Ухвала суду № 63656311, 19.12.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

19 грудня 2016 р. Справа № 902/839/16

Господарський суд Вінницької області в складі головуючого судді Тісецького С.С., при секретарі судового засідання Поцалюк Н.В., розглянувши в приміщенні суду матеріали у справі

за заявою: Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39469566; площа Миру, 5, м. Гайсин, Вінницька область, 23700)

до: публічного акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" (код ЄДРПОУ 00294020, вул. Промислова, 1, м. Ладижин, Вінницька область, 24321)

про визнання банкрутом

Представники:

ТОВ виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість": Мовчан О.В., за дорученням

В С Т А Н О В И В :

В провадженні господарського суду Вінницької області знаходиться справа №902/839/16 за заявою Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області до публічного акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" про визнання банкрутом.

Ухвалою суду від 31.10.2016 року порушено провадження у справі № 902/839/16 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли"; визнано вимоги ініціюючого кредитора - Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області в розмірі 708 299,66 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника на 115 календарних днів, до 23.02.2017 року; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича та призначено попереднє судове засідання на 30.01.2017 року.

02.11.2016 року оприлюднено оголошення про порушення провадження у справі №902/839/16 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли", встановлено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

01.12.2016 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість" № 530 від 24.11.2016 року (вх.№ 06-54/225/16 від 01.12.2016 року) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 756 754,05 грн. та включення до реєстру кредиторів у справі № 902/839/16.

Ухвалою суду від 05.12.2016 року дану заяву призначено до розгляду на 19.12.2016 року.

В судове засідання на визначену дату з'явився представник заявника, який в ході судового розгляду підтримав вимоги викладені у заяві № 530 від 24.11.2016 року.

Арбітражний керуючий та боржник в судове засідання не з'явились.

При цьому суд зазначає, що ухвала суду від 05.12.2016 року вручена арбітражному керуючому та боржнику, що підтверджується поштовими реєстрами № 1305, № 1306 та витягами з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" розділу "Відстежити".

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В абзаці 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що за змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Отже судом вчинено усі можливі дії для повідомлення арбітражного керуючого та боржника про час і місце розгляду даної заяви.

Натомість до суду від арбітражного керуючого надійшло клопотання № 353 від 12.12.2016 року про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість" за його відсутності, в зв'язку з неможливістю прибути в дане судове засідання.

До клопотання додано відзив № 350 від 12.12.2016 року на кредиторську заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість" № 530 від 24.11.2016 року, в якій арбітражний керуючий визнає грошові вимоги повністю, а саме у розмірі 756 754,05 грн.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, розглянувши подану заяву та надані докази, встановив наступне.

Як вбачається із змісту заяви та доданих до неї документів, 05.01.2011 року між ТОВ ВК "Гірничодобувна промисловість" (продавець) та ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" (покупець) укладено договір купівлі-продажу вапняку № 602 ГДП, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує вапняк, за ціною, у кількості і найменуванні, зазначених у Специфікації, що оформляється як додаток до договору і є невід'ємною частиною договору.

Всупереч умовам договору купівлі-продажу вапняку № 602 ГДП, боржник за отриманий товар розрахувався частково, в зв'язку з чим заборгував ТОВ ВК "Гірничодобувна промисловість" 140 224,81 грн.

08.02.2012 року між ТОВ ВК "Гірничодобувна промисловість" (продавець) та ВАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" (покупець) укладено договір купівлі-продажу вапняку № 705 ГДП, за умовами якого продавець продає, а покупець купує вапняк, за ціною, у кількості і найменуванні, зазначених у Специфікації, що оформляється як додаток до договору і є невід'ємною частиною договору.

Згідно договору купівлі-продажу вапняку № 705 ГДП, ТОВ ВК "Гірничодобувна промисловість" продало боржнику вапняк на загальну суму 601 690,92 грн., за який останній не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 601 690,92 грн.

Отже, за публічним акціонерним товариством "Ладижинський завод силікатної цегли" рахується заборгованість на загальну суму 741 915,73 грн.

В подальшому, товариство з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" звернулось з відповідними позовами про стягнення з боржника вказаної заборгованості, за результатами розгляду яких господарським судом Вінницької області були винесені рішення:

05.07.2012 року по справі № 9/37/2012/5003 про стягнення з боржника 140 224,81 грн. боргу та 2 804,50 грн. судового збору;

10.07.2012 року по справі № 19/39/2012/5003 про стягнення з боржника 601 690,92 грн. боргу та 12 033,82 грн. судового збору.

На виконання даний судових рішень господарським судом Вінницької області були видані накази від 23.07.2012 року по справі № 9/37/2012/5003 та від 27.07.2012 року по справі № 19/39/2012/5003.

Таким чином, до стягнення з боржника було присуджено 756 754,05 грн., з яких: 741 915,73 грн. заборгованість за договорами та 14 838,32 грн. судові витрати.

13.08.2012 року та 03.10.2012 року державними виконавцями були винесені відповідні постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішень суду.

На даний час, боржником не виконані рішення господарського суду Вінницької області по справі №9/37/2012/5003 про стягнення 140 224,81 грн. боргу та 2 804,50 грн. судового збору; по справі №19/39/2012/5003 про стягнення 601 690, 92 грн. боргу та 12 033,82 грн. судового збору.

Відтак, за публічним акціонерним товариством "Ладижинський завод силікатної цегли" рахується заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю виробничою компанією "Гірничодобувна промисловість" на загальну суму 756 754,05 грн.

Наведені обставини підтверджені доданими до заяви документами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошень про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

За наслідками розгляду вищевказаної заяви, суд дійшов висновку, що заява товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість" № 530 від 24.11.2016 року (вх.№ 06-54/225/16 від 01.12.2016 року) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 756 754,05 грн. та включення до реєстру кредиторів у справі № 902/839/16 подана в межах строку встановленого законом (заява здана на відправку до органу поштового зв'язку 28.11.2016 року), а тому заявлені кредиторські вимоги є конкурсними, підтверджені належними письмовими доказами та підлягають визнанню.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство встановлена ставка судового збору у розмірі 2 розміри мінімальної заробітної плати.

В силу ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік, установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривень.

Таким чином, товариству з обмеженою відповідальністю виробничій компанії "Гірничодобувна промисловість" за подання до суду відповідної кредиторської заяви слід було сплати судовий збір в сумі 2 756,00 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю виробничою компанією "Гірничодобувна промисловість" сплачено судовій збір за подання кредиторської заяви № 530 від 24.11.2016 року згідно платіжного доручення № 3518 від 22.11.2016 року в сумі 2 900,00 грн., тобто у більшому розмірі ніж визначено законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на відсутність станом на день розгляду справи клопотання кредитора про повернення судового збору, судом не вирішується питання про повернення товариству з обмеженою відповідальністю виробничій компанії "Гірничодобувна промисловість" надмірно сплачених судових витрат в розмірі 144,00 грн.

Враховуючи викладене, визнанню підлягають вимоги кредитора в розмірі 2 756,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4, 4-1, 4-5, 86, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість" № 530 від 24.11.2016 року (вх.№ 06-54/225/16 від 01.12.2016 року) про визнання грошових вимог до боржника та включення до реєстру кредиторів у справі № 902/839/16 задоволити у повному обсязі.

2. Визнати грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "Гірничодобувна промисловість" (код ЄДРПОУ 31261769; вул. Червона, 37, приміщення 2, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49069) до публічного акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли" (код ЄДРПОУ 00294020, вул. Промислова, 1, м. Ладижин, Вінницька область, 24321) по справі №902/839/16 у розмірі 756 754,05 грн. (четверта черга задоволення) та у розмірі 2 756,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (перша черга задоволення).

3. Арбітражному керуючому Темчишину В.П. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли".

4. Копію ухвали направити згідно переліку рекомендованим листом.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. 5 прим.: 1 - в справу;

2 - Гайсинській ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області (площа Миру, 5, м. Гайсин, Вінницька область, 23700);

3 - ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" (вул. Промислова, 1, м. Ладижин, Вінницька область, 24321);

4 - арбітражному керуючому Темчишину В.П. (АДРЕСА_1, 43000);

5 - ТОВ ВК "Гірничодобувна промисловість" (вул. Червона, 37, приміщення 2, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49069).