Рішення № 63695346, 22.12.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №478/2108/16-ц 22.12.2016 22122016 22.12.2016

Провадження № 22ц/784/2660/16 Суддя першої інстанції Іщенко Х.В.

Справа№478/2108/16-ц

Суддя-доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 грудня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів: Козаченка В.І., Ямкової О.О.,

із секретарем Горенко Ю.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 1 листопада 2016 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини та стягнення додаткових витрат,-

В С Т А Н О В И Л А:

26 вересня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини та стягнення додаткових витрат.

Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 3 серпня 2001 року з ОСОБА_3 на її користь стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частку від усіх видів заробітку, але не менше ? неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісячно, починаючи з 10 липня 2001 року і до досягнення ним повноліття.

27 вересня 2016 року ОСОБА_4 виконалось 18 років, а з 18 серпня 2015 року він навчається у Миколаївському юридичному коледжі Національного університету «Одеська юридична академія» на денній формі навчання до 30 червня 2018 року. Освітні послуги надаються платно щорічно необхідно сплачувати 9 720 грн. та щомісяця по 800 грн. за проживання на період навчання на орендованій квартирі. Сама утримувати сина вона не в змозі.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на менше ? неоподаткованого мінімуму доходів громадян, щомісячно з 27 вересня 2016 року на сина ОСОБА_4 до досягнення ним 23 річного віку, або до закінчення навчання. Також просила стягнути щорічно витрати на навчання у сумі 9 720 грн. та щомісячно витрати за проживання в орендованій квартирі в сумі 800 грн.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 1 листопада 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі ? частки заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 26 вересня 2016 року і до закінчення сином навчання, але не пізніше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення додаткових витрат відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, не погодившись з розміром частки аліментів, що визначив суд, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким визначити не менше ? частки розміру аліментів та стягнути додаткові витрати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до приписів ст. 303 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Обовязок батьків утримувати повнолітніх дочку та сина передбачений нормами Сімейного Кодексу України, що викладені у главі 16.

Так, згідно з ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у звязку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобовязані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітню дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.

Частиною 1 ст. 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоровя та матеріальне становище дитини, стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 3 серпня 2001 року з ОСОБА_3 на її користь позивачки стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше ? неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісячно, починаючи з 10 липня 2001 року і до досягнення ним повноліття. Також стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2аліменти в розмірі ? частини всіх видів заробітку, включаючи вартість натуральних видач, щомісячно, починаючи з 10 липня 2001 року по 27 вересня 2001 року(а.с. 2).

Згідно довідки № 122 від 16 вересня 2016 року ОСОБА_4 навчається на 2 курсі Миколаївського юридичного коледжу Національного університету «Одеська юридична академія» за спеціальністю «Правознавство» на платній основі на денній формі навчання. Термін навчання з 1 вересня 2015 року по 30 червня 2018 року відповідно до індивідуального договору № 2015-МК-000045 про підготовку молодшого спеціаліста від 18 серпня 2015 року (а.с.7).

4 грудня 2014 року ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_5В.(а.с. 30), від шлюбу мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.31).

Згідно до довідки від 21 вересня 2016 року, виданої виконкомом Казанківської селищної ради, ОСОБА_2 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3 і до складу її сімї входить син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).

Згідно довідки від 28 жовтня 2016 року ОСОБА_3 працює в ТОВ «Покровське» на посаді водія на період сезонних сільськогосподарських робіт (а.с. 35). Останній створив нову сімю, де утримує малолітню дитину.

Встановивши наведені обставини, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_4 потребує матеріальної допомоги, а відповідач зобовязаний утримувати його у звязку з продовженням навчання і має таку можливість.

Щодо розміру таких аліментів, то колегія суддів погоджується з обґрунтуванням такого розміру місцевим судом, з огляду на наведені правові норми та надані сторонами докази.

Доводи, наведені в скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоді заявниці з висновками суду щодо розміру аліментів, проте такі висновки не спростовують.

Водночас, місцевий суд помилково зазначив граничну межу розміру стягнутих аліментів, вказавши, що їх розмір повинен складати не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тоді як наведеними вище правовими нормами вказана межа не передбачена, оскільки аліменти стягуються на повнолітню дитину на період продовження навчання, а приписи ч. 2 ст. 182 СК України застосовуються при вирішення правовідносин щодо розміру аліментів відносно дитини, яка не досягла повноліття.

За такого, відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України колегія суддів вважає можливим вийти за межі апеляційної скарги, змінити рішення районного суду, виключивши з резолютивної частини посилання на те, що розмір визначених аліментів повинен складати не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Колегія суддів також погоджується з підставами, зазначеними в рішення районного суду, щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення щорічно витрат на навчання сина у сумі 9 720 грн. та щомісячно витрат за проживання дитини в орендованій квартирі в сумі 800 грн. Ці витрати та їх розмір були враховані судом при визначені розміру аліментів на повнолітню дитину у звязку з продовженням навчання, а тому не можуть бути стягнуті як додаткові витрати, визначені ст. 185 СК України.

Отже, з огляду на вищевикладене, рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, слід змінити, виключивши з резолютивної частини посилання на те, що розмір визначених аліментів повинен складати не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України ОСОБА_2 була звільнена від сплати судового збору у розмірі 606 грн. 32 коп. за подачу апеляційної скарги на рішення районного суду в частині позовних вимог майнового характеру про стягнення додаткових витрат на утримання повнолітньої дитини до ухвалення судового рішення у справі. Оскільки на час вирішення справи судовий збір не сплачено, зазначена сума підлягає стягненню з позивачки в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 1 листопада 2016 року змінити.

Виключити з резолютивної частини зазначеного рішення посилання суду, що розмір визначених аліментів, які підлягають стягненню, повинен складати «не менше ніж 30% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 606 грн. 32 коп. судових витрат.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді В.І. Козаченко

ОСОБА_7