Рішення № 6368129, 15.04.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2009 р.Справа № 22/49-09-1296 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРОМАРКЕТИНГ"; до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3;

про стягнення 242829,41 грн.;

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: Базилюк К.В. за довіреністю від 11.03.2009р. №2/1;

Від відповідача: ОСОБА_5 за довіреністю від 01.04.2009р. №б/н;

СУТЬ СПОРУ: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРОМАРКЕТИНГ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 242829,41 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позивні вимоги підтримав та просив суд стягнути з відповідача 174161,90 грн. основного боргу, 17177,61 грн. пені, 10736,01 грн. 15% річних, 14629,60 грн. встановлений індекс інфляції, 26124,29 грн. 15% штрафу, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання зявився, відзив на позов надав, у відповідності до якого не заперечує проти позовних вимог ТОВ "ХІМАГРОМАРКЕТИНГ" та визнає їх в повному обсязі, тому разом з рішенням про стягнення боргу та штрафних санкцій просить суд прийняти ухвалу про надання розстрочки виконання рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню, при цьому суд виходив з наступного:

21.04.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРОМАРКЕТИНГ" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір поставки № АП-09-0168, згідно умов якого позивач продавець зобов'язався передати у власність відповідачу покупцю товар, а саме засоби захисту рослин, а відповідач зобовязався прийняти товар та оплатити його вартість, в строк до 01.10.2008р.

На виконання умов договору позивачем було поставлено товар відповідно до видаткової накладної №Ап-09-0196 від 24 квітня 2008 року на суму 125 444,40 грн., видаткової накладної №Ап-09-0432 від 03 липня 2008 року на суму 30 444,40 грн.

Крім того, 28.05.2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду №АП-09-0168ДС1 до договору поставки №АП-09-0168 від 21.04.2008 року, відповідно до умов якої сторони домовились доповнити асортимент товару на суму 7575,00 грн.

На виконання умов додаткової угоди позивачем 29.05.2008 року було проведено поставку товару, відповідно до видаткової накладної №Ап-09-0329 на суму 7575,00 грн.

27 червня 2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду №АП-09-0168ДС2 до договору поставки №АП-09-0168 від 21.04.2008 року, відповідно до умов якої сторони домовились доповнити асортимент товару на суму 61509,00 грн. На виконання умов додаткової угоди позивачем 03.07.2008 року було проведено поставку товару, на вищевказану суму, що підтверджується видатковою накладною №Ап-09-0433.

Таким чином, відповідачем було придбано товару на суму 225383,90 грн. Відповідач виконав свої зобовязання перед позивачем частково у розмірі 51222,00 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить по сплаті вартості поставленого 174161,90 грн.

Згідно п. 5.2. договору поставки, у разі несвоєчасної сплати товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідачу нарахована пеня у розмірі 17177,61грн. (згідно наданого розрахунку).

У відповідності до п. 5.4. договору поставки, у разі прострочення оплати товару більш як на 30 днів покупець також зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 15% від вартості несплаченого товару.

Крім того, згідно п. 5.5. договору поставки, покупець, який прострочив виконання зобов'язання по сплаті товару, за вимогою постачальника зобов'язаний сплатити сум; боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15% річних простроченої суми. Сума штрафу складає 26124,29 грн., річні проценти складають 10736,01 грн., інфляційні збитки 14629,60 грн. (згідно наданого розрахунку).

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України та інших правових актів.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При вказаних обставинах суд вважає що вимоги позивача документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення господарського суду, суд дійшов висновку про його задоволення. В обґрунтування свого клопотання відповідач зазначив, що він здійснює діяльність, що пов'язана з вирощуванням винограду, тобто виноматеріалу. Так у користуванні відповідача (довгострокової оренді) знаходиться 156,5 га сільськогосподарських угідь, з яких 136,5 га займає виноградник. Інших видів комерційної діяльності не має, тому вирощування та реалізація виноматеріалу є єдиним джерелом доходів відповідача. Для здійснення сільськогосподарського виробництва Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 у квітні 2008 року залучив у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»грошові кошти у сумі 160 тис. доларів США, про що уклав відповідний кредитний договір 16.04.2008р., тобто ще до укладення договору з позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРОМАРКЕТИНГ". Погашення кредиту відбувалося за графіком, починаючи з січня по 09 квітня 2009 року. Саме в цей період курс іноземної валюти (долара США) зріс більш, ніж у два рази, тому і витрати, що пов'язані з виплатою кредиту, значно перевищили прогнозні показники. Незважаючи на вкрай важке фінансове становище відповідач все ж такі повністю повернув кредитні кошти та виконав зобов'язання перед кредитором у встановлений строк. Разом з цим 12.11.2008р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладена додаткова угода до договору поставки з ТОВ «Інкерманський завод марочних вин», за умовами якою відповідач за поставку виноматеріалу отримає 550 тис. гривень. Виконання вказаного договору розпочнеться сторонами вже у травні поточного року, у звязку з чим зявиться можливість розрахуватися з позивачем.

Відповідно до правил ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, р/р № НОМЕР_1 в ВАТ „Райфайзен банк "Аваль" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 2374800250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМАГРОМАРКЕТИНГ" (пр. Возз'єднання, 15, м. Київ, 02160, р/р № 260010307001 в "Банк Фінанси та Кредит ТОВ" в Севастопольська Філія, МФО 384812, код ЄДРПОУ 30262667) 174161,90/сто сімдесят чотири тисяч сто шістдесят одну грн. 90коп./ - основного боргу; 17177,61/сімнадцять тисяч сто сімдесят сім грн. 61коп./ - пені; 26124,29/двадцять шість тисяч сто двадцять чотири грн. 29коп./ - штрафу, 10736,01/десять тисяч сімсот тридцять шість грн. 01коп./ - річних процентів, 14629,60/чотирнадцять тисяч шістсот двадцять девять грн. 60коп./ - інфляційних збитків, а також витраті по сплаті держмита 2428,29/дві тисячі чотириста двадцять вісім грн. 29коп./ та витрати на ІТЗ судового процесу 118,00 грн. /сто вісімнадцять гривень 00 копійок/.

3. Розстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 15.04.2009року по справі № 22/149-09-1296 таким чином, щомісячно: до 31.05.2009р., до 30.06.2009р., до 31.07.2009р., до 31.08.2009р., до 30.09.2009р., до 31.10.2009р., до 30.11.2009р. - по 30000 (тридцять тисяч) грн., до 31.12.2009р. - 32829 (тридцять дві тисячі вісімсот двадцять дев'ять) грн. 41 коп.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК.

Рішення підписано 16.04.2009р.

Суддя Торчинська Л.О.