Постанова № 63675263, 26.12.2016, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2016 року справа № П/811/593/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Жука Р.В., судді Брегея Р.І., судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Данай доДержавної архітектурно - будівельної інспекції Українипровизнання протиправними дій та рішень, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Данай звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області щодо призначення та проведення позапланової перевірки ТОВ Данай (код 32513989) у 2016 році з приводу дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

2) визнати протиправним та скасувати протокол №34/2016ю-кд від 11.05.2016 року Про порушення у сфері містобудівної діяльності винесений управлінням Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області;

3) визнати протиправним та скасувати припис Про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №124/2016ю-кд від 11.05.2016 року винесений управлінням Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду 29 вересня 2016 року змінено відповідача - Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Кіровоградській області на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначив, що управлінням інспекції державного архітектурно будівельного контролю у Кіровоградській області за результатами позапланової перевірки відносно позивача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №34/2016ю-Кд від 11.05.2016 року та видано приписи №124/2016ю-Кд, яким ТОВ «Данай» зобов'язано допустити посадову особу Управління до перевірки 25.05.2016. Позивач вважав, що оскаржувані протокол та припис є необґрунтованими, протиправними та суперечать чинному законодавству.

Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов та зазначив, що Інспекція діяла в межах та у спосіб передбачений законодавством, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.

06 грудня 2016 року представники позивача та відповідача подали суду клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи те, що всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності, здійснення подальшого розгляду справи можливо у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані документи і матеріали, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що 30.03.2016 року на адресу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області надійшов лист Управління СБУ в Кіровоградській області №61/КЗЕ/2038/нт. В зазначеному листі ставилось питання щодо проведення перевірки відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №533 дотримання вимог містобудівного законодавства, об'єктів будівництва ТОВ «Данай» (а.с.72).

З метою проведення позапланової перевірки, керівником Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області на підставі наказу від 08.09.2015 №976 та відповідно до п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (далі - Порядок) видано направлення для проведення перевірки №453 від 10.05.2016 року (а.с.73).

З матеріалів справи вбачається, що 11.05.2016 року посадовою особою відповідача ОСОБА_1 на підставі направлення №453 від 10.05.2016 року та у присутності старшого оперуповноваженого КЗЕ УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_2 здійснено виїзд з метою проведення позапланової перевірки авто-газозаправної станції ТОВ «Данай», яка знаходиться по вул. Мурманській, 1 у м. Кіровоград (а.с.73).

Однак, директором ТОВ «Данай» посадова особа відповідача не була допущений до проведення перевірки.

У зв'язку з не допуском директором до перевірки, посадовою особою Управління у присутності оперуповноваженого КЗЕ УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_2 складено акт № 411/2016ю-Кд від 11.05.2016 про недопущення посадових осіб на об'єкт будівництва.

Разом з актом посадовою особою складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №34/2016ю-Кд від 11.05.2016 року та видано приписи №124/2016ю-Кд, яким ТОВ «Данай» зобов'язано допустити посадову особу Управління до перевірки 25.05.2016 року (а.с.13,14).

У зв'язку з відмовою директора ТОВ «Данай» підписати та отримати зазначені вище складені матеріали, посадовою особою в них зазначені відповідні записи у відповідності до п. 21 Порядку, та направлено засобами поштового зв'язку (а.с.75, 101).

За результатом розгляду акту та складеного протоколу від 11.05.2016 року уповноваженою особою Управління винесено постанову №1011-3/38/1038, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених п.2 ч.6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» і накладено штраф у відповідному розмірі.

Позивач у позові та додаткових письмових поясненнях зазначає, що дії та оскаржуване рішення відповідача є протиправними, оскільки на день проведення перевірки діяв мораторій на здійснення контролюючими органами перевірок (а.с.4-9, 83-92).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами та щодо підстав проведення перевірки суд зазначає наступне.

Приписами ч.1, 2 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (далі Закон) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з п. 7 Положення ДАБІ здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України „Щодо діяльності Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області" (далі - Управління) від 31.10.2014 №361, Управління забезпечує здійснення функцій та повноважень територіального органу, утвореного як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України, покладених на нього Положенням про Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області, затвердженого наказом №992 від 08.09.2015. на території Кіровоградської області.

На підставі п.5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі за текстом Порядок), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 7 Порядку № 553 визначений перелік підстав для проведення позапланової перевірки, до яких зокрема віднесено вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для перевірки слугував лист правоохоронного органу - Управління СБУ в Кіровоградській області №61/КЗЕ/2038/нт з вимогою проведення позапланової перевірки (а.с.72).

Разом з тим, з направлення на перевірку судом вбачається, що крім зазначеного позапланова перевірка проведена на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 року.

Дослідивши зміст наказу від 08.09.2015 №976, копія якого наявна у матеріалах справи, суд встановив, що останній не стосується питань призначення перевірок конкретних суб'єктів господарювання, а прийнятий з метою належної реалізації механізму проведення планових і позапланових перевірок територіальними органами Держархбудінспекції.

Так, згідно тексту цього наказу Голова Держархбудінспекції ОСОБА_3, керуючись Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності» і «Про центральні органи виконавчої влади», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294, Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №563, вирішив: уповноважити керівників (їх заступників) - структурних підрозділів апарату Держархбудінспекції - департаментів Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Київській, Луганській, Львівській, Одеській, Полтавській, Харківській областях та у місті Києві, а також управлінь Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Миколаївській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях направляти головних інспекторів будівельного нагляду на проведення планових та позапланових перевірок на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також підписувати направлення на проведення планових і позапланових перевірок, на період до утворення (визначення) відповідних структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад і затвердження акта спільної комісії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства»; визнати таким, що втратив чинність наказ Держархбудінспекції від 28.07.2015 №796 «Про удосконалення роботи із здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю».

Правовий статус Держархбудінспекції України та повноваження її посадових осіб визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 (далі - Положення № 294).

Зокрема, відповідно до п.п. 1, 3 цього Положення, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури; внесення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропозицій щодо формування політики із відповідних питань.

Функції Держархбудінспекції України визначені у п. 4 Положення № 294, серед яких, в тому числі:

- організація та забезпечення виконання нормативно-правових актів з питань, що належать до її компетенції;

- здійснення в межах своїх повноважень державного контролю, зокрема, за дотриманням: юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перепланування та реконструкції (дообладнання) житлового фонду, будівель громадського призначення, елементів упорядження територій для задоволення потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; юридичними і фізичними особами державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою, за винятком контролю у сфері квітково-декоративного насінництва;

- здійснення контролю за виконанням приписів про усунення порушень вимог законодавства у сферах містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил, у сфері житлово-комунального господарства;

- проводення перевірок: відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням; своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; дотримання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; дотримання власниками/співвласниками будівель, споруд та інженерних мереж правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд.

Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи (п. 6 Положення № 294).

У відповідності до п. 6 наказу Держархбудінспекції України від 10.10.2014 №272 «Щодо діяльності деяких підрозділів Державної архітектурно-будівельної інспекції України», Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Одеській області забезпечує здійснення функцій та повноважень територіального органу, утвореного як структурний підрозділ апарату Держархбудінспекції, покладених на нього Положенням про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Одеській області, затверджений наказом від 12.10.20156 №1106, на території Одеської області з 10.10.2014.

Пунктом 1 Положення про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Одеській області, затвердженого наказом Держархбудінспекції України від 12.10.20156 №1106, Департамент Держархбудінспекції в Одеській області визначений як територіальний орган - структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Крім того, положеннями п.9 Положення №294 передбачено, що Держархбудінспекція в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів міністерств видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Накази Держархбудінспекції України підписує її Голова (який очолює Держархбудінспекцію, здійснює керівництво її діяльністю, представляє її у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями в Україні та за її межами), про що зазначено в абз. 22 п. 11 Положення № 294.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що наказ від 08.09.2015 №976 є правомірним та в судовому порядку не скасований (а.с.100).

Проаналізувавши зміст наказу та дослідивши наявні у справі матеріали суд дійшов висновку про відсутність документальних доказів того, що наказ Держархбудінспекції України від 08.09.2015 №976 порушує права та інтереси позивача, та накладає на нього правові обов'язки.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позапланова перевірка призначена правомірно за наявності законних підстав.

За змістом ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 41) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Досліджуючи спірні правовідносини судом встановлено, що у звязку з не допуском директором ТОВ «Данай» до перевірки, посадовою особою у присутності оперуповноваженого КЗЕ УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_4 складено відповідний акт, протокол та припис та засвідчено їхніми підписами. Однак, директором ТОВ «Данай» відмовлено у підписі та отриманні документів про що вчинені відповідні записи в документах (а.с.12-14).

Пунктом 18 Порядку №553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Приписами п. 17, п.19, п.20 Порядку №553 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Відповідно до п.21 Порядку №553, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

При цьому, п.22 Порядку №553 передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Так, відповідно до матеріалів справи складені матеріали у зв'язку з відмовою у їх підписанні та у відповідності до п.21 Порядку, направлено засобами поштового зв'язку, що підтверджується фіскальним чеком №2502202484711 і отримані позивачем 18.05.2016 (за даними офіційного сайту УДППЗ «Укрпошта») (а.с.75).

Після розгляду акту та складеного протоколу 25.05.2016 року уповноваженою особою Управління винесено постанову №1011-3/38/1038 визнано позивача винним у вчиненні правопорушень, передбачених п.2 ч.6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" і накладено штраф у відповідному розмірі.

Разом з тим позивач своїм правом щодо надання відповідних пояснень, зауважень або заперечень до акта перевірки, протоколу, припису складеного Інспекцією за результатами перевірки, у відповідності з вимогами пункту 13 Порядку не скористався. Натомість у відповідача відсутній встановлений законом обов'язок відбирати відповідні пояснення та заперечення суб'єкта містобудування.

Позивач на розгляд справи до управління не прибув, хоча про дату і місце розгляду був повідомлений. Дата розгляду вказано в протоколі (отримано 18.05.2016), постанова була направлена засобами поштового зв'язку і отримана позивачем 24.06.2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення №2501402098232.

При цьому суд зазначає, що вказана постанова ТОВ «Данай» не оскаржена.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що з аналізу норм Порядку №553 та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вбачається, що підставами для не допуску посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю до проведення перевірки можуть бути: недотримання зазначеним органом порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, а саме: непред'явлення посадовими особами органу державного архітектурно - будівельного контролю перед перевіркою наказу та повідомлення про проведення перевірки, службових посвідчень, а відтак, не допуск посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю з інших підстав не буде ґрунтуватися на вимога закону.

Враховуючи наявність вищезазначених доказів відповідача, суд не бере до уваги твердження представника позивач про те, що вищезазначені документи складені за відсутності керівництва і свідками не посвідчувалося. Так, протилежне позивачем не доведене, а судом не встановлено.

Крім того, суд відхиляє посилання позивача, як на підставу для визнання протиправними дій щодо проведення позапланової перевірки не повідомивши та не попередивши про її проведення з огляду на наступне.

Проаналізувавши чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство України у сфері містобудівної діяльності, суд дійшов висновку про те, що ним не передбачений обовязок посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції України повідомляти про проведення позапланової перевірки у письмовому вигляді або у інший спосіб.

Щодо посилання позивача про дію мораторію на час призначення та проведення перевірки то суд зазначає наступне.

Відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має обсяг доходу до 20 мільйонів грн. за попередній 2015 рік.

Проте суд вважає, що порядок проведення перевірок, який розповсюджувався і на органи державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), закінчився 1 липня 2015 року, з огляду на наступне.

Так, статтею 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16 січня 2014 року № 719-VII установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 р. №408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» у зв'язку із запровадженням статтею 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами Кабінет Міністрів України постановив, що надання дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців державними інспекціями та іншими контролюючими органами за переліком згідно з додатком (за винятком перевірок стану підготовки до роботи енергетичних об'єктів суб'єктів електроенергетики та суб'єктів відносин у сфері теплопостачання) здійснюється шляхом прийняття відповідного розпорядження. Надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Отже, даною постановою Кабінету Міністрів України визначений перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінетом Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, до якого включено й Держархбудінспекцію, проте дія даної постанови вичерпана разом із закінченням періоду, на який розповсюджено дію Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», тобто протягом 2014 року.

Оскільки бюджетний період для всіх бюджетів, які складають бюджетну систему України, становить один календарний рік (з 01.01 по 31.12 відповідного року), то слід вважати, що вказана постанова припинала свою дію саме 31.12.2014 року, тобто дія даної постанови Уряду вичерпана 31.12.2014 року.

Зазначені обставини підтвердженні в листі Мінекономрозвитку України від 06.04.2016 №3632-01/10151-03 в якому, на виконання доручення Прем'єр-міністра України, надано роз'яснення норм законодавства України, що регулює питання мораторію.

Разом з тим суд наголошує та бере до уваги те, що Міністерством юстиції України листом від 21.07.2015 року №18092-0-26-15/82 повідомлено, що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» направлено на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

При цьому відповідно до підпункту 41.1 пункту 41 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушенням під час застосування податкового, митного законодавства, а також: законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Згідно пункту 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236, Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Враховуючи вищевикладене, під «контролюючими органами» в пункті 3 розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» слід розуміти Державну фіскальну службу України та її територіальні органи.

З системного аналізу викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач не є контролюючим органом в розумінні п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

Крім того, відповідно ч. 1 ст. 6 КАС України до адміністративного суду може звернутись особа, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Протокол як процесуальний документи, не може вважатись рішенням органу владних повноважень, яким порушуються права позивача, оскільки він (протокол) не породжує настання для позивача будь-яких обов'язків та не порушує права чи законні інтереси, а звідси не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України доведено правомірність прийнятих оскаржуваних рішень, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Премєр Продукти задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Данай відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України

Головуючий суддя (підпис) Р.В. Жук

Суддя (підпис) Л.І. Хилько

Суддя (підпис) Р.І. Брегей

З оригіналом згідно

Головуючий суддяР.В. Жук