Ухвала суду № 63703904, 22.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 р.м. ОдесаСправа № 815/2583/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Домусчі С.Д.

За участю: секретаря - Брижкіної І.О.

представника апелянта - Бутрик А.О. (довіреність від 20.01.2016 року)

представника позивача - Харченка І.Є. (довіреність від 23.08.2016 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Югтранс-Термінал» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Югтранс-Термінал» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 20.11.2015 року №0009921502, №0009911502 про зобов'язання сплатити штраф у сумі 122 071 грн. та 359 786,40 коп. відповідно.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем граничних строків сплати суми грошових зобов'язань по податку на додану вартість не відповідають дійсності та складені без урахування наявності у позивача податку, за рахунок якого здійснюються погашення зобов'язань. Зазначені обставини свідчать про те, що нарахування штрафу за порушення строків сплати зобов'язань відбулось без достатніх правових підстав, у зв'язку із чим рішення суб'єкта владних повноважень підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення №0009921502, №0009911502 від 20.11.2015 року.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02.11.2015 року ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області проведено перевірку сплати (перерахування) ТОВ «Югтранс-Термінал» податків, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, а саме: податкової декларації з податку на додану вартість за лютий та березень 2015 року (№9043959981 від 19.03.2015 року та №9072408739 від 17.04.2015 року відповідно), за результатами якої складено акт №3106/1502 (а.с. 11-13).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Югтранс-Термінал» п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, що полягає у недотриманні позивачем строків сплати податкового зобов'язання за податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2015 року (№9043959981 від 19.03.2015 року), де граничний строк сплати становив 30.03.2015 року, фактично сплачено податкове зобов'язання у сумі 1 798 932 грн. 18.05.2015 року, тобто із затримкою у 49 днів; за податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2015 року (в акті вказаний звітний період липень 2015 року) (№9072408739 від 17.04.2015 року), де граничний строк сплати становив 30.04.2015 року, фактично сплачено податкове зобов'язання у сумі 1 220 710 грн. 18.05.2015 року, тобто із затримкою у 14 днів.

На підставі виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2015 року №0009911502, яким позивачу у зв'язку із затримкою на 49 днів сплати грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 1 798 932 грн. визначено штраф, виходячи з 20% від вказаного грошового зобов'язання, у сумі 359 786,40 грн.; податкове повідомлення-рішення від 20.11.2015 року №0009921502, яким позивачу у зв'язку із затримкою на 14 днів сплати грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 1 220 710 грн. визначено штраф, виходячи з 10% від вказаного грошового зобов'язання, у сумі 122 071 грн. (а.с. 9, 10).

Позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження висновків акту перевірки та податкових повідомлень-рішень, проте скарги були залишені без задоволення, висновки акту перевірки та рішення - без змін (а.с. 112-130).

Зазначені обставини стали підставою для звернення із цим позовом про скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу в судовому порядку.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, податкові повідомлення-рішення не можуть вважатись такими, що винесені у відповідності до вимог Закону, а тому ці рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову вважає правильними, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 203.1, 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно із п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, наведеними нормами податкового законодавства врегульовані порядок та строки сплати платником самостійно визначеного зобов'язання по податку на додану вартість та відповідальність у разі порушення цих правил у вигляді штрафу у відсотковому співвідношенні від грошового зобов'язання та в залежності від терміну порушення таких правил.

В свою чергу, відповідно до п.п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Так, згідно даних податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року, поданої 19.03.2015 року (а.с. 14-17), позивачем у рядку 25 (25.1) Декларації визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету, у розмірі 1 798 932 грн.

У рядку 26 Декларації сума залишку від'ємного значення по податку на додану вартість попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду склала у розмірі 14 687 448 грн.

Згідно даних податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року, поданої 17.04.2015 року (а.с. 20-23), позивачем у рядку 25 (25.1) Декларації визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету, у розмірі 1 220 710 грн.

У рядку 26 Декларації сума залишку від'ємного значення по податку на додану вартість попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду склала у розмірі 14 687 448 грн.

Отже, на момент подання вказаної звітності за позивачем значиться переплата зобов'язання, що перевищує суми податку, які сплачуються до бюджету у лютому та березні 2015 року.

У наступних звітних періодах позивач зменшив суми податкового кредиту з урахуванням сум, які враховані для погашення зобов'язань за лютий та березень 2015 року (а.с. 38-53).

Разом з цим, згідно даних картки особового рахунку платника (а.с. 144-156), відповідач здійснив списання з обліку наявної переплати на підставі наявних податкових повідомлень-рішень від 15.01.2015 року №0000102202, від 28.04.2015 року №0000662202, №0000702202, №0000722202, у зв'язку із чим зарахування податку на додану вартість за лютий у розмірі 1 798 932 грн. та за березень 2015 року у розмірі 1 220 710 грн. відбулось 12.05.2015 року, тобто з порушенням правил, установлених п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, вказані податкові повідомлення-рішення були предметом судового оскарження.

Так, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 8 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2015 року, по справі № 815/2561/15 скасовані зазначені податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 16 лютого 2016 року вказані судові акти залишені без змін.

Таким чином, на момент списання переплати з податку на додану вартість вказані рішення контролюючого органу не були узгодженими, а відтак в силу абз. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України у відповідача не було підстав зменшувати відповідну переплату за рахунок цих рішень, а незаконність податкових повідомлень-рішень жодним чином не могла вплинути на зобов'язання платника податку.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що застосування податковим органом штрафних санкцій не було результатом неправомірної поведінки ТОВ «Югтранс-Термінал», оскільки ці санкції нараховані виключно в результаті ведення податковим органом внутрішнього обліку зобов'язань без врахування неправомірного зняття податкового кредиту.

Крім того, як вірно врахував суд першої інстанції, камеральна перевірка декларацій за лютий, березень 2015 року проведена відповідачем 02.11.2015 року, тобто після скасування вказаних податкових повідомлень-рішень та безпідставного неврахування контролюючого органу цих обставин.

Враховуючи викладене, оскільки як показали обставини справи позивач у повній мірі виконав свій податковий обов'язок щодо своєчасного подання та своєчасної сплати податкових зобов'язань, а зарахування цих зобов'язань у податковому обліку платника з порушенням установлених термін відбулось виключно з вини контролюючого органу, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про безпідставність застосування до позивача штрафів та неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

С.Д. Домусчі