Рішення № 63714217, 26.12.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 грудня 2016 року Справа № 904/8858/16

Провадження №14/913/1146/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ», м.Дніпро

до Публічного акціонерного товариства «УКРІНКОМ», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про тлумачення умов договору

Суддя Господарського суду Луганської області Лісовицький Є.А.

при секретарі Дохняк І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 05.11.2015;

від відповідача: представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «РУШ» (далі ТОВ «РУШ», позивач у справі) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд розтлумачити зміст пунктів 3.4.1, 3.5.1, 8.4. Кредитного договору №4936 від 01.03.2013 про відкриття мультивалютної відновлюваної кредитної лінії (далі Договір), який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «РУШ» та Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» (ПАТ «УКРІНБАНК»), адже вважає, що між ним та відповідачем по справі виник спір щодо тлумачення перелічених вище пунктів Договору. На думку позивача, спір виник у звязку із різним уявленням про волевиявлення сторін по положенням договору, що унеможливлює належне виконання умов Договору зобовязаною стороною.

Відповідач не прибув, проте надав відзив по суті спору та просив слухати справу в судовому засіданні без участі його представника та прийняти рішення за наявними матеріалами справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що Публічне акціонерне товариство «УКРІНБАНК» відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів 13.07.2016 було перейменовано в Публічне акціонерне товариство «УКРІНКОМ», яке є правонаступником всіх прав та обовязків Публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК», з яким позивач уклав Договір. Відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо тлумачення пунктів 3.4.1, 3.5.1, 8.4. Кредитного договору №4936 від 01.03.2013 відсутні з посиланням на ст. 213, 509, 626-629, 637, 638, 655, 656 Цивільного кодексу України, на постанову Вищого господарського суду України від 12.08.2009 по справі №14/374-08 та вчинені відповідачем дії щодо направлення листом від 25.10.2016 позивачу копії додаткової угоди №4 від 25.10.2016 у звязку із зміною найменування відповідача.

Розглянувши матеріали справи, суд

В С Т А Н О В И В:

Між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» (далі -Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РУШ» (далі - Позичальник) укладено Кредитний договір №4936 від 01.03.2013 про відкриття мультивалютної відновлюваної кредитної лінії (далі Договір).

16.10.2014 до Договору було укладено додаткову угоду №1, 06.11.2014 - додаткову угоду № 2, а 27.07.2015 додаткову угоду №3.

За умовами Договору (п. 3.4.1 в редакції додаткової угоди №3) передбачено, що позивач як позичальник сплачує відповідачу (банку) проценти за користуванні кредитними коштами в доларах США в розмірі 14 %, у гривнях в розмірі 28,5 % річних.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту в останній робочий день поточного місяця та до повного погашення заборгованості за ним.

При розрахунку процентів за користування кредитом використовується метод факт/факт, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день повернення кредиту.

Нараховані проценти сплачуються позичальником (позивачем) у валюті кредиту з « 01» (першого) по « 10» (десяте) число (включно) кожного наступного місяця, за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту шляхом перерахування з поточного рахунку на рахунок №29090093881001 (дол. США, грн.) в ПАТ «УКРІНБАНК», МФО 300142, код ЄДРПОУ 32007740. У разі, якщо 10 (десяте) число місяця є святковим та/або неробочим днем, то позичальник (позивач) зобовязаний сплатити суму нарахованих процентів, в перший робочий день, який слідує за 10 (десятим) числом місяця.

Пунктом 3.5.1 Договору в редакції додаткової угоди № 3 передбачено, що граничним терміном повернення кредиту є 28 грудня 2018 року.

Погашення відбувається шляхом перерахування коштів позичальником (позивачем) на рахунок № 29090093881001 (дол. США, грн.) в ПАТ «УКРІНБАНК», МФО 300142, код ЄДРПОУ 32007740. Кредитні кошти повертаються лише в тій валюті, в якій вони були надані.

Заборгованість позичальника за Договором стає строковою до стягнення у випадках, передбачених Договором та/або гарантійними документами.

Пунктом 8.4 Договору в діючій редакції передбачено, що зміни та доповнення до Договору можуть бути внесені тільки у письмовій формі. Будь-які зміни та доповнення в т.ч. про продовження строку чинності Договору оформлюються додатковими угодами (договорами про внесення змін) Сторін.

ПАТ «УКРІНБАНК» був віднесений Постановою Національного банку України №934 від 24.12.2015 до неплатоспроможних та згідно рішення (далі - ОСОБА_2) №239 від 24.12.2015 було запроваджено тимчасову адміністрацію, та призначено уповноважену особу ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3 на здійснення тимчасової адміністрації.

22.03.2016 Правлінням Національного банку України на підставі пропозиції ОСОБА_2 щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ «УКРІНБАНК» винесено постанову №180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УКРІНБАНК». На підставі вказаної постанови Національного банку України виконавчою дирекцією ОСОБА_2 прийнято рішення №385 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УКРІНБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Призначена вищеназваними розпорядчими актами ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб уповноважена особа ОСОБА_2 ОСОБА_3 відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з метою забезпечення процедури ліквідації відкрила накопичувальний рахунок №32072102501026 в національній валюті в Операційному управлінні НБУ. Договір про відкриття накопичувального рахунку в Операційному управлінні НБУ за своєю природою є договором банківського рахунку.

09.08.2016 позивачем від відповідача був отриманий лист (вих. №22/01 від 04.08.2016), яким було повідомлено, що ПАТ «УКРІНКОМ» є правонаступником ПАТ «УКРІНБАНК», у звязку із чим до нього перейшли права та обовязки за Договором та зазначено реквізити для виконання зобовязань за Договором, які є іншими ніж ті, що зазначені в діючій редакції Договору, а саме: п/р 26009056222085 в Столичній філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 380269.

30.08.2016 позивачем від ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб був отриманий лист (вих. № 21-35693/16 від 25.08.2016), у якому повідомлялося про події, які розгортаються навколо ПАТ «УКРІНБАНК», що був перейменований у ПАТ «УКРІНКОМ», загрозу втрати активів банку та зазначено реквізити для виконання зобовязань за Договором, за яким слід перераховувати кошти на користь банку, які є іншими ніж ті, що зазначені у діючій редакції Договору, а саме:

Отримувач: ПАТ «УКРІНБАНК» (в стадії ліквідації)

Код ЄДРПОУ: 05839888

Рахунок отримувача: 32072102501026

Банк отримувача: Національний банк України

Код банку отримувача (МФО): 300001

В призначенні платежу зазначається наступна інформація:

Реєстраційний номер облікової картки платника податків (код за ЄДРПОУ)/Номер рахунку/ПІБ (Найменування власника рахунку) на який кошти повинні бути зараховані згідно договору/Призначення платежу та реквізити договору (назва договору, номер договору, дата договору), на підставі якого здійснюється платіж.

Встановивши фактичні обставини, оцінивши подані сторонами у справі докази, вислухавши в судовому засіданні присутнього представника позивача у справі, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 у справі №826/1162/16, визнано незаконними та скасовано постанову Національного банку України від 24.12.2015 №934 «Про віднесення ПАТ «УКРІНБАНК» до категорії неплатоспроможних» та рішення ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УКРІНБАНК», делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», зобовязано НБУ надати термін в 95 календарних днів для відновлення платоспроможності Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк».

31.08.2016 Вищим адміністративним судом України касаційні скарги Національного банку України та ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб були залишені без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 у справі № 826/1162/16 - без змін.

В свою чергу, на підставі пропозиції ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України було винесено постанову №180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УКРІНБАНК». Цього ж дня ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №385 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УКРІНБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з зазначеним рішенням ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб №385 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «УКРІНБАНК», призначено уповноважену особу ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «УКРІНБАНК» ОСОБА_3.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 у справі №826/5325/16, було визнано:

- протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 22.03.2016 №180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» з моменту її прийняття.

- визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб від 22.03.2016 №385 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» з моменту його прийняття.

- зобовязано Національний банк України (в особі його відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься вчинення відповідних дій) вчинити необхідні дії щодо відновлення функціонування Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в якості банківської установи в обсязі та стані, який існував до прийняття Постанови Правління Національного банку України № 180 від 22.03.2016 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УКРІНБАНК» (в т.ч., але не виключно дозволити усі початкові платежі Публічному акціонерному товариству «Український інноваційний банк» у системі електронних платежів (СЕП) та відновити роботу Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» у системі обміну інформацією виконання платежів SWIFT. Національному банку України повідомити усі банки про відновлення роботи Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» у зазначених вище системах).

За приписами ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Таким чином, судове рішення по справі №826/5325/16 набрало законної сили 13.07.2016, а постанова Правління Національного банку України від 22.03.2016 №180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УКРІНБАНК» та рішення виконавчої дирекції ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб №385 від 22.03.2016 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УКРІНБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку» визнані незаконними та скасовані в судовому порядку, що має юридичним наслідком припинення за рішенням суду з 13.07.2016 ліквідаційної процедури стосовно ПАТ «УКРІНБАНК» та повноважень уповноваженої особи ОСОБА_2 на ліквідацію ПАТ «УКРІНБАНК».

Згідно з ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обовязків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Органи юридичної особи діють у межах повноважень, наданих їм установчими документами та законом. Орган юридичної особи як її частина представляє інтереси останнього у відносинах з іншими субєктами права без спеціальних на те повноважень (без довіреності).

Таким чином, після 13.07.2016, ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб не має юридичних підстав на здійснення спеціальних функцій щодо виведення ПАТ «УКРІНБАНК» з ринку.

Вищим органом управління акціонерного товариства є загальні збори його акціонерів (ч. 1 ст. 159 Цивільного кодексу України).

13.07.2016 наглядовою радою ПАТ «УКРІНБАНК» було ініційовано проведення позачергових загальних зборів акціонерів, на якому були прийняті рішення про перейменування ПАТ «УКРІНБАНК» в ПАТ «УКРІНКОМ», зміну місцезнаходження Позивача, затвердження статуту Позивача, зміну КВЕДів та призначено голову правління та членів правління. Державна реєстрація відповідних змін до установчих документів відповідача була проведена 13.07.2016 приватним нотаріусом ОСОБА_4, реєстраційна дія №10741050132038947.

Згідно з ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п. 1.1 Статуту ПАТ «УКРІНКОМ» продовжує свою діяльність на підставі цього Статуту шляхом зміни найменування з Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» на Публічне акціонерне товариство «УКРІНКОМ», яке є правонаступником всіх прав та обовязків Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк».

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управне на сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 Цивільного кодексу України. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Згідно ст. 213 Цивільного кодексу України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, тлумаченням правочину є встановлення його змісту у відповідності до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення непорозумінь та суперечностей у трактуванні його положень та окремих юридичних термінів, які вживаються у ньому, а не способу його виконання.

Аналогічна правова позиція була викладена й у постанові Вищого господарського суду України від 12 серпня 2009 року по справі №14/374-08.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений сторонами Договір (в редакції додаткових угод №№ 1-3 до Договору), на дату подання позову та судового засідання є чинним.

Умовами пунктів 3.4.1 та 3.5.1 Договору визначається порядок сплати процентів позивачем за користування кредитними коштами та погашення кредиту. Сторонами було укладено 06.11.2014 додаткову угоду № 2, змістом якої є викладення умов п. 3.4.1 в новій редакції та 27.07.2015 укладено додаткову угоду № 3, за змістом якої є викладення п.п. 3.4.1 та 3.5.1 у новій редакції, що також свідчить про усвідомлення сторонами змісту пунктів 3.4.1 та 3.5.1. Договору. Сторонами не заперечується, що до звернення позивача з позовом до суду, не виникали питання щодо порядку сплати грошових коштів та тлумачення пунктів 3.4.1 та 3.5.1 у судовому порядку.

Пунктом 8.4 Договору передбачено внесення змін та доповнень до Договору у письмовій формі шляхом оформлення додаткових угод до нього.

Судом встановлено, що додаткові угоди №№ 1-3 до Договору доводять усвідомлення сторонами змісту п.8.4 Договору, з огляду на укладення зазначених додаткових угод на зміну умов Договору. Крім того, відповідачем вчинено дії відповідно до умов п.8.4. Договору, щодо внесення до нього змін. Так, суду разом з запереченнями на позов, відповідачем було надано копію проекту Додаткової угоди №4 від 25 жовтня 2016 року, направленої відповідачем позивачу супровідним листом від 25.10.2016 про внесення змін до Договору, в тому числі щодо порядку перерахування коштів. Посилання позивача у позовній заяві на лист відповідача від 04.08.2016 (вих. №22/01), в підтвердження внесення змін до договору є необґрунтованим, з огляду на п.8.2 Договору, яким встановлено, що будь-яке повідомлення, що надсилається згідно з цим Договором, повинно подаватися у письмовій формі, із дотриманням відповідних процедур при доставці особисто, поштою, телексом чи факсом на адресу відповідної сторони. Тобто, виходячи з вимог п.8.2. Договору лист відповідача від 04.08.2016 (вих. №22/01) є письмовим повідомленням та не спричиняє зміну прав та обовязків сторін за Договором без укладення відповідної додаткової угоди з дотриманням умов п. 8.4. Договору та вимог ч. 1, 2 ст. 188 Господарського кодексу України. ОСОБА_2 гарантування вкладів фізичних осіб від 25.08.2016 (вих. №21-35693/16), виходячи із відсутності у ОСОБА_2 юридичних підстав для здійснення спеціальних функцій відносно ПАТ «УКРІНБАНК», з яким позивачем було укладено Договір, також не спричиняє зміну прав та обовязків сторін за Договором.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням наведеного, наявність передбачених законом підстав для задоволення позову не була доведена суду у встановленому порядку належними та допустимими доказами, відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп. слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» до Публічного акціонерного товариства «УКРІНКОМ» про тлумачення змісту пунктів 3.4.1, 3.5.1, 8.4 Кредитного договору №4936 від 01.03.2013 про відкриття мультивалютної відновлюваної кредитної лінії відмовити повністю.

2. Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

У судовому засіданні 26.12.2016 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення 27 грудня 2016 року.

Суддя Є.А.Лісовицький