Рішення № 63714385, 19.12.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" грудня 2016 р.Справа № 916/2919/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Вега Україна (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, 17, код ЄДРПОУ 38199399)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (67832, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Великодолинське, вул. Леніна, 138 А, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про стягнення заборгованості за Договором поставки від 29.07.2014 № ОД/2014/26 у розмірі 2 308,05 грн., з якої 1 545,56 грн. сума основного боргу, 626,27 грн. 30 % річних, 136,22 грн. інфляційні втрати

Суддя Шаратов Ю.А.

Представники:

Від позивача не з'явився;

Від відповідача не зявився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Вега Україна (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки від 29.07.2014 № ОД/2014/26 у розмірі 2 308,05 грн., з якої 1 545,56 грн. сума основного боргу, 626,27 грн. 30 % річних, 136,22 грн. інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 03.11.2016 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 21.11.2016.

В судових засіданнях оголошувались перерви 21.11.2016 до 06.12.2016, 06.12.2016 до 19.12.2016.

Позивач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 48). На електронну адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання Позивача про відкладення розгляду справи від 19.12.2016 (вх. № 30574/16 від 19.12.2016) у звязку з неможливістю явки представника позивача у судове засідання. Проте, Позивач не позбавлений права на ведення своєї справи у господарському суді через інших повноважних представників відповідно до частини третьої статті 28 Господарського процесуального кодексу України. Окрім того, судом не визнавалась обовязковою явка представників сторін. У звязку з викладеним вказане клопотання не підлягає задоволенню.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки від 29.07.2014 № ОД/2014/26, щодо оплати поставленого товару.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 48). Вимоги ухвали суду від 03.11.2016 не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив. Надав клопотання про відкладення розгляду справи від 19.12.2016 (вх. № 39561/16 від 19.12.2016) у звязку з хворобою представника. Проте, Відповідач не позбавлений права на ведення своєї справи у господарському суді через інших повноважних представників відповідно до частини пятої статті 28 Господарського процесуального кодексу України. Окрім того, судом не визнавалась обовязковою явка представників сторін. У звязку з викладеним вказане клопотання не підлягає задоволенню.

Справа розглядалась за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

в с т а н о в и в:

29.07.2014 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір поставки № ОД/2014/26 (далі Договір від 29.07.2014) /а.с. 10-12/.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 2.1 Договору від 29.07.2014 постачальник (Позивач) зобовязався поставляти непродовольчі товари відповідно до поданого покупцем (Відповідачем) замовлення, а покупець зобовязався прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість. Предметом даного договору є товари, що визначені у відповідних супровідних документах (накладних, товарно-транспортних накладних тощо), які є невідємною частиною цього договору. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної накладної, яка засвідчує момент передачі товару. Постачальник здійснює постачання товару, а покупець приймає та оплачує товар за цим договором окремими партіями. Кількість товару у кожній партії товару виходячи з усної чи письмової заявки покупця та наявності товару у постачальника на момент отримання заявки, і вказується в первинних документах, які підтверджують передачу товару (накладні та/або акти прийому-передачі).

Згідно із пунктами 4.1, 4.4, 4.4.1 Договору від 29.07.2014 покупець сплачує за поставлений товар через кожні 30 (тридцять) календарних днів з моменту поставки такого товару по мірі його реалізації третім особам. Сума оплати за поставлений товар розраховується на підставі звіту про реалізований товар, який покупець зобовязаний надавати постачальнику 25-го числа кожного місяця. Звіт повинен надаватися у простій та зрозумілій формі, що не потребує особливих знань в області економіки та бухгалтерського обліку. Вказаний звіт має бути підписаний уповноваженою особою покупця та скріплений його печаткою у разі якщо покупець систематично (більше двох разів підряд) порушує умову щодо надання звіту про реалізований товар, то покупець тим самим підтверджує, що поставлений йому товар був повністю ним реалізований, та зобовязується сплатити постачальнику його вартість.

Відповідно до пункту 4.5 Договору від 29.07.2014 сторони домовились, що у разі не реалізації покупцем поставленого постачальником товару протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту його поставки, покупець зобовязаний за першою вимогою постачальника повернути йому увесь поставлений та не реалізований товар протягом семи календарних днів з моменту предявлення такої вимоги. Повернення товару здійснюється силами та за рахунок постачальника. У разі якщо покупець не повернув поставлений товар на вимогу постачальника, покупець тим самим підтверджує, що поставлений йому товар був повністю реалізований, та зобовязується сплатити постачальнику його вартість.

Отже, предявлення вимоги є правом, а не обовязком постачальника. А за відсутності такої вимоги, обовязок покупця зі сплати товару виникає на підставі пунктів 4.4, 4.4.1 Договору від 29.07.2014.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору від 29.07.2014 Позивачем поставлено Відповідачу товар на загальну суму 3 042,56 грн., що підтверджується видатковою накладною від 13.05.2015 № ВУТЦ12769 /а.с. 13/.

Відповідачем частково оплачено поставлений товар, що підтверджується банківськими виписками, а саме:

1 057,00 грн. 29.05.2015 (а.с. 15);

440,00 грн. 03.08.2015 (а.с. 17).

Докази складання та направлення Відповідачем звітів про реалізований товар Позивачу відповідно до підпункту 4.4.1 пункту 4.4 Договору від 29.07.2014 в матеріалах справи відсутні.

Отже, сума боргу Відповідача за поставлений товар за Договором від 29.07.2014 складає 1 545,56 грн. (3 042,56 1 497,56 = 1 545,56).

Приписами частини другої статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 5.3 Договору від 29.07.2014 у випадку порушення покупцем строку оплати товару, що передбачений цим договором, покупець зобовязався сплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також тридцять процентів річних від простроченої суми.

Судом встановлено, що сума 30 % річних за прострочення оплати за Договором від 29.07.2014 за період з 14.06.2015 по 24.10.2016, становить суму у розмірі 633,89 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів1 545,5614.06.2015- 24.10.201649930 %633,89

Проте, оскільки Позивач заявив вимогу про стягнення 30 % річних у розмірі 626,27 грн., стягненню підлягає сума в межах заявлених позовних вимог.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пункт 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.2013 № 14).

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому, прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Судом встановлено, що сума інфляційних втрат у звязку із простроченням оплати за Договором від 29.07.2014 складає суму у розмірі 160,10 грн., яка розраховується наступним чином:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції01.07.2015 - 31.07.20151 985,560.990-19.861 965,7001.09.2015 - 30.09.20161 545,561.104160,101 705,66

Проте, оскільки Позивач заявив вимогу про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 136,22 грн., стягненню підлягає сума в межах заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором поставки від 29.07.2014 № ОД/2014/26 у розмірі 2 308,05 грн., з якої 1 545,56 грн. сума основного боргу, 626,27 грн. 30 % річних, 136,22 грн. інфляційні втрати.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 26 грудня 2016 р.

Керуючись частиною першою статті 11, частиною першою статті 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, частиною другою статті 625, статтею 629, частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, пунктом 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.2013 № 14, статтями 33, 34, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (67832, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Великодолинське, вул. Леніна, 138 А, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Вега Україна (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, 17, код ЄДРПОУ 38199399) 1 545,56 грн. (одна тисяча пятсот сорок пять гривень 56 коп.) суму основного боргу, 626,27 грн. (шістсот двадцять шість гривень 27 коп.) 30 % річних, 136,22 грн. (сто тридцять шість гривень 22 коп.) суму інфляційних втрат.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (67832, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Великодолинське, вул. Леніна, 138 А, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Вега Україна (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, 17, код ЄДРПОУ 38199399) витрати на сплату судового збору у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Шаратов