Рішення № 63664331, 13.12.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/28/16 Справа № 202/27393/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Слюсар Л. П. Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія 30

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 року м. Дніпро 13 грудня 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого - Куценко Т.Р.

суддів - Варенко О.П., Максюта Ж.І.

при секретарі - Синенко Є.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2,

на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 22 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок затоплення квартири, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом та враховуючи останні уточнення, просив стягнути солідарно з відповідачів майнову шкоду та моральну шкоду, заподіяну внаслідок затоплення квартири.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 24 червня 2010 року з квартирі АДРЕСА_1, в якій зареєстровані та проживають відповідачі, сталося залиття квартири НОМЕР_1, яка розташована поверхом нижче та власником якої є позивач. На момент залиття ОСОБА_2 не було вдома та він повернувся на наступний день, тобто 25 червня 2010 року. В цей же день він звернувся в КЖЕП з проханням зафіксувати момент залиття квартири і комісією з представників КЖЕП-21 був складений акт, з якого видно, що залиття сталося з причини зриву крану зливного бачка в квартирі НОМЕР_2. Внаслідок залиття були пошкоджені стелі, стіни і підлога у трьох житлових кімнатах, ванній, туалеті і коридорі квартири, що належить йому на праві власності. Були також пошкоджені меблі та інше належне йому майно. У результаті підвищеної вологості в квартирі, на стінах, підлозі, стелі і меблів стала розвиватися цвіль. Необхідний ремонт після залиття даної квартири був завершений 15 жовтня 2010 року та ремонтні роботи і необхідні для них матеріали були оплачені позивачем в повному обсязі.

21 червня 2013 року стеля і стіни кухні в квартирі позивача були знову залиті відповідачами, про що був складений Акт від 21 червня 2013 року. При складанні акта відповідачі не допустили представників КЖЕП -21 обстежити їх квартиру і відмовилися брати участь у складанні Акту, про що в Акті зроблено відповідний запис. Отже, йому було завдано повторно матеріальну шкоду. Таким чином, розмір матеріального збитку, заподіяного залиттям квартири, які сталися 24 червня 2010 року, а також 21 червня 2013 року, він оцінює в 22 621,37 грн. та враховуючи дані обставини також просив стягнути й моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. /а.с.3-4, 50-52/.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2014 року в задоволені заявленим позовних вимог відмовлено /а.с.167-172/.

В апеляційній скарзі позивач посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваного рішення /а.с.177-180/.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню, відповідно до ст. 309 ЦПК України, з наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належить позивачу на праві власності. На підставі свідоцтва про право власності на житло від 17 січня 1994, виданого виконкомом міської Ради народних депутатів на підставі розпорядження від 17 січня 1994 року за №3/203-94 ОСОБА_2 належить ? частина трикімнатної квартири АДРЕСА_2 17 січня 1994 року та ? частина квартири належить позивачу на підставі договору дарування, посвідченого 09 грудня 2004 року за № 4094 приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО Поповою І.О., що підтверджується відповідною відміткою у свідоцтві /а.с.5/.

Згідно Акту від 25 червня 2010 року, складеного працівниками КЖЕП-21, причиною виникнення затоплення є зрив крана зливного бачка в квартирі НОМЕР_2, розташованої поверхом вище над квартирою НОМЕР_1, внаслідок чого сталося залиття: в квартирі залита жила кімната, стіни-шпалери мокрі по периметру (11,8х2,5)=29,5м2, частково відстали, стеля-шпалери відстали по периметру (2,6х4,5)=11,7м2, туалет - стіни-шпалери мокрі, частково здуті, стеля-шпалери відстали (0,8х1,5)=1,2м2. У ванній кімнаті стеля - шпалери - мокрі, частково відстали (1,6х1,6)=2,5м2; коридор - стеля - шпалери мокрі, частково відстали (3,5х1,5)=5,25м2, стіни - шпалери мокрі, частково здуті (4,9х2,5)=12,3м2, мають жовті плями (1,5х2,5)=3,75м2, стеля - шпалери мокрі (4,2х1,5)= 6,3м2 /а.с.9/.

Відповідно Акту від 21 червня 2013 року складеного працівниками КП «ЖЕП №21» ДГС причиною затоплення є недбале відношення мешканців квартири АДРЕСА_1, внаслідок чого сталося залиття кухні, а саме пляма на стелі площею 1,0х0,15 м2 /а.с.84/.

Згідно з Дефектним актом по оцінці збитків спричинених внаслідок затоплення квартири АДРЕСА_2 збитки становлять 19 479,00 грн. /а.с.160-162/.

Ухвалюючи рішення по справі суд першої інстанції встановив, що залиття квартири позивача у 2010 та 2013 роках сталося з вини відповідачів, проте за відсутністю належних доказів, на підставі яких можливо встановити розмір понесених витрат на відновлювальний ремонт квартири у зв'язку з її залиттям, прийшов до висновку що вимога про стягнення майнової шкоди не підлягає задоволенню. Також не підлягає стягненню моральна шкоди, оскільки позивачем не було доведено її спричинення з боку відповідачів.

Проте з даним висновком колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Із роз'яснень викладених у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вбачається, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: шкода; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача; вина.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).

Також п. 3 Постанови роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції по справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу за клопотанням позивача, за результатами якої 22 квітня 2016 року судовим експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_8 складено висновок №1562-15 /а.с.215-232/.

Згідно вказаного висновку в період 2011-2013 років в квартирі АДРЕСА_2, що належить позивачу, було зроблено новий сучасний ремонт, а саме: на стінах поклеєні шпалери, стелі пошпакльовано та пофарбовано, на підлозі улаштовано лінолеум, у ванній кімнаті та туалеті кахлі, дверні полотна відновлено та пофарбовано. Дані обставини були встановлені судовим експертом при візуальному дослідженні на виїзді до об'єкту обстеження та вивчення матеріалів справи.

За результатами дослідження зазначеної квартири судовим експертом встановлено, що розмір матеріальної шкоди, яку було спричинено власнику квартири АДРЕСА_2 внаслідок залиття квартири, яке сталося 24 червня 2010 року з урахуванням вартості матеріалів складає 8 988,96 грн. Вартість відновлювальних робіт, які необхідно провести з метою усунення наслідків даного залиття складає 10 498, 80 грн.

Розмір матеріальної шкоди, яка була спричинена позивачу внаслідок залиття його квартири, яке сталося 21 червня 2013 року з урахуванням вартості матеріалів складає 1 591, 68 грн. та вартість відновлювальних робіт, які необхідно провести з метою усунення наслідків даного залиття складає 1 682, 40 грн. /а.с.220/.

Загальна сума заподіяної матеріальної шкоди, до якої також входить вартість відновлювальних робіт, які необхідно провести з метою усунення наслідків залиття, складає 22 761, 84 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідачів матеріальної шкоди у розмірі 22 621 грн., оскільки розмір шкоди, визначений судовим експертом, перевищує заявлений позивачем та відповідно до вимог ст..11 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку що матеріальна шкода підлягає стягненню з відповідачів саме у розмірі 22 621 грн.

Крім того, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, навівши в рішенні відповідні мотиви. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого та тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Таким чином виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості колегія суддів приходить до висновку, що моральна шкода підлягає стягненню з відповідачів у розмірі 500 грн.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно ст..88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Разом з цим, ст. 79 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких також входять витрати пов'язані з проведенням судових експертиз.

Отже, враховуючи що по справі було проведено судову будівельно-технічну експертизу, яка була сплачена за рахунок позивача, тому дані кошти у розмірі 1374,36 грн. підлягають стягненню з відповідачів. Також необхідно стягнути з відповідачів на користь позивача сплачений судовий збір при звернені до суду з даними позовними вимогами в сумі 251, 50 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 303, ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- задовольнити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2014 року - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 22 621 грн., моральну шкоду в сумі 500 грн. та витрати по сплаті експерта в сумі 1374 грн. 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі по 251 грн. 50 коп. з кожного.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий: Куценко Т.Р.

Судді: Варенко О.П.

Максюти Ж.І.