Вирок № 63668844, 15.11.2016, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/5112/16-к

№ провадження 1-кп/646/352/2016

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.11.16 м. Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова Харківської області у складі:

головуючий суддя Єжов В.А.

судді: Шелест І.М.

Блага І.С.

при секретарі Марковій О.В.

за участю: прокурора Філоненко К.С.

потерпілої ОСОБА_2

представників потерпілого ОСОБА_3

ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника - адвоката Євстігнєєва В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12016220060000471, зареєстроване 25 лютого 2016 рокув Єдиному реєстрі досудових розслідувань, за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, з вищою освітою, неодруженого, працюючого на посаді старшого спеціаліста з ОКР ПАТ «Альфа Банк», який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 366, частиною 4 статті 191, частиною 3 статті 15, пунктами 6 і 9 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України,

У С Т А Н О В И В:

Наказом директора з управління персоналом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі Банк) №2532-К від 30.07.2012 ОСОБА_5 прийнятий на роботу на посаду спеціаліста групи забезпечення продажів в Харківському регіоні відділу забезпечення продажів Управління продажів продуктів споживчого кредитування. Вподальшому наказом начальника відділу кадрів від 17.06.2014 №2634-К ОСОБА_5 переведений посаду спеціаліста з операційно-касової роботи ПАТ «Альфа-Банк» Відділення «Харківського №1», та наказом від 01.09.2015 №3316-К - на посаду старшого спеціаліста з операційно-касової роботи ПАТ «Альфа-Банк» Відділення «Харківського №1», на якій фактично працював до 19.02.2016.

В період часу з 25 серпня 2015 року по 16 листопада 2015 року ОСОБА_5, працюючи на посадах спеціаліста та старшого спеціаліста з операційно-касової роботи Відділення «Харківського №1» ПАТ «Альфа-Банк», відповідно до службових повноважень і обов'язків здійснюючи адміністративно-господарські функції, будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, шляхом зловживання своїм службовим становищем, маючи доступ до банківської інформації та рахунків клієнтів банку, маючи повноваження на проведення банківських операцій по обслуговуванню клієнтів, в тому числі: укладання депозитних та кредитних договорів, проведення операцій по рахунках клієнтів, реалізуючи виниклий у нього злочинний умисел на незаконне заволодіння чужим майном - грошовими коштами клієнтки банку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, розміщеними нею на рахунках у вказаному відділенні банку на загальну суму 200 000 грн., з використанням службового підроблення, знаходячись на своєму робочому місці у приміщенні ПАТ «Альфа-Банк» Відділення Харківське №1 за адресою м. Харків, вул. Полтавський Шлях, будинок №14, провівши ряд банківських операцій та оформивши відповідні завідомо неправдиві документи, незаконно заволодів та розпорядився грошовими коштами клієнтки банку ОСОБА_2, розміщеними на рахунках Банку, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 25 лютого 2015 року укладено з ПАТ «Альфа Банк» угоду №ДФЛ-489125/49 на розміщення вкладу, згідно з якою вона розмістила власні кошти у сумі 200000 грн. на депозитному рахунку ПАТ «Альфа Банк» НОМЕР_2, згідно з умовами якої Банк щомісячно нараховує проценти в розмірі 23,75% річних на суму вкладу та щомісячно перераховує їх на рахунок вкладника НОМЕР_3.

ОСОБА_5 з метою реалізації вищевказаного злочинного умислу на заволодіння чужими грошовими коштами - коштами клієнтки банку ОСОБА_2 на загальну суму 200 000 грн., у період з 25 серпня 2015 року по 16 листопада 2015 року, не повідомляючи клієнтку банку ОСОБА_2 про відкриття на її ім'я у зазначеному відділенні банку рахунків НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, а також карткового рахунку НОМЕР_7, та без згоди останньої на проведення від її імені вказаних операцій, не повідомивши ОСОБА_2 про оформлення документів щодо зазначених операцій та без фактичного підписання нею відповідних офіційних документів щодо вказаних операцій, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, підробив офіційні документи від імені ОСОБА_2, а також від імені старшого спеціаліста з операційно-касової роботи цього ж відділення банку ОСОБА_7, а саме:

- заяву від імені ОСОБА_2, датовану 25.08.2015, про повернення вкладу в повному розмірі 200 тис. грн. за Угодою на розміщення вкладу «Альфа-Депозит» №ДФЛ-489125/49 від 25.02.2015 (депозитний рахунок НОМЕР_2);

- заяву від імені ОСОБА_2 №880796, датовану 25.08.2015, на видачу готівки в сумі 170000 грн.;

- оферту, датовану 25.08.2015 №ДФЛ-555797/49 від імені ОСОБА_2 на укладення угоди на розміщення вкладу в сумі 170 тис. грн.;

- акцепт оферти, датований 25.08.2015 №ДФЛ-555797/49 на укладення угоди на розміщення вкладу у сумі 170 тис. грн. на рахунок НОМЕР_4;

- оферту від імені ОСОБА_2 на укладання угоди на обслуговування платіжних карток, датований 26.08.2015;

- акцепт вищевказаної оферти від імені ОСОБА_2, датовану 26.08.2015, на укладання угоди на обслуговування платіжних карток;

- заяву на відкриття поточних рахунків та картки зі зразками підписів ОСОБА_2, датовану 26.08.2015;

- заяву від імені ОСОБА_2 №1940175 від 31.08.2015 про зняття готівкових коштів на суму 30 тис. грн. з її поточного рахунку НОМЕР_3;

- заяву на переказ готівки №22064 від 25.09.2015 від імені ОСОБА_2 про зарахування на її поточний рахунок НОМЕР_3 грошових коштів у сумі 562 грн.;

- меморіального ордеру №276963 від 05.10.2015 про перерахування коштів в сумі 167126 грн. з рахунку НОМЕР_4 на рахунок НОМЕР_3, що відкриті на ім'я ОСОБА_2;

- оферту від 05.10.2015 №ДФЛ-568790/49 від імені ОСОБА_2 на укладення угоди на розміщення вкладу в сумі 100 тис. грн.;

- акцепт зазначеної оферти, датованої 05.10.2015 №ДФЛ-568790/49 на укладення угоди на розміщення вкладу у сумі 100 тис. грн. на рахунку ОСОБА_2 НОМЕР_5;

- платіжне доручення №705157 від 05.10.2015 від імені ОСОБА_2 про перерахування коштів у сумі 100 тис. грн. з рахунку НОМЕР_3 на рахунок НОМЕР_5 у ПАТ «Альфа Банк», що відкриті на ім'я ОСОБА_2;

- заяву від імені ОСОБА_2 №708139 від 05.10.2015 про видачу готівки в сумі 47 тис. грн. з поточного рахунку НОМЕР_3;

- заяву від імені ОСОБА_2 №22274 від 06.10.2015 про видачу готівки на суму 20600 грн. з поточного рахунку НОМЕР_3;

- заяву від 15.10.2015 від імені ОСОБА_2 про дострокове повернення вкладу в сумі 100000 грн. за угодою №ДФЛ-568790/49 з рахунку НОМЕР_5;

- меморіальний ордер №306495 від 15.10.2015, згідно з яким кошти ОСОБА_2 у сумі 100000 грн. перераховані з рахунку НОМЕР_5 на рахунок НОМЕР_3;

- заяву від імені ОСОБА_2 №350788 від 15.10.2015 про зняття з рахунку НОМЕР_3 готівкових коштів в сумі 50000 грн.;

- заяву від імені ОСОБА_2 №85191 від 16.10.2015 про зняття з рахунку НОМЕР_3 готівки в сумі 50000 грн.;

- оферту від імені ОСОБА_2 на укладення угоди на розміщення в ПАТ «Альфа Банк» вкладу №ДФЛ-572261/49 від 16.10.2015 у сумі 30000 грн.;

- акцепт зазначеної оферти, датованої 16.10.2015, №ДФЛ-572261/49 на укладення угоди на розміщення вкладу у сумі 30 тис. грн. на рахунку на ім'я ОСОБА_2 НОМЕР_6;

- заяву на переказ готівки №85743 від 16.10.2015 від імені ОСОБА_2 щодо зарахування готівки в сумі 30000 грн. на рахунок НОМЕР_6;

- заяву на переказ готівки №41980 від 04.11.2015 від імені ОСОБА_2 про зарахування коштів в сумі 100 грн. на картковий рахунок на ім'я ОСОБА_2 НОМЕР_7;

- меморіальний ордер №390180 від 16.11.2015 про перерахування грошових коштів в сумі 30000 грн. з рахунку НОМЕР_6 на рахунок НОМЕР_3;

- заяву на видачу готівки №644951 від 16.11.2015 від імені ОСОБА_2 щодо зняття готівкових коштів в сумі 30420 грн. з рахунку НОМЕР_3.

Використовуючи вищевказані підроблені документи і своє службове становище, всупереч інтересам служби, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами клієнтки банку ОСОБА_2, а також приховання своїх злочинних дій від керівництва відділення банку, без відому та згоди клієнтки банку ОСОБА_2 незаконно провів та оформив з коштами клієнтки ОСОБА_2 ряд банківських операцій, в результаті яких відбулися такі дії:

1) 25.08.2015 повернення вкладу ОСОБА_2 в повному розмірі 200 тис. грн. за Угодою на розміщення вкладу «Альфа-Депозит» №ДФЛ-489125/49 від 25.02.2015, шляхом перерахування коштів з депозитного рахунку ОСОБА_2 НОМЕР_2 на її поточний рахунок НОМЕР_3;

2) в той же день - видача готівки в сумі 170 тис. грн. з поточного рахунку ОСОБА_2 НОМЕР_3 та одночасне оформлення угоди №ДФЛ-555797/49 від імені ОСОБА_2 на розміщення вкладу в сумі 170 тис. на незаконно без згоди і відома ОСОБА_2 відкритий на її ім'я рахунок НОМЕР_4 та зарахування вказаної суми на цей рахунок;

3) укладення угоди від імені ОСОБА_2 на обслуговування платіжних карток, датованої 26.08.2015, з відкриттям карткового рахунку НОМЕР_7 на її ім'я;

4) видача 31.08.2015 готівкових грошових коштів на суму 30000 грн. з поточного рахунку ОСОБА_8 НОМЕР_3;

5) перерахування коштів в сумі 167126 грн. з рахунку НОМЕР_4 на рахунок НОМЕР_3;

6) укладення угоди 05.10.2015 №ДФЛ-568790/49 від імені ОСОБА_2 на розміщення вкладу в сумі 100 тис. грн. на незаконно без згоди і відома відкритий на її ім'я рахунок НОМЕР_5 та зарахування вказаної суми на цей рахунок з поточного рахунку НОМЕР_3;

7) видача 05.10.2015 готівкових грошових коштів в сумі 47000 грн. з поточного рахунку ОСОБА_2 НОМЕР_3, якими ОСОБА_5 заволодів та розпорядився на власний розсуд;

8) видача 06.10.2015 готівкових грошових коштів в сумі 20600 грн. з поточного рахунку ОСОБА_2 НОМЕР_3, якими ОСОБА_5 заволодів та розпорядився на власний розсуд;

9) повернення вкладу в сумі 100000 грн. за угодою №ДФЛ-568790/49 (розірвання угоди) з рахунку НОМЕР_5 з одночасним перерахуванням вказаної суми на рахунок НОМЕР_3;

10) видача 15.10.2015 з рахунку НОМЕР_3 готівкових коштів в сумі 50000 грн., якими ОСОБА_5 заволодів та розпорядився на власний розсуд;

11) видача 16.10.2015 з рахунку НОМЕР_3 готівкових грошових коштів в сумі 50000 грн., якими ОСОБА_5 заволодів та розпорядився на власний розсуд;

12) укладення угоди №ДФЛ-572261/49 від 16.10.2015 в ПАТ «Альфа Банк» на розміщення вкладу у сумі 30000 грн. з одночасним перерахуванням вказаної суми на незаконно без згоди і відома ОСОБА_2 відкритий на її ім'я рахунок НОМЕР_6;

13) перерахування 16.11.2015 грошових коштів в сумі 30000 грн. з рахунку НОМЕР_6 на рахунок НОМЕР_3;

14) видача 16.11.2015 готівкових коштів в сумі 30420 грн. з рахунку НОМЕР_3, відкритого на ім'я ОСОБА_2, якими ОСОБА_5 заволодів та розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_5, будучи службовою особою, в період з 25 серпня 2015 року по 16 листопада 2015 року, шляхом зловживання своїм службовим становищем, з використанням вищевказаних складених ним завідомо неправдивих документів, незаконно заволодів та розпорядився на власний розсуд коштами клієнтки ПАТ «Альфа Банк» ОСОБА_2 на загальну суму 198 020 грн., розмір якої більш ніж в 250 разів перевищує встановлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто є великим, та спричинивши тяжкі наслідки.

В подальшому, у березні 2016 року зазначені матеріальні збитки, заподіяні ОСОБА_9 вказаними злочинними діями працівника ПАТ «Альфа Банк» ОСОБА_5, відшкодовані Банком в повному обсязі на виконання вимоги депозитного договору вкладника ОСОБА_2, у зв'язку з чим ПАТ «Альфа Банк» спричинено матеріальну шкоду на зазначену суму.

Крім того, ОСОБА_5, вчинивши у період з 25.08.2015 по 16.11.2015 за вищевказаних обставин зазначені злочини, передбачені ч.4 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, вчинив новий злочин за наступних обставин.

Керівництвом ПАТ «Альфа-Банк» з 19 лютого 2016 року ОСОБА_5 був відсторонений від виконання своїх службових обов'язків у зв'язку з проведенням перевірки за виявленим фактом здійснення ним незаконних банківських операцій, спрямованих на заволодіння коштами деяких клієнтів Банку.

ОСОБА_5 усвідомив, що у цій ситуації в ході перевірки він неминуче буде викритий у вчиненні вищевказаних злочинів, а саме незаконному заволодінні грошовими коштами клієнтки ОСОБА_2 на суму 198020 грн. та службовому підробленні. Так, ОСОБА_2, яка щомісячно 25 числа отримувала у відділенні банку за адресою м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 14, відсотки зі свого депозитного рахунку, і, яку приблизно з червня 2015 року постійно обслуговував він особисто, у разі його відсутності звернеться з цього приводу до іншого відповідного працівника відділення Банку, тому вчинені ним злочини будуть виявлені, після чого він буде нести відповідальність, а крім того у нього неминуче виникнуть майнові (фінансові) зобов'язання перед ОСОБА_2, пов'язані з необхідністю відшкодувати заподіяні матеріальні збитки на вищевказану суму, або перед ПАТ «Альфа Банк», у разі відшкодування ОСОБА_2, як клієнтці, заподіяної неправомірними діями працівника шкоди.

У зв'язку з цим у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на вбивство ОСОБА_2 з метою приховання раніше скоєних ним вищевказаних злочинів, а також з корисливих мотивів - з метою уникнути майнових зобов'язань перед ОСОБА_2 або ПАТ «Альфа Банк».

Реалізуючи свій злочинний умисел, 25 лютого 2016 року близько 10:00 години ОСОБА_5, володіючи інформацією про адресу мешкання останньої, та будучи обізнаним про те, що кожного місяця 25 числа ОСОБА_2 прибуває до відділення ПАТ «Альфа Банк» за адресою м. Харків, вул. Полтавський Шлях, будинок № 14, щоб отримати відсотки за свій депозитний рахунок, приїхав на автомобілі НОМЕР_1, яким керував за довіреністю, до трамвайної зупинки на площі Героїв Небесної Сотні у м. Харкові, що неподалік від дому ОСОБА_2, та став чекати, коли остання прийде на дану зупинку громадського транспорту. Коли ОСОБА_2 прийшла на зупинку ОСОБА_5, скориставшись тим, що потерпіла знає його особисто та довіряє йому, запевнивши її, що у даному місці він знаходиться у робочих справах, запропонував ОСОБА_2 підвезти її до відділення банку, на що потерпіла погодилась та сіла на переднє пасажирське крісло його автомобілю.

Після чого ОСОБА_5, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, заїхав до внутрішнього двору будинку за адресою: м. Харків, провулок Лопатинський, 4, де зупинився, вийшов з автомобілю, відчинив передні пасажирські двері та маючи умисел на умисне протиправне позбавлення життя ОСОБА_2, притиснув потерпілу до сидіння, сів на неї зверху та став наносити їй наявним у нього ножем численні удари в область життєво важливого органу - голову, в різні частини, від яких остання намагалась захищатись, вихопила ніж з руки ОСОБА_5 та кинула його під автомобіль. Після цього, ОСОБА_5, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, взяв до рук невстановлений у ході слідства гострий предмет, який знаходився у його автомобілі, та продовжив наносити удари цим предметом ОСОБА_2 в область голови.

Однак, з причин, не залежних від його волі, ОСОБА_5 не довів свій злочинний намір до кінця, оскільки йому у цьому завадили перехожі та мешканці будинку №4 по провулку Лопатинському у м. Харкові, які зібрались на крики потерпілої про допомогу. У зв'язку з чим ОСОБА_5 виштовхнув ОСОБА_2 та втік з місця події на вказаному автомобілі, і таким чином з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

В результаті протиправних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження: рани голови в тім'яній області розміром 2х1 см, 1,5х1,5 см, 2,5х1 см, в потиличній області 2х1 см, в лобній ділянці зліва 2,5х0,5 см, рани п'ятого пальцю лівої кисті, другого и третього пальців правої кисті, садна верхньої губи, забиття правого колінного суглоба, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №315/А16 від 18.03.2016 відносяться до легких тілесних ушкоджень.

За епізодами звинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 366, ч.4 ст. 191 Кримінального кодексу України.

У судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у інкримінованому обвинуваченні за ч.2 ст. 366, ч.4 ст. 191 КК України визнав повністю і пояснив, що працював на посаді старшого спеціаліста з операційно-касової роботи ПАТ «Альфа Банк» відділення "Харківського №1", однією із клієнток якого була ОСОБА_2, яка тримала 200000 грн. на депозитному рахунку. Цей рахунок обслуговував він особисто, тому в серпні 2015 року вирішив, використовуючи своє службове становище, заволодіти всією сумою коштів за декілька раз. В період часу з 25 серпня 2015 року по 16 листопада 2015 року, із зазначеною метою він писав від імені потерпілої заяви про закриття депозитного рахунку, після чого закривав його, а потім відкривав депозитний рахунок від її імені проте вже на меншу суму. Різницю між цими сумами він через касу забирав собі, підробляючи при цьому підписи старшого спеціаліста з операційно-касової роботи цього ж відділення банку ОСОБА_7 та потерпілої, а отримані кошти використав на власні потреби. Такі операції він виконав приблизно п'ять-шість разів і заволодів грошима потерпілої на загальну суму 198 020 грн.

Обвинувачений у судовому засіданні заявив, що він розуміє незаконність своїх дій, визнає наведені в обвинувальному акті обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, суму грошових коштів, що були предметом злочину, погоджується з кримінально-правовою кваліфікацією інкримінованих йому злочинів за ч.2 ст. 366, ч.4 ст. 191 КК України. Він усвідомлює небезпечність своєї злочинної поведінки, розкаюється у вчиненому, мотивує свої дії залежністю від потреби грати.

Приймаючи до уваги, що обвинуваченим, захисником та прокурором не оспорюються подія і обставини інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 366, ч.4 ст. 191 КК України, враховуючи, що учасники судового провадження проти цього не заперечують, та немає сумнівів у тому, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і роз'яснення суду щодо позбавлення у даному випадку права їх оскарження у апеляційному порядку, добровільності такої позиції, суд у відповідності до положень частини третьої статті 349 КПК України визнає недоцільним дослідження зазначених обставин по кримінальній справі в цій частині.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини цієї частини справи, оцінивши представлені сторонами судового провадження докази в їх сукупності, суд визнає вину ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень доведеною і кваліфікує його дії за ч.2 ст. 366 КК України як складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, якщо воно спричинило тяжкі наслідки; за ч.4 ст. 191 КК України - як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, якщо воно вчинене у великих розмірах.

За епізодом звинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, п.6 і 9 ч.2 ст. 115 Кримінального кодексу України.

У судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у інкримінованому обвинуваченні за ч.3 ст. 15, п.6 і 9 ч.2 ст. 115 КК України не визнав і пояснив, що приблизно у 20-х числах лютого 2016 року у банку почалась перевірка і він зрозумів, що його буде викрито у вчинених ним злочинних діях з коштами ОСОБА_2 Він втратив покій, не знав що йому робити. Потім він вирішив поговорити з потерпілою, вибачитись, для чого вранці 25 лютого 2016 року (день місяця коли вона отримувала проценти) на автомобілі НОМЕР_1, яким керував за довіреністю, приїхав на трамвайну зупинку, де став чекати. Коли ОСОБА_2 появилась, він запропонував їй підвезти до банку, на що жінка погодилась. Вони їхали в сторону відділення банку, проте по дорозі він повернув до випадкового двору. Зупинившись, він взяв невеликий кухонний ніж, що завжди возив у автомобілі, і став ним наносити потерпілій удари в область голови. Жінка кричала, захищалась і вибила з його руки ніж. Тоді він взяв із дверцят автомобіля викрутку і продовжив нанесення ударів потерпілій в голову. Через деякий час він, зрозумівши, що вчиняє злочин, припинив свої дії, виштовхнув потерпілу і уїхав. Пізніше автомобіль він залишив в сел. Затишшя Харківської області. Наміру вбивати потерпілу він не мав, тому вважає, що його дії в цій частині правильно кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України. Поговорити з потерпілою і вибачитись перед нею він не встиг.

Крім часткового визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини, вона доведена показаннями потерпілої та свідків, досліджених в судовому засіданні, іншими об'єктивними доказами.

Потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що 25 лютого 2015 року розмістила у відділенні ПАТ «Альфа Банк», розташованому по вул. Полтавський шлях, 14, у м. Харкові, грошові кошти у сумі 200000 грн., тому кожного наступного місяця у цей день вона приходила до відділення банку і отримувала проценти за користування грошима. У відділенні її зазвичай обслуговував працівник банку ОСОБА_5 25 лютого 2016 року після 9 години ранку вона прийшла на зупинку громадського транспорту, де зустріла обвинуваченого, який запропонував їй підвезти до відділення банку. Вона погодилась і сіла в автомобіль. Вони їздили приблизно годину. По дорозі ОСОБА_5 декілька разів зупинявся, мотивуючи необхідністю занести документи, придбати цемент. Потім вони заїхала в який-то двір, на пустир, де ОСОБА_5 попросив її штовхнути автомобіль. Вона допомогла штовхнути і сіла на переднє пасажирське сидіння. ОСОБА_5, стоячи біля її двері, мовчки схопив її за одежу і повалив обличчям вниз, після чого став бити ножем здебільше в голову. Вона кричала, а він вимагав від неї мовчати. Потім вона змогла вирвати ніж и викинути, проте ОСОБА_5 став бити чимось іншим. В неї рясно пішла кров, вона стала захлинатися, а ОСОБА_5 почав її душити. Вона почула голоси людей і стала кликати на допомогу, після чого обвинувачений з неї зліз і сів за кермо, а вона побігла до дівчат, які йшли до автомобіля. В неї не має сумнівів в тому, що метою обвинуваченого було завдання їй смерті. Жодних розмов щодо викрадення її грошових коштів або вибачення з боку обвинуваченого не було.

У суду не має підстав ставити під сумнів показання потерпілої, оскільки вони узгоджуються з іншими об'єктивними доказами.

Так, свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні підтвердила, що дійсно 25 лютого 2016 року в першій половині дня почула крики жінки, яка звала на допомогу. У вікно вона побачила, що у дворі будинку знаходиться автомобіль марки "ВАЗ-21099" з розчиненими дверцятами, біля яких стояв обвинувачений і наносив удари жінці, що була в автомобілі. Це продовжувалось приблизно 10-20 хвилин, вона вирішила що відбувається зґвалтування, тому сфотографувала цей автомобіль і викликала поліцію, а потім вийшла на вулицю. Водій зазначеного автомобіля спочатку зробив коло, зупинився біля гаражів і став спостерігати здаля, а вже потім в'їхав з місця події. У дворі знаходилась потерпіла, у якої голова була в крові, тому їй викликали швидку допомогу.

Свідки ОСОБА_12 і ОСОБА_13 надали суду аналогічні свідчення про обставини подій 25 лютого 2016 року, відзначивши при цьому, що вийшли на вулицю на крики жінки про допомогу, що лунали із автомобіля на пустирі за їхнім будинком. Обходячи будинок вони зустріли автомобіль марки "ВАЗ-21099" синього кольору і записали його номерний знак - "НОМЕР_1". На місці пригоди автомобіля вже не було, а тільки знаходилась потерпіла, у якої на голові було багато ран. На місці стоянки автомобіля вони побачили багато слідів від взуття і знайшли ніж. Жінка розповіла, що отримала численні удари ножем і предметом по типу викрутки, просила не залишати її одну. Водій вказаного автомобіля спостерігав за цими подіями, зупинившись через провулок. Коли свідок ОСОБА_13 спробував його наздогнати, той уїхав остаточно.

Свідок ОСОБА_14, який працює лікарем-нейрохірургом, повідомив суду, що надавав медичну допомогу ОСОБА_2, при цьому виявив на її голові численні колото-різані поранення.

Наведені показання обвинуваченого, потерпілої і свідків про механізм спричинення тілесних ушкоджень співпадають з висновками експерта від 18 березня 2016 року № 315/А16, згідно якого у потерпілої ОСОБА_2 виявлені: рани голови - в лівій тім'яній області розміром 2х1 см, 1,5х1,5 см, 2,5х1 см, в потиличній області 2х1 см, в лобній ділянці зліва 2,5х0,5 см, рани п'ятого пальцю лівої кисті, другого и третього пальців правої кисті, садна верхньої губи, забиття правого колінного суглоба, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Експерт не виключає, що тілесні ушкодження на пальцях рук можуть бути наслідками самооборони.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 лютого 2016 року ОСОБА_2 звернулась до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, згідно якої в цей день громадянин ОСОБА_5 намагався позбавити її життя за допомогою ножа.

З протоколу огляду місця події від 25 лютого 2016 року видно, що на ділянці землі поблизу будинку №4 по провулку Лопатинському в м. Харкові виявлено кухонний ніж з рукояткою білого кольору.

Під час пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпіла прямо указала на ОСОБА_5 як на особу, яка ножем спричинила тілесні ушкодження, що зафіксовано відповідним протоколом від 25 лютого 2016 року.

За висновком експерта від 11 квітня № 352-Ц/2016 на ножі, вилученому з місця злочину виявлені сліди крові, яка могла статися від потерпілої ОСОБА_2

На фотознімку, виготовленому свідком ОСОБА_11, видно, що автомобіль марки "ВАЗ-21099" темного кольору знаходиться біля розвалин двох будівель, при цьому його передні двері розкриті.

Під час огляду автомобіля НОМЕР_1, залишеного в сел. Затишшя Харківської області, працівниками поліції виявлена записка ОСОБА_5, в якій він вибачається за скоєне.

Сторона захисту настоювала на тому, що вина ОСОБА_5 щодо наявності умислу на протиправне позбавлення потерпілої життя - не доведена, мотивуючи тим, що: для заподіяння тілесних ушкоджень він використовував невеликий ніж і настали від його дій наслідки у вигляді легких тілесних ушкоджень; удари нанесені в голову і відсутні удари в інші життєво-важливі органи; ці події відбувались у світлу частину доби, у людному місці у центрі м. Харкова; потерпіла не пред'явила до обвинуваченого цивільний позов на відшкодування шкоди, завданої злочином.

Суд критично ставиться до цієї позиції захисту виходячи з наступного.

У відповідності до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 №2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи" для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Так, характер дій обвинуваченого, їхня тривалість і наполегливість у досягненні мети, кількість і локалізація ударів ножем і викруткою, на використанні якої настоював сам обвинувачений, у життєво важливий орган - голову потерпілої, яка є особою похилого віку, свідчать про наявність у обвинуваченого умислу на протиправне позбавлення потерпілої життя. Розмір ножа, на розсуд суду, в цьому випадку, не має значення, оскільки він є предметом, спеціально призначеним для різання. За свідченням свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 місце вчинення злочину є безлюдним пустирем серед нетрищ, проте дійсно розташованих в центральній частині Харкова. Згідно показань потерпілої і зазначених свідків, обвинувачений вимушено припинив свої дії тільки внаслідок втручання громадян, які стали збиратися на місці події. Крім того, довести свій умисел до кінця обвинуваченому заважали активний супротив потерпілої, яка захищалась і змогла вибити ніж із його руки, а також вдягнута на неї одежа - наявність капюшону куртки і шарф на шиї.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі в цій частині, оцінивши представлені сторонами судового провадження докази в їх сукупності, суд визнає вину ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення доведеною і кваліфікує його дії за ч.3 ст. 15, п.6 і 9 ч.2 ст. 115 Кримінального кодексу України, як незакінченого замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів (п.6) та з метою приховати інший злочин (п.9).

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття ОСОБА_5, яке виразилось у його критичному відношенні до своєї протиправної поведінки, визнанні винуватості та готовності нести передбачену законом кримінальну відповідальність, сприянні органу розслідування та суду у встановленні дійсних обставин вчинених ним злочинів.

Обставиною, яка у відповідності до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.

При призначенні ОСОБА_5 покарання у відповідності до положень статті 65 КК України суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень: віднесення їх законодавством до категорій: середньої тяжкості, тяжких та особливо тяжких, характер і ступінь їхньої суспільної небезпеки, сукупність усіх фактичних обставин, які їх характеризують: обстановку і спосіб злочинного діяння, сутність негативних наслідків, що настали для здоров'я потерпілої, вартість викраденого майна; дані, які характеризують особу обвинуваченого: не судимий, до кримінальної відповідальності притягається вперше, на час вчинення інкримінованих злочинів був офіційно працевлаштований, на диспансерному обліку в лікарських установах, у тому числі у лікаря-нарколога, не перебуває, має постійне місце проживання у місті Харкові, за яким у побуті характеризується позитивно, враховує визнання обвинуваченим своєї вини, його майновий та сімейний стан, його вік.

За сукупністю обставин вчинених кримінальних правопорушень, їхнього ступеня тяжкості, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого суд визнає необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ним нових злочинів призначення ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі у межах, встановлених у санкції інкримінованих частин статей Особливої частини Кримінального кодексу України.

Представником потерпілого публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" заявлено цивільний позов на відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином в сумі 231254,88 грн.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, вважаючи їх обґрунтованими і такими, що відповідають розміру завданої ним матеріальної шкоди.

Визнаючи встановленим факт протиправних дій обвинуваченого у відношенні майна потерпілого, приймаючи до уваги конкретні обставини скоєного злочину, суд з урахуванням положень статей 1166, 1190 ЦК України, майнового стану обвинуваченого, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Долучені до матеріалів кримінальної справи речові докази, у відповідності до вимог частини 9 статті 100 КПК України підлягають:

- автомобіль НОМЕР_1, який зберігається на штрафмайданчику Основ'янського відділення Слобідського відділу ГУ НП в Харківській області - поверненню за належністю ОСОБА_15, як законному володільцю;

- свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_8 і довіреність, які зберігаються в камері речових доказів Основ'янського відділення Слобідського відділу ГУ НП в Харківській області - поверненню за належністю ОСОБА_15;

- DVD-R диск з відеозаписами з ПАО „Турбоатом", DVD-R диск вилучений в ПрАТ „Київстар" з інформацією по номеру НОМЕР_9, документи банку за описами № 1, 2, 3 і 4 - продовжувати зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- посвідчення водія на ім'я ОСОБА_5, мобільний телефон Nokia 630 чорного кольору з сім-картою „Київстар", які зберігаються в камері речових доказів Основ'янського відділення Слобідського відділу ГУ НП в Харківській області - поверненню за належністю ОСОБА_5;

- ніж зі слідами бурого кольору, 2 змиви речовини бурого кольору, які містяться в 2 паперових конвертах, 3 листа формату А4, записник з рукописним текстом, які зберігаються в камері речових доказів Основ'янського відділення Слобідського відділу ГУ НП в Харківській області - знищенню.

Судові витрати на проведення судових експертиз в розмірі 4731,35 грн. (879,60 + 3851,75), у відповідності до правил ч.2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Обрана до ОСОБА_5 міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання вироку суду, підлягає продовженню до набрання ним законної сили.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень та призначити покарання:

- за частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки та зі штрафом у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - у сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. в дохід держави;

- за частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки;

- за частиною 3 статті 15, пунктами 6 і 9 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років з конфіскацією у власність держави всього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у вигляді позбавленні волі на строк 11 (одинадцять) років з конфіскацією у власність держави всього майна, яке є власністю засудженого, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки та зі штрафом у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - у сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. в дохід держави.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 01 березня 2016 року.

Зарахувати ОСОБА_5, на підставі ч.5 ст. 72 КК України, в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 01 березня 2016 року по 15 листопада 2016 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 - тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Речові докази:

- автомобіль НОМЕР_1, який зберігається на штрафмайданчику Основ'янського відділення Слобідського відділу ГУ НП в Харківській області - повернути за належністю ОСОБА_15;

- свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_8 і довіреність, які зберігаються в камері речових доказів Основ'янського відділення Слобідського відділу ГУ НП в Харківській області - повернути за належністю ОСОБА_15;

- DVD-R диск з відеозаписами з ПАО „Турбоатом", DVD-R диск вилучений в ПрАТ „Київстар" з інформацією по номеру НОМЕР_9, документи банку за описами № 1, 2, 3 і 4 - продовжувати зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- посвідчення водія на ім'я ОСОБА_5, мобільний телефон Nokia 630 чорного кольору з сім-картою „Київстар", які зберігаються в камері речових доказів Основ'янського відділення Слобідського відділу ГУ НП в Харківській області - повернути за належністю ОСОБА_5;

- ніж зі слідами бурого кольору, 2 змиви речовини бурого кольору, які містяться в 2 паперових конвертах, 3 листа формату А4, записник з рукописним текстом, які зберігаються в камері речових доказів Основ'янського відділення Слобідського відділу ГУ НП в Харківській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (01001, м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346, п/р № 28091310437701) на відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди - 231254,88 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) судові витрати в сумі 4731,35 грн.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. На вирок суду може бути подана апеляційна скарга Апеляційному суду Харківської області через Червонозаводський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя: Єжов В.А.

Судді: Шелест І.М.

Блага І.С.