Ухвала суду № 63714388, 26.12.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

"26" грудня 2016 р.№ 916/3529/16

Суддя Дяченко Т.Г., розглянувши матеріали вх. № 3781/16 від 21.12.2016р.

За позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_2

До відповідачів: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК

Про: зобовязання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 звернулися до господарського суду Одеської області з позовною заявою від 21.12.2016р. вх. №ГСОО 3781/16, у якій просять суд:

- зобовязати Публічне акціонерне товариство „ІМЕКСБАНК надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб всю необхідну інформацію відносно позивачів в якості своїх вкладників;

- стягнути (зобовязати виконати зобовязання в натурі) з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування грошових коштів за вкладами, розмір яких встановлено рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23.02.2016р. по справі №522/18210/15-ц, а а саме: на користь ОСОБА_1 загальну суму у розмірі 138263,11 грн. та на користь ОСОБА_2 загальну суму у розмірі 114384,63 грн.

- дане стягнення здійснити у безготівковій формі на рахунок, який зазначено в зверненні від 05.07.2016р., в Фінансово-розрахунковому центі „ФРЦ код 14284165, п/р26002000058477 в ПАО Укрсоцбанк у м. Одеса, МФО 300023.

Від сплати судового збору позивачі звільненні згідно п. 9 ст. 5 Закону України „Про судовий збір, так як є інвалідами першої та другої групи, в підтвердження чого, ними до матеріалів позову надано копії довідки, відповідно до якої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом 2-ї групи та копію посвідчення, відповідно до якого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 є інвалідом 1-ї групи.

Розглянувши матеріали позовної заяви суд дійшов висновку про відмову в прийнятті позову з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Згідно до п. 3.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", на підставі п. 1 ч. 1 статті 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо спір непідвідомчий господарському суду, зокрема, коли його вирішення законодавством України віднесено до компетенції іншого органу або заява взагалі не підлягає розглядові в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 54 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до п. 14 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011р. „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам, якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена альтернативно: суду чи господарському суду, або зазначено, що спір вирішується в судовому порядку, господарському суду слід виходити з суб'єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин.

Згідно до положень ч. 3 ст. 22 Закону України „Про судоустрій і статус суддів, місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності.

Згідно ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Частиною 1 ст. 12 ГПК України визначено, що Господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; порів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;

41) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю);

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачі - Гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 звернулися до господарського суду з позовними вимогами до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК про зобовязання Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб всю необхідну інформацію відносно позивачів в якості своїх вкладників; стягнення (зобовязання виконати зобовязання в натурі) з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування грошових коштів за вкладами, розмір яких встановлено рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 23.02.2016р. по справі №522/18210/15-ц, яке слід здійснити у безготівковій формі.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 зазначають, що рішенням Приморського районного суду м. Одеса від 23.02.2016р. у справі №522/18210/15-ц, яким позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК, за участю третіх осіб: ПАТ „Фінансове-інвестиційне товариство „Фонд, Фонду соціальної допомоги імені доктора ОСОБА_3, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання права - задоволено повністю, визнано позивачів на суму основного боргу з 27 січня 2015р., а на суму відсотків з 11.01.2016р., вкладниками Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК, а саме: ОСОБА_1 на загальну суму в розмірі 138263,11 грн., ОСОБА_2 на загальну суму в розмірі 114384,63 грн.

Зазначене рішення Приморського районного суду м. Одеса від 23.02.2016р. у справі №522/18210/15-ц ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 03.11.2016р. залишено без змін, таким чином, як зазначають позивачі в своєму позові, з моменту набрання чинності вказаним рішенням суду, між позивачами та відповідачем виникли цивільно-правові, зобовязальні правовідносини.

Як встановлено судом в межах розгляду справи №522/18210/15-ц, 18 грудня 2013 року між ПАТ „Фінансово-інвестиційне товариство „Фонд, Фондом соціальної допомоги імені доктора ОСОБА_3, з одного боку, і позивачами, з іншого боку, згідно до положень ч. 1 ст. 6 ЦК України були укладені договори пор спільний захист соціальних прав, на підставі яких у випадку виникнення загрози неплатоспроможності банку, у якому розміщені вклади третіх осіб, останні, відповідно до положень ст. 512 ЦК України уступають позивачем право вимоги на відповідні вклади у відповідному банку.

19.12.2013р. між ПАТ „Фінансово-інвестиційне товариство „Фонд та Публічним акціонерним товариством „ІМЕКСБАНК був укладений договір банківського вкладу строком на один рік з оплатою по ставі 20%, а саме: №370/13 („Стандарт+) на суму в розмірі 210000 грн.

26.12.2013р. між ПАТ „Фінансово-інвестиційне товариство „Фонд та Публічним акціонерним товариством „ІМЕКСБАНК було укладено додаткову угоду про збільшення банківського вкладу на 18000 грн., а 18.12.2014р. про продовження терміну договору до 18.03.2015р.

27.01.2015р. із засобів масової інформації ПАТ „Фінансово-інвестиційне товариство „Фонд довідалось про наявність загрози настання неплатоспроможності відповідача. 27.01.2015р. ПАТ „Фінансово-інвестиційне товариство „Фонд на підставі зазначених договорів про спільний захист соціальних прав уклало с позивачами договори пор заміну кредитора з зобовязанні( відступлення права вимоги).

27.03.2015р. ПАТ „Фінансово-інвестиційне товариство „Фонд звернулось до Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК з листом №29 про визнання позивачів кредиторами та вкладниками банку, однак, таке звернення залишилось без відповіді.

11.01.2016р. Фондом соціальної допомоги імені доктора ОСОБА_3 на підставі положень ст. 512 ЦК України укладено договори №1 і №2 про заміну кредитора в зобовязанні (відступлення права вимоги) з позивачами по справі на суми зазначених нарахованих відсотків, відповідно, за договором №369/13 з ОСОБА_1 і за договором №371/13 з ОСОБА_2.

З моменту підписання зазначених договорів відступлення права вимоги позивачі набули статусу кредиторів банку - Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК, замість Фонду соціальної допомоги імені доктора ОСОБА_3 за загаданими зобовязаннями, що виникли у звязку з нарахуванням відсотків (ч.ч. 1, 5 ст. 1061 ЦК України).

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи встановлений рішенням Приморського районного суду м. Одеса від 23.02.2016р. у справі №522/18210/15-ц статус позивачів, а саме те, що Гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 набули правового статусу вкладників банку, на підставі ст. 514,517,1058 Цивільного кодексу України, а вище перелічені договори банківського вкладу набули характеру публічних договорів, відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу України, господарський суд доходить до висновку, що позивачі звернулися до господарського суду Одеської області з даним позовом (вх. № ГСОО 3781/16 від 21.12.2016р.) за захистом своїх порушених прав, що виникли із цивільних відносин між фізичними особами та Банком.

У звязку з чим, виходячи з аналізу субєктного складу та характеру правовідносин, позовні вимоги Гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2, як фізичних осіб, які не має статусу субєктів підприємницької діяльності, не підлягають розгляду в господарських судах України, у зв'язку з чим, суд відмовляє у прийнятті позовної заяви Гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

Аналогічна правова позиція узгоджується з позицією, викладеною в Постанові Верховного Суду України від 14.12.2016р. у справі № 6-2735цс16, відповідно до якої звернення позивачів до Фонду не є підставою для розгляду спору в порядку адміністративного судочинства, оскільки позивачі звернулися за захистом порушених прав, що виникли із цивільних відносин, тому такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п. 1 ст.62, ст. 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у прийнятті позовної заяви гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 (від 21.12.2016р. вх. № ГСОО 3781/16).

Додаток: матеріали позовної заяви з додатком на 32 (тридцяти двох) аркушах.

Копію ухвали суду від 26.12.2016р. разом з матеріалами (додаток на 32 арк.) направити на адресу Гр. ОСОБА_1, зазначену в позові: 65070, АДРЕСА_1;

Копію ухвали суду від 26.12.2016р. направити на адресу гр. ОСОБА_2, зазначену в позові: 65089, АДРЕСА_2.

Суддя Т.Г. Д'яченко