Рішення № 63657625, 20.12.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2016р. Справа№ 914/2988/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 ІНТЕРНЕШНЛ, м.Київ

до відповідача ОСОБА_3 автомобільних доріг у Львівській області, м.Львів

за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 агентство автомобільних доріг України, м.Київ

про стягнення 29 479 104,50 грн.

За участі представників сторін:

від позивача: ОСОБА_5 - представник (довіреність б/н від 30.12.2015р.);

від відповідача: не зявився;

від третьої особи: не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 ІНТЕРНЕШНЛ до ОСОБА_3 автомобільних доріг у Львівській області про стягнення 29 479 104,50 грн. основного боргу.

Ухвалою суду від 28.11.2016р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 12.12.2016р.

Ухвалою суду від 12.12.2016р. залучено до участі у справі - ОСОБА_4 агентство автомобільних доріг України в якості третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та відкладено розгляд справи на 20.12.2016р. з підстав, наведених в даній ухвалі.

Представником позивача подано заяву (вх.№51054/16 від 20.12.2016р.), якою він просить долучити до матеріалів справи докази вручення позовних матеріалів третій особі - Державному агентству автомобільних доріг України, а саме супровідний лист за вих.№914/ від 13.12.2016р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов"язань по договору №49-11/13 на закупівлю робіт з будівництва автомобільної дороги місцевого значення Грушів-Добросин на ділянці км 0+000-км3+000 (обхід с.Грушів) Львівської області укладеного між сторонами 22.11.2013р., у зв"язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 29 479 104,50 грн. основного боргу.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив. Представником відповідача подано до канцелярії суду клопотання за вих.№01Н-6481/18-05 від 19.12.2016р. (вх.№50961/16 від 20.12.2016р.), яким просить суд відкласти розгляд справи на інший день, у звязку із можливим надходженням коштів для оплати частини робіт, що є предметом спору по договору №49-11/13 від 22.11.2013р. та надання суду відповідних підтверджуючих документів. Крім того, у вищенаведеному клопотанні представник відповідача просить суд розгляд даної справи не проводити без участі уповноваженого представника ОСОБА_3 автомобільних доріг.

Третя особа явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, вимог ухвали суду від 12.12.2016р. не виконала. Про залучення її до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та відкладення розгляду справи на 20.12.2016р. була належним чином повідомлена, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором №03150 5746572 8 від 13.12.2016р., вручено 16.12.2016р. (вх.№51048/16 від 20.12.2016р.).

Станом на день розгляду спору (20.12.2016р.) від третьої особи на адресу суду нормативно та документально обґрунтовані пояснення по суті спору, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Слід зазначити, що ухвалою суду від 12.12.2016р. явка повноваженого представника третьої особи не визнавалась обовязковою.

Представник позивача категорично заперечив проти відкладення розгляду справи, просив відмовити у задоволенні клопотання та розглянути спір по суті в даному судовому засіданні.

Розглянувши подане представником відповідача клопотання за вих.№01Н-6481/18-05 від 19.12.2016р. (вх.№50961/16 від 20.12.2016р.) про відкладення розгляду спору, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку відсутності підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем всупереч ст.ст.33,34 ГПК України не подано належних доказів неможливості явки в судове засідання. А наведені у клопотанні обставини, на думку суду, не є підставою для відкладення розгляду справи.

Відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч.1 ст.77 ГПК України, є обовязком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні. Однак, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Слід зазначити, що відповідач був належним чином повідомлений про відкладення розгляду спору на 20.12.2016р., про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача - ОСОБА_6 бланку про ознайомлення із змістом ст.87 ГПК України та датою відкладення розгляду справи.

На думку суду, відповідача спрямовані на умисне затягування судового процесу, що порушує права сторін та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Зважаючи на вищевикладене обгрунтування, враховуючи, що відповідач виклав свої заперечення у відзиві на позовну заяву за вих.№01н-6242/18-05 від 06.12.2016р. (вх. №49335/16 від 08.12.2016р.), суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

У поданому 08.12.2016р. через канцелярію суду відзиві на позовну заяву за вих.№01н-6242/18-05 від 06.12.2016р. (вх. №49335/16 від 08.12.2016р.), відповідач наводить свої обгрунтування проти задоволення позову. Зокрема, зазначає, що ОСОБА_3 автомобільних доріг є неприбутковою організацією, одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування. Розпорядником бюджетних коштів в правовідносинах, що склалися між сторонами у даній справі є ОСОБА_4 агентство автомобільних доріг України. У відповідності до умов укладеного між сторонами договору замовник (відповідач) зобовязується прийняти закінчений будівництвом обєкт і сплатити вартість виконаних робіт в межах фактично отриманих бюджетних коштів. Крім того, умовами договору передбачено, що підрядник має право виконувати роботи за власні кошти та не виставляти судові претензії в разі затримки фінансування з боку замовника.

Також, відповідач зазначає, що позивач володів інформацією щодо відсутності фінансування робіт по договору, що підтверджується укладеними між сторонами додатковими угодами. Крім того, відповідач зазначає, що станом на день подання даного позову, він не отримав фінансування робіт, передбачених договором, що є предметом спору у даній справі. Відтак, враховуючи наведене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 ІНТЕРНЕШНЛ в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представників відповідача та третьої особи, за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

22.11.2013р. між ОСОБА_3 автомобільних доріг у Львівській області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 ІНТЕРНЕШНЛ (підрядник) було укладено договір №49-11/13 на закупівлю робіт з будівництва автомобільної дороги місцевого значення Грушів-Добросин на ділянці км 0+000 км 3+000 (обхід с.Грушів), Львівської області (надалі договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконання робіт з будівництва автомобільної дороги місцевого значення Грушів-Добросин на ділянці км 0+000 км 3+000 (обхід с.Грушів), Львівської області (надалі обєкт). Замовник зобовязувався прийняти закінчений будівництвом обєкт і сплатити вартість виконаних робіт в межах фактично отриманих бюджетних коштів.

Згідно п.3.1. договору початок та закінчення робіт визначається календарним графіком виконання робіт (додаток №1), який є невідємною частиною договору.

Відповідно до п.3.2. договору місце виконання робіт: автомобільна дорога місцевого значення Грушів-Добросин на ділянці км 0+000 км 3+000 (обхід с.Грушів), Львівської області.

Згідно п.3.3. договору строк виконання зобовязань щодо виконання робіт може бути продовжений у разі виникнення документально підтверджених обєктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі.

Згідно п.3.5. договору звершення виконання робіт оформляються актом (декларацією) готовності обєкта до експлуатації. Оформлення додатків і необхідних документів до акту (декларації) готовності здійснюється підрядником.

Відповідно до п.4.1. договору договірна ціна робіт визначається згідно ДБН Д.1.1.1-2000 «Правила визначення вартості будівництва» (із змінами та доповненнями) і складає 34 983 978,00 грн. (тридцять чотири мільйони девятсот вісімдесят три тисячі девятсот сімдесят вісім гривень 00 копійок) з врахуванням ПДВ 5 830 663,00 грн. (додаток №2).

Відповідно до п.4.2. договору ціна цього договору може бути зменшеною за взаємною згодою сторін. По даному договору замовник бере на себе зобовязання по оплаті виконаних робіт виключно в межах відповідних фактичних надходжень державних коштів. При цьому підрядник виконує, а замовник приймає фактично виконані роботи в межах наявного фінансування за державні кошти.

Відповідно до п.4.5. договору фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (при надходженні коштів з державного бюджету від головного розпорядника), які передбачені на поточний рік згідно з планом фінансування головного розпорядника коштів - Державного агентства автомобільних доріг України.

Згідно п.4.7. договору, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.03.2013р. №381 «Про затвердження переліку обєктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення у 2013 році та обсягів бюджетних коштів для їх фінансування» фінансування робіт у 2013 році становить 25 044 400,00 грн. (двадцять пять мільйонів сорок чотири тисячі чотириста гривень 00 копійок) з врахуванням ПДВ 4 174 066,67 грн.

Відповідно до п.7.1. договору замовник зобовязувався: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи за умови фактичного отримання бюджетних коштів; приймати виконані роботи згідно з актами виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3) та рахунків на оплату. Замовник перевіряє та підписує, при відсутності обґрунтованих претензій, оформлені належним чином акти виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3) упродовж трьох днів з дня надання їх підрядником в межах наявного фінансування за державні кошти.

Відповідно до п.7.3. договору підрядник зобовязувався: забезпечити виконання робіт у строки встановлені цим договором; забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам установленим договором.

Відповідно до п.8.1. та п.8.2. договору виготовлення і затвердження проектно-кошторисної документації здійснює замовник. Замовник забезпечує передачу підряднику проектну-кошторисну документацію протягом 5-ти календарних днів з дня укладання договору, або в інший термін, що погоджується сторонами.

Відповідно до п.12.1. договору розрахунки проводяться шляхом: оплати замовником після предявлення підрядником рахунка на оплату робіт та після підписання сторонами акта виконаних робіт або поетапної оплати замовником виконаних робіт в порядку встановленому даним договором.

Відповідно до п.12.3. договору зобовязання замовника за цим договором виникають в разі наявності та в межах затверджених бюджетних призначень та фактично отриманих бюджетних коштів.

Відповідно до п.12.4. договору замовник здійснює щомісячну оплату за виконані роботи в межах надходження бюджетних коштів на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про виконані роботи (форма КБ №3), підписаних сторонами. Здача до оплати виконаних робіт може проводитись подекадно.

Відповідно до п.12.5. договору до рахунка додаються: належним чином оформлені акти (форми КБ-2в, КБ №3) підписані сторонами, реєстри та інші необхідні документи. Представник замовника на протязі трьох днів перевіряє виконання робіт згідно представленого акту і підписує його в частині фактично виконаних робіт, в межах виділених бюджетних асигнувань.

Відповідно до п.12.8. договору несвоєчасне підписання акту, а також необґрунтована претензія зі сторони замовника щодо фактичного виконання робіт прирівнюється до їх несвоєчасної оплати.

Позивач свої зобовязання згідно умов договору №49-11/13 від 22.11.2013р. виконав повністю, а саме виконав роботи з будівництва автомобільної дороги місцевого значення Грушів-Добросин на ділянці км 0+000 км 3+000 (обхід с.Грушів), Львівської області на загальну суму 29 479 104,50 грн.

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, станом на момент подання позовної заяви, оплату за виконані роботи не здійснив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість зі сплати основного боргу за виконані роботи у розмірі 29 479 104,50 грн.

18.08.2016р. позивач (ТзОВ ОСОБА_2 ІНТЕРНЕШНЛ) направив відповідачу (ОСОБА_3 автомобільних доріг у Львівській області) лист з вимогою розглянути і підписати первинні документи протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання, засвідчити підписи печаткою відповідача, та по одному примірнику кожного повернути позивачу не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту отримання. Зокрема у даному листі-вимозі позивач зазначив, що документальним підтвердженням виконання робіт є складені та підписані акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ №3). Відповідно до умов п.п.7.1 і 7.3. договору №49-11/13 від 22.11.2013р. сторони погодили, що акт виконаних будівельних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника, який на протязі трьох днів перевіряє виконання робіт згідно представленого акту і підписує його.

Проте, відповідач залишив даний лист-вимогу без відповіді та задоволення. Акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт не підписав, своїх зауважень стосовно актів не висловив, заборгованість не сплатив.

Відтак, позивач звернувся до господарського суду для захисту порушеного права та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за виконані роботи в сумі 29 479 104,50 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

У відповідності із ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями ст.ст.627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Позивач свої зобовязання згідно умов договору №49-11/13 від 22.11.2013р. виконав повністю, а саме виконав роботи з будівництва автомобільної дороги місцевого значення Грушів-Добросин на ділянці км 0+000 км 3+000 (обхід с.Грушів), Львівської області на загальну суму 29 479 104,50 грн.

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, станом на момент подання позовної заяви, оплату за виконані роботи не здійснив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість зі сплати основного боргу за виконані роботи у розмірі 29 479 104,50 грн.

Відповідно до п.7.1. договору замовник зобовязувався: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи за умови фактичного отримання бюджетних коштів; приймати виконані роботи згідно з актами виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3) та рахунків на оплату. Замовник перевіряє та підписує, при відсутності обґрунтованих претензій, оформлені належним чином акти виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3) упродовж трьох днів з дня надання їх підрядником в межах наявного фінансування за державні кошти.

З матеріалів справи вбачається, що 18.08.2016р. позивач (ТзОВ ОСОБА_2 ІНТЕРНЕШНЛ) направив відповідачу (ОСОБА_3 автомобільних доріг у Львівській області) лист з вимогою розглянути і підписати первинні документи протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання, засвідчити підписи печаткою відповідача, та по одному примірнику кожного повернути позивачу не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту отримання. Зокрема у даному листі-вимозі позивач зазначив, що документальним підтвердженням виконання робіт є складені та підписані акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ №3). Відповідно до умов п.п.7.1 і 7.3. договору №49-11/13 від 22.11.2013р. сторони погодили, що акт виконаних будівельних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника, який на протязі трьох днів перевіряє виконання робіт згідно представленого акту і підписує його.

Слід зазначити, що вищенаведеним листом-вимогою від 18.08.2016р. позивач повторно направив відповідачу акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ №3) на загальну суму 29 479 104,50 грн. Факт отримання 19.08.2016р. відповідачем даного листа підтверджується відміткою відповідача вхідної кореспонденції за вх.№2888 від 19.08.2016р.

Проте, відповідач акти приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт не підписав, своїх претензій щодо обсягів, вартості, якості виконаних робіт не висловив, заборгованість не сплатив.

Як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ №3) на загальну суму 29 479 104,50 грн. замовником підписані не були, з огляду на те, що станом на день подання даного позову, він не отримав фінансування робіт, передбачених договором, що є предметом спору у даній справі.

Як стверджує позивач у позовній заяві, та не заперечується відповідачем, обєкт будівництва, а саме автомобільної дороги місцевого значення Грушів-Добросин на ділянці км 0+000 км 3+000 (обхід с.Грушів), Львівської області експлуатується в повному обсязі. Щодо обсягів та вартості робіт у відповідача зауважень немає.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п.12.1. договору розрахунки проводяться шляхом: оплати замовником після предявлення підрядником рахунка на оплату робіт та після підписання сторонами акта виконаних робіт або поетапної оплати замовником виконаних робіт в порядку встановленому даним договором.

Відповідно до п.12.3. договору зобовязання замовника за цим договором виникають в разі наявності та в межах затверджених бюджетних призначень та фактично отриманих бюджетних коштів.

Відповідно до п.12.8. договору несвоєчасне підписання акту, а також необґрунтована претензія зі сторони замовника щодо фактичного виконання робіт прирівнюється до їх несвоєчасної оплати.

Проте, відповідач оплату за виконані роботи у строки вказані в договорі не здійснив.

Не заслуговують на увагу твердження відповідача, викладені у відзиві на позов про те, що ОСОБА_3 автомобільних доріг у Львівській області допустила заборгованість перед позивачем у звязку з ненадходженням коштів на рахунок з державного бюджету, у зв"язку з чим відсутня пряма вина відповідача у невиконанні договірних зобовязань. А також посилання на те, що ОСОБА_3 автомобільних доріг у Львівській області є неприбутковою організацією, одержувачем бюджетних коштів та інших доходів для фінансування немає.

Зокрема, Пленумом Вищого господарського суду України у п.1.10 постанови Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань №14 від 17.12.2013р. розяснено, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Суд звертає увагу на те, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, тобто відповідач, як отримувач і розпорядник бюджетних коштів не має будь-яких привілеїв чи пільг в межах виконання зобовязань, взятих на себе за договором.

Доводи відповідача, щодо неможливості сплати наявної заборгованості є безпідставними та необґрунтованими, отже не звільняють його від відповідальності за невиконання взятих на себе зобовязань згідно договору.

Як вказано у ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи із приписів ст.511 ЦК України, зобовязання не може створювати обовязку для третьої особи, що не є стороною договору, в даному випадку головного розпорядника державних коштів Державного агентства автомобільних доріг України. У випадках, встановлених договором, зобовязання може лише породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Окрім цього, за змістом частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, про що, зокрема, зазначено у Постанові Верховного суду України від 15.05.2012р. у справі № 11/446.

Також в п.5 оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013р. зазначено, що відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (див. постанову Вищого господарського суду України від 23.08.2012 у справі №15/5027/715/2011).

Відмова відповідача від підписання актів виконаних робіт за договором, за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов»язку щодо їх оплати. Вказане узгоджується із позицією Вищого господарського суду України викладеною у п.6 оглядового листа від 18.02.2013р. №01-06/374/2013 та підтверджується ч.1-ч.3 ст.853 ЦК України.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 29 479 104,50 грн. є обгрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №15045 від 16.11.2016р. на загальну суму 206 700,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача повністю.

Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 511, 530, 599, 610, 612, 614, 625, 627-629, 837 ЦК України, ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 43, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 87, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_3 автомобільних доріг у Львівській області (79053, м.Львів, вул.Володимира Великого, буд. 54; код ЄДРПОУ 25253009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 ІНТЕРНЕШНЛ (03039, м.Київ, вул.Саперно-Слобідська, буд. 22, літера А, нежитлове приміщення з №1 по №14 групи приміщень №309; код ЄДРПОУ 32851616) 29 479 104,50 грн. основного боргу та 206 700,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

виготовлено 21.12.2016р.

Суддя Сухович Ю.О.