Вирок № 63699246, 23.12.2016, Підволочиський районний суд Тернопільської області

604/911/16-к

1-кп/604/92/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2016 року Підволочиський районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Сташківа Н.Б.

за участі :

секретаря судового засідання Гамана В.Т.

сторони обвинувачення прокурорів Бай А.О.

сторони захисту адвоката ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Підволочиська Тернопільської області кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12016210150000149 від 10 червня 2016 року відносно обвинуваченого:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2»є Підволочиського району Тернопільської області, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не депутата, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_4 09 червня 2016 року близько 23.00 год., керуючи по вул.. Л. України с. Новосілка Підволочиського району Тернопільської області зі сторони м. Скалата в сторону с. Старого Скалата технічно несправним та не зареєстрованим у Державтоінспекції транспортним засобом мотоциклом «ИЖ», з номерним знаком 4141 ТЕБ, який не належить цьому засобу, та із пасажиром ОСОБА_2 в порушення п.п. 2.3 (а), 31.1, 31.4, 31.4.1 (а) ПДР України перед виїздом не перевірив і не забезпечив технічно-справний стан мотоцикла «ИЖ», а почав рух за відсутності (демонтажем) елементів гальм переднього колеса (рукоятки, тросу, важеля на кришці барабану) в порушенні п. 2.9 (а,в), перебуваючи в стані алкогольного спяніння середнього ступеня, не маючи при собі полюсу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також в порушення п. 2.1 (г) ПДР України під час руху на мотоциклі був без застебнутого мотошолома та перевозив пасажира ОСОБА_2 без застебнутого мотошолома, в порушення п. 2.3 (б,д) ПДР України не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб своєчасно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, в порушення п.п. 10.1 та 11.3 ПДР України не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок свого руху вліво та виїхав на смугу зустрічного руху, виїзд на яку можливий лише для обгону та обїзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу в русі створивши своїми діями, які не відповідали вищевказаним вимогам ПДР України небезпеку для руху та, позбавивши себе та інших учасників руху можливості уникнення ДТП, так як ні зниження швидкості, ні зупинка автомобіля ВАЗ 21063 не виключала б можливості зіткнення, водій ОСОБА_3, рухаючись по смузі зустрічного руху, допустив на ній зіткнення керованого мотоцикла із автомобілем ВАЗ 21063, які в первинний момент контактували передніми частинами. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 спричинено черепно-мозкову травму у вигляді перелому лобної кістки склепіння черепа зліва, забою головного мозку середнього ступеня тяжкості і крововиливу у праве яєчко, синець із забоєм мілких тканин ділянки правого гомілково-ступеневого суглоба та синець в ділянці лівої брови, які за ознакою небезпеки для життя належать до тяжких тілесних ушкоджень.

Будучи допитаним у судовому засіданні в якості обвинуваченого, ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що 09 червня 2016 року близько 23.00 год., керуючи по вул.. Л. України с Новосілка Підволочиського району Тернопільської області зі сторони м. Скалата в сторону Старого Скалата транспортним засобом мотоциклом «ИЖ» разом із пасажиром ОСОБА_2 без мотошоломів та, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, виїхали на зустрічну смугу руху з метою обїзду перешкоди у виді вибоїн. В той час їм на зустріч рухався автомобіль марки ВАЗ 21063 з включеним світлом фар. Засліпивши його він на деякий час втратив концентрацію, однак мав намір виїхати на свою смугу руху, проте не встиг виконати маневр та допустив зіткнення із вказаним транспортним засобом. У вчиненому щиро розкаявся та просить суворо не карати, а також не застосовувати до нього додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки це є єдине джерело доходу його сім»ї.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєні інкримінованого органами досудового слідства кримінального правопорушення визнав повністю, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозвязку, приходить до переконання про повну доведеність обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

Так, будучи допитаним у судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_2 показав, що обвинувачений являється його близьким другом. 09 червня 2016 року близько 23.00 год. вони домовились поїхати із с. Остап»є в с.Старий Скалат до родичів. У с. Новосілка Підволочиського району Тернопільської області виїхали на смугу зустрічного зуху з метою обїхати вибоїни. В той час із-за горбу виїхав легковий автомобіль із включеними світлом фар. Обвинувачений намагався якнайшвидше уникнути зіткнення та переїхати на протилежну смугу руху, однак не встиг та допустив зіткнення із автомобілем. Внаслідок ДТП йому було спричинено тяжкі тілесні ушкодження. На даний час претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого немає, просить суворо його не карати та не застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права.

Покази дані в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_2, обвинуваченим ОСОБА_3 перебувають у логічному звязку із показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6

Зокрема, будучи допитаною в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 показала, що 09 червня 2016 року близько 23.00 год. вона, керуючи автомобілем ВАЗ 21063 з швидкістю близько 40 км/год. У с. Новосілка Підволочиського району Тернопільської області, виїхавши на підйом побачили, що на зустріч її автомобіля рухався мотоцикл «ИЖ», немаючи великого досвіду та враховуючи, що відстань була малою, хоча і застосувала екстрене гальмування та вивернула кермо автомобіля і ліву сторону, однак зіткнення уникнути не вдалося. Після ДТП вийшла із автомобіля, викликала карету швидкої допомоги та намагалась допомогти обвинуваченому і пасажиру. Тілесних ушкоджень не отримала.

Будучи допитаною у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 показала, що 09 червня 2016 року близько 23.00 год. вона разом із сестрою їхали у м. Скалат Підволочиського району Тернопільської області. У с. Новосілка Підволочиського району їм на зустріч виїхав мотоцикл під керуванням обвинуваченого. ЇЇ сестра намагалась уникнути зіткнення, спрямувавши автомобіль уліво, а також застосувала екстрене гальмування, однак враховуючи те, що відстань була незначною, уникнути зіткнення не вдалося. Після чого вони намагались надати допомогу обвинуваченому та його пасажиру, оскільки останні отримали тілесні ушкодження.

Покази свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 узгоджуються між собою, взаємодоповнюють, є логічними, послідовними, а тому суд їх покази бере до уваги та кладе в основу обвинувального вироку, крім того дані покази, а також покази потерпілого та обвинуваченого обєктивно підтверджуються дослідженими і проаналізованими у судовому засіданні письмовими доказами, які суд вважає допустимими, зокрема :

Згідно протоколу огляду місця події від 10 червня 2016 року місцем ДТП є проїзна частина вулиці Л.Українки в с.Новосілка Підволочиського району. Проїзна частина дороги пряма в плані з ухилом на підйом у напрямку м. Скалата має, асфальтове покриття. Дорожня розмітка відсутня. На місці ДТП виявлено осип скла переднього вітрового автомобіля ВАЗ 21063, слід відкидання мотоцикла ИЖ у вигляді подряпини дорожнього покриття, мотоцикл ИЖ із встановленим номерним знаком 4141 ТЕБ, який знаходиться на смузі руху до м. Скалата. В мотоциклі виявлені значні механічні пошкодження, які локалізовані в його передній частині, автомобіль марки ВАЗ 21063 на смузі руху до с. Ст.Скалат передньою частиною обернений до м. Скалата.

Згідно висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 5-393/16 від 26 серпня 2016 року з технічної точки зору, показання ОСОБА_3, ОСОБА_2, стосовно розташування місця зіткнення автомобіля та мотоцикла, суперечать обєктивним слідовим даним, що зафіксовані на місці ДТП та механізму зіткнення транспортних засобів, а тому є технічно неспроможним, і вони не можуть братись до уваги, так як обєктом дослідження даної експертизи є комплекс (сукупність) фактичних даних про обставини пригоди повязаних з механізмом ДТП.

З технічної точки зору, із врахуванням встановленого експертизою місця зіткнення транспортних засобів, а також слідових даних, що зафіксовані на місці ДТП, показання ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 стосовно розташування місця зіткнення автомобілів та мотоцикла, є технічно спроможним.

В даній дорожньо-транспортній ситуації, невідповідність дій водія мотоцикла «ИЖ» вимогам пунктів 10.1, 11.3 ПДР України, з технічної точки зору знаходяться в причинному звязку з настанням даної ДТП.

При встановлених обставинах розвитку дорожньо-транспортної пригоди і заданому слідством комплексі технічно спроможних вихідних даних у варіанті № 1, невідповідність дій водія мотоцикла «ИЖ» технічним вимогам п.п. 10.1, 11.3 ПДР України призвела до виникнення цієї ДТП, тобто причиною настання цієї ДТП з технічної точки зору, були обставини повязані з невідповідністю дій водія мотоцикла «ИЖ» зазначеним вимогам пунктів правил.

Згідно висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 5-318/16 від 14 липня 2016 року встановлено, що на момент експертного дослідження робоча гальмова система мотоцикла «ИЖ», знаходиться в стані часткової відмови, по причині відсутності (демонтажу) елементів гальм переднього колеса (рукоятки, тросу, важеля на кришці барабану), та вимогам п. 31.1 ПДР України не відповідає. Несправності системи гальм переднього колеса утворились до ДТП та носять експлуатаційний характер. Виявлені під час експертного дослідження несправності експлуатаційного характеру, а саме гальмівної системи переднього колеса та приладів зовнішнього освітлення (відсутність передніх та задніх покажчиків повороту, ламп світла заднього ліхтаря)) мотоцикла «ИЖ», що надано на дослідження, водій мав можливість виявити до настання ДТП. При відсутності у мотоцикла гальм переднього колеса під час його гальмування збільшується відстань гальмівного шляху до повного зупинення.

Згідно висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 5-319/16 від 20 липня 2016 року вбачається, що зіткнення транспортних засобів «ВАЗ-21063», реєстраційний номер НОМЕР_1, та «ИЖ Планета 4», реєстраційний номер НОМЕР_2, відносно елементів проїзної частини дороги, відбулося на смузі до м.Скалата в місці, що безпосередньо передує «осипу переднього вітрового скла автомобіля ВАЗ 21063», відносно напрямку руху до м. Скалата.

Згідно висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 4-135/16 від 21 липня 2016 року вартість матеріального збитку, що спричинило власнику автомобіля ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_3, пошкодженого при ДТП з врахуванням зносу станом на 09 червня 2016 року може становити 21380,70 гривень.

Згідно висновків експерта Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи № 790, 791 від 10 червня 2016 року при газохроматогрофічному досліджені взірця крові громадян ОСОБА_2А та обвинуваченого ОСОБА_3 знайдено етиловий спирт в кількості : ОСОБА_2А - 1,0 % проміле, ОСОБА_3 2,28 % проміле.

Згідно висновку експерта № 1252 від 26 липня 2016 року Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи у ОСОБА_2 за наведеними у вивчених медичних документах даними клінічного обстеження і спостереження лікарями Підволочиської КЦРЛ та КЗТОР «Тернопільська університетська лікарня» з 10 по 23 червня 2016 року і проведених комп»юторно-томографічних досліджень була виявлена черепно-мозкова травма у вигляді перелому лобової кістки склепіння черепа зліва, забою головного мозку середнього ступеня тяжкості і крововиливу під тверду мозкову оболонку над його лівою лобовою часткою; а також рана калитки і крововилив у праве яєчко; синець із забоєм мяких тканин ділянки правого гомілково-ступеневого суглоба та синець в ділянці лівої брови. Зазначені вище ушкодження утворились від дії тупих предметів незадовго до госпіталізації, що підтверджується їх характером, відсутністю даних про загоєння при первинному лікарському обстеженні та описаним у медичних документах клінічним перебігом черепно-мозкової травми. Виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження належать до тяжких за ознакою небезпеки для життя відповідно до п.п. 2.1.2 і 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Оцінюючи у сукупності із проаналізованими у судовому засіданні письмовими доказами, показання потерпілого та свідків при встановлених обставинах, суд вважає, що між ними існує прямий взаємозвязок, і винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю, і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 в діях, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тяжкості тілесні ушкодження і повністю погоджується із кваліфікацією органами досудового слідства дій за ч.2 ст. 286 КК України.

З письмових даних, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 вбачається, що останній проживає у с. Остап» є Підволочиського району Тернопільської області, разом із матір»ю ОСОБА_10, братами ОСОБА_11, ОСОБА_12 В сімї та побуті веде себе добре. Претензій зі сторони сільської ради до нього не має. З довідки Підволочиського відділу поліції вбачається, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Також встановлено, що в період, який відноситься до інкримінованого йому злочину ОСОБА_3 психічними захворюваннями чи тимчасовими розладами психічної діяльності не страждав, тому міг давати звіт своїм діям та керувати ними. На обліку у лікаря психіатра чи нарколога не знаходився.

При призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, зокрема відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, наслідків, що наступили, а саме заподіяння потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, особу обвинуваченого, те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, його молодий вік, характеризуючі дані з місця проживання. До обставин, котрі у відповідності до вимог ст.. 66 КК України помякшують покарання суд відносить щире каяття та активне сприянні розкриттю злочину. До обставин, що обтяжують покарання суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного спяніння. З урахуванням фактичних обставин справи, а також, враховуючи думку потерпілого щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_3 найм»якшої міри покарання без застосування додаткового покарання, відсутність матеріальних чи моральних претензій, суд приходить до переконання, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, встановивши обвинуваченому іспитовий строк з застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки на думку суду саме таке покарання відповідатиме меті його призначення, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Разом із тим суд вважає, що заявлені позовні вимоги прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі фінансового управління Підволочиської районної ради, а також позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації до обвинуваченого ОСОБА_3, про відшкодування витрат, понесених закладами охорони здоровя на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, підлягають до задоволення оскільки :

В результаті заподіяння тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_2 у період з 10 червня по 10 червня 2016 року знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Підволочиської комунальної центральної районної лікарні, а з 10 червня по 23 червня 2010 року у нейрохірургічному відділенні комунального закладу Тернопільської обласної ради «Тернопільська університетська лікарня».

Згідно ч.1,3 ст. 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" № 11 від 07.07.1995 року, судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

З довідки комунального закладу Тернопільської обласної ради «Тернопільська університетська лікарня» від 12 серпня 2016 року за № 01-2/1663 вартість затрат на лікування та перебування становить 3380 гривень (13 ліжко днів Х 260 грн = 3380 грн.)

З відповіді Підволочиської комунальної центральної районної лікарні Тернопільської області № 243 від 19 серпня 2016 року слідує, що загальна сума затрачених на лікування потерпілого ОСОБА_2 коштів становить 270,78 грн., зокрема : вартість перебування одного хворого за один ліжко день у Підволочиській КЦРЛ становить 270,78 в тому числі : заробітна плата 179,80 грн.; нарахування на оплату праці 38,45 грн.; медикаменти 8,39 грн., продукти харчування 3,52 грн., оплата комунальних послуг 27,62 грн., інші видатки 13.00 грн.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що в результаті протиправних дій ОСОБА_3 порушені права закладів охорони здоровя, які підлягають до захисту шляхом задоволення позовів та стягнення з обвинуваченого в користь держави в особі фінансового управління Підволочиської районної державної адміністрації понесених закладом охорони здоровя витрат на лікування потерпілої від злочину в розмірі 270,78 грн. та в користь Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації 3380 гривень.

Крім того, відповідно до положень ст.118 КПК України процесуальні витрати складаються з: 1) витрат на правову допомогу; 3) витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Положеннями статті 124 КПК України передбачений розподіл процесуальних витрат в разі ухвалення обвинувального вироку. Відповідно до цієї норми Закону у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені витрати.

Частиною п'ятою статті 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Оскільки прокурором Підволочиського відділу Кременецької місцевої прокуратури в інтересах держави предявлено позови до обвинуваченого ОСОБА_3 в зв'язку з цим виникають певні процесуальні відносини, в тому числі і пов'язані з розподілом судових витрат, і ці процесуальні відносини не врегульовані кримінальним процесуальним законом, тому суд ,вирішуючи питання про стягнення судових витрат в виді судового збору, на підставі положень ч.5 ст. 128 КПК України, керується нормами ЦПК України, так як вони не суперечать засадам кримінального судочинства, зокрема :

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст.. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

За вказаних обставин суд вважає, що з обвинуваченого ОСОБА_3 слід стягнути процесуальні (судові) витрати пропорційно до задоволених позовних вимог.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз.

Речові докази по справі повернути законному володільцю.

Клопотання про скасування арешту майна, що визнаний у вказаному кримінальному провадженні речовим доказом - задоволити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.

Цивільний позов заявлений прокурором Підволочиського відділу Кременецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Підволочиської районної ради до відповідача ОСОБА_3 задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь Підволочиської районної ради витрати понесені закладом охорони здоровя на лікування потерпілого від кримінального правопорушення в розмірі 270,78 гривень, які зарахувати на рахунок бюджету Підволочиського району р/р 31415544700408, Банк одержувача : ГУДКСУ в Тернопільській області, КБК 24060300, МФО 838012, Код ЄДРПОУ 37863778. Призначення платежу «Інші надходження»

Цивільний позов заявлений прокурором Підволочиського відділу Кременецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації до відповідача ОСОБА_3 задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації понесені закладом охорони здоровя на лікування потерпілого від кримінального правопорушення в розмірі 3380 гривень гривень, які зарахувати на р/р 31414544700001 в ГУДКСУ у Тернопільській області Код ЄДРПОУ 37977599, МФО 838012.

Стягнути із ОСОБА_3 в користь держави процесуальні витрати (судовий збір) в розмірі 1102,40 грн. (дві вимоги майнового характеру).

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз зокрема :

-660,03. за проведення судової інженерно-технічної експертизи від 14 липня 2016 року № 5-318/16року;

-660,03 грн. за проведення судової інженерно-технічної експертизи від 12 липня 2016 року № 5-320/16року;

-1100,05 грн. за проведення судової інженерно-транспортної експертизи від 20 липня 2016 року № 5-319/16 року.

-1320,06 грн. за проведення судової інженерно-транспортної експертизи від 26 серпня 2016 року № 5-393/16 року.

-1100,05 грн. за проведення судової автотоварознавчої експертизи від 21 липня 2016 року № 4-135/16 року.

Вказані кошти необхідно перерахувати в УД у м. Тернополі, Тернопіль/24060300, р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області МФО 838012, код ЄДРПОУ 37977726 призначення платежу :;_; інші надходження, за проведення конкретно вказаних вище експертиз.

Речові докази по справі а саме: автомобіль НОМЕР_4, яким користується водій ОСОБА_6, а також мотоцикл «ИЖ» з номерним знаком 4141 ТЕБ, яким користувався ОСОБА_3, що знаходиться на штраф майданчику повернути законним володільцям.

Клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна - задоволити.

Арешт майна, що застосований ухвалою слідчого судді Підволочиського районного суду 15 червня 2016 року на автомобіль НОМЕР_5 , мотоцикл «ИЖ» з номерним знаком 4141 знаходиться на арешт - майданчику Підволочиського ВП ГУНП України в Тернопільській області за адресою : смт. Підволочиськ вул.. Д.Галицького, 112., - скасувати, повернувши дані речові докази законним володільцям.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового вироку надсилається не пізніше наступного дня після його проголошення.

Головуючий суддя - підпис

копія вірна:

Суддя Підволочиського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_13