Постанова № 63674938, 21.12.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2016 р. Справа №805/3863/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 14 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабаш Г.П.,

при секретарі Кочетові В.К.,

за участю

позивача ОСОБА_1 (особисто),

представника відповідача 1 ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області, Білицької міської ради м. Добропілля Донецької області, за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання протиправними дій щодо реєстрації ОСОБА_3 та її неповнолітніх дітей за адресою: Донецька обл., м. Білицьке, вул. Харківська, б. 12, кв. 22 зобовязавши скасувати реєстрацію, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області, Білицької міської ради м. Добропілля Донецької області, за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання протиправними дій щодо реєстрації ОСОБА_3 та її неповнолітніх дітей за адресою: Донецька обл., м. Білицьке, вул. Харківська, б. 12, кв. 22 зобовязавши скасувати реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є власником ? частки квартири №22, розташованої в будинку №12 по вул. Харківській міста Білицьке Донецької області, що підтверджено рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 28.04.2010 року про визнання права власності в порядку спадкування за законом, та витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Другим співвласником даної квартири є ОСОБА_4. Позивач вказує на те, що в червні 2016 року йому стало відомо, що відповідачем 06.11.2013 року за згодою ОСОБА_4 була проведена державна реєстрація місця проживання у вищезазначеній квартирі ОСОБА_3 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6. Проте, позивач зазначає, що згоди ані в усній, ані в письмовій формі на реєстрацію місця проживання вказаних осіб в квартирі №22, розташованій в будинку №12 по вул. Харківській міста Білицьке Донецької області він не давав. Таким чином, вважає, що реєстрацію вказаних осіб проведено в порушення п. 2.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні. Просив визнати протиправними дії Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області щодо реєстрації ОСОБА_3 та її неповнолітніх дітей за адресою: Донецька обл., м. Білицьке, вул. Харківська, б. 12, кв. 22 та зобовязати Білицьку міську раду скасувати реєстрацію ОСОБА_3 та її неповнолітніх дітей за адресою: Донецька обл., м. Білицьке, вул. Харківська, б. 12, кв. 22.

Відповідач 1 позовні вимоги не визнав, надав до суду заперечення проти позову, які вмотивовані тим, що 06.11.2013 року до Добропільського МВ ГУДМС в Донецькій області звернулась гр. ОСОБА_3 з питанням реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 12, кв. 22. Для реєстрації місця проживання за вказаною адресою ОСОБА_3 було надано заяву про реєстрацію місця проживання, талон зняття з реєстраційного обліку за попередньою адресою місця проживання, квитанцію про сплату державного мита, свідоцтво про право власності на житло від 05.01.1999 року №7785, довіреність на імя ОСОБА_7 від 04.06.2013 року від співвласника квартири ОСОБА_4 на уповноваження здійснення реєстрації за вказаною адресою громадянки ОСОБА_3 Відповідач зазначає, що в свідоцтві про право власності на житло зазначена квартира на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_8 та її сину ОСОБА_4. ОСОБА_7 також додатково надано завірену копію свідоцтва про смерть ОСОБА_8 Будь-яких інших документів, які б свідчили про спадкування ? зазначеної квартири до Добропільського МВГУДМС в Донецькій області надано не було. Таким чином, вважає, що Добропільським МВ ГУ ДМС в Донецькій області було правомірно проведено державну реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 та її неповнолітніх дітей.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача 2, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, просив здійснити розгляд справи за його відсутності.

Третя особа, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявилась.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановлено наступне.

Відповідно до рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 28.04.2010 року по справі №2-469/2010 за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування за законом на ? частину квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_8. Вказане рішення суду набрало законної сили 12.05.2010 року.

На підставі даного рішення суду 25.10.2010 року Добропільським бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.

06.11.2013 року ОСОБА_3 звернулась до Добропільського МВ ГУДМС в Донецькій області з заявою про реєстрацію її місця проживання та місця проживання її дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за адресою: Донецька обл., м. Білицьке, вул. Харківська, б. 12, кв. 22. Із зазначеної заяви вбачається, що ОСОБА_3 також було подано документи, що підтверджують право на перебування в житлі свідоцтво про право власності на житло від 05.01.1999 року №7785, власник ? квартири ОСОБА_4; згода власника/співвласника житла або їх уповноважених органів згода ОСОБА_9, що діє за довіреністю від ОСОБА_4.

Відповідно до поданих заявником документів Добропільським МВ ГУ ДМС в Донецькій області зареєстровано місце проживання ОСОБА_3 та її дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за адресою: Донецька обл., м. Білицьке, вул. Харківська, б. 12, кв. 22. Зазначені обставини підтверджені представником відповідача 1 в судовому засіданні.

22.06.2016 року позивач звернувся до Добропільсткого МВ ГУ ДМС у Донецькій області з заявою про скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_3 та її дітей, як такої, що проведена неправомірно, оскільки він не надавав відповідної згоди як співвласник квартири, розташованої за адресою: Донецька обл., м. Білицьке, вул. Харківська, б. 12, кв. 22.

29.07.2016 року Добропільським МВ ГУ ДМС у Донецькій області листом №44-1848 позивача повідомлено про відсутність можливості скасувати реєстрацію місця проживання громадянки ОСОБА_3

17.08.2016 року позивач звернувся до відділу реєстрації Білицької міської ради Донецької області із заявою про скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_3 та її дітей, як такої, що проведена неправомірно, оскільки він не надавав відповідної згоди як співвласник квартири, розташованої за адресою: Донецька обл., м. Білицьке, вул. Харківська, б. 12, кв. 22.

22.09.2016 року Білицькою міською радою на вказану заяву позивачу надано відповідь листом №631, в якій зазначено, що ОСОБА_3 скасувати реєстрацію місця проживання зі своїми дітьми відмовилась. Також, в даному листі зазначено, що у звязку з відсутністю рішення суду щодо зняття з реєстрації цієї сімї виконавчий комітет не може скасувати місце реєстрації ОСОБА_3 та її дітей.

Відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання регулюються Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року №1382-ІV(далі Закон №1382).

Згідно ст. 1 даного Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дія цього Закону поширюється на громадян України, а також на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, відповідно до їх прав та свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

За приписами ст. 3 Закону №1382 реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

У відповідності до ст. 6 вказаного Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобовязані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Для реєстрації особа або її законний представник подає:

письмову заяву;

документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України;

квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.

Облік громадян України, які проживають за межами України, ведеться закордонними дипломатичними установами України в установленому Міністерством закордонних справ України порядку.

У разі зміни адреси житла в межах адміністративно-територіальної одиниці особа або її законний представник повинні письмово повідомити про це орган реєстрації протягом десяти днів.

Надання органами реєстрації відомостей про місце проживання або місце перебування особи та інших персональних даних здійснюється виключно у випадках, передбачених законами України, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини або за згодою самої особи.

Наказом МВС України від 22.11.2012 року №1077 затверджено Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів (далі Порядок №1077).

Згідно п. 1.1 Порядку №1077 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Порядок розроблений відповідно до Законів України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", "Про загальний військовий обовязок і військову службу" та визначає процедуру реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.

Відповідно до п. 1.3 Порядку №1077 реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС України) у день подання особою документів. Реєстрація місця проживання особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

За приписами п. 2.2 даного Порядку для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру:

письмову заяву про реєстрацію місця проживання (додаток 5);

документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;

квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

документи, що підтверджують:

право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сімї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру;

право на перебування або взяття на облік у закладі/установі - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи (додаток 6), копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2011 року № 574 "Про деякі питання діяльності центру обліку бездомних громадян", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 січня 2012 року за № 84/20397;

проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини, зразок якої наведено в додатку 7 до цього Порядку;

військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України, якщо реєструється місце проживання дитини, яка не досягла 16-річного віку;

заява про зняття особи з реєстрації місця проживання, форма якої наведена в додатку 8 до цього Порядку (у разі здійснення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

Згідно п. 2.6 Порядку №1077 працівник територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів адміністратор центру (крім внесення відомостей про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи):

перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання та наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання, про що ним вчиняється відповідний запис у заяві;

реєструє прийняту заяву у Журналі обліку заяв про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи (додаток 9);

заповнює два примірники відомостей про реєстрацію місця проживання особи для надсилання до адресно-довідкового підрозділу та органу державної статистики, картку реєстрації особи та адресну картку, які після здійснення реєстрації протягом доби вміщуються до картотеки територіального підрозділу ДМС України;

вносить відомості до повідомлення про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування призовників та військовозобовязаних (додаток 10), якщо особа є призовником або військовозобовязаною. Відомості, внесені до цього повідомлення, раз на місяць до 5 числа надсилаються до військового комісаріату;

вносить відомості про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи шляхом проставлення в них штампа реєстрації місця проживання особи (далі - штамп реєстрації місця проживання), зразок якого наведено в додатку 3 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 року № 320, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за № 1089/21401;

видає дітям віком від 14 до 16 років довідки про реєстрацію місця проживання/перебування особи (додаток 11);

повертає особі паспортний документ та інші документи, що подавалися для реєстрації місця проживання.

З аналізу наведених норм вбачається, що працівник територіального підрозділу ДМС України після отримання заяви про реєстрацію місця проживання перевіряє, зокрема, наявність документів, необхідних для проведення державної реєстрації місця проживання.

ОСОБА_3 разом із заявою про реєстрацію її місця проживання та місця проживання її дітей до Добропільського МВ ГУ ДМС України у Донецькій області було подано, зокрема, згоду ОСОБА_4, власника ? квартири, розташованої за адресою: Донецька обл., м. Білицьке, вул. Харківська, б. 12, кв. 22, оформлену уповноваженою особою ОСОБА_7

Проте, як вже зазначалось судом співвласником другої частини квартири, розташованої за адресою: Донецька обл., м. Білицьке, вул. Харківська, б. 12, кв. 22, з 25.10.2010 року (дата прийняття рішення про державну реєстрацію вказаного нерухомого майна) є ОСОБА_1 Зазначені обставини також підтверджені наявними в матеріалах справи Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо обєкту нерухомого майна квартири, розташованої за адресою: Донецька обл., м. Білицьке, вул. Харківська, б. 12, кв. 22 (реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 31862821).

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що у Добропільського міського відділу ДМС України в Донецькій області не було законних підстав для проведення 06.11.2013 року державної реєстрації місця проживання ОСОБА_3 та її дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки заявником не надано згоду всіх співвласників даного нерухомого майна квартири, розташованої за адресою: Донецька обл., м. Білицьке, вул. Харківська, б. 12, кв. 22.

Суд критично ставиться до посилань відповідача 1 на відсутність незаконності дій співпрацівників ГУ ДМС під час проведення реєстрації місця проживання ОСОБА_3 та її дітей з приводу внесення змін до діючого законодавства в частині передання повноважень зі здійснення державної реєстрації місця проживання органам реєстрації виконавчим органам міської ради, оскільки спірна реєстрація проведена співробітниками Добропільського МВ 06.11.2013 року, тобто до внесення зазначених змін до Закону №1382.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що дії щодо проведення спірної державної реєстрації місця проживання ОСОБА_3 та її дітей ОСОБА_5 і ОСОБА_6 вчинено безпосередньо співробітниками Добропільського міського відділу ГУДМС України в Донецькій області. Втім, враховуючи те, що зазначений міський відділ є структурним підрозділом Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області без права юридичної особи, належним відповідачем у справі є саме Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області.

Таким чином, беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1

Разом з тим, за приписами п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З урахуванням викладеного, задля повного захисту порушених прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно з частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

У відповідності до положень ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області, Білицької міської ради м. Добропілля Донецької області, за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання протиправними дій щодо реєстрації ОСОБА_3 та її неповнолітніх дітей за адресою: Донецька обл., м. Білицьке, вул. Харківська, б. 12, кв. 22 зобовязавши скасувати реєстрацію, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Добропільського міського відділу Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області щодо реєстрації ОСОБА_3, її неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2.

Скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2.

Стягнути з Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1102 (одна тисяча сто дві) грн. 40 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 21 грудня 2016 року.

Повний текст постанови складено 26 грудня 2016 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бабаш Г.П.