Постанова № 63674832, 17.11.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2016 р. cправа № 804/6197/16 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в:

22 вересня 2016 р. Західно-Донбаська обєднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області на виконання своїх владних повноважень звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 22 368,63 грн.

Ухвалою суду від 23.09.2016 р. за даним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено її до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на вказану суму, яка є узгодженою, а тому борг підлягає стягненню в судовому порядку.

В судове засідання 17.11.2016 року представник позивача не зявився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, та зазначив про підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечила, надала письмові заперечення проти позову, в яких зазначила, що 10.07.2008 р. між нею та ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» укладено кредитний договір №014/150992/3662/73, відповідно до умов якого, ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» надає їй кредит на суму 81 500,00 грн. У звязку з певними фінансовими труднощами, при виконанні умов даного договору нею були допущені незначні прострочення у сплаті, що стало підставою для звернення ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» з позовом до ОСОБА_1, що підтверджується ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області про залишення позовної заяви без розгляду (справа №186/2065/13-ц) від 29.05.2014 р. При цьому, 23.04.2014 р. її було повідомлено про анулювання (прощення) заборгованості за вищезазначеним кредитним договором, з посиланням на обовязок сплати податку на доходи фізичних осіб з доходу у вигляді суми анульованих зобовязань, та відображення суми отриманого доходу у річній податковій декларації, посилаючись на положення п.п. «д» 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України. Відповідач стверджує, що на момент направлення банком зазначеного повідомлення, вона не мала заборгованості ані за тілом кредиту, ані за відсотковими ставками. Заборгованість існувала за пенею, нарахованою за прострочення сплати кредитних платежів.

Посилаючись на норми чинного законодавства, якими врегульовані питання припинення зобовязань, що виникають з кредитних договорів, в тому числі шляхом прощення боргу, зокрема, на те, що вказані відносини повинні бути врегульовані між сторонами зобовязання в рамках договірних правовідносин, відповідач стверджує, що її не було повідомлено про прийняття ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» рішення щодо припинення зобовязань за кредитним договором від 10.07.2008 р. №014/150992/3662/73. Таким чином, відповідач вважає, що ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» неправомірно відобразило суму у розмірі 147 335,82 грн. у річній податковій декларації як суму отриманого доходу, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що в судове засідання прибули не всі особи, що беруть участь у розгляді справи, та за відсутності потреби у виклику свідків та проведенні судових експертиз, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

На обліку в Західно-Донбаській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває ОСОБА_1.

27.04.2015 р. ОСОБА_1 подала декларацію про майновий стан і доходи №1500001733, в якій самостійно визначила грошове зобовязання з податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік в розмірі 22 100,37 грн.

У визначені законом строки відповідачем самостійно задекларовані зобовязання у встановлений законом термін сплачені не були.

У звязку з несвоєчасною сплатою грошових зобовязань, відповідачу нарахована пеня в розмірі 268,26 грн.

Згідно із ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.

Підпунктом 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку визначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, визначені цим Кодексом.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Відповідно до абзацу "д" п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо у вигляді суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не повязаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Кредитор зобовязаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

У відповідності до п. 179.1 ст. 179 ПК України, платник податку на доходи фізичних осіб зобовязаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу або інших законів України.

Відповідно до п. 179.7 ст. 179 ПК України, фізична особа зобовязана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобовязання, зазначену в поданій нею декларації.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 27.04.2015 року самостійно була подана декларація № НОМЕР_1 про майновий стан і доходи за 2014 рік, в якій самостійно визначено грошове зобовязання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 22 100,37 грн., виходячи з суми річного оподатковуваного доходу 147 335,82 грн. (а.с. 12).

У встановлений законом строк, та станом на час розгляду справи, відповідач не сплатив суму узгодженого грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, внаслідок чого, у нього утворився податковий борг на вказану суму.

Також, з підстав несвоєчасної сплати грошових зобовязань, відповідачу нарахована пеня в розмірі 268,26 грн. (а.с. 14).

Отже, загальна сума податкового боргу ОСОБА_1 по податку з доходів фізичних осіб складає 22 368,63 грн.

З урахуванням встановлених обставин справи, та з огляду на наведені вище норми чинного законодавства, суд не приймає заперечення відповідача щодо відсутності підстав для включення списаної (анульованої) пені до бази оподаткування вказаним податком, оскільки в межах спору про стягнення боргу підстави його виникнення не підлягають дослідженню.

Крім того, відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Враховуючи, що спірна сума була самостійно задекларована ОСОБА_1 за наслідками річного декларування, вона є узгодженою, а отже, підлягала сплаті у строки, визначені законом.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст.59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно п.п. 95.1-95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

04.08.2014 р., відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, Західно-Донбаською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкову вимогу №23683-04 на суму 1093,20 грн., яку було направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та отримано ОСОБА_5 особисто, що підтверджується її підписом.

Не зважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідачем сплачений не був.

Підпунктом 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право податкового органу звертатися до суду щодо стягнення суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_2) на користь місцевого бюджету (через Управління Державної казначейської служби у м. Першотравенську, р/р 33111341700033, кож 11010500, банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код отримувача 37804890) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 22 368,63 грн. (двадцять дві тисячі триста шістдесят вісім гривень 63 копійки).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_6