Постанова № 63659525, 12.12.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2016 р. Справа№ 910/13924/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Коротун О.М.

Гаврилюка О.М.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 12.12.2016

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" на рішення господарського суду міста Києва від 15.03.2016 (повне рішення складено 21.03.2016)

у справі №910/13924/15 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Авант-Банк"

до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) публічного акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу"

2) приватного підприємства готельно-ресторанний комплекс "Апельсин"

за участю третьої особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

3) ОСОБА_2

4) товариства з обмеженою відповідальністю "Рені-Лайн"

про звернення стягнення на заставлене майно на суму 96 380 916,83 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2015 у справі №910/13924/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 позов задоволено. В рахунок виконання обов'язків Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" за зобов'язаннями, звернуто стягнення на предмет застави за Договором застави майнових прав, шляхом переводу на Публічне акціонерне товариство "Авант-банк" всіх прав та обов'язків кредитора до боржників на загальну суму грошової вимоги у розмірі 96 380 916,83 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2015 у справі №910/13924/15, постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2015 у справі №910/13924/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.03.2016 у справі №910/13924/15 у позові відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ПАТ "Авант-Банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 15.03.2016 у справі №910/13924/15 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити.

В своїх доводах апелянт посилається на те, що рішення місцевого господарського суду прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою від 07.04.2016 Київським апеляційним господарським судом прийнято вказану вище апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи №910/13924/15 за участю уповноважених представників сторін.

23.05.2016 Київським апеляційним господарським судом відкладено розгляд справи у зв'язку з неявкою в судове засідання представників третіх осіб-1,-2.

06.06.2016 ПАТ "Дельта Банк" на підставі ст. 96 Господарського процесуального кодексу України надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 15.03.2016 у справі № 910/13924/15 - без змін.

08.06.2016 у судовому засіданні від представника відповідача надійшло клопотанням про зупинення провадження у справі №910/13924/15 до моменту набрання законної сили рішення у справі №910/1208/16 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ПАТ "Авант-Банк" про визнання правочину недійсним. Обґрунтовуючи заявлене клопотання представник позивача зазначив, що справа № 910/1208/16, що знаходиться в провадженні господарського суду міста Києва та справа №910/13924/15 суттєво взаємопов'язані між собою, а наслідки вирішення справи № 910/1208/16 впливатимуть на розгляд справи №910/13924/15.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016, згідно з ч. 2 ст. 79 ГПК України, провадження у справі №910/13924/15 було зупинено до вирішення пов'язаної справи №910/1208/16 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ПАТ "Авант-Банк" про визнання правочину недійсним, що знаходиться в провадженні господарського суду міста Києва.

01.08.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про залучення завіреної належним чином копію рішення у справі №910/1208/16, розгляд якої став підставою для зупинення провадження у справі №910/13924/15.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 поновлено провадження у справі №910/13924/15 та призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.

10.08.2016 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/13924/15 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ПАТ "Авант-Банк" про визнання правочину недійсним, оскільки рішення у справі №910/1208/16 не набрало законної сили та знаходиться на розгляді в Київському апеляційному господарському суді.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2016 провадження у справі №910/13924/15 зупинено до набрання законної сили рішення у справі №910/1208/16 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ПАТ "Авант-Банк" про визнання правочину недійсним, що розглядається Київським апеляційним господарським судом.

10.10.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ПАТ "Дельта Банк" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №910/13924/15, у зв'язку з набранням законної сили постанови Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/1208/16, копія якої додана до вказаного клопотання.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" на рішення господарського суду міста Києва від 15.03.2016 у справі №910/13924/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Сулім В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ПАТ "Авант-Банк", поновлено провадження у справі №910/13924/15 та призначено розгляд справи №910/13924/15 за участю уповноважених представників сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 заяву судді Київського апеляційного господарського суду Суліма В.В. про самовідвід від розгляду справи №910/13924/15 задоволено, справу №910/13924/15 передано для визначення складу суду відповідно до ч. 3 ст. 2-1 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду №09-52/6056/16 від 17.11.2016, у зв'язку з задоволенням заяви про самовідвід судді Київського апеляційного господарського суду Суліма В.В. призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/13924/15.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.11.2016 для розгляду справи №910/13924/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Гаврилюк О.М., Коротун О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2016 колегію суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Гаврилюк О.М., Коротун О.М. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №910/13924/15 на 12.12.2016.

Представник позивача був присутнім в судовому засіданні, в якому надавав свої пояснення та підтримував доводи, які викладені в апеляційній скарзі. Просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 15.03.2016 у справі № 910/13924/15 скасувати.

Представник відповідача був присутнім в судовому засіданні, в якому надав свої пояснення та заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 15.03.2016 у справі № 910/13924/15 - без змін.

Представники третіх осіб-1,-2,-3,-4 в судове засідання апеляційної інстанції 14.12.2016 не з'явились, хоча були повідомлені судом належним чином. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання про розгляд апеляційної скарги, приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка представників сторін без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу та справу без участі представників третіх осіб-1,-2,-3,-4.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07.02.2014 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (банк) та Публічним акціонерним товариством "Авант-Банк" (кореспондент) було укладено Договір № 070214-Л про відкриття та ведення кореспондентського рахунку. У відповідності до пункту 1.1 якого банк для ведення розрахунків відкриває кореспонденту кореспондентський рахунок "Лоро" в українських гривнях та виконує за дорученням, та за кошти кореспондента розрахунки, та здійснює обслуговування рахунку. На підставі даного правочину Публічним акціонерним товариством "Дельта банк" було відкрито кореспондентський рахунок №16002804064 в українських гривнях.

Пунктом 3.10 Договору №070214-Л від 07.02.2014 передбачено, що банк проводить операції по кореспондентському рахунку відповідно до чинного законодавства України та умов укладеного між сторонами правочину.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими особами і скріплення печатками сторін та діє протягом необмеженого строку.

18.08.2014 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (банк) та Публічним акціонерним товариством "Авант-Банк" (кореспондент) укладено Договір № 180814 Л про відкриття та ведення кореспондентського рахунку (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору з метою здійснення розрахунків відповідно до чинного законодавства України, сторони встановлюють кореспондентські відносини. Для проведення розрахунків банк відкриває кореспонденту мультивалютний кореспондентський рахунок типу "Лоро", далі за текстом іменований кореспондентський рахунок №16001804076 у валютах згідно заяви кореспондента та виконує за дорученням, та за кошти кореспондента розрахунки на підставі цього договору, та здійснює його обслуговування.

25.02.2015 Публічне акціонерне товариство "Авант-Банк" звернулось до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" із заявою №230 від 25.02.2015 про закриття кореспондентських рахунків №16002804064, № 16001804076 та перерахування залишку грошових коштів на інші рахунки.

Наявність грошових коштів на рахунку №16002804064 в розмірі 71 207 716,59 грн. та на рахунку № 16001804076 в розмірі 7 343 913,38 доларів США станом на 17.04.2015 підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

У забезпечення виконання зобов'язань стосовно повернення грошових котів, що обліковуються на кореспондентському рахунку № 16001804076 в АТ "Дельта Банк" та обліковуються на кореспондентському рахунку № 1600002804064 в АТ "Дельта Банк" 12.02.2015 року між Публічним акціонерним банком "Авант-Банк" (заставодержатель) та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (заставодавець) було укладено Договір застави майнових прав, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М. та зареєстрований в реєстрі за № 236 (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1. Договору предметом застави за договором є майнові права за кредитними договорами, що укладені між заставодавцем і юридичними особами, що є його невід'ємною частиною. Заборгованість за кредитними договорами становить 96 380 916,83 грн., в тому числі:

- кредитний договір №49.8.2/38/2007-КЛТ від 23.08.2007 між ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником всіх прав та обов'язків якого за кредитним договором є заставодавець за договором, та ПП "Нікіта-Т", - 66 346 646, 41 грн.;

- кредитний договір №49.8.3/01/2009-КЛТ від 18.02.2009 між ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником всіх прав та обов'язків якого за кредитним договором є заставодавець за договором, та ПП "Готельно-ресторанний комплекс "Апельсин", - 10 213 282,20 грн.;

- кредитний договір № 07/26/07-КЛТ від 26.11.2007 року між ВАТ "Кредитпромбанк", право наступником всіх прав та обов'язків якого за кредитним договором є заставодавець за договором, та ТОВ "Рені-Лайн", - 559 763,79 дол. США, що еквівалентно 10 075 615,55 грн. за курсом НБУ на 05.02.2015;

- кредитний договір № 420 від 29.11.2005, між закритим акціонерним товариством "ТАС-Інвестбанк", правонаступником всіх прав та обов'язків якого за кредитним договором є заставодавець за цим договором, та відкритим акціонерним товариством "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" (ВАТ "Тодак"), - 9 745 372,66 грн.

За умовами пункту 1.2. Договору майнові права сторони за домовленістю оцінили в сумі 96 380 916,83 грн.

Відповідно до пункту 1.3 Договору, майнові права за цим договором є засобом забезпечення виконання заставодавцем зобов'язань перед заставодержателем за зобов'язаннями повернути кошти, що обліковуються на кореспондентському рахунку № 16001804076 в АТ "Дельта Банк", код банку 380236, та обліковуються на кореспондентському рахунку № 002804064 в АТ "Дельта Банк", код банку 380236.

За рахунок майнових прав задовольняються усі вимоги заставодержателя, які можуть виникнути внаслідок невиконання заставодавцем зобов'язань перед заставодержателем за договором банківського рахунку (пункт 1.4. Договору).

Пунктом 1.5. Договору визначено, що кінцевий термін виконання основного зобов'язання становить 01 квітня 2015 року.

Згідно з умовами пункту 3.1. Договору, заставодержатель, зокрема, має право: у разі неповернення, часткового неповернення або несвоєчасного повернення заставодавцем кредиту та/або нарахованих процентів за користування ним та/або штрафу та/або пені, вжити заходів щодо реалізації заставлених майнових прав (у тому числі шляхом отримання права вимоги на заставлені майнові права) і задовольнити свої вимоги в сумі заборгованості за кредитом, процентів за користування ним, пені та штрафу (у разі їх нарахування).

Звертати стягнення на предмет застави (отримання вимоги, що випливає із заставленого права) і реалізовувати заставлені майнові права і задовольнити за їх рахунок свої грошові вимоги за Кредитним договором у повному обсязі до настання терміну виконання заставодавцем відповідних зобов'язань, у тому числі у разі:

-неповернення заставодавцем згідно з умовами Кредитного договору заборгованості за кредитом, процентів за користування ним у разі їх дострокового витребування заставодержателем відповідно до умов Кредитного договору, а також пені та штрафу (у разі їх нарахування);

-одноразової прострочки заставодавцем сплати процентів за користування кредитом відповідно до умов Кредитного договору на строк більше ніж п'ять робочих днів;

-прийняття Національним банком України рішення про віднесення заставодавця до категорії неплатоспроможних;

-в інших випадках, передбачених договором та чинним законодавством України.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 51 від 02.03.2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 року по 02.06.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 17 від 08.04.2015 року внесено зміни до рішення Фонду № 51, відповідно до яких тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта банк" запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 року до 02.09.2015 року включно.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня призначення уповноваженої особи Фонду строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Пунктом 4.7. Договору встановлено, у випадку, якщо в термін, визначений у пункті 1.5. Договору, заставодавець не виконає умови основного зобов'язання перед заставодержателем, або у разі прийняття рішення про запровадження тимчасової адміністрації/призначення ліквідатора/реорганізація (злиття/приєднання/виділення) заставодавця, заставодержатель в момент настання таких подій набуває всіх прав та обов'язків кредитора та боржників за кредитними договорами/договорами застави/договорами іпотеки, майнові права за якими передані в заставу за цим договором.

Згідно з пунктом 4.5 Договору, про намір звернути стягнення на предмет застави у порядку, передбаченому цим договором, заставодержатель повідомляє заставодавця шляхом надіслання повідомлення про порушення зобов'язань (не виконання вимог заставодержателя), забезпечення виконання яких передбачено цим договором.

Повідомлення про порушення зобов'язань, забезпечення виконання направляється заставодержателем після реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави, за адресою заставодавця (пп.3 п.4.5 Договору).

У зв'язку із запровадженням у відповідача тимчасової адміністрації з 03.03.2015 та враховуючи вимоги п. 4.5 Договору, позивачем було здійснено державну реєстрацію обтяження рухомого майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчить витяг №465464421 від 11.03.2015. Після реєстрації обтяжень у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, позивач надіслав на адресу відповідача лист за № 15/03/51-БТ від 12.03.2015, в якому повідомив про настання події, із якою пов'язаний перехід всіх прав та обов'язків кредитора за кредитними договорами по відношенню до боржників.

У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Авант-Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про звернення стягнення на заставлене майно на суму 96 380 916,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.02.2015 між позивачем та відповідачем було укладено Договір застави майнових прав, зареєстрований в реєстрі за №236, відповідно до умов якого відповідачем було передано в заставу позивачу майнові права за кредитними договорами на загальну суму 96 380 916,83 грн. Оскільки 02.03.2015 Національним банком України було прийнято рішення про віднесення відповідача до категорії неплатоспроможних банків, згідно з умовами пункту 4.7. Договору, у позивача виникло право звернути стягнення на предмет застави.

При прийняті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ПАТ "Авант-Банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 15.03.2016 у справі №910/13924/15 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Згідно з ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Приписами статті 1074 Цивільного кодексу України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Нормами ст. 1075 Цивільного кодексу України встановлено, що договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 20 Закону України "Про заставу" та частини 2 статті 590 Цивільного кодексу України встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

В силу частини 2 статті 589 Цивільного кодексу України, за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 23 Закону України "Про заставу" встановлено, що при заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Враховуючи вимоги законодавства, а також умови укладених між сторонами правочинів, колегія суддів апеляційного інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виник обов'язок з повернення залишку грошових коштів з кореспондентських рахунків Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк", відкритих на підставі Договору № 070214-Л про відкриття та ведення кореспондентського рахунку від 07.02.2014 та Договору № 180814 Л про відкриття та ведення кореспондентського рахунку від 18.08.2014, строк виконання яких настав.

Як вірно встановлено судом, банк, отримавши від позивача заяву про закриття рахунків та повернення залишку грошових коштів, не виконав свої зобов'язання з розрахунку з кореспондентом, чим порушив майнове право позивача на вільне володіння та розпорядження належним Публічному акціонерному товариству "Авант-Банк" майном, яким у розумінні статей 177, 190 Цивільного кодексу України є грошові кошти.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк"", згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "ДЕЛЬТА БАНК" (далі - АТ "ДЕЛЬТА БАНК"), код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, місцезнаходження: вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №71 від 08.04.2015 строк тимчасової адміністрації продовжено до 02.09.2015 включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015 строк тимчасової адміністрації продовжено до 02.10.2015 включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку.

Згідно з ч. 2. ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Таким чином, статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноваженій особі Фонду надано право перевіряти правочини (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, однак лише з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

На підставі наданих їй повноважень Уповноважена особа Фонду протоколом засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" № 67 від 11.03.2015, виявила, що Договір застави майнових прав від 12.02.2015 є нікчемним.

Постановою Національного банку України № 692/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних" від 30.10.2014 АТ "Дельта Банк" було віднесено до категорії проблемних та запроваджено певні обмеження у здійсненні діяльності Банку, зокрема, заборонено передавати в забезпечення третім особам майно та активи банку без погодження з куратором банку.

Враховуючи те, що Договір застави майнових прав від 12.02.2015 був укладений вже після 30.10.2014 (дати ухвалення Постанови НБУ № 692/БТ), тобто під час дії обмежень, встановлених Постановою НБУ № 692/БТ, укладення такого Договору потребувало погодження куратора банку, а тому, на переконання колегії суддів, сам факт укладення Договору застави майнових прав суперечить Постанові НБУ № 692/БТ.

Умови Договору застави майнових прав передбачають безумовну передачу заставодержателю майнових прав за кредитними договорами у випадку визнання банку неплатоспроможним та надають ПАТ "АВАНТ-Банк" переваги перед іншими кредиторами, що суперечить п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є ознакою нікчемності правочину.

Фактично норми п. 4.7 Договору застави майнових прав від 12.02.2015 передбачають можливість безоплатного відступлення права вимоги (цесію) відповідно до ст. 512 ЦК України.

Умови п. 4.7 Договору застави майнових прав від 12.02.2015 встановлюють порядок, який відрізняється від порядку звернення стягнення на предмет застави, передбаченого нормами чинного законодавства (зокрема Законом України "Про заставу", Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Таким чином, уклавши Договір застави майнових прав від 12.02.2015, сторони порушили вимоги Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки договір не був погоджений з куратором НБУ, внаслідок його укладення ПАТ "Дельта Банк" прийняв на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки та банківську діяльність", з наданням контрагентові переваг (пільг) прямо не передбачених для нього чинним законодавством чи внутрішніми документами банку.

Відповідно до п. п. 5 та 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

- банк прийняв на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки та банківську діяльність";

- банк уклав правочини, умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням (ч. 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

На підтвердження нікчемності цього Договору застави майнових прав ПАТ "Дельта Банк" надало суду витяг з протоколу засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" №67 від 11.03.2015, відповідно до якого Договір застави майнових прав від 12.02.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М., за реєстровим № 236, укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "АВАНТ-Банк", є нікчемним.

Таким чином,виходячи із наведеного вище, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що Договір застави майнових прав від 12.02.2015 є нікчемним і доводи представника відповідача щодо його нікчемності знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Крім того, рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2016 р. у справі №910/1208/16, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016, позов публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задоволено повністю, визнано договір застави майнових прав від 12.02.2015 р., укладений публічним акціонерним товариством "Авант-Банк" і публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук Зоєю Миколаївною та зареєстрованого в реєстрі за № 236, недійсним.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність ознак нікчемності Договору застави майнових прав від 12.02.2015.

Одночасно колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про відмову у задоволенні позову виходячи з того, що задоволення вимог кредиторів банку, зокрема Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк", здійснюється виключно у межах процедури ліквідації банку та у порядку передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". При цьому задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов'язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 25.03.2015 року зі справи № 910/9232/14.

Відповідно до пп.6 п.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог, хоча суд першої інстанції належним чином не обґрунтував свій висновок у мотивувальній частині рішення та дійшов до помилкового висновку про те, що Договір застави майнових прав відповідає вимогам діючого законодавства.

Зважаючи на те, що доводи позивача висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 15.03.2016 у справі №910/13924/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" - без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 15.03.2016 у справі №910/13924/15 - без змін.

2. Матеріали справи №910/13924/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Коротун

О.М. Гаврилюк