Ухвала суду № 63694136, 05.12.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 443/1866/14 Головуючий у 2 інстанції: Бакус В.Я.

Провадження № 88-ц/783/25/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. М.

Категорія:81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

при секретарі: Цапові П.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду цивільну справу за заявою представникаОСОБА_2 - ОСОБА_3еговича про перегляд занововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Львівської областівід 27 квітня 2015 рокуу справі за позовомОСОБА_2 до Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, заступника директора департаменту - начальника управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації ОСОБА_4, комунального закладу Львівської обласної ради «Лівчицька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ст.», директора комунального закладу Львівської обласної ради «Лівчицька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ст.» ОСОБА_5 про визнання звільнення з посади вихователя незаконним, визнання незаконними дій відповідачів щодо винесення наказів про звільнення, визнання незаконними наказів про звільнення з роботи та їх скасування, скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі і стягнення заробітноїплати за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2016 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав заяву про перегляд рішення Апеляційного суду Львівської областівід 27 квітня 2015 рокуу справі за позовомОСОБА_2 до Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, заступника директора департаменту - начальника управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації ОСОБА_4, комунального закладу Львівської обласної ради «Лівчицька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ст.», директора комунального закладу Львівської обласної ради «Лівчицька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ст.» ОСОБА_5 про визнання звільнення з посади вихователя незаконним, визнання незаконними дій відповідачів щодо винесення наказів про звільнення, визнання незаконними наказів про звільнення з роботи та їх скасування, скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі і стягнення заробітноїплати за час вимушеного прогулу.

Свою заяву обґрунтовував тим, що у провадженні Жидачівського районного суду Львівської області знаходилася цивільна справа № 443/1197/13-ц за позовом ОСОБА_6 до Департаменту освіти і науки ЛОДА, ОСОБА_7 тимчасово виконуючого обовязки директора департаменту з питань освіти, науки, сімї і молоді Львівської обласної державної адміністрації, ОСОБА_8 директора Департаменту освіти і науки ЛОДА, КЗ ЛОР "Лівчицька СЗШ І-ІІ ступенів", ОСОБА_5 - директора КЗ ЛОР "Лівчицька СЗШ І-ІІ ступенів", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - прокуратура Львівської області про визнання звільнення з роботи незаконним, визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської від 26 червня 2015 року вищезгаданий позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з КЗ ЛОР Лівчицької СЗШ І-ІІ ступенів в користь ОСОБА_6 кошти в розмірі 1088,97 грн. - оплата тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання згідно листка непрацездатності серії АГД № 020195, виданого 30 травня 2013 року Жидачівською ЦРЛ, допустивши негайне виконання в цій частині судового рішення. Стягнуто з КЗ ЛОР Лівчицької СЗШ І-ІІ ступенів в дохід держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.. В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 07 жовтня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково. Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 26 червня 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування наказів КЗ ЛОР «Лівчицькв СЗШ І-ІІ ступенів від 31.05.2013 року №85-к «Про звільнення з роботи вчителя музики і співів КЗ ЛОР «Лівчицька СЗШ І-ІІ ступенів ОСОБА_6М.» та №36-к від 25.03.2015 року «Про внесення змін до наказу від 31.05.2013 року №85-к.», виданих директором КЗ ЛОР «Лівчицька СЗШ І-ІІ ступенів ОСОБА_5 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким скасовано п.1 наказу КЗ ЛОР «Лівчицька СЗШ І-ІІ ступенів» від 31.05.2013р. №85-к про звільнення ОСОБА_6 з посади вчителя музики і співів КЗ ЛОР «Лівчицька СЗШ І-ІІ ст.» 31 травня 2013 року за вчинення аморального поступку, п.3 ст.41 КЗпП України. Скасувати п.1 наказу КЗ ЛОР «Лівчицька СЗШ І-ІІ ступенів» №36-к від 25.03.2015 року «Про внесення змін до наказу від 31.05.2013 року №85-к.» про викладення п.1 наказу- КЗ ЛОР «Лівчицька СЗШ І-ІІ ступенів від 31.05.2013 року №85-к «Про звільнення з роботи вчителя музики і співів КЗ ЛОР «Лівчицька СЗШ І-ІІ ступенів ОСОБА_6М.» у такій редакції: «Звільнити ОСОБА_9 з посади вчителя музики і співів КЗ ЛОР «Лівчицька СЗШІ І-ІІ ст.» 13 червня 2013 року за вчинення аморального поступку, п.3 ст.41 КЗпП України. В решті рішення залишено без змін, а апеляційну скаргу відхилено.

У мотивувальній частині вищевказаного рішення судом встановлено, що "згідно з положеннями ст. 26 Закону України "Про освіту" призначення та звільнення педагогічних працівників державного та комунального навчального закладу здійснюється відповідним органом управління освітою. Призначення на посаду та звільнення з посади інших працівників державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу здійснює його керівник. Відповідним органом управління освітою у вказаних правовідносинах є Департамент з питань освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, за поданням керівника навчального закладу. Зазначені положення законодавства неправильно застосовано судом першої інстанції, що призвело до неправильного висновку про відповідність закону наказів директора КЗ ЛОР "Лівчицька СЗШ І-II ступенів" про звільнення педагогічного працівника - ОСОБА_6 та зміну наказу про звільнення.

Вважає, що вищезазначене є підставою для перегляду судового рішення апеляційного суду Львівської області від 27 квітня 2015 року по цивільній справі № 443/1866/14-ц, оскільки рішенням апеляційного суду Львівської області від 07 жовтня 2015 року по цивільній справі № 443/1197/13-ц встановлено невідповідність закону наказів директора КЗ ЛОР "Лівчицька СЗОШ І-II ступенів" ОСОБА_5, а саме: наказу № 174-к від 22.11.2013 року Про звільнення з роботи вихователя КЗ ЛОР Лівчицької СЗОШ І-ІІ ступенів ОСОБА_2В.", наказу № 151-к по КЗ ЛОР "Лівчицька СЗОШ І-ІІ ст. від 18 жовтня 2013 року та наказу № 45-к по КЗ ЛОР "Лівчицька СЗШІ І-ІІ ст." від 25 березня 2013 року про накладення дисциплінарних стягнень ОСОБА_2.

Просить рішення Апеляційного суду Львівської області від 27 квітня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Сторони в судове засідання не зявилися, хоча про розгляд повідомлялися належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. ), від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 поступило клопотання про розгляд справи без його участі, а від представника відповідача поступило клопотання про відкладення розгляду справи, яке колегія суддів вважає безпідставним, а тому розгляд справи відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах ч.2 ст.361 ЦПК України колегія суддів приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до положень ч.2 ст.361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:

-істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

-встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправдивий висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

-встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

-скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

-встановлення Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Із аналізу даної правової норми випливає, що нововиявленою може бути визнана лише обставина, яка існувала в об'єктивній дійсності на момент ухвалення рішення. Не можуть бути нововиявленими нові, тобто, такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях. Під істотними для справи обставинами законодавець розуміє такі обставини та факти, що якби вони були відомі при розгляді справи, то суд ухвалив би принципово інше рішення.

У п.4 Постанови №4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року "Про застосування цивільно-процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами", зазначається, що вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 апеляційний суд виходив з того, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, доказам, що надані сторонами, дана належна оцінка, однак судом невірно застосовані норми ЦК України до трудових правовідносин, а відтак рішення районного суду підлягає скасуванню.

З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що зазначені заявником підстави для перегляду судового рішення не є нововиявленою обставиною і не можуть бути підставою для перегляду рішення суду в порядку п.1 ч.2 ст. 361 ЦПК України.

Крім того, судове рішення не може переглядатись у звязку із нововиявленими обставинами у разі якщо обставини передбачені ч.2 ст.361 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені ч.2 ст.361 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Відповідно до ст.365 ЦПК України розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. Судові рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

Керуючись ст.ст. 209, 304, 307, 314,315,361-366 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Заяву представникаОСОБА_2 - ОСОБА_3еговича, про перегляд занововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Львівської областівід 27 квітня 2015 року - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: О.М.Ванівський

Судді: Р.П.Цяцяк

ОСОБА_10