Рішення № 63662933, 01.12.2016, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

01.12.2016 Єдиний унікальний номер 205/6749/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 рокум. ДніпропетровськСправа № 205/6749/15-ц 2/205/262/16

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Нижного А.В., за участю секретаря судового засідання Мовчана О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, яка діє в свої інтересах та інтересах свої неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1, у якому просив стягнути з відповідача в межах вартості отриманого у спадщину майна заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №11191013000 від 01.08.2007р. у розмірі 29627,00 франків.

У судовому засіданні 26.10.2016р. судом задоволено клопотання представника позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідачів неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в особі їх законного представника ОСОБА_1, у звязку з чим розгляд справи по суті розпочався спочатку.

Суд не погоджується з твердженням представника відповідача ОСОБА_4 про неправомірність залучення до участі у справі в якості співвідповідачів неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в особі їх законного представника ОСОБА_1, оскільки, по-перше, у судовому засіданні 26.10.2016р. представник відповідача ОСОБА_5 не заперечував проти залучення цих осіб як співвідповідачів, по-друге, ст. 33 ЦПК України не обмежує право позивача на залучення до участі у справі співвідповідачів певною стадією цивільного процесу, а як вбачається з матеріалів справи спірні права та обовязки усіх трьох співвідповідачів виникли з однієї підстави, а саме внаслідок спадкування після смерті ОСОБА_6.

Таким чином, з урахуванням уточнення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №11191013000 від 01.08.2007р. у розмірі 29627 франків в рівних частинах по 1/3 частині з кожного, а саме:

стягнути зі спадкоємця ОСОБА_1 1/3 частину успадкованого боргу в сумі 9875,67швейцарських франків в межах 1/3 вартості успадкованого від ОСОБА_6 майна (домоволодіння за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Комсомольська, 61) вартістю 120123,33грн.;

стягнути зі спадкоємця ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_1 1/3 частину успадкованого боргу в сумі 9875,67 швейцарських франків в межах 1/3 вартості успадкованого від ОСОБА_6 майна (домоволодіння за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Комсомольська, 61) вартістю 120123,33 грн.;

стягнути зі спадкоємця ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_1 1/3 частину успадкованого боргу в сумі 9875,67 швейцарських франків в межах 1/3 вартості успадкованого від ОСОБА_6 майна (домоволодіння за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Комсомольська, 61) вартістю 120123,33 грн.

Крім того, в уточненій позовній заяві позивач просить також поновити строк предявлення кредиторських вимог до спадкоємців (т. 1 а.с. 235).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

ОСОБА_1 та її представник у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, посилаючись на суперечливість розрахунку суми заборгованості та пропуск позивачем строку позовної давності.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.

1. 01.08.2007р. між АКІБ «УкрСиббанк» (в подальшому перейменовано на ПАТ«УкрСиббанк») та ОСОБА_6 укладено Договір про надання споживчого кредиту №11191013000 від 01.08.2007р. (далі Кредитний договір), відповідно до якого банк надав відповідачу кредитні кошти в іноземній валюті у сумі 41800,00 швейцарських франків, а позичальник зобовязався повернути кошти та сплатити плату за кредит на умовах, передбачених у договорі, але у будь-якому випадку повернути кредит та плату за кредит у повному обсязі не пізніше 31.07.2028р.

Згідно з ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

На підставі ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, у звязку з неналежним виконанням зобовязань позичальника за Кредитним договором утворилась заборгованість, яка станом на 27.08.2015р. становить 29627,00 швейцарських франків (т. 1 а.с. 12-14, 41).

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на розбіжності у наданому банком розрахунку, оскільки представником банку у судовому засіданні розяснено, що 11.09.2013р. та 11.10.2013р. відбулось погашення зобовязань за кредитом у розмірі 93,03 та 55,00 швейцарських франків, у звязку з чим сума заборгованості за кредитом зменшилась до 29627,00 швейцарських франків.

2. 19.04.2012р. ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ №452164 від 23.04.2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщини.

ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 успадкували після смерті ОСОБА_6 по 1/6 частині домоволодіння за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Комсомольська, 61, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 30.12.2015р. (т.1 а.с.162).

Відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості вказаного домоволодіння його вартість станом на 10.11.2015р. становить 450370,00 грн. (т. 1 а.с. 163).

За таких обставин, у відповідачів на підставі ч. 1 ст. 1282 ЦК України виник обовязок задовольнити вимоги ПАТ«УкрСиббанк» за Кредитним договором в межах успадкованої кожним із них частки домоволодіння за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Комсомольська, 61.

3. Водночас, згідно з ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

На виконання вимог ст. 1281 ЦК України ПАТ«УкрСиббанк» звернулось до Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою від 06.07.2012р., у якій предявило вимоги за Кредитним договором до ОСОБА_1 як спадкоємця після смерті позичальника ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 78).

За таких обставин суд доходить висновку, що банком у межах передбаченого ст. 1281 ЦК України шестимісячного строку предявлено вимоги за Кредитним договором до ОСОБА_1 як спадкоємця після смерті позичальника ОСОБА_6

Разом з тим, з вимогами до інших спадкоємців позичальника ОСОБА_6 позивач звернувся лише 28.05.2013р., коли надіслав до Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори заяву, у якій просив довести до відома усіх без винятку спадкоємців ОСОБА_7 вимоги ПАТ«УкрСиббанк» у розмірі 29775,03 швейцарських франків, що виникли за Кредитним договором (а.с. 85-86).

Оскільки ОСОБА_6 помер 19.04.2012р., про що ПАТ«УкрСиббанк» було відомо станом на 06.07.2012р., проте з вимогами до інших спадкоємців, крім ОСОБА_1, позивач звернувся лише 28.05.2013р., суд доходить висновку, що банком пропущено визначений ч. 2 ст. 1281 ЦК України строк предявлення вимог до інших спадкоємців позичальника ОСОБА_6, крім ОСОБА_1

Згідно з ч. 4 ст. 1281 ЦК України кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

З аналізу ч.ч. 2, 4 ст. 1281 ЦК України вбачається, що закон не передбачає можливості поновлення строку предявлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а відтак у суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про поновлення такого строку.

Таким чином, оскільки банком пропущено визначений ч. 2 ст. 1281 ЦК України строк звернення з вимогами за Кредитним договором до неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як спадкоємців ОСОБА_6, суд доходить висновку, що банк позбавлений права вимоги до вказаних осіб на підставі ч. 4 ст. 1281 ЦК України, що є підставою для відмови у задоволенні позову у частині позовних вимог, звернених до цих осіб.

4. ОСОБА_1 заявлено клопотання про застосування наслідків пропуску строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом наданого ПАТ«УкрСиббанк» розрахунку остання проплата за Кредитним договором була здійснена позичальником ще 04.04.2012р. (а.с. 13).

З надісланої позивачем нотаріусу заяви від 06.07.2012р. про предявлення вимог за Кредитним договором до ОСОБА_1 вбачається, що станом на 06.07.2012р. банку було відомо про невиконання зобовязань позичальника за Кредитним договором, про відкриття спадщини після смерті позичальника ОСОБА_6, а також про те, що ОСОБА_1 є його спадкоємцем.

Таким чином, незважаючи на те, що станом на 06.07.2012р. позивачу було відомо про порушення його прав кредитора за Кредитним договором, а також про особу спадкоємця позичальника за Кредитним договором, ПАТ«УкрСиббанк» звернулось до суду з цим позовом лише 07.09.2015р., тобто після спливу визначеного ст. 257 ЦК України трирічного строку.

Суд не бере до уваги твердження позивача про переривання строку позовної давності внаслідок погашення зобовязань позичальника за договором, які мали місце 11.09.2013р. на суму 93,03 швейцарських франки та 11.10.2013р. на суму 55,00 швейцарських франків, оскільки як вбачається з наданої позивачем виписки за Кредитним договором вказані зарахування мали місце не внаслідок сплати коштів спадкоємцями боржника, а внаслідок договірного списання за Кредитним договором на підставі п.2.6 Договору банківського рахунку (т.1 а.с.121).

Не зважаючи на вимогу суду, представником банку не надано обґрунтованих пояснень щодо того, яким саме чином здійснювались погашення зобовязань за Кредитним договором 11.09.2013р. та 11.10.2013р., у звязку з чим суд вважає, що позивачем не доведено факт вчинення ОСОБА_1 дій, які б свідчили про визнання нею боргу за Кредитним договором в розумінні ч. 1 ст. 264 ЦК України.

Оскільки позовна давність та визначений ст. 1281 ЦК України строк предявлення вимог до спадкоємців є різними строками, суд зазначає, що позивач не звертався до суду з заявою про поновлення пропущеного строку позовної давності, оскільки в уточненій позовній заяві позивач просить поновити лише строк предявлення кредиторських вимог до спадкоємців.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що позовні вимоги до ОСОБА_1 були предявлені після спливу строку позовної давності, а ОСОБА_1 заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності, у суду існують визначені ч. 4 ст. 267 ЦК України підстави для відмови у задоволенні позову також і в частині вимог до ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 264, 1281 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяОСОБА_8