Постанова № 63677415, 22.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/21007/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Іглмосс Едішенз» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2016 р. адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Іглмосс Едішенз» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іглмосс Едішенз» (надалі за текстом - «ТОВ «Іглмосс Едішенз») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення № 0006752212 від 27.08.2015 р., яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 1 641 126 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0001912203 від 18.03.2015 р., яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 31 145 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2016 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Іглмосс Едішенз» здійснює господарську діяльність у сфері видання журналів, періодичних публікацій та торгівлі цими виданнями.

У період з 12.01.2015 р. по 17.02.2015 р. посадовцями державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі за текстом - «ДПІ у Шевченківському районі») проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Іглмосс Едішенз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 р. по 30.09.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 30.09.2014 р.

Результати перевірки оформлено актом № 65/26-59-22-03/30383741 від 24.02.2015 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 138, 139, 198, 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України»), внаслідок чого: завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 1 413 850 грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за вересень 2014 р. на 31 145 грн.; занижено податок на прибуток на 12 433 грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

У 2013 р. ТОВ «Іглмосс Едішенз» безпідставно включило до складу витрат та податкового кредиту вартість паперу, придбаного у ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг».

За результатами дослідження реєстрів отриманих податкових накладних, оригіналів податкових накладних, розрахунків кількісних і вартісних показників, банківських виписок, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних встановлення завищення позивачем у січні 2013 р. та лютому 2013 р. показників у рядку 10.1 Декларації «Придбання товарів, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % та нульовою ставкою» на 11 966 грн. внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум податку за податковими накладними, що були виписані терміном понад 365 календарних днів з моменту включення до податкового кредиту.

Внаслідок перевірки регістрів бухгалтерського обліку договорів, накладних, митних декларацій, банківських виписок виявлено завищення задекларованих показників у рядку 12.1 Декларацій «ПДВ, сплачений митним органам» на суму 205 832 грн. у зв'язку з включенням до їх складу сум за податковими накладними (митними деклараціями), які були видані більш ніж за 365 днів до моменту формування податкового кредиту.

За даними оборотно-сальдових відомостей, договорів купівлі-продажу, договорів про виконання послуг, рахунків-фактур, актів виконаних робіт, податкових накладних ТОВ «Іглмосс Едішенз» завищено показники рядка 16.5 Декларацій «Початок використання товарів/послуг, необоротних активів, суми податку, сплачені (нараховані) при придбання та/або виготовленні яких не були включені до складу податкового кредиту, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання, в оподатковуваних операціях» на загальну суму 1 126 244 грн. внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум податку за податковими накладними, виписаними поза межами 365-денного строку до дня формування податкового кредиту.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Шевченківському районі прийнято: податкове повідомлення-рішення № 0001902203 від 18.03.2015 р., яким ТОВ «Іглмосс Едішенз» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 1 641 126 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001912203 від 18.03.2015 р., яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 31 145 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001922203 від 18.03.2015 р., яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 18 650 грн.

Позивач подав скарги на названі податкові повідомлення-рішення за процедурою адміністративного оскарження.

Рішенням Державної фіскальної служби України № 16034/6/99-99-10-01-04-25 від 30.07.2015 р. скаргу ТОВ «Іглмосс Едішенз» задоволено частково, визнано правомірним формування платником податків витрат та податкового кредиту за результатами господарських операцій з ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг», у зв'язку з чим скасовано податкове повідомлення-рішення податкове повідомлення-рішення № 0001922203 від 18.03.2015 р. та податкові повідомлення-рішення № 0001902203 від 18.03.2015 р., № 0001912203 від 18.03.2015 р. у цій частині.

За таких обставин, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006752212 від 27.08.2015 р., яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 1 641 126 грн.

Підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає податковий кредит як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України (тут та надалі норми ПК України у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

За загальним правилом, викладеним у пункті 198.6 статті 198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно підпункту 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 ПК України звільняються від оподаткування операції з постачання (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (крім видань еротичного характеру), учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови, доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України.

Пунктом 198.4 статті 198 ПК України передбачено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Враховуючи наведене, слід погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ «Іглмосс Едішенз» мало правові підстави для формування податкового кредиту на підставі податкових накладних та митних декларацій, виписаних поза межами 365 календарних днів, у зв'язку з початком використання товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

При цьому, відновлення податкового кредиту здійснювалось позивачем на підставі бухгалтерських довідок, як це передбачено статтею 198 ПК України.

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позову, окружний адміністративний суд припустився помилки, зазначивши, що позивачем не надано первинних документів, доказів початку використання товарів в оподатковуваних операціях, а також доказів того, що суми ПДВ раніше не були включені до податкового кредиту.

Зазначені обставини не ставились під сумнів контролюючим органом під час проведення перевірки.

Відповідно ж до частини 3 статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Також, позивачем надавались додаткова інформація до бухгалтерських довідок (оборотно-сальдові відомості, попередні калькуляції), яка свідчить про правильність розрахунків відновленого податкового кредиту.

Колегія суддів також бере до уваги, що за спірні періоди ДПІ у Шевченківському районі проводились документальні позапланові виїзні перевірки достовірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

За результатами цих перевірок контролюючим органом були складені довідки, за змістом яких у діяльності ТОВ «Іглмосс Едішенз» порушень не встановлено.

Згідно пункту 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України № 727 від 20 серпня 2015 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за № 1300/27745, довідка документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Насамкінець, судова колегія зазначає, що до апеляційної скарги позивачем були надані первинні документи, які дають підстави для висновку про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Іглмосс Едішенз» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2016 р. скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0006752212 від 27.08.2015 р. та № 0001912203 від 18.03.2015 р.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 22 грудня 2016 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мельничук В.П.

Мацедонська В.Е.