Постанова № 63659524, 22.12.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.12.2016 справа №908/2400/16 Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 довіреність №697 від 27.04.16р. ОСОБА_5 довіреність б/н від 02.11.2016р. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КОРАС МЕТ, м.Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької області від26.10.2016р. (повний текст рішення підписано 31.10.2016р.)у справі№ 908/2400/16 (суддя Науменко А.О.) за позовом доПублічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії ОСОБА_6 залізниця, м.Дніпро Товариства з обмеженою відповідальністю КОРАС МЕТ, м.Запоріжжя простягнення штрафу у розмірі 48540,00 грн. ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.10.2016р. у справі №908/2400/16 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м.Київ в особі Регіональної філії ОСОБА_6 залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м.Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю КОРАС МЕТ, м.Запоріжжя про стягнення 48540,00 грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у залізничній накладній № 47294582 задоволені у повному обсязі.

Товариством з обмеженою відповідальністю КОРАС МЕТ, м.Запоріжжя подана апеляційна скарга, в якій останнє просить скасувати судове рішення у звязку з тим, що судом порушено та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції необгрунтовано задовольнив позовні вимоги, оскільки зважування спірного вагону проводилось на автомобільних вагах №36 через відсутність залізничних ваг на станції ОСОБА_6, внаслідок чого виникла невідповідність маси вантажу.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи №908/2400/16; розглянувши доводи апеляційної скарги; заслухавши пояснення представників сторін; перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю КОРАС МЕТ, м.Запоріжжя та скасування рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2016р. у справі №908/2400/16 з огляду на наступне.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 15.03.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю КОРАС МЕТ (вантажовідправник) на адресу Публічного акціонерного товариства Металургійний комбінат «Азовсталь» (вантажоодержувач) у вагоні № 66345067 за залізничною накладною № 47294582 зі станції відправлення ОСОБА_6 залізниці на станцію призначення Сартана Донецької залізниці відправило вантаж лом чорних металів, не пойменований у алфавіті. За накладною вага вантажу у вагоні 59100 кг., брутто - не зазначено, тари 22300кг.

При проходженні зазначеного вагону з вантажем, на станції ОСОБА_7 залізниці (попутна станція) було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу.

В акті загальної форми № 277 від 17.03.2016р. зазначено, що по прибуттю поїзда проведено його огляд та встановлено, що у вагоні № 66345067 завантаження нижче бортів, вкрито листами, марковано білим вапном, згідно документів. Заглиблень, виїмок та слідів розкрадання немає. Прибув без охорони, поданий на контрольне переважування.

При контрольному переважуванні вагону з вантажем на станції ОСОБА_7 залізниці на справних електронних 150-тонних вагонних вагах №89 (огляд перевірка 29.12.2015р.), виявилось, що у вагоні № 66345067 (відкритий рухомий склад) маса брутто 80220 кг., тара по документу 22300кг., нетто 57920 кг., що менше на 1180 кг, ніж вказано у накладній. У комерційному відношенні навантаження нижче бортів на 10 см, вкрито листами з заліза, марковано білим вапном за всією площею вагону виїмки та заглиблення відсутні, контури навантаження не порушені. У технічному відношенні вагон справний, двері, люка закриті.

Факт неправильності зазначення маси вантажу підтверджується комерційним актом РА №008143/33 від 18.03.2016р., який підписаний належними особами, зокрема: начальником станції, начальником вантажного району, прийомоздавальником.

У підтвердження наведених обставин позивачем також надано до матеріалів справи Виписку з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах станом на 18.03.2016р. та технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки (зввт) № 89, що містить дані про здійснення періодичної повірки ваг.

На підставі ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем відповідачу нарахований штраф у сумі 48 540,00грн. із розрахунку: 9 708,00грн. (тариф) х 5.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Частиною 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 1 Статуту залізниць України (далі Статут), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, Статут залізниць України визначає права, обовязки і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту України Правила перевезення вантажів, які є обовязковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Як зазначено в ст. 6 Статуту, накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Правилами перевезення вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. за № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України №138 від 08.06.2011р.), а саме п.1.1 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи Маса вантажу, визначена відправником, кг та Спосіб визначення маси заповнюється вантажовідправником. Маса вантажу згідно зі ст. 37 Статуту та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, визначається відправником.

Відповідно до додатку 3 Правил оформлення перевізних документів визначено, що маса вантажу визначена відправником заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказується маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом).

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесення зазначених відомостей до накладної №47294582 підтвердив представник Відповідача ОСОБА_8

Відповідно до п. 11 Правил приймання вантажів до перевезення, у разі зважування вантажів на вагонних вагах відправник у разі потреби провадить дозування вантажу (довантаження або часткове вивантаження). Для цього він повинен безпосередньо біля вагонних ваг організувати дозувальний майданчик, забезпечити його необхідним інвентарем, а при відправленні масових вантажів (вугілля, руди, цементу тощо) додатковими механізмами для виконання дозувальних операцій в процесі зважування. Тобто, відповідач мав можливість і зобовязаний був запобігти подібних порушень і провадити чітке зважування та вказувати у перевізних документах вірну інформацію стосовно маси вантажу.

Згідно з пунктами 5, 7 Правил приймання вантажів до перевезення загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобовязаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 р. за №442, та інших нормативно - правових актів. Маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Підставою для накладення на відправника відповідальності згідно ст. 122 Статуту за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст. 129 Статуту.

Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобовязана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Частиною 1 статті 24 Статуту передбачено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п. 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту.

У відповідності до статей 118, 122 Статуту штраф за неправильно зазначену масу вантажу складає пятикратний розмір провізної плати.

Відповідно до Розяснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. в редакції від 29.09.2008 р. № 04-5/225, при застосуванні статті 118 Статуту залізниць слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після предявлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у звязку з цим збитки.

Необхідність зясовування наявності чи відсутності складу цивільного правопорушення у даному випадку відсутня, оскільки позивач звернувся з позовом про стягнення штрафу за невірно зазначену масу вантажу, а не про стягнення збитків.

Більш того, в даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає зі зазначених положень Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, якими чітко визначено розмір штрафу.

За таких обставин, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок місцевого суду щодо правомірності вимог Позивача про стягнення з Відповідача суми штрафу за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній.

Крім того, як вбачається з доводів апеляційної скарги, апелянт стверджує, що нестача вантажу за двома залізничними накладними складає лише 280кг, що є допустимою похибкою ваг. Зазначені заперечення колегією суддів не приймаються, оскільки, як зазначено вище, підставою звернення з позовом визначено невірне зазначення відповідачем відомостей щодо маси вантажу у залізничній накладній № 47294582, а саме: нестача вантажу за накладною складає 1180кг., що підтверджується комерційним актом РА №008143/33 від 18.03.2016р. Відповідачем, в свою чергу, не доведено належними та допустимими доказами, що визначена комерційним актом нестача вантажу є похибкою ваговимірювальних засобів, запропонованих Укрзалізницею у звязку з порядком роботи зі станцією ОСОБА_6 залізниці.

Одночасно, по прибуттю вагону № 66345067 на станцію призначення Сартана Донецької залізниці, на підставі комерційного акту РА № 008143/33 від 18.03.2016р., здійснено перевірку вантажу, під час якої встановлено, що різниці проти маси вантажу, вказаної в комерційному акті немає, про що зроблено відмітку в розділі Є комерційного акту.

Твердження апелянта стосовно несвоєчасного отримання ухвал суду не знайшли свого підтвердження з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, про розгляд справи № 908/2400/16 сторони були повідомлені належним чином та у передбачені процесуальним законодавством строки 14.09.2016 р., про що свідчить відмітка канцелярії суду першої інстанції на зворотньому боці ухвали про порушення провадження у справі від 14.09.2016 р.

Також, як свідчать матеріали справи, 20.09.2016р. ТОВ КОРАС МЕТ, отримало ухвалу про порушення провадження у справи та призначення розгляду справи на 10.10.2016 р., про що свідчить поштове повідомлення № 6900115463295. Одночасно, ухвала господарського суду Запорізької області від 10.10.2016р. про відкладення розгляду справи та призначення судового засідання на 26.10.2016р. направлена судом у передбачені процесуальним законодавством строки 11.10.2016 р., про що свідчить відмітка канцелярії суду першої інстанції на зворотньому боці ухвали.

Наведене свідчить про належне та своєчасне повідомлення відповідача час, дату та місце розгляду справи. В свою чергу, протилежного скаржником суду не доведено, як і не надано жодних доказів на підтвердження зазначеного.

Будь яких інших клопотань, або доводів щодо розгляду судового спору відповідачем не надано ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2016р. у справі №908/2400/16 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами - без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КОРАС МЕТ, м.Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2016 р. у справі №908/2400/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Марченко О.А.

Судді: Радіонова О.О.

ОСОБА_3