Постанова № 63674352, 19.12.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 року Справа № 803/671/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

при секретарі судового засідання Сметані Т.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Приватного підприємства "Імпортавто" про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі Луцька ОДПІ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Імпортавто" (далі - ПП "Імпортавто") про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, застосованого рішенням Луцької ОДПІ від 20 квітня 2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 і 20 квітня 2016 року на підставі наказу Луцької ОДПІ № 450 від 18 квітня 2016 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" і направлень на перевірку № 000319, № 000316, № 000317 від 18 квітня 2016 року посадовими особами контролюючого органу здійснювались виїзди за місцезнаходженням ПП "Імпортавто" (м. Луцьк, вул. Єршова, 11/408). Однак відповідач не допустив податкових інспекторів до проведення фактичної перевірки, у звязку із чим було складено ОСОБА_2 недопуску до проведення перевірки від 20 квітня 2016 року.

20 квітня 2016 року заступником начальника Луцької ОДПІ було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ПП "Імпортавто" на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України у звязку із відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

У звязку із наведеним Луцька ОДПІ просила підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідач письмових заперечень проти адміністративного позову суду не подав.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, вказаних в позовній заяві та просила їх задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову, при цьому зазначив, що адміністративний арешт майна ПП "Імпортавто" ускладнить роботу підприємства та може спричинити її повне зупинення.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (ПК України), Луцькою ОДПІ було видано наказ № 450 від 18 квітня 2016 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" ПП "Імпортавто" (а.с. 7). У звязку із недопуском до перевірки посадовими особами контролюючого органу було складено відповідний акт від 20 квітня 2016 року (а.с. 13).

20 квітня 2016 року заступником начальника Луцької ОДПІ було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ПП "Імпортавто" на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України у звязку із відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки (а.с. 6).

ПП "Імпортавто" в судовому порядку оскаржило наказ № 450 від 18 квітня 2016 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки». Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року, в адміністративній справі № 803/593/16 за позовом Приватного підприємства "Імпортавто" до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу від 18 квітня 2016 року № 450 в задоволенні позову відмовлено.

Таким чином, судом встановлено, що наказ від 18 квітня 2016 року № 450 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки", на підставі якого посадовим особами Луцької ОДПІ було організовано заходи для проведення перевірки підприємства, за результатами судового оскарження є чинним. При цьому, відмова від допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки 20 квітня 2016 року стала підставою для прийняття заступником начальника Луцької ОДПІ рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 20 квітня 2016 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Як встановлено пунктом 80.1, підпунктами 80.2.4, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності зокрема таких обставин: неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Відповідно до пунктів 80.1, 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.

Пунктом 80.7 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Пунктом 81.2 статті 81 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

У відповідності до статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Згідно пункту 94.5 статті 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Таким чином, з врахуванням встановлених судом обставин, зокрема, факту недопуску відповідачем посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, суд приходить висновку, що Луцькою ОДПІ правомірно застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків Приватного підприємства "Імпортавто" на підставі рішення від 20 квітня 2016 року, а тому вимога щодо підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків Приватного підприємства "Імпортавто" (код ЄДРПОУ 39053128) застосованого на підставі рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 20 квітня 2016 року Про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 23 грудня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.М. Димарчук