Рішення № 63698017, 06.12.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4531/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Кравця Ю.І., Погорєлової С.О.,

при секретарі: Колмакові В.І.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 березня 2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 березня 2015 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2764/OF від 12.05.2008 р. 463552,11 доларів США та 4049866,85 гр. відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» подало до суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 березня 2015 та ухвалити нове, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості (з урахуванням збільшення позовних вимог від 17.02.2015 року) задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам в повному обсязі з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції було вірно встановлено, що 12 травня 2008 р. між ПАТ «Марфін Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір в розмірі 300 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13% на рік з кінцевим терміном повернення до 11.05.2015 р.

Додатковою угодою №1 до вказаного кредитного договору кінцевий термін повернення кредиту було продовжено до 11.05.2018 р.

Відповідно до п.3.3.2.3. кредитного договору позичальник зобовязувався повернути кредит у встановлений договором строк при цьому здійснювати погашення кредиту щомісячно згідно з графіком (а.с.10-11 т.1).

На забезпечення виконання цього зобовязання 12 травня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки.

Відповідно до п.3.3.2 кредитного договору банк у випадках порушення позичальником будь-якого зобовязання, передбаченого умовами договору, має право вимагати від нього дострокового повернення кредиту , сплату відсотків за користування кредитом, виконання інших зобовязань за договором у повному обсязі шляхом направлення повідомлення (а.с.12-13 т.1).

У звязку з порушенням позичальником з липня 2008 р. строків сплати чергових платежів ОСОБА_2 та поручителю ОСОБА_3 06.06.2011 р. була направлено вимогу про дострокове повернення кредиту, яку вказані особи отримали відповідно 25 червня 2011 р. та 17 червня 2011 р.

У добровільному порядку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вимогу банка не виконали та допустили заборгованість, яка станом на 08.09.2011 р. складала 338 975,16 доларів США та 76 333 гр., 58 коп., станом же на 16.02.2015 р. складає 463 552,11 доларів США та 4 049 866,85 гр.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволені позовних вимог банку, виходив з того, що на момент звернення позивача до суду збіг строк позовної давності щодо дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобовязанням, оскільки умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами.

Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення зобовязань боржника за кредитним договором.

З обставин справи вбачаться, що банк відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України і пункту 3.3.2 кредитного договору використав право достроково стягнути з позичальника та поручителя заборгованість за кредитним договором, надіславши 6 червня 2011 року претензію-повідомлення (вимогу) про дострокове повернення всієї суми кредиту й повязаних із ним платежів.

Отже, предявивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобовязання й був зобовязаний предявити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

З матеріалів справи вбачається, що в звязку з невиконанням позичальником ОСОБА_2 взятих на себе зобовязань, передбачених кредитним договором з липня 2008 р., поручителю ОСОБА_3 06.06.2011 р. була направлено банком вимогу про дострокове повернення кредиту, яку вона отримала 17 червня 2011 р., а до суду з позовом ПАТ «Марфін Банк» звернувся 27.10.2011 року, тобто в межах, встановленого законом шестимісячного строку.

Крім того, відповідно до наданої заяви про збільшення розміру позовних вимог ПАТ «Марфін Банк» станом на 16.02.2015 року заборгованість за кредитним договором за період з 27.04.2011 року по 16.02.2015 року складає: 463552,11 дол. США та 4049866,85 грн.

Саме на ці обставини звернуто увагу суду в Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.03.2016 року.

Крім того, представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 в суді апеляційної інстанції повністю визнав збільшені позовні вимоги банку та відповідно апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України , підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

В звязку з встановленими обставинами справи, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України сплачений позивачем при подачі позову судовий збір в розмірі 1820 гривень (1700 + 120) підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Марфін Банк».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» задовольнити.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 березня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» (Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28 ідентифікаційний код юридичної особи 21650966) з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в сумі 463552,11 (чотириста шістдесят три тисячі пятсот пятдесят два) долари США та 11 центів та 4049866,85 (чотири мільйони сорок девять тисяч вісімсот шістдесят шість ) гривень та 85 копійок.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» (Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28 ідентифікаційний код юридичної особи 21650966) з ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять гривень) грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: Ю.І. Кравець

ОСОБА_5