Рішення № 63670410, 14.12.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр-т Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2016 Справа № 905/3117/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт»до Публічного акціонерного товариства «по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз»простягнення 629 313,08 грн

за участю представників:

від позивачаОСОБА_1 - представник за довіреністювід відповідачаОСОБА_2 - представник за довіреністюОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» до Публічного акціонерного товариства «по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення 3% річних у розмірі 80103,28 грн та інфляційних втрат у розмірі 549209,80грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором №51 від 28.10.2013 щодо здійснення своєчасної оплати поставленого товару, у звязку з чим за порушення строків оплати товару позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 80103,28 грн та інфляційні втрати у розмірі 549209,80 грн.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що ухвалою господарського суду Донецької області по справі №905/3265/15 затверджено мирову угоду, за якою Публічне акціонерне товариство «по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» зобовязано сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрубпласт» 2726094,57 грн у строк до 26.02.2016. Зобовязання за вказаною мировою угодою було виконано відповідачем повністю 12.02.2016. У звязку з викладеним відповідач вважає, що провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки є рішення господарського суду Донецької області за яким вирішено господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, що набрало законної сили, не змінено і не скасовано.

В судовому засіданні 14.12.2016 представник відповідача підтримав клопотання про припинення провадження у справі.

Позивач заперечив проти вказаного клопотання відповідача.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Предметом позову, що розглядався в межах справи №905/3265/15, було стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 2573261,19 грн за договором №51 від 28.10.2013 за товар поставлений за видатковими накладними №ЕТП РТ1002/011 від 10.02.2014, №ЕТП РТ2403/004 від 24.03.2014, №ЕТП РТ2603/001 від 26.03.2014, №ЕТП РТ0104/012 від 01.04.2014, №ЕТП РТ0904/004 від 09.04.2014, стягнення 3% річних у розмірі 7318,62 грн та інфляційних втрат у розмірі 105177,64 грн, нарахованих на заборгованість за видатковою накладною №ЕТП РТ1002/01 від 10.02.2014.

Предметом спору в межах справи №905/3117/16 є стягнення 3% річних та інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором №51 від 28.10.2013 щодо здійснення своєчасної оплати поставленого товару з видатковими накладними №ЕТП РТ2403/004 від 24.03.2014 (3% річних за період з 31.05.2014 по 12.07.2015, інфляційні втрати за період з 31.05.2014 по 28.02.2015), №ЕТП РТ2603/001 від 26.03.2014 (3% річних за період з 04.06.2014 по 12.07.2015, інфляційні втрати за період з 04.06.2014 по 28.02.2015), №ЕТП РТ0104/012 від 01.04.2014 (3% річних за період з 11.06.2014 по 12.07.2015, інфляційні втрати за період з 11.06.2014 по 28.02.2015), № ЕТП РТ0904/004 від 09.04.2014 (3% річних за період з 19.06.2014 по 12.07.2015, інфляційні втрати за період з 19.06.2014 по 28.02.2015).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про припинення провадження у справі №905/3117/16 задоволенню не підлягає, оскільки підстави позову та предмет спору у справі №905/3265/15 та справі №905/3117/16 є різними.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

28.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» (учасник, постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством «по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (замовник, покупець, відповідач) підписано договір №51.

За умовами вказаного Договору учасник зобовязується до 01.09.2014 поставити замовнику товар - труби та фітинги з поліетилену, а замовник прийняти і оплатити такі товари (далі-товар) (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 1.2 Договору найменування (номенклатура, асортимент) та кількість товару вказані в Специфікації, яка є додатком №1 до цього Договору.

Специфікацією на поставку труб та фітингів із поліетилену, яка є додатком №1 до Договору сторонами погоджено найменування товару, одиниця виміру, кількість, ціна, загальна вартість замовлення.

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна цього договору, у тому числі ПДВ, становить 8045007,72 грн. Ціна за одиницю товару зазначена у Специфікації, яка є додатком №1 до цього Договору.

Згідно з п. 1.3 Договору обсяг закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2573261,17 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних №ЕТП РТ1002/011 від 10.02.2014 на суму 152210,77 грн, №ЕТП РТ2403/004 від 24.03.2014 на суму 780984,00 грн, №ЕТП РТ2603/001 від 26.03.2014 на суму 780984,00 грн, №ЕТП РТ0104/012 від 01.04.2014 на суму 780984,00 грн, № ЕТП РТ0904/004 від 09.04.2014 на суму 78098,40 грн.

Отримання відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних, підтверджується підписами його представників на зазначених накладних та довіреностями відповідача на отримання товару від позивача.

Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі Договору, не надано.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобовязання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обовязки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок учасника, вказаний у даному Договорі, потягом 45 робочих днів з моменту поставки товару, якщо інші умови оплати не передбачені Специфікацією.

Таким чином, товар отриманий за видатковою накладною №ЕТП РТ2403/004 від 24.03.2014 на суму 780984,00 грн відповідач зобовязаний був оплатити - до 30.05.2014 включно, за видатковою накладною №ЕТП РТ2603/001 від 26.03.2014 на суму 780984,00грн - до 03.06.2014 включно, за видатковою накладною №ЕТП РТ0104/012 від 01.04.2014 на суму 780984,00 грн - до 10.06.2014 включно, за видатковою накладною №ЕТП РТ0904/004 від 09.04.2014 на суму 79098,40 грн - до 18.06.2014 включно.

Проте, відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату отриманого за вказаними видатковими накладними товару, у звязку з чим у відповідача перед позивачем утворилась непогашена заборгованість в сумі 2573261,17 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Донецької області від 24.12.2015 у справі №905/3265/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» до Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про стягнення заборгованості в сумі 2685757,45 грн, у тому числі основний борг основний борг в сумі 2573261,19 грн, 3% річних в сумі 7318,62 грн та інфляційні втрати в сумі 105177,64 грн затверджено мирову угоду (далі - ОСОБА_2 угода).

За змістом п. 2 ОСОБА_2 угоди сторони погодили, що на момент підписання цієї угоди божником визнаються заявлені вимоги по справі у розмірі 2685757,45 грн.

Згідно п. 3 ОСОБА_2 угоди боржник зобовязується сплатити 2726094,57 грн, у тому числі 2573261,19 грн боргу за поставлений товар, 105177,64 грн інфляційних втрат, 7318,62 грн 3% річних та 40337,12 грн відшкодування судового збору, шляхом перерахування на поточний рахунок стягувача, вказаної у цьому пункті суми в повному обсязі до 26.02.2016.

Як свідчать матеріали справи та підтверджується сторонами (копії банківських рахунків по особовому рахунку позивача містяться в матеріалах справи), відповідач умови мирової угоди затвердженої ухвалою господарського суду Донецької області від 24.12.2015 по справі №905/3265/15 виконав в повному обсязі 10.02.2016.

Однак, посилаючись на наявність у відповідача простроченого грошового зобовязання за Договором №51 від 28.10.2013 за видатковими накладними №ЕТП РТ2403/004 від 24.03.2014, №ЕТП РТ2603/001 від 26.03.2014, №ЕТП РТ0104/012 від 01.04.2014, № ЕТП РТ0904/004 від 09.04.2014 позивач просить стягнути з відповідача 3% річних, що нараховані з 31.05.2014 по 12.07.2015 та інфляційні втрати, нараховані з 31.05.2014 по 28.02.2015.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

За приписами ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобовязання передбачені ст.ст. 202-205 Господарського кодексу України, ст.ст. 599-601, 604-609 Цивільного кодексу України, зокрема, за ст. 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобовязання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обовязки сторін зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності зі ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання за Договором №51 від 28.10.2013 за видатковими накладними №ЕТП РТ2403/004 від 24.03.2014, №ЕТП РТ2603/001 від 26.03.2014, №ЕТП РТ0104/012 від 01.04.2014, № ЕТП РТ0904/004 від 09.04.2014 встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, що нараховані за період існування простроченого грошового зобовязання саме за Договором №51 від 28.10.2013 до затвердження судом мирової угоди сторін, є правомірними.

Враховуючи викладене, вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 549209,80грн та 3% річних у розмірі 80103,28 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

У звязку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Південна, 1, ідентифікаційний код 03361075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт» (93009, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Трудова, 1, ідентифікаційний код 33090871) 3% річних у розмірі 80103 (вісімдесят тисяч сто три) грн 28 коп., інфляційні втрати у розмірі 549209 (пятсот сорок девять тисяч двісті девять) грн 80 коп. та судовий збір у розмірі 9439 (девять тисяч чотириста тридцять девять) грн 70 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 19.12.2016

Суддя М.В. Сажнева