеннями кредитних договорів, а також додаткових угод до них, що укладені та/або можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитних договорів, які є невід'ємними частинами.

В подальшому до кредитних договорів укладалися додаткові угоди №012/71-51/036/2, №012/71-51/035/2 та №012/71-51/028/3 від 04.08.2011 року, відповідно до яких змінювалася з 01.07.2011 року процентна ставка, з укладення яких відповідача погодився. Що підтверджується його підписом на останній сторінці додаткових угод.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст.543 ЦК України).

Відповідно до п. 1.2 договорів поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені Кредитним договором.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань, поручитель та позичальник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники (п.2.1. договору поруки).

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов'язань в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов'язаннями.

Згідно із п.2.2. договору поруки поручитель зобов'язується здійснити виконання порушених забезпечених зобов'язань протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

В п.6 договорів поруки зазначено, що договори поруки діють до повного виконання боргових зобов'язань за кредитними договорами. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань у повному обсязі.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.251 та ч.1, 2 ст.252 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Оскільки строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, то умови договору поруки про його дію до повного виконання зобовязань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки. А відтак строк припинення поруки не встановлено договором.

Тому, відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

При цьому, "основне зобов'язання" за кредитним договором - це також і зобов'язання зі сплати відсотків, відповідно до ст.1054 ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 07.12.2015 року по справі №913/70/15, від 07.12.2015 року по справі №913/229/15, від 13.01.2016 року по справі №913/178/15, від 20.04.2016 року по справі №905/6/15, від 26.04.2016 року по справі №908/3060/15 та від 27.07.2016 року по справі 908/2671/15.

Боржник ОСОБА_6, а відтак і поручитель Товариство з обмеженою відповідальністю "Заман ЛТД" взяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобовязань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобовязання, яке виникло на основі договору.

При цьому слід зазначити, що у разі неналежного виконання боржником зобовязань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України строк предявлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Відповідно до п.5.1 договорів позичальник здійснює погашення нарахованих процентів щомісячними платежами. Проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісяця не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту: в першому календарному місяці користування кредитом за період з дня видачі кредиту по день, що передує передостанньому робочому дню місяця; в наступних календарних місяцях з передостаннього робочого дня календарного місяця (включно) по день, що передує передостанньому робочому дню поточного місяця; в останній календарний місяць користування кредитом з передостаннього дня попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує даті повного погашення кредиту.

Оскільки позивач звертався до відповідача з вимогою про дострокове погашення заборгованості, відповідно змінився і графік сплати процентів (містить лише місяць), у зв'язку з чим проценти підлягають до сплати у останній робочий день місяця.

Крім того, при застосуванні частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України слід враховувати правову позицію викладену, зокрема, у постановах Верховного суду України від 19.03.2014 року у справі №6-20цс14, від 17.09.2014 року у справі №6-53цс14, від 29.01.2014 року у справі №6-155цс13, від 21.01.2015 року по справі №6-190цс14.

Верховний суд України зазначив, що регулюючи правовідносини з припинення поруки у звязку із закінченням строку її чинності частина четверта статті 559 Цивільного кодексу України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки; протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання, якщо кредитор не предявить вимоги до поручителя; протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобовязання не встановлено або встановлено моментом предявлення вимоги), якщо кредитор не предявить позову до поручителя .

Зі змісту цієї норми вбачається, що у тексті частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України застосовуються поняття "предявлення вимоги" та "предявлення позову", як умови чинності поруки.

Враховуючи правову конструкцію зазначеної правової норми, викладеної в одному абзаці, подібність правовідносин, які вона регулює, та на підставі системного, послідовного, логічного тлумачення змісту цієї норми слід дійти висновку про те, що передбачений цією нормою підхід до правового регулювання строків дії поруки та її припинення є однаковим.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 Цивільного кодексу України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування субєктивного права кредитора й субєктивного обовязку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом предявлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобовязань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "предявлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання як умови чинності поруки слід розуміти як предявлення кредитором у встановленому законом порядку (статті 61, 64 Господарського процесуального кодексу України) протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість предявлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання.

Отже, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобовязання за договором повинно бути предявлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобовязанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України, або з дня настання строку виконання основного зобовязання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином, аналізуючи частину четверту статті 559 Цивільного кодексу України, слід дійти висновку про те, що застосоване в цій нормі поняття "строк чинності поруки" повинне розглядатися однаково, тобто як строк, протягом якого кредитор може в судовому порядку реалізувати свої права за порукою як видом забезпечення зобовязання.

Відповідно закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобовязання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Позивач звернувся з позовом до суду 25.05.2016 року (дата календарного штемпеля на конверті), а тому заявленими в межах шестимісячного строку є вимоги про стягнення відсотків, обов'язок зі сплати яких настав з 25.11.2015 року (останні шість місяців).

З урахуванням наведеного господарський суд правильно задовольнив позовні вимоги частково, в частині відсотків нарахованих з 25.11.2015р. по відповідне число квітня місяця 2016р., стягнувши 188 240,75 грн.

Апеляційна скаргане підлягає задоволенню з наведених підстав. Рішення суду слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.101 103, 105 ГПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_4 ОСОБА_5" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2016 року у справі № 904/4400/16 залишии без змін.

Повний текст постанови складено 26.12.2016р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.О.Чимбар

___ ОСОБА_2