Ухвала суду № 63653443, 19.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

19 грудня 2016 року м. Київ справа № 800/654/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Іваненко Я.Л., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Верховної Ради України про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції з позовною заявою, в якій просить зобов'язати Верховну Раду України внести у поточному році відповідні зміни до чинного законодавства України, відповідно до яких можна було б визнати його та таких як він дійсно потерпілими від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надати офіційний статус потерпілого разом з відповідними пільгами.

Статтею 171-1 цього Кодексу передбачено особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зокрема, визначено підсудність справ зазначеної категорії Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції.

Подана ОСОБА_1 позовна заява не відповідає вимогам статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України щодо форми і змісту позовної заяви, а також статті 106 цього Кодексу, в якій викладені вимоги до позовної заяви.

Так, пунктом 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зазначає зміст позовних вимог згідно з частинами 4 і 5 статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною 4 статті 150, статтею 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

За змістом частин 2 та 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням неможливості подання таких доказів; до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів; до позовної заяви надається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Всупереч наведеним нормам ОСОБА_1 в позовній заяві не зазначив зміст позовних вимог згідно з частинами 4 і 5 статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги до відповідача, відсутні будь-які доводи стосовно допущення суб'єктом владних повноважень порушень закону під час здійснення владних управлінських функцій щодо нього.

З огляду на наведене, позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до вимог статей 105, 106 КАС України, з урахуванням положень статті 171-1 КАС України.

До того ж, позивачем не додано документ про сплату судового збору чи документ, який підтверджує наявність пільг щодо сплати судового збору. А відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 551 грн. 20 коп.

Судовий збір сплачується на розрахунковий рахунок 31210255700007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».

У позовній заяві позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору як інвалід ІІ групи, однак документів на підтвердження цього до позовної заяви не додано.

За правилами частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частин другої та третьої вказаної статті якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду. Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наданням позивачу достатнього строку для усунення зазначених недоліків.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 106, 108, 171-1Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Верховної Ради України про зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків до 09 січня 2017 року.

Попередити ОСОБА_1, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, оскарженню в апеляційному чи касаційному порядку не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя: Я.Л. Іваненко