Ухвала суду № 63686887, 20.10.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36304/16-к

Провадження № 1-кс/761/22205/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

Слідчого судді: Юзькової О.Л.,

при секретарі: Голопич Н.Р.,

розглянувши клопотання слідчого групи слідчих Головного слідчого управління СБ України - слідчий в ОВС слідчого відділу УСБУ в Полтавській області майора юстиції Короткого Володимира Анатолійовича про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий групи слідчих Головного слідчого управління СБ України - слідчий в ОВС слідчого відділу УСБУ в Полтавській області майор юстиції Короткий Володимир Анатолійович з клопотанням, погодженим прокурором Генеральної прокуратури України С. Труш про арешт майна, що необхідно здійснити в межах кримінального провадження № 22015000000000031 за підозрою ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Клопотання мотивовано наступним. Орієнтовно наприкінці березня - на початку квітня 2014 року, більш точна дата не встановлена, ОСОБА_5 перебуваючи в м. Києві, будучи власником товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф» (ЄДРПОУ 31829270, далі - ТОВ «Тріумф», Товариство), вступив у злочинну змову з директором вказаного Товариства ОСОБА_3 та директором Дирекції з управління діяльністю КНПФ НБУ ОСОБА_4 з метою заволодіння грошовими коштами Фонду. У той же період часу ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розробили злочинний план та досягли домовленостей щодо необхідності укладення між ТОВ «Тріумф» та КНПФ НБУ ряду удаваних правочинів купівлі-продажу об'єктів нерухомості, розташованих в с. Княжичі Броварського району Київської області, що належали на праві приватної власності Товариства та вже перебували в забезпеченні Фонду згідно договору іпотеки від 15.09.2011 (реєстраційний № 3903 із змінами від 02.03.2012 № 864, від 21.12.2012 № 4915 та від 23.12.2013 № 3228), а також унеможливити їх подальше стягнення Фондом, шляхом передачі в статутний капітал новоствореного суб'єкта господарювання. Згідно з довідкою Державної фінансової інспекції України від 18.12.2015 перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України встановлено, що станом на момент проведення перевірки, КНПФ НБУ завдано збитки на суму 11 000 тис. грн. Відповідно до висновку комісійної судово-економічної експертизи від 26.05.2016 № 496/8621/16-45 висновок довідки ДФІ України від 18.12.2015 перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України щодо завдання матеріальної шкоди (збитків) КНПФ НБУ на загальну суму 11 000 000,00 грн. на момент проведення перевірки документально підтверджуються. у слідства є підстави вважати, що ТОВ «Княжий двір ЛТД» є правонаступником обов'язків ТОВ «Тріумф» щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок кримінального правопорушення, вчиненого директором ТОВ «Тріумф» ОСОБА_3, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, яке було вчинено в інтересах ТОВ «Тріумф», а майно, що було передане у володіння ТОВ «Княжий двір ЛТД» згідно розподільчого балансу, підлягає арешту з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. 07.10.2016 до Шевченківського районного суду м. Києва внесено клопотання слідчого погоджене з прокурором про накладення арешту на зазначене вище майно, а саме: нерухоме майно: Комплекс відпочинку «Княжий двір», розташований за адресою: Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. Стогнія, 39-а; Земельна ділянка площею 1,3982 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. Стогнія, на якій розташований Комплекс відпочинку «Княжий двір»; Комплексний центр побутового обслуговування населення, який розташований за адресою: Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. Стогнія, 39; Земельна ділянка площею 0,9635 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Княжичі, на якій розташований Комплексний центр побутового обслуговування населення. Рухоме майно: Легковий автомобіль пасажирський FIAT DOBLO, 2007 року випуску, номер шасі VIN НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_1; Легковий автомобіль універсал FIAT DOBLO, 2010 року випуску, номер шасі VIN НОМЕР_4, д.н.з. НОМЕР_2. 10.10.2016 Шевченківським районним судом м. Києва винесено ухвалу, якою прокурору повернуто зазначене вище клопотання та встановлено строк у 72 години для усунення недоліків, оригінал якої з об'єктивних причин стороною обвинувачення отримано 17.10.2016. Враховуючи викладене, усунувши недоліки зазначенні в ухвалі від 10.10.2016, а також те, що ТОВ «Княжий двір ЛТД» є правонаступником частини майна, прав та обов'язків ТОВ «Тріумф», в тому числі кримінально-правового характеру, з метою забезпечення прав потерпілого в частині відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення слідчий просить суд накласти арешт на зазначене майно.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання, просив задовольнити.

Власники майна, відповідно до приписів ч. 2 ст. 172 КПК України в судове засідання не викликались.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.

Вислухавши доводи слідчого, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи із наступного.

Так, Головним слідчим управлінням СБ України проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 22015000000000031 за підозрою ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Положеннями ст. 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Такими заходами, зокрема, є арешт майна.

Приписами ч. 1 ст. 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

В свою чергу ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на об»єкти рухомого і нерухомого майна слідчий зазначає, , слідчий зазначає, що його арешт необхідно здійснити з метою відшкодування шкоди, завданої вчиненням криінального правопорушення.

Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя має зазначити, що не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи за вчиненні злочину, а лише зобов»язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів кримінального провадження, одним з яких і є накладення арешту на майно.

Слід зазначити, що слідчим не надано матеріалів і не наведено відповідних підстав, які дають змогу з точки зору положень КПК України, зробити висновок, що таке втручання у права особи є виправданим в ході проведення досудового розслідування, не наведено обставин, які свідчать, що про можливість за рахунок майна відшкодувати шкоду заподіяну кримінальним правопорушенням..

Згідно ж вимог ч. 1,3 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Зважаючи на викладені обставини, приходжу до висновку, що підстави для задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна відсутні.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 309, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Клопотання слідчого групи слідчих Головного слідчого управління СБ України - слідчий в ОВС слідчого відділу УСБУ в Полтавській області майора юстиції Короткого Володимира Анатолійовича про арешт майна залишити без задоволення.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя