Ухвала суду № 63682148, 29.11.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/7508/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Діонісьєвій Н.М.

при секретарі Краглевич Ю.О.

з участю прокурора Войтюка А.М.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_3

захисника обвинуваченої ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_4.,

розглянувши заяву захисника обвинуваченої ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_5 про відвід прокурора по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -

встановив:

До початку розгляду кримінального провадження захисник обвинуваченої ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_5 подав письмову заяву про відвід прокурора Войтюка А.М. Заяву обґрунтовує тим, що в даному кримінальному провадженні була визначена група прокурорів, які здійснюють повноваження прокурора в порядку ст. 37 КПК України, до складу якої не входив прокурор Войтюк Андрій Михайлович. В порушення вищевказаних вимог КПК України, без наявності підстав і з перевищенням своїх повноважень, заступником прокурора Рівненської області Боровиком А.В., а не керівником прокуратури, 20.01.2016 року винесено постанову про заміну у складі групи прокурорів у кримінальному провадженні , якою повноваження прокурорів у цьому кримінальному провадженні покладено на інших прокурорів -Пришка О.В., Купрун Є.П. і ОСОБА_6, старшим з яких призначено ОСОБА_7

Крім того, 24 лютого 2016 року за наслідком розгляду його клопотання прокурором Войтюком А.М. винесено постанову про часткову відмову в задоволенні клопотання , якою, зокрема, зобов'язано слідчих СУ ГУ Національної поліції в Рівненський області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надати для ознайомлення в порядку ст. 221 КПК України матеріали кримінального провадження, за винятком вказівок прокурора, рапортів оперативного підрозділу, матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій. Копія постанови прокурора Войтюка А.М. про часткову відмову в задоволенні клопотання не містила в собі відомостей про місце та час (строки) її виконання і про можливість та порядок оскарження постанови.

В зв'язку із цим він 31 березня 2016 року письмово звернувся до ОСОБА_6 з проханням вжити заходів реагування до слідчих ГУ НП України в Рівненський області Міхальчук Т.У. та Шиндерука С.В. за порушення вимог ст. 221 КПК України та невиконання постанови прокурора (процесуального керівника) від 24 лютого 2016 року, а також привести постанову про часткову відмову в задоволенні клопотання захисника від 24 лютого 2016 року у відповідність до ч. 5 ст. 110 КПК України, вказавши, зокрема, відомості про місце та час (строки) її виконання і про можливість та порядок оскарження постанови і надати копію у встановлений законом строк. Зазначене клопотання по суті не розглянуто, постанова у відповідність до вимог КПК України не приведена. 8 червня 2016 року на адресу прокурора Войтюка А.М., надіслано відповідь на його запит про прийняття рішення про надання йому доступу до матеріалів, які сторона захисту має намір використати, як докази у суді. Проігнорувавши лист захисту, не дослідивши вищезазначені матеріали і обставини кримінального провадження, ОСОБА_6 8 червня 2016 року затвердив обвинувальний акт і спрямував його до суду.

Захист 10 червня 2016 року звернувся до суду з клопотанням встановити строк для ознайомлення прокурора Войтюка А.М. з матеріалами, які сторона захисту має намір використати як докази у суді по кримінальному провадженню № 22015180000000047. Лише під час розгляду клопотання 14 червня 2016 року прокурор Войтюк А.М., попросивши перерву у судовому засіданні, ознайомився з матеріалами захисту.

Не будучі старшим групи прокурорів, які здійснюють повноваження у кримінальному провадженні, ОСОБА_6 затвердив обвинувальний акт.

Крім того, ОСОБА_2 в період з квітня 2010 року по лютий 2011 року працювала головою Дубенської райдержадміністрації, а ОСОБА_6 в той же час обіймав посаду заступника прокурора Дубенського району і між ними можуть існувати неприязні стосунки на підґрунті виконання посадових обов'язків.

Зазначені вище обставини і порушення порядку призначення прокурором, який здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні, у своїй сукупності свідчать про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора Войтюка А.М..

Прокурором Войтюком А.М. були подані письмові заперечення проти задоволення заяви захисника про його відвід, які він в судовому засідання підтримав та пояснив, що

Заміна прокурорів у кримінальному провадженні № 22015180000000047, яке перебувало у провадженні слідчих СВ УСБУ в Рівненській області, відбулась 01.10.2015 у зв'язку із зміною підслідності . 23.09.2015 за слідчими СУ ГУНП в Рівненській області та до її складу був включений він , як прокурор, який здійснював безпосередній нагляд за здійсненням досудового розслідування вказаним органом.

В подальшому, у кримінальному провадженні старшим групи прокурорів було визначено прокурора Пришка О.В., та у зв'язку із тим, що останній нетривалий час здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, обвинувальний акт у ньому затверджував він. Крім того, чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку затвердження обвинувального акту старшим прокурором групи.

Крім того, він не міг ознайомитись з матеріалами сторони захисту, оскільки повідомлення про їх відкриття прокурору надійшло 10.06.2016, а обвинувальний акт слідчим вже був складений 09.06.2016 та ним затверджений.

А щодо посилань захисника, що перебування ним на посаді заступника Дубенського міжрайонного прокурора в період перебування ОСОБА_2 на посаді голови Дубенської РДА, то ця обставина жодним чином не може викликати сумнів в його неупередженості.

В судовому засіданні захисники ОСОБА_3, ОСОБА_4 та обвинувачені підкидач О.В. та ОСОБА_1 підтримали заяву захисника ОСОБА_5 про відвід прокурора Войтюка А.М.

Суд, заслухавши заяву про відвід, пояснення прокурора та думку інших учасників судового провадження, вважає, що заява обвинуваченого про відвід прокурору задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Так, згідно ч. 1ст. 80 КПК Україниза наявності підстав, передбаченихстаттями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід, а згідно з ч. 2 цієї ж статті за цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Суд вважає, що обставини, викладені захисником ОСОБА_5 узаяві про відвід прокурора є надуманими та не узгоджуються із вимогами ст. 77 КПК України, а тому підстави для задоволення заяви про відвід прокурора відсутні.

Керуючись ст. ст. 75-79, 80 КПК України, суд -

ухвалив:

В задоволенні заяви захисника обвинуваченої ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_5 про відвід прокурора по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського міського суду Н.М.Діонісьєва