Рішення № 63692562, 30.11.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У. № 320/5860/15-ц Головуючий у 1-й інстанції: Ковальова Ю.В.

Провадження № 22-ц/778/3398/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Трофимової Д.А.

Суддів: Крилової О.В.

ОСОБА_2

При секретарі: Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 травня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року представник ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулася до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що 10.11.2011 року між ПАТ БАНК КІПРУ (правонаступник ПАТ НЕОС БАНК) та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 44/50-1658/2011, згідно умов якого ОСОБА_4 одержала від Банку кредит в сумі 270 000 грн.

У звязку з неналежним виконанням ОСОБА_4 умов договору станом на 01.06.2015 року виникла прострочена заборгованість, яка становить 252668,40 грн. і складається з: 199339,84 грн. заборгованість за кредитом; 53328,56 грн. - заборгованість за відсотками.

Також, 10.11.2011 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 44/50-1658/2011/П, відповідно до умов якого ОСОБА_3 як поручитель поручається за виконання ОСОБА_4 обовязків, які виникли на підставі договору.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь суму заборгованості за кредитним договором № 44/50-1658/2011 від 10.11.2011 року в розмірі 252668, 40 грн. та судовий збір в сумі 2526,68 грн.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 травня 2016 року позов ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ Кредитні ініціативи суму заборгованості за кредитним договором № 44/50-1658/2011 від 10.11.2011 року в розмірі 252 668,40 грн., яка складається з: 199 339,84 грн. за кредитом; 53 328,56 грн. за відсотками. Обовязок стягнення є солідарним з ОСОБА_3

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ Кредитні ініціативи суму заборгованості за кредитним договором № 44/50-1658/2011 від 10.11.2011 року в розмірі 252 668,40 грн., яка складається з: 199 339,84 грн. за кредитом; 53 328,56 грн. за відсотками. Обовязок стягнення є солідарним з ОСОБА_4

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ Кредитні ініціативи суму понесених судових витрат в розмірі 1 263,34 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ Кредитні ініціативи суму понесених судових витрат в розмірі 1 263,34 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовитив задоволенні позову.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

На підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

За ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія перевіряє зазначене рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Так, відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Згідно ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

За положеннями ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Як передбачено ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись у строк, що встановлений у договорі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та у порядок, встановлені договором.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 10.11.2011 року між ПАТ БАНК КІПРУ та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 44/50-1658/2011, за умовами якого ОСОБА_4 одержала від Банку кредит в сумі 270000 грн. ОСОБА_4 за умовами кредитного договору зобовязалась в порядку та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, а також інші платежі у строки та на умовах, що передбачені договором (а.с. 5-6, 7-8, 9).

Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі.

Також, 10.11.2011 року між ПАТ БАНК КІПРУ та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 44/50-1658/2011/П, за умовами якого позичальник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що і позичальник, у т.ч. за основний борг, сплату щомісячних процентів, підвищених процентів, суми комісій, а також за відшкодування збитків (а.с. 13).

В порушення умов договору ОСОБА_4 свої зобов'язання належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 01.06.2015 року виникла заборгованість, яка становить 252668,40 грн. і складається з: 199339,84 грн. заборгованість за кредитом; 53328,56 - заборгованість за відсотками (а.с. 10-12, 22).

09.06.2015 року позивачем було надіслано на адресу відповідачів вимогу про досудове врегулювання спору від 05.06.2015 року за вих. № 1609-34 (а.с. 23, 24, 25, 26).

Проте, станом на день подання позову вимога відповідачами задоволена не була.

21.07.2014 року між ПАТ «НЕОС БАНК», яке є правонаступником усіх прав та обов'язків ПАТ «БАНК КІПРУ», та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 вказаного договору клієнт (ПАТ «НЕОС БАНК») відступає фактору свої права вимоги заборгованості боржників по кредитних договорах та договорах забезпечення, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації. З моменту відступлення клієнтом фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для фактора та вважаються наданими йому. Разом з правами вимоги до фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема, права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів (а.с. 27-32, 33-35, 36, 37, 38, 39, 40,42).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив з системного застосування норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 509, 525-527, 530, 610, 1046, 1054 ЦК України, та дійшов висновку, що в порушення вищевказаних норм закону та умов договорів відповідачі зобовязання за вказаними договорами належним чином не виконали.

Проте, повністю погодитися з такими висновками суду не можна з наступних підстав.

За ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладені, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зазмістомст. 629 ЦК Українидоговір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 600 ЦК України зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.

Як видно з копії додаткового договору до кредитного договору № 44/50-1658/2011 від 10.11.2011 року про припинення зобов'язання переданням відступного від 29.04.2016 року, що укладений між ТОВ Кредитні ініціативи та ОСОБА_4, сторони за цим договором дійшли домовленості про припинення первісних зобов'язань боржника, які виникли на підставі кредитного договору із всіма змінами та доповненнями, і за якими боржник зобов'язується повернути кредитору суму кредиту у розмірі 270000 грн. за кредитним договором не пізніше 09.11.2018 року, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах, які визначені кредитним договором, сплачувати неустойки, а також здійснювати всі інші платежі, як це передбачено кредитним договором.

Станом на 29.04.2016 року загальна сума заборгованості боржника за кредитним договором складає 300 540,43 грн., а саме: сума кредиту - 199339,84 грн., сума відсотків за користування кредитом 101 200,59 грн. (п. 1.1 договору).

Первісні зобов'язання припиняються переданням боржником кредиторові відступного (п. 1.2 договору).

Відступним за даним договором є грошові кошти в національній валюті України в сумі 300 540,43 грн. (п. 1.3 договору) (а.с. 169-170, 181-182).

Таким чином, у зв'язку з укладенням 29.04.2016 року між ТОВ Кредитні ініціативи та ОСОБА_4 додаткового договору до кредитного договору № 44/50-1658/2011 від 10.11.2011 року про припинення зобов'язання переданням відступного та виконання його сторонами (а.с. 203, 204, 205, 206), на час ухвалення оскарженого рішення (24.05.2016 року) підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором № 44/50-1658/2011 від 10.11.2011 року не було.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З урахуванням наведеного, на підставі ст.ст. 307, 309 ЦПК України судова колегія вбачає підстави для скасування рішення суду із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Також, на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню з ТОВ Кредитні ініціативи документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції у розмірі 2 779,35 грн. (а.с. 190).

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 травня 2016 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 2 779 (дві тисячі сімсот сімдесят дев'ять) грн. 35 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: