Рішення № 63681473, 05.12.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 05.12.2016 Справа № 554/13572/13-ц

Справа № 554/13572/16-ц

Провадження № 2/554/2341/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.12.2016 м.Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді - Січиокно Т.О.

при секретарі - Ромаховій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Полтава ОСОБА_1» до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

у вересні 2012 року позивач звернувся із позовом до суду та просить стягнути із відповідача на свою користь в рахунок відшкодування майнової шкоди у розмірі 673304, 68 грн.

Позов позивачем мотивований тим, що під час розгляду кримінальної справи № 1622/3828/2012 встановлено, що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді економіста відділення № 26 ПАТ «Полтава ОСОБА_1», протягом 2008 -2012 років, умисно, з іншими працівниками відділення банку шляхом службового підроблення офіційних банківських документів заволоділа грошовими коштами ПАТ «Полтава ОСОБА_1» в особливо великих розмірах на загальну суму 673304, 68 грн., чим спричинила матеріальні збитки на вказану суму. При цьому, постановою Октябрського районного суду м.Полтави до ОСОБА_2 застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом до одужання, а отже вона повинна нести цивільно правову відповідальність за спричинену шкоду внаслідок вчинення злочину.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позов підтримав, просив суд його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача ОСОБА_5 заперечив проти задоволення та пояснив, що ОСОБА_2 вироком суду не визнавалася винною у вчиненні кримінальних правопорушень як службове підроблення офіційних банківських документів та заволодіння грошовими коштами ПАТ «Полтава ОСОБА_1», на даний час звільнена із посади економіста відділення № 26 за згодою сторін. При цьому, рішенням Октябрського районного суду заявлена до неї сума коштів у позовних вимогах вже стягнута із ОСОБА_3, інші співучасники злочинної діяльності цивільно правової відповідальності не понесли. При цьому позивач не заявляв позовних вимог щодо солідарного порядку відшкодування спричиненої матеріальної шкоди.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не зявилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного висновку:

сторонами не заперечується, що ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах із ПАТ «Полтава ОСОБА_1», працюючи на посаді економіста відділення № 26, розташованого за адресою: м.Полтава, вул. Калініна, 45А в м.Полтава.

Наказом № 223 від 07.03.2006 року ОСОБА_2 прийнята на посаду економіста операціоніста відділення № 26 АБ «Полтава ОСОБА_1» в м.Полтава з випробувальним терміном два місяці.

Посадовою інструкцією економіста відділення № 26 визначено правовий статус, функціональні обовязки, права й відповідальність економіста відділення та вона є документом, яким він керується в своїй роботі.

Відповідно до п. 4.1 посадової інструкції економіст несе персональну відповідальність за:

-якісне та своєчасне виконання робіт згідно посадових обовязків у відповідності з чинним законодавством та внутрішньобанківськими нормативними документами;

-додержання вимог законодавчих актів України, нормативних актів НБУ, постанов Правління банку, наказів голови Правління банку та його заступників, керуючої відділенням;

-порушення чинного законодавства і вимог Національного банку України; ведення бухгалтерського обліку кредитних справ;

-недотримання затвердженої методики видачі кредитів;

-бездіяльність і невжиття заходів щодо правильності роботи операціоніста в підсистемі емітент еквайер;

-за достовірність звітності, що надається до Головного офісу АТ «Полтава банк», а також за інформацію, що надається на розгляд керуючому відділення;

-своєчасне виправлення помилок при виконанні своїх прямих службових обовязків;

-розголошення комерційної таємниці, до якої він має доступ під час роботи в банку;

-відсутності належного режиму таємності роботи з документами, що містять комерційну таємницю, а також банківську таємницю;

-порушення правил внутрішнього трудового розпорядку;

-порушення у дотриманні інструкцій з охорони праці, протипожежної охорони, виробничої санітарії;

Постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 27.06.2012 року, прийнятої за наслідками розгляду кримінальної справи № 1622/3828/2012, порушеної стосовно ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст.366 КК України, застосовано до останньої примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом до одужання.

Згідно із вказаною постановою ОСОБА_2 обвинувачувалася в тому, що вона, перебуваючи на посаді економіста відділення № 26 ПАТ «Полтава ОСОБА_1», як службова особа протягом 2008 2011 років умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з іншими працівниками цього відділення, матеріали справи щодо яких виділені в окреме провадження, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом службового підроблення офіційних банківських документів, у тому числі заяв на видачу і переказ готівки та відміни здійснення проводок, заволоділа грошовими коштами ПАТ «Полтава ОСОБА_1» в особливо великих розмірах на загальну суму 673304, 68 грн., а саме:

1)19.02.2009 року депозитним вкладом ОСОБА_6 у сумі 7420 доларів США відповідно курсу НБУ 57134 грн.);

2)04.02.2010 року депозитним вкладом ОСОБА_7 у сумі 6600 доларів США відповідно курсу НБУ 52807, 92 грн.);

3)04.03.2010 року депозитним вкладом ОСОБА_8 у сумі 2241, 5 доларів США відповідно курсу НБУ 17896, 13 грн.);

4)23.02.2009 року депозитним вкладом ОСОБА_9 у сумі 1300 грн.;

5)із 26.02.2009 року по 19.03.2009 року депозитним вкладом ОСОБА_10 у сумі 10000 грн.;

6)30.03.2009 року депозитним вкладом ОСОБА_11 у сумі 21170,30 грн.;

7)14.04.2009 року депозитним вкладом ОСОБА_12 у сумі 837грн;

8)15.04.2009 року депозитним вкладом ОСОБА_12 у сумі 12100 грн.;

9)12.08.2009 року депозитним вкладом ОСОБА_12 у сумі 65 грн.;

10)16.04.2009 року депозитним вкладом ОСОБА_13 у сумі 15326, 39 грн.;

11)15.03.2010 року депозитним вкладом ОСОБА_13 у сумі 1281, 65 грн.;

12)із 23.04.2009 року по 05.05.2009 року депозитним вкладом ОСОБА_14 у сумі 15000 грн.;

13)у травні 2009 року депозитним вкладом ОСОБА_15 у сумі 6500 грн.;

14)22.0.2009 року депозитним вкладом ОСОБА_16 у сумі 5077, 39 грн.;

15)03.08.2009 року депозитним вкладом ОСОБА_17 у сумі 2000 доларів США відповідно курсу НБУ 15398,20 грн.);

16)22.09.2009 року депозитним вкладом ОСОБА_18 у сумі 20000 грн.;

17)24.09.2009 року депозитним вкладом ОСОБА_19 у сумі 6899,70 доларів США.;

18)07.04.2010 року депозитним вкладом ОСОБА_20 у сумі 7757, 77 грн.;

19)09.04.2010 року депозитним вкладом ОСОБА_21 у сумі 10000 грн.;

20)19.04.2010 року депозитним вкладом ОСОБА_22 у сумі 12410 грн.;

21)ОСОБА_21 12.05.2010 року по 20.05.2010 року депозитним вкладом ОСОБА_23 у сумі 20000 грн.;

22)ОСОБА_21 21.05.2010 року по 21.07.2010 року депозитним вкладом ОСОБА_24 у сумі 13323, 83 грн.;

23)19.02.2009 року депозитним вкладом ОСОБА_6 у сумі 7420 доларів США відповідно курсу НБУ 57134 грн.);

24)28.05.2010 року депозитним вкладом ОСОБА_25 у сумі 18756, 70 грн.;

25)14.06.2010 року депозитним вкладом ОСОБА_26 у сумі 10000 грн.;

26)ОСОБА_26 09.08.2010 року по 10.08.2011 року депозитним вкладом ОСОБА_1 у сумі 20000 грн.;

27)09.08.2010 року депозитним вкладом ОСОБА_27 в сумі 30018,61 грн.;

28)ОСОБА_26 10.09.2010 року по 13.09.2010 року депозитним вкладом ОСОБА_28 у сумі 6880, 88 грн.;

29)11.10.2010 року депозитним вкладом ОСОБА_29 у сумі 5514, 94 грн.;

30)27.10.2010 року депозитним вкладом ОСОБА_30 у сумі 9256, 49 грн.;

31)02.11.2010 року депозитним вкладом ОСОБА_31 у сумі 9000 грн.;

32)02.11.2010 року депозитним вкладом ОСОБА_32 у сумі 12450 грн.;

33)08.11.2010 року депозитним вкладом ОСОБА_33 у сумі 6000 грн.;

34)09.11.2010 року депозитним вкладом ОСОБА_34 у сумі 9000 грн.;

35)29.11.2010 року депозитним вкладом ОСОБА_35 у сумі 10000 грн.;

36)07.12.2010 року депозитним вкладом ОСОБА_36 у сумі 20226, 85 грн.;

37)24.01.2011 року депозитним вкладом ОСОБА_37 у сумі 11159,31 грн.;

38)03.02.2011 року депозитним вкладом ОСОБА_38 у сумі 18000 грн.;

39)із 14.02.2011 року по 16.02.2011 року депозитним вкладом ОСОБА_39 у сумі 60000 грн.;

40)із 18.02.2011 року по 21.02.2011 року депозитним вкладом ОСОБА_40 у сумі 10000 грн.;

41)із 25.02.2011 по 02.03.2011 року депозитним вкладом ОСОБА_41 у сумі 15000 грн.

Отримані грошові кошти ОСОБА_2 та інші співучасники розподілили між собою в залежності від відведених їм функцій.

Постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 27.09.2012 року змінено стосовно ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом до надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку до одужання.

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 13.07.2013 року продовжено ОСОБА_2 амбулаторну психіатричну допомогу в примусовому порядку.

Вироком Октябрського районного суду м.Полтава від 06.02.2015 року ОСОБА_3 визнано винною у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права займати посади, повязані із виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно господарських обовязків строком на 3 роки. Звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання та додаткового покарання на підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Цивільний позов ПАТ «Полтава ОСОБА_1» до ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ПАТ «Полтава ОСОБА_1» 639947, 50 грн. завданої матеріальної шкоди. В іншій частині, в задоволенні позовних вимог ПАТ «Полтава ОСОБА_1» до ОСОБА_3 відмовлено.

Із мотивувальної частини даного вироку слідує, що цивільний позов ПАТ «Полтава ОСОБА_1» про стягнення з ОСОБА_3 завданої злочином шкоди на суму 1149076, 86 грн. підлягає частковому задоволенню, оскільки, як вбачається із самого позову (т.25 а.с. 131-132, т.40 а.с. 128, т.47 а.с. 44-50, 69-70) та матеріалів кримінальної справи, банком фактично виплачено грошові кошти потерпілим на суму 639947, 50 грн. (т.46 а.с.68-250, т.47 а.с. 1-20). А тому позовні вимоги ПАТ «Полтава ОСОБА_1» про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди підлягають задоволенню саме в цій частині.

Окрім цього, постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 06.02.2015 року звільнено ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст.27, ч. 1 ст.366 КК України, у звязку із закінченням строків давності. (Том 3 а.с.128 157).

Відповідно даних трудової книжки серії АХ № 283920 на імя ОСОБА_2 04.03.2011 року, на підставі наказу № 342 від 22.02.2011 року остання звільнена з посади економіста відділення № 26 ПАТ «Полтава ОСОБА_1» на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, за угодою сторін.

Загальні правила щодо матеріальної відповідальності працівників визначаються главою IX КЗпП України, Положенням про матеріальну відповідальність робочих і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, затвердженим Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13.07.1976 року (далі Положення).

Зазначені норми матеріального права визначають як підстави й умови покладення матеріальної відповідальності на працівників (стаття 130 КЗпП України, розділ І Положення), так і розмір такої матеріальної відповідальності (статті 132-135 КЗпП України, розділи І- IV Положення).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обовязків.

Згідно з п.3 ч.1 ст.134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоду завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і в порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Крім того, за положеннями статі 137 КЗпП суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно.

Суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисною метою (частина друга статті 173 КЗпП України).

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.05.2016 року колегія суддів вказала на необхідність встановлення всіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме: чи укладено між сторонами трудовий договір, яка підстава покладення на працівника відповідальності за майнову шкоду, чи спричинена шкода діями працівника, в якому обсязі майнової шкоди несе відповідальність працівник за встановлених фактичних обставин, яка ступінь вини працівника за заподіяну шкоду (за виключенням прямої дійсної шкоди), за яких обставин заподіяна шкода чи спричинена шкода з корисних мотивів та чи є підстави для зменшення розміру покриття шкоди залежно від майнового стану працівника.

Так, судом вивчено матеріали кримінального провадження № 113230930 , зокрема т.25 а.с. 131-132, т.40 а.с. 128, т.47 а.с. 44-50, 69-70, т.46 а.с.68-250, т.47 а.с. 1-20, на які містяться посилання у вироці Октябрського районного суду м.Полтава від 06.02.2015 року відносно ОСОБА_3.

Із даних вироку та матеріалів кримінального провадження № 113230930 встановлено, що цивільний позов ПАТ «Полтава ОСОБА_1» про стягнення з ОСОБА_3 завданої злочином шкоди на суму 1 149 076, 86 грн. підлягав частковому задоволенню, так як банком було фактично виплачено грошові кошти потерпілим на суму 639947, 50 грн. А тому позовні вимоги ПАТ «Полтава ОСОБА_1» про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди підлягали задоволенню саме в цій частині.

Так, банком фактично виплачено грошові кошти наступним особам: ОСОБА_7 - 7417, 22 доларів США (Том № 46 а.с.206 кр.пр.), ОСОБА_8 - 41216, 76 грн. (Том № 46 а.с.215), ОСОБА_11 - 34800,53 грн. (Том № 46 а.с.203 кр.пр.), ОСОБА_12 - 19856, 60 грн. (Том № 46 а.с.211 кр.пр.), ОСОБА_15 - 4858, 52 грн. (Том № 46 а.с.195 кр.пр.), ОСОБА_23 - 6016,67 грн. (Том № 46 а.с.204 кр.пр.), ОСОБА_25 - 21744 грн. (Том № 46 а.с.218), ОСОБА_47 - 1216, 22 грн. (Том № 46 а.с. 196), ОСОБА_29 - 7437, 34 грн. (Том № 46 а.с.202 кр.пр.), ОСОБА_32 - 14602 грн. (Том № 46 а.с.221 кр.пр.), ОСОБА_34 - 10000 грн. (Том № 46 а.с. 194), ОСОБА_35 17787 грн. (Том № 46 ас.193), ОСОБА_36 - 34800 грн. (тому № 46 а.с.191 кр.пр.), ОСОБА_37 - 11159, 31 грн. (Том № 46 а.с.222), ОСОБА_39 - 66015, 58 грн.

Таким чином, на час розгляду даної цивільної справи у суді вже постановлено рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Полтава ОСОБА_1» грошових коштів в розмірі, які були фактично виплачені вказаним вище потерпілим, а тому з цих підстав заявлені позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів на користь відповідача, які стосуються тих же потерпілих задоволені бути не можуть.

Із постанови Октябрського районного суду м.Полтави від 06.02.2015 року, якою звільнено ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46 від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності, слідує, що:

-12.05.2010 року ОСОБА_48, будучи касиром операціоністом відділення № 26 АБ «Полтава банк» із особою, матеріали справи відносно якої виділено в окреме провадження, шляхом зловживання нею своїм службовим становищем, умисно, вчинила пособництво у службовому підробленні службовим становищем, а саме умисно вчинила пособництво у службовому підробленні при укладенні договору банківського вкладу із ОСОБА_23 При таких же обставинах, 09.08.2010 року було укладено договори банківського вкладу із ОСОБА_1

-24.01.2011 року ОСОБА_42, будучи касиром операціоністом відділення № 26 АБ «Полтава банк» із особою, матеріали справи відносно якої виділено в окреме провадження, шляхом зловживання нею своїм службовим становищем, умисно, вчинила пособництво у службовому підробленні службовим становищем, а саме умисно вчинила пособництво у службовому підробленні при укладенні договору банківського вкладу 25.01.2011 року із ОСОБА_49

-у період часу з 23.04.2009 року по 05.05.2009 ОСОБА_46, будучи касиром операціоністом відділення № 26 АБ «Полтава банк» із особою, матеріали справи відносно якої виділено в окреме провадження, шляхом зловживання нею своїм службовим становищем, умисно, вчинила пособництво у службовому підробленні службовим становищем, а саме умисно вчинила пособництво у службовому підробленні при укладенні договору банківського вкладу 18.04.2008 із ОСОБА_14

-30.03.2009 року ОСОБА_44, будучи касиром операціоністом відділення № 26 АБ «Полтава банк» із особою, матеріали справи відносно якої виділено в окреме провадження, шляхом зловживання нею своїм службовим становищем, умисно, вчинила пособництво у службовому підробленні службовим становищем, а саме умисно вчинила пособництво у службовому підробленні при укладенні договору банківського вкладу 11.03.2009 року із ОСОБА_11, 14.04.2009 року з ОСОБА_12

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_48, ОСОБА_42, ОСОБА_46, ОСОБА_44 були визнані винними у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст.366 КК України, а саме у службовому підробленні при укладенні договорів банківських вкладів з ОСОБА_23, ОСОБА_1, ОСОБА_49, ОСОБА_14, ОСОБА_12 Окрім цього, будучи касирами операціоністами відділення № 26 АБ «Полтава банк», вчинили таке пособництво із особою, матеріали справи відносно якої виділено в окреме провадження, шляхом зловживання нею своїм службовим становищем. У даній постанові не вказано, що особою, матеріали справи відносно якої виділено в окреме провадження є саме ОСОБА_50

В ході розгляду справи питання щодо відшкодування спричиненої шкоди ОСОБА_48, ОСОБА_42, ОСОБА_46, ОСОБА_44 не вирішувалося.

Таким чином, судом встановлено, що при прийнятті на роботу та виконанні обовязків економіста відділення № 26 сторони не обумовлювали підстави покладення на працівника ОСОБА_2 відповідальності за майнову шкоду та обсяг майнової шкоди, яку повинна б була нести працівник за встановлених фактичних обставин.

Окрім цього, із фактичних обставин справи вбачається, що в даний час із ОСОБА_3 рішенням суду вже стягнуто на користь відповідача розмір шкоди, повязаної із неправомірним укладенням банківських вкладів із ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_47, ОСОБА_29, ОСОБА_32, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_49, ОСОБА_39

Інші особи, як ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46 звільнені від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності та їх вина доведена, однак питання щодо відшкодування спричиненої шкоди останніми не вирішувалося та позовні вимоги до них з цього приводу відповідачем не заявлялися.

З урахуванням викладеного, суд позбавлений можливості встановити ступінь вини працівника за заподіяну шкоду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоду завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

У п.4 постанови Верховного Суду України від 29.12.2992 року № 14 «Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» розяснено, що під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обовязків, грошові виплати.

Крім того, у п.9 цієї ж постанови розяснено, що до позовних заяв про матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної діями працівників, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку (п.3 ст.134 КЗпП) повинні додаватися докази, які підтверджують, що вчинення працівником таких діянь встановлено у порядку кримінального судочинства.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів спричинення позивачу матеріальної шкоди від дій ОСОБА_2 на суму 673304, 68 грн., оскільки стосовно останньої вирок, який би підтверджував її винні дії відсутній.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається к на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні представник позивача не довів підстав для стягнення з ОСОБА_50 матеріальної шкоди, спричиненої злочином у розмірі у розмірі 673304 грн., а тому позов до задоволення не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то судові витрати стягненню із відповідача на користь позивача не підлягають.

Керуючись ст. ст.10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

позов Публічного акціонерного товариства «Полтава ОСОБА_1» до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особою, яка не була присутньою під час проголошення рішення в той же строк з дня отримання його копії.

Суддя: Т.О. Січиокно

Повен текст рішення буде виготовлено суддею 10.12.2016 року.